Постанова

від 02.12.2024 по справі 910/3624/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2024 р. Справа№ 910/3624/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Алданової С.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Деркач С.С.

від відповідача: не з`явився

від третіх осіб: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024, повний текст якого складено та підписано 15.07.2024

у справі № 910/3624/24 (суддя Спичак О.М.)

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста капітал»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3

про припинення трудових відносин та вчинення дій

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

25.03.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста капітал» про припинення трудових та корпоративних відносин та вчинення дій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не було виконано вимоги трудового законодавства та не здійснено дій, спрямованих на вирішення питання про звільнення позивача з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста капітал», чим було порушено його охоронювані законом права.

Доводи та заперечення відповідача

Відповідач та треті особи відзивів на позовну заяву не подали.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 позов задоволено частково. Припинено корпоративні та трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Веста капітал» з моменту набрання законної сили судовим рішенням. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3028 грн 00 коп.

Рішення мотивоване тим, що

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись цим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Тобто, позивач не погоджується із рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі № 910/3624/24 в частині відмови у задоволені другої позовної вимоги про призначення тимчасовим виконувачем обов`язків директора ТОВ «Веста капітал» ОСОБА_3 та вважає рішення в цій частині незаконним і необгрунтованим, винесеним судом із неправильним застосування та порушенням норм матеріального й процесуального права.

А саме апелянт посилається на те, що:

- висновок суду першої інстанції в частині відмови про призначення тимчасовим виконувачем обов`язків директора Відповідача суперечить висновкам викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 у справі №127/27466/20, в якому зазначено, що:

товариство не може діяти без директора (тобто без виконавчого органу), його змін обов`язково повинна супроводжуватися призначенням нового директора, а разом вимогою припинити трудові відносини повинна заявлятись вимога про визначення особи, яка тимчасово (до прийняття загальними зборами рішення про призначення нового директора) виконуватиме обов`язки керівника товариства. Одна законодавством це питання не врегульоване;

виключення відомостей про керівника (директора) товариства без заміни нового / іншого керівника (директора) буде порушувати публічний порядок, адже керівник наділений широким колом повноважень (абз.11 п.6.2 постанови ВП ВС);

- при ухваленні рішення судом порушено вимоги процесуального права, серед яких ст. 236 ГПК України та принцип «jura novit curia» («суд знає закони»);

- на думку апелянта необґрунтованим є висновок Господарського суду м. Києва в частині того, що суд не наділений повноваженнями призначити своїм рішенням особу, яка виконуватиме обов`язки керівника товариства (до прийняття загальними зборами рішення про призначення нового директора).

19.11.2024 позивач подав письмові пояснення, в яких просив задовольнити апеляційну скаргу та зазначив, що позивачем були здійснені всі необхідні, передбачені законодавством та залежні від нього дії для звільнення його з посади директора відповідача та призначення нового виконавчого органу.

Доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач та треті особи відзивів на апеляційну скаргу не подали.

29.10.2024 від третьої особи - ОСОБА_3 надійшло клопотання, у якому останній зазначив, що він обізнаний з апеляційною скаргою та не заперечує проти її задоволення. Крім того, ОСОБА_3 додав, що з 05.06.2024 його дійсно призначено на посаду заступника директора ТОВ «Веста капітал» наказом №3-к від 04.06.2024. Також, ОСОБА_3 просив розглянути справу без його участі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 05.08.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3624/24. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду першої інстанції.

Після надходження матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ст.ст. 174, 260 ГПК України у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору у розмірі 4 542,00 грн. Роз`яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали останній має право усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази.

13.09.2024 недоліки апеляційної скарги усунено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі № 910/3624/24. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 28.10.2024. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі не пізніше ніж 21.10.2024. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі не пізніше ніж 21.10.2024. Явка учасників справи не визнано обов`язковою.

У судовому засіданні 28.10.2024 оголошено перерву до 02.12.2024.

Явка представників учасників справи

Представник позивача в судовому засіданні 02.12.2024 підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити.

В судове засідання 02.12.2024 представники відповідачів та третіх осіб не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином в електронному кабінеті, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін та третьої особи обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідачів та третіх осіб, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.

Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Суд першої інстанції, на підставі сукупності належних та допустимих доказів встановив наступне.

Відповідно до п. 23.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста капітал» управління товариством здійснюють його органи: загальні збори учасників та виконавчий орган.

Відповідно до п.п. 7 п. 25.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста капітал» до компетенції загальних зборів учасників належить обрання та припинення повноважень одноосібного виконавчого органу.

Згідно з п. 31.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста капітал» виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства.

Директор обирається загальними зборами учасників (п. 31.4 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста капітал»).

ОСОБА_1 обрано на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста капітал» загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста капітал», які були проведені 27.09.2021 та прийняті рішення на яких оформлені Протоколом №27/09/21 від 27.09.2021.

Наказом №1/09-21 від 28.09.2021 ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста капітал».

18.03.2022 ОСОБА_1 подав заяву про звільнення його з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста капітал» за власним бажанням (аналогічна заява була подана позивачем повторно 20.03.2023 та 20.01.2024).

Крім того, 23.03.2023 позивач направив учасникам Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста капітал» повідомлення про скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста капітал» з порядком денним про припинення його повноважень як директора та обрання нового виконавчого органу.

Аналогічного змісту повідомлення було направлено позивачем учасникам Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста капітал» 01.02.2024.

Згідно з п. 27.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста капітал» загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства.

Виконавчий орган скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства (п. 27.5 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста капітал»).

Відповідно до п. 29.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста капітал» рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим або заочним голосуванням.

