Рішення

від 04.10.2024 по справі 570/3057/23

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/3057/23

Номер провадження 2/570/104/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2024 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю:

секретаря судових засідань Захарук Г.Л.

представника позивачів - адвоката Якобчука П.

представника відповідача - Ременюк Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне (в порядку спрощеного позовного провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до АТ «СЕНС БАНК»; треті особи: приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Плетньов Володимир Олександрович, Шпанівська сільська рада Рівненського району Рівненської області (як орган опіки та піклування) про скасування рішення щодо державної реєстрації права власності, -

в с т а н о в и в :

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 26 серпня 2008 року між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» укладено Кредитний договір №1701/0808/98-029, відповідно до умов якого Позикодавець отримав кредит у розмірі 45 000 доларів США зі сплатою 12,5 % річних строком до 25 серпня 2018 року. На забезпечення кредитних зобов`язань між вказаними особами 26 серпня 2008 року укладено Іпотечний договір №1701/0808/98-029-Z-1, відповідно до якого майновий поручитель, яким виступила громадянка ОСОБА_1 , на забезпечення виконання Позичальником основного зобов`язання передала в іпотеку належне їй на праві приватної власності наступне майно: будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , та земельну ділянку. 08 квітня 2023 року позивачу стало відомо, що 19 жовтня 2021 року право власності на житловий будинок зареєстровано за АТ «Альфа-Банк» (нова назва «АТ «СЕНС БАНК») на підставі рішення приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Плетньова В.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №61044969 від 21.10.2021 р. Підставою виникнення права власності став іпотечний договір №1701/0808/98-029-Z-1 від 26.08.2008 р. Проте, на момент проведення реєстрації права власності на житловий будинок за АТ «Альфа-Банк», існувало рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 07.12.2020 р. у цивільній справі №570/664/20 про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким позов АТ «Альфа-Банк» задоволено частково, та було звернено стягнення на будинок.

Пункт 12 Іпотечного договору зазначає, що за вибором Іпотекодержателя застосовується один із наведених нижче способів звернення стягнення на Предмет іпотеки та задоволення вимог Іпотекодержателя: або за рішенням суду, або у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, або згідно з договорм про задоволення вимог Іпотекодержателя, укладеним шляхом здійснення застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Отже, проведення реєстрації права власності на майно за банком було проведено неправомірно.

Зважаючи на це представник позивачів просить суд ухвалити рішення, яки скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 61044969 від 21.10.2021 р. приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Плетньова Володимира Олександровича про проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 20.06.2023 р. було відкрито провадження у справі та справа призначена до розгляду на 10.07.2023 р.

07.07.2023 р. надійшла заява від представника відповідача про відкладення розгляду справи.

31.07.2023 р. надійшов відзив. АТ «СЕНС БАНК» проти позову заперечує в повному обсязі. Відповідно до ч.3 ст.36 Закону України «Про іпотеку» договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь- якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону. Пунктом 12 Іпотечного договору сторонами було погоджено, що у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем основного зобов`язання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Пунктом 12.3 сторони погодили, що Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки згідно договором про задоволення Іпотекодержателя, укладеним шляхом здійснення застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, яке викладено в пунктах 12.3.1 та 12.3.2 Договору. Відповідно до пункту 12.3.1 Договору задоволення вимог здійснюється шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, у порядку встановленому ст. 37 ЗУ «Про іпотеку». Отже, сама по собі наявність відкритого виконавчого провадження і невиконаного рішення суду не позбавляє права іпотекодержателя задовольнити свої вимоги в інший спосіб, передбачений договором про іпотеку. Також звертає увагу, що боржники були належним чином повідомлені про дії банку. Тому у задоволенні позову просить відмовити.

До відзиву були долучені письмові докази (а.с. 51-96).

08.08.2023 р. від представника позивача надійшло клопотання поро витребування доказів.

08.08.2023 р. суд постановив ухвалу про витребування доказів.

