Рішення

від 19.12.2024 по справі 916/4136/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4136/24Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

секретар судового засідання Борисова Н.В.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Христофоров Ю.В.,

від відповідача: Ващишин О.П.,

від третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ГОЛД С, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , про стягнення 262600,66 грн шкоди,

зазначає наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" (надалі ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС", Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ГОЛД С (надалі ТОВ ГОЛД С, Відповідач), в якій просить стягнути відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка відбулась 30.04.2023, в розмірі 262600,66 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 19.09.2024 позовній заяві ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/4136/24 та визначено суддю Гута С.Ф. для її розгляду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.09.2024 позовну заяву ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" залишено без руху та запропоновано усунути встановлені судом недоліки позовної заяви.

26 вересня 2024 року ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" представлено докази на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.10.2024 прийнято позовну заяву ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 31.10.2024.

18 жовтня 2024 року ТОВ ГОЛД С представлено відзив на позовну заяву.

25 жовтня 2024 року ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" представлено відповідь на відзив.

28 жовтня 2024 року ТОВ ГОЛД С представлено заяву про залучення до участі у справі третьої особи.

Призначене на 31.10.2024 судове засідання перервалось у зв`язку із оголошенням системою цивільної оборони у місті Одесі та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.10.2024 призначено судове засідання на 14.11.2024.

07 листопада 2024 року ТОВ ГОЛД С представлено заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.11.2024 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 , Третя особа), та відкладено судове засідання на 28.11.2024.

26 листопада 2024 року ТОВ ГОЛД С представлено заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, посилаючись на те, що для повного та всебічного розгляду справи існує необхідність призначення у справі судової автотоварнознавчої експертизи.

27 листопада 2024 року ТОВ ГОЛД С представлено заяву про відкладення розгляду справи з підстав перебування ОСОБА_1 як працівника підприємства у відрядженні.

28 листопада 2024 року ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" представлено заперечення на заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.11.2024 відкладено розгляд справи на 19.12.2024.

02 грудня 2024 року ТОВ ГОЛД С звернулось із клопотанням про витребування доказів.

16 грудня 2024 року ОСОБА_1 представлено письмові пояснення щодо позовної заяви та клопотання про проведення призначеного на 19 грудня 2024 року судового засідання в режимі відеоконференції.

Частинами 1 та 2 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В свою чергу, частиною 3 статті 2 ГПК України встановлено, що одним із основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до положень статті 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Згідно із приписами статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Кузнецов та інші проти Російської Федерації зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи Серявін та інші проти України, Проніна проти України), з якої випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вищенаведене, з метою дотримання принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності учасників справи перед законом та судом, а також з метою надання можливості учасникам справи реалізувати права на викладення позиції у справі, виступу зі вступними словами, важливість справи для сторін та з огляду на об`єктивні чинники, які позбавляли можливості проводити засідання суду, господарським судом здійснювався розгляд справи в межах розумного строку.

У призначене на 19.12.2024 судове засідання Стасюк В.С. не з`явився, ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.12.2024 клопотання Стасюка В.С. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та надіслано ухвалу заявнику на адресу електронної пошти, зазначену у заяві.

Ухвалами Господарського суду Одеської області забезпечено право участі представників сторін в засіданнях суду в режимі відеоконференції як в приміщенні визначеного суду, так і поза межами приміщенням суду, після звернення із відповідними клопотаннями.

Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 19.12.2024:

Відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ ГОЛД С про розгляд справи у загальному позовному провадженні, оскільки ціна заявленого позову передбачає розгляд справи виключно в порядку спрощеного позовного провадження, призначення експертизи є правом суду, додаткові підстави відмови буде викладено у мотивувальній частині рішення;

Залишено без задоволення клопотання ТОВ ГОЛД С про витребування доказів з підстав пропуску встановленого статтями 80,81,165 ГПК України строку на звернення із відповідним клопотанням та відсутності заяви про поновлення строку;

На підставі статті 243 ГПК України виправлено описки в ухвалах у справі, в яких замість «судове засідання», помилково зазначено «підготовче засідання».

В процесі розгляду справи представник ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" підтримував заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову в повному обсязі, представник ТОВ ГОЛД С натомість заперечував проти заявлених позовних вимог та наполягав на відмові у задоволенні позову.

19 грудня 2024 року судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, позиції учасників справи, суд встановив:

Відповідно до наказу (розпорядження) ТОВ ГОЛД С від 21 червня 2022 року № 33к Стасюка В.С. прийнято на роботу з 22.06.2022.

Відповідно до представленого до матеріалів справи свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" є власником спеціального напівпричепу-самоскиду BODEX KIS3B/KIS3WA-K/ НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Відповідно до представленого до матеріалів справи свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 ТОВ ГОЛД С є власником спеціального напівпричепу-самоскиду POLKON, реєстраційний номер НОМЕР_4 .

