Ухвала

від 25.12.2024 по справі 904/5008/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про передачу справи до іншого суду

25.12.2024м. ДніпроСправа № 904/5008/24

за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк", 04082,м. Київ, вул.Автозаводська, будинок 54/19, код ЄДРПОУ 21133352

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Групп", 49069, м.Дніпро, просп.Богдана Хмельницького, буд. 8А, код ЄДРПОУ 39591162

про стягнення заборгованості

Суддя Перова О.В.

Без участі представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Акціонерне товариство "Універсал Банк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Беатус" заборгованості у розмірі 59 945,13грн, з яких: заборгованість з орендної плати - 15 000,00 грн, 3 % річних - 2 976,56грн, інфляційне збільшення - 12 265,50грн та пеня - 29 703,07 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2024 справу № 904/5008/24 передано на розгляд судді Перовій О.В.

Ухвалою суду від 18.11.2024 позовну заяву Акціонерного товариства "Універсал Банк" залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме: надати рахунок-фактуру №Б-16 від 17 листопада 2017 року, належним чином завірену копію вимоги про погашення заборгованості за вих. №2631 від 26.03.2024 та докази надсилання відповідачу.

19.11.2024 до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, якою надав пояснення щодо рахунку-фактури №Б-16 від 17 листопада 2017 року, а також додав рахунок-фактуру №Б-16 від 27 листопада 2017 року та вимогу про погашення заборгованості за вих. №2631 від 26.03.2024р. з доказами її надсилання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2024 змінено найменування юридичної особи відповідача у справі з Товариства з обмеженою відповідальністю «Беатус» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Бетон Групп».

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду міста Києва з огляду на таке.

Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (стаття 1 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин першої, другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини першої статті 24 ГПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Частиною третьою статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Разом з цим, чинним Господарським процесуальним кодексом України передбачено предметну, суб`єктну, інстанційну, територіальну та виключну підсудність справ.

Положеннями статті 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Аналогічні положення закріплені в частині першій статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.

Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.

Порядок визначення територіальної підсудності господарських справ, закріплений в статтях 27-30 ГПК України відповідно до яких підсудність визначається за предметними і територіальними ознаками.

Частинами першою, другою статті 27 ГПК України передбачено, що позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу, місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Статтею 30 Господарського процесуального кодексу України врегульовано виключну територіальну підсудність справ та наведено перелік категорій справи, які підлягають розгляду за правилами виключної підсудності.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 Господарського процесуального кодексу України .

Частина третя статті 30 Господарського процесуального кодексу України встановлює виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, господарським судам за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Отже слід дійти висновку, що за правилами чинного Господарського процесуального кодексу України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 виснувала, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 Господарського процесуального кодексу України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі частини четвертої статті 236, статті 30 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже правила виключної підсудності поширюються на спір щодо стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування нерухомим майном.

Предметом спору у справі є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення заборгованості за договором оренди приміщення від 01.09.2016, яке знаходиться у м. Києві, вул. Бурмистенка, буд.9/10.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що спір у цій справі підсудний господарському суду за місцем знаходження нерухомого майна (об`єкта оренди) за правилами виключної підсудності відповідно до частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України.

Якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, суд передає справу на розгляд іншому суду (пункт 1 частини першої статті 31 ГПК України).

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення (частина третя статті 31 ГПК України).

Керуючись статтями 27, 30, 31, 73, 74, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Передати за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду міста Києва (01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 44-В) справу № 904/5008/24 за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Групп" про стягнення заборгованості.

Ухвала набирає законної сили 25.12.2024 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Перова