21.08.2023 р. представник відповідача подала клопотання про долучення письмових доказів (а.с. 114-140).

28.11.2023 р. суд постановив ухвалу про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з метою участі у справі представника відповідача.

13.03.2024 р. за клопотанням представника позивача до справи була залучена Шпанівська сільська рада Рівненського району Рівненської області, як орган опіки та піклування.

30.05.2024 р. представник позивачів подав суду додаткові пояснення у справі (а.с. 196-200).

25.07.2024 р. представник відповідача подала суду додаткові пояснення у справі (а.с. 212-220).

27.07.2024 р. представник позивачів подав суду додаткові пояснення у справі (а.с. 221-226).

17.09.2024 р. представник відповідача подала суду додаткові пояснення у справі.

04.10.2024 р. представник позивачів подав суду додаткові пояснення у справі.

В судове засідання позивачі не з`явилися.

Представник позивачів в судовому засіданні позов підтримав пояснивши про обставини, що викладені у позові та у додаткових поясненнях. Акцентував увагу на тому, що позивачі не були належним чином повідомлені про дії банку щодо процедури проведення звернення стягнення на майно та реєстрації за банком права власності на майно. До того ж така реєстрація права власності суперечить положенням договору іпотеки.

Представник відповідача позов не визнала та пояснила, що банк діяв правомірно, не порушуючи встановлених процедур. Просить прийняти до уваги її позицію, що викладена у відзиві та у додаткових поясненнях, та відмовити у задоволенні позову.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Плетньов Володимир Олександрович на розгляд справи не з`явився.

Представник третьої особи - Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області просить суд ухвалити рішення, яке не буде суперечити інтересам малолітньої дитини.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст. 81 ЦПК України, з`ясувавши фактичні обставини справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Обставини, встановлені при розгляді справи.

26 серпня 2008 року між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» укладено Кредитний договір №1701/0808/98-029, відповідно до умов якого позикодавець отримав кредит у розмірі 45 000 доларів США 00 центів зі сплатою 12,5 % річних строком до 25 серпня 2018 року.

На забезпечення кредитних зобов`язань між вказаними особами 26 серпня 2008 року укладено Іпотечний договір №1701/0808/98-029-Z-1, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Самсонюком Ф.П., зареєстрований в реєстрі за №862, відповідно до якого майновий поручитель, яким виступила громадянка ОСОБА_1 , на забезпечення виконання Позичальником основного зобов`язання передала в іпотеку належне їй на праві приватної власності наступне нерухоме майно:

-домоволодіння, житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_2 ;

-земельну ділянку (кадастровий номер 56:246:895:00:06:040:0360) загальною площею 0,1624 га, що розташована по АДРЕСА_1 .

Пункт 12 Іпотечного договору зазначає, що за вибором Іпотекодержателя застосовується один із наведених нижче способів звернення стягнення на Предмет іпотеки та задоволення вимог Іпотекодержателя: або за рішенням суду, або у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, або згідно з договорм про задоволення вимог Іпотекодержателя, укладеним шляхом здійснення застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя.

08 квітня 2023 року ОСОБА_1 отримала копію рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 27 березня 2023 року у цивільній справі №570/3319/22, яким позов АТ «СЕНС БАНК» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання осіб такими, що втратили право користування майном задоволено.

Зі змісту вказаного рішення позивачці стало відомо, що 19 жовтня 2021 року право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за АТ «Альфа-Банк» (нова назва «АТ «СЕНС БАНК») на підставі рішення приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Плетньова В.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №61044969 від 21.10.2021. Підставою виникнення права власності став іпотечний договір №1701/0808/98-029-Z-1 від 26.08.2008 р., посвідчений приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Самсонюком Ф.П., зареєстрований в реєстрі за №862, та договір про внесення змін та доповнень №1 від 08.12.2010 р. до договору іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Самсонюком Ф.П., зареєстрований в реєстрі за №922.