Відповідно до представленого страхового полісу № АР/6822339 АТ «СК «КРАЇНА» страхувальником є ТОВ ГОЛД С, страхова сума на одного потерпілого 160000,00 грн (за шкоду, заподіяну майну). Забезпечений транспортний засіб Polkon, реєстраційний номер НОМЕР_5 .

Відповідно до представленого страхового полісу № АР/6818925 АТ «СК «КРАЇНА» страхувальником є ТОВ ГОЛД С, страхова сума на одного потерпілого 160000,00 грн (за шкоду, заподіяну майну). Забезпечений транспортний засіб Renault, реєстраційний номер НОМЕР_6 .

Відповідно до представленої схеми місця ДТП, яка мало місце 30.04.2023 біля 21 год. 30 хв. на 75 км + 900м. автодороги М-15 (Одеса-Рені), у напівпричепа BODEX, реєстраційний номер НОМЕР_3 , виявлено видимі (зовнішні) пошкодження: пошкоджений задній габаритний ліхтар, пошкоджено аварійний відбійник, пошкоджено двері, деформована верхня рамка двері.

Постановою Острозького районного суду Рівненської області від 28.07.2023 у справі № 495/4885/23 за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , працюючого водієм в ТОВ «ГОЛД С», встановлено наступне:

« 30.04.2023 біля 21 год. 30 хв. на 75 км + 900м. автодороги М-15, що в Білгород-Дністровському районі Одеської області ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Renault, реєстраційний номер НОМЕР_6 , з напівпричепом Polkon, реєстраційний номер НОМЕР_5 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_7 , з напівпричепом Bodex, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який рухався попереду, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Згідно схеми місця ДТП від 30.04.2023 вбачається, що дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_1 мала місце на автодорозі М-15 Одеса-Рені.

Окрім того, з зазначеної схеми ДТП встановлено, що в результаті ДТП автомобілі марки Renault, реєстраційний номер НОМЕР_6 , з напівпричепом Polkon, реєстраційний номер НОМЕР_5 та напівпричіп марки Bodex, реєстраційний номер НОМЕР_3 , до автомобіля марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_7 , отримали механічні пошкодження, які відображені в зазначеному документі.»

Вказаною постановою визнано ОСОБА_1 таким, що вчинив правопорушення, передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 06.12.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Острозького районного суду Рівненської області від 28.07.2023 у справі № 495/4885/23 без змін.

Окрім того, у постанові зазначено: «Апеляційним судом не вбачається в діях працівників поліції порушень під час оформлення адміністративних матеріалів стосовно ОСОБА_1 і не встановлено обставин, які б ставили під сумнів його вину у вчиненні інкримінованого правопорушення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 124937 від 01.05.2023 року, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями учасників ДТП».

Відповідно до акту огляду транспортного засобу від 03.05.2023, підписаного директором Позивача та ОСОБА_2 , виявлено пошкодження транспортного засобу BODEX, реєстраційний номер НОМЕР_3 , за неведеним переліком.

01 лютого 2024 року ТОВ «БОДЕКС-УКРАЇНА» виставлено ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" рахунок-фактуру № СФ-0000068 загальною вартістю 344077,00 грн з ПДВ.

ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" перераховано ТОВ «БОДЕКС-УКРАЇНА» 100000,00 грн із призначенням платежу: «оплата по рахунку № СФ-0000068 від 01.02.2024 за тцм та послуги ПДВ20%», відповідно до платіжної інструкції від 02.02.2024 № 25.

26 лютого 2024 року між ТОВ «БОДЕКС-УКРАЇНА» як Виконавцем та ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" як Замовником підписано без заперечень та/або зауважень акт № ОУ-0000119 здачі-приймання робіт (надання послуг), за яким загальна вартість робіт 344077,00 грн з ПДВ. Здійснено наступні роботи: складання та встановлення задніх дверей-воріт напівпричепа; використано запчастини, горючомастильні матеріали: комплект задніх дверей-воріт до напівпричепа BODEX в розібраному стані.

27 лютого 2024 року ТОВ «БОДЕКС-УКРАЇНА» виставлено ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" рахунок-фактуру № СФ-0000138 загальною вартістю 5000,00 грн.

27 лютого 2024 року між ТОВ «БОДЕКС-УКРАЇНА» як Виконавцем та ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" як Замовником підписано без заперечень та/або зауважень акт № ОУ-0000124 здачі-приймання робіт (надання послуг), за яким загальна вартість робіт 5000,00 грн з ПДВ. Здійснено наступні роботи: реставрація кузова.

ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" перераховано ТОВ «БОДЕКС-УКРАЇНА» 244077,00 грн із призначенням платежу: «оплата по рахунку № СФ-0000068 від 01.02.2024 за тцм та послуги ПДВ20%», відповідно до платіжної інструкції від 14.03.2024 № 78.

ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" перераховано ТОВ «БОДЕКС-УКРАЇНА» 5000,00 грн із призначенням платежу: «оплата по рахунку № СФ-0000138 від 27.02.2024 за тцм та послуги ПДВ20%», відповідно до платіжної інструкції від 