Відповідно до п. 29.2 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста капітал" рішення загальних зборів учасників з усіх питань приймаються одностайно (100% голосів) всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Позивач зазначив, що учасники Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста капітал" не з`явились за вказаним місцем та у вказаний час, з огляду на що загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста капітал" не відбулись, про що було складено Акт від 09.02.2024.

Наведене стало підставою для звернення позивача з позовом у цій справі (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) про:

1) припинення корпоративних та трудових відносин між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Веста капітал" з моменту набрання законної сили судовим рішенням;

2) призначення тимчасовим виконувачем обов`язків директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста капітал" ОСОБА_3 .

Мотиви і джерела права, з яких виходить апеляційний суд при ухваленні судового рішення

За результатами апеляційного перегляду справи, перевіривши усі доводи апелянта, колегія дійшла висновку що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Частиною першою статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (ч. 1 статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не визначено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Згідно з ч. 1-3 статті 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Частиною тринадцятою статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

Статтею 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, зокрема, з ініціативи виконавчого органу товариства (пункт 1 цієї статті).

Порядок скликання загальних зборів учасників товариства визначено статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", частина перша якої передбачає, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста капітал" із повідомленням про скликання загальних зборів учасників товариства з порядком денним про припинення його повноважень як директора та обрання нового виконавчого органу.

Отже, позивачем були вчинені всі необхідні, передбачені законодавством та залежні від нього дії для звільнення з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста капітал".

Згідно наказу Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста капітал" №3-к від 04.06.2024 ОСОБА_3 призначено на посаду заступника директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста капітал".

29.10.2024 до суду апеляційної інстанції від третьої особи - ОСОБА_3 надійшло клопотання, у якому останній зазначив, що його з 05.06.2024 дійсно призначено на посаду заступника директора ТОВ «Веста капітал» наказом №3-к від 04.06.2024.

В апеляційній скарзі позивач посилається на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 у справі №127/27466/20 та зазначає, що суд не врахував такі висновки цієї постанови:

Товариство не може діяти без директора (тобто без виконавчого органу), його змін обов`язково повинна супроводжуватися призначенням нового директора, а разом вимогою припинити трудові відносини повинна заявлятись вимога про визначення особи, яка тимчасово (до прийняття загальними зборами рішення про призначення нового директора) виконуватиме обов`язки керівника товариства. Однак законодавством це питання не врегульоване;

виключення відомостей про керівника (директора) товариства без заміни нового / іншого керівника (директора) буде порушувати публічний порядок, адже керівник наділений широким колом повноважень (абз.11 п.6.2 постанови ВП ВС).

Зазначені доводи апеляційної скарги колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Так, в оскарженому рішенні суд першої інстанції дослідив висновки вказаної постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 у справі №127/27466/20 та зазначив, що в ній не викладено висновок про те, що суд наділений повноваженнями призначити своїм рішенням будь-яку особу виконувачем обов`язків директора товариства.

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що питання управління товариством, зокрема призначення та звільнення керівника, належить до виключної компетенції органів управління товариства, передбачених його статутом (наприклад, загальних зборів, наглядової ради). Суд здійснює правосуддя, вирішуючи спори та захищаючи права і законні інтереси учасників судових відносин, не втручається в операційну діяльність підприємств і не виконує адміністративних функцій.

Колегія суддів погоджується з викладеним вище висновком суду першої інстанції про відсутність у суду повноважень призначити своїм рішенням будь-яку особу виконувачем обов`язків директора товариства, оскільки суд не має повноважень самостійно призначати особу виконувачем обов`язків директора товариства своїм рішенням. Така дія виходить за межі компетенції суду, визначеної законом.

Зазначені висновки суду першої інстанції апелянтом не спростовані.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновниками Товариства є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 74).

Зазначені особи, як учасники, мають право брати участь в управлінні Товариством (пп. 1 п. 14.1 Статуту).

Відповідно до пп. 7 п. 25.1 Статуту Товариства, до повноважень учасників належить також обрання виконавчого органу Товариства. Виконавчим органом Товариства є директор. (п. 31.2 Статуту).

Водночас, позивач заявляючи позовну вимогу про призначення іншої особи тимчасово виконуючим обов`язків директора, який відповідно до зазначених положень може обиратись тільки загальними зборами учасників Товариства, не надав суду доказів наявності у нього повноважень представляти інтереси зазначених вище учасників Товариства у питанні призначення тимчасово виконуючого обов`язки директора Товариства - ОСОБА_2 , а також подавати в суд позов в інтересах зазначених осіб щодо призначення тимчасово виконуючого обов`язки директора цього Товариства.

Щодо доводів апелянта про те, що, при ухваленні рішення, судом порушено вимоги процесуального права, серед яких ст. 236 ГПК України та принцип «jura novit curia» («суд знає закони») колегія суддів звертає увагу на наступне.

Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 р. у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18).

Суд, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 р. у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі №904/5726/19 зазначила, що "у процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначати, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia".

Для того, щоб довести порушення принципу «jura novit curia» («суд знає закони»), апелянт повинен:

- чітко вказати конкретні норми права, які, на його думку, були порушені судом;

- навести аргументи, що підтверджують його позицію, посилаючись на законодавство, судову практику та наукові коментарі;

- показати, як саме порушення цих норм вплинуло на результат справи.

У даному випадку суд апеляційної інстанції виходить з презумпції правильності рішення суду першої інстанції. Враховуючи, що апелянт не надав переконливих доводів, що спростують цю презумпцію, колегія суддів вважає необґрунтованими зазначені доводи апеляційної скарги та відмовляє в їх задоволенні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів встановила, що оскаржене рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, при повному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, підстави для його зміни чи скасування в розумінні приписів статті 277 ГПК України відсутні. Натомість викладені в апеляційні скарзі доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Судові витрати

Згідно вимог статті 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/3624/24 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано, - 24.12.2024.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

С.О. Алданова