На час проведення реєстрації права власності на житловий будинок за АТ «Альфа-Банк» існувало й інше рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 07.12.2020 року у цивільній справі №570/664/20 про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким позов АТ «Альфа-Банк» задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №1701/0808/98-029-Z-1 від 26.08.2008 р. станом на 23.01.2020 року в розмірі 98 957,32 доларів США,звернено стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 87,60 кв.м., житловою площею 56,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку (кадастровий номер 56:246:895:00:06:040:0360) загальною площею 0,1624 га, що розташована по АДРЕСА_1 , що належать на праві приватної власності ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк», шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеної на підставі оцінки проведено суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій.

Відповідно до даних, які містяться в Автоматизованій системі виконавчого провадження, доступ до якої надано всім без винятку користувачам мережі Інтернет Міністерством юстиції України, на момент звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації права власності на Предмет іпотеки, на виконанні у Рівненському районному відділі ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебувало виконавче провадження №65078203, постанова про відкриття якого винесена 09 квітня 2021 року. Підставою для звернення до відділу ДВС з примусовим виконанням стало рішення, на виконання якого Рівненським районним судом Рівненської області 01 лютого 2021 року було видано виконавчий лист №570/664/20 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеної на підставі оцінки проведено суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій.

Позиція сторін.

Представник позивачів зазначає, що в матеріалах справи наявні копії повідомлень від АТ «Альфа-Банк» датовані 02 жовтня 2020 року та 18 січня 2021 року про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням за вих. №1088. Однак, відповідно до матеріалів справи, поштове відправлення повернулося без вручення адресату за закінченням терміну зберігання, що було перешкодою у вчиненні державним реєстратором оспорюваних реєстраційних дій. Пункт 12 Іпотечного договору зазначає, що за вибором Іпотекодержателя застосовується один із наведених нижче способів звернення стягнення на Предмет іпотеки та задоволення вимог Іпотекодержателя: або за рішенням суду, або у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, або згідно з договорм про задоволення вимог Іпотекодержателя, укладеним шляхом здійснення застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя. Відтак вбачається, що АТ «СЕНС БАНК» було використано обидва способи зверенення стягнення на предмет іпотеки: судовий спосіб, який полягає у зверненні із позовною заявою до суду, яку було задоволено та звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів; позасудовий, що полягає у проведенні перереєстрації права власності на предмет іпотеки за АТ «СЕНС БАНК».

До того ж позивачі не отримували кореспонденцію від банку, у іншому разі вони б вжили заходів для належного захисту своїх прав.

Також звертає увагу, що житловий будинок не може бути відокремлений від земельної ділянки. Такий об`єкт є складовою частиною земельної ділянки, чого не було враховано у даному випадку, коли банк зареєстрував за собою право власності лише на будинок.

У даному випадку також порушені правва мололітньої дитини, яка проживає у будинку, і іншого житла не має.

Представник відповідача зазначає, що банком направлено на адресу Іпотекодержателя вимогу, однак, у зв`язку з ухиленням від отримання кореспонденції, конверт повернувся за закінченням терміну зберігання. Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 року у справі № 757/13243/17, належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору. Якщо такий порядок договором не визначений, відповідно до звичаїв ділового обороту належне направлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв`язку чи кур`єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що належним дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення також слід вважати також таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання. Згідно з ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Згідно з ч.3 ст.33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Згідно з ч.1 ст.36 Закону України «Про іпотеку» Сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Стаття 37 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Відповідно до пункту 12.3.1 Договору задоволення вимог здійснюється шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, у порядку встановлено ст. 37 ЗУ «Про іпотеку». Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вважають, що звернення стягнення на майно та реєстрація такого майна за банком не порушує законодавство, у тому числі й права малолітньої дитини.

Положення законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» (тут і надалі у редакції, що діяла станом на час виникнення спірних правовідносин) іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною першою статті 3 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки належить іпотекодержателю. При цьому здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

У частині третій статті 33 Закону України «Про іпотеку» визначено, що існують такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки:

- судовий (на підставі рішення суду);

- позасудовий (на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №760/14438/15-ц зазначено: «Суд також указав, що законодавцем визначено три способи захисту задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (на підставі рішення суду) та два позасудові, а саме на підставі виконавчого напису нотаріуса та відповідно до договору про задоволення вимог іпотекодержателя. Зазначив, що позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу. Згідно зі статтею 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

1)передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»;

2)право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 цього Закону».

Постанова Великої палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі №761/36873/18 містить наступні висновки: «Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки відповідно до статей 36, 37 Закону України «Про іпотеку» є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду на підставі застереження в іпотечному договорі або в окремому договорі, укладеному сторонами в порядку досудового врегулювання. Застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки - це виключно позасудовий спосіб урегулювання спору, який сторони встановлюють самостійно в договорі. Частиною третьою статті 36 Закону України «Про іпотеку» визначено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».

Позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки вважається таким, що погашає всі вимоги кредитора до боржника, незалежно від того, чи перевищує вартість предмета іпотеки розмір вимог кредитора. Окрім того, у постановах від 13 лютого 2019 року у справі № 759/6703/16-ц (провадження № 61-22462св18) та від 20 листопада 2019 року у справі № 295/795/19 (провадження № 61-12137св19) Верховний Суд у складі різних колегій Касаційного цивільного суду зазначив, що згідно із частиною четвертою статті 36 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.

Відповідно до положень ст.36 Закону України «Про іпотеку» завершенням позасудового врегулювання є державна реєстрація прав власності на всі предмети іпотеки, що виступають забезпеченням за основним зобов`язанням.

За приписами частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Разом з тим, відповідно до пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;

3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Із наведеного слідує, що обов`язковою умовою при вирішенні питання перереєстрації права власності на іпотечне майно є наявність доказів отримання іпотекодавцем письмової вимоги та дотримання строку, зазначеного в ньому.

В постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №645/1979/15-ц від 23 червня 2020 року звертається увага на те, що повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що наведена норма спрямована на фактичне повідомлення іпотекодавця, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти зверненню стягнення на його майно.

Висновки суду.

Відповідно до матеріалів справи, поштове відправлення банку на адресу позивачів повернулося без вручення адресату з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Повідомлення іпотекодавця слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини.

У суді представник позивача не довів суду, що іпотекодавець не отримав повідомлення банку з власної вини: умисно чи через недбалість.

Представник позивача наголошував, що у разі отримання такого повідомлення сторона була готова усунути порушення.

Тобто у даному випадку не можна вважати, що повідомлення іпотекодавця було здійснене належним чином, і це було перешкодою для вчинення державним реєстратором оспорюваних реєстраційних дій.

Відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на повагу до свого житла, а органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Маккенн проти Сполученого Королівства» від 13 травня 2008 року, пункт 50, «Кривіцька та Кривіцький проти України» від 02 грудня 2010 року).

Втручання держави є порушенням статті 8 Конвенції, якщо воно не переслідує законну мету, одну чи декілька, що перелічені у пункті 2 статті 8, не здійснюється «згідно із законом» та не може розглядатись як «необхідне в демократичному суспільстві».

Згідно з рішенням ЄСПЛ від 23 вересня 1982 року в справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» будь-яке втручання у права особи передбачає необхідність сукупності таких умов: втручання повинне здійснюватися «згідно із законом», воно повинне мати «легітимну мету» та бути «необхідним у демократичному суспільстві». Якраз «необхідність у демократичному суспільстві» і містить у собі конкуруючий приватний інтерес; зумовлюється причинами, що виправдовують втручання, які у свою чергу мають бути «відповідними і достатніми»; для такого втручання має бути «нагальна суспільна потреба», а втручання - пропорційним законній меті.

У своїй діяльності ЄСПЛ керується принципом пропорційності - дотримання «справедливого балансу» між потребами загальної суспільної ваги та потребами збереження фундаментальних прав особи, враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та надмірний тягар. Конкретному приватному інтересу повинен протиставлятися інший інтерес, який може бути не лише публічним (суспільним, державним), але й іншим приватним інтересом, тобто повинен існувати спір між двома юридично рівними суб`єктами, кожен з яких має свій приватний інтерес, перебуваючи в цивільно-правовому полі.

Право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки належить іпотекодержателю.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

-передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»;

-право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 цього Закону».

Вимоги іпотекодержателя були задоволені за рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки

Тому АТ «СЕНС БАНК» було використано обидва способи зверенення стягнення на предмет іпотеки:

- судовий спосіб, який полягає у зверненні із позовною заявою до суду, яку було задоволено та звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів;

- позасудовий, що полягає у проведенні перереєстрації права власності на предмет іпотеки за АТ «СЕНС БАНК».

Обрання іншого способу задоволення вимог іпотекодержателя суперечить умовам пункту 12 Іпотечного договору №1701/0808/98-029-Z-1, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Самсонюком Ф.П., та зареєстрований в реєстрі за №862.

Фізично земельна ділянка і будинок ідентифікуються як окремі речі, які в сукупності є однією річчю. Адже будинок неможливо використовувати без земельної ділянки, і навпаки - земельна ділянка втрачає своє функціональне призначення при зміні (знищенні) того чи іншого об`єкта нерухомості, розміщеного на ній. Тобто житловий будинок, будівля або споруда не можуть бути відокремлені від земельної ділянки без їх пошкодження або істотного знецінення. Такі об`єкти є фактично складовою частиною земельної ділянки, чого не було враховано у даному випадку. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об`єкта нерухомості», встановлює обов`язковість одночасного оформлення прав на земельну ділянку у зв`язку з переходом прав на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок, будівлю або споруду), який на ній розташовано, а також зворотній порядок одночасного переходу прав на нерухоме майно у випадку переходу прав на земельну ділянку, на якій розташовано вказане нерухоме майно (житловий будинок, будівля або споруда).

Окрім того, при зверненні стягнення на предмет іпотеки у житловому будинку АДРЕСА_1 була зареєстрована малолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до ч.4 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає. Стаття 29 ЦК України не пов`язує місце проживання особи з місцем її реєстрації. Право користування житлом у дитини виникає на підставі факту її народження.

У даному випадку права малолітньої дитини не були враховані.

За наведеного наявні підстави для задоволення позову.

Судові витрати.

Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України. В даному випадку судові витрати складаються з судового збору, який сплатила позивачка.

Позивачка не заявила про те, щоб понесені нею судові витрати були стягнуті з відповідача на її користь. Адже кожна із сторін має право розпоряджатися своїми правами на власний розсуд. І в даному випадку позивачка не бажає відшкодовувати понесені нею судові витрати. А суд не може прийняти рішення, вийшовши за межі волі позивачки. Таким чином понесені позивачкою судові витрати залишаються покладеними на неї.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до АТ «СЕНС БАНК»; треті особи: приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Плетньов Володимир Олександрович, Шпанівська сільська рада Рівненського району Рівненської області (як орган опіки та піклування) про скасування рішення щодо державної реєстрації права власності - задоволити повністю.

Скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 61044969 від 21.10.2021 р. приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Плетньова Володимира Олександровича про проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивачка: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , мешканка АДРЕСА_1 ).

Позивач: ОСОБА_2 , як законний представник малолітньої ОСОБА_3 , 2012 р.н. (мешканець АДРЕСА_1 ).

Позивачка: ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , мешканка АДРЕСА_1 ).

Відповідач: АТ «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714, вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150).

Третя особа: приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Плетньов Володимир Олександрович (вул. 16 Липня, 38, м. Рівне).

Третя особа: Шпанівська сільська рада Рівненського району Рівненської області (вул. Шкільна, 1, с. Шпанів Рівненського району Рівненської області).

Суддя Красовський О.О.

Повне рішення суду складено 09 жовтня 2024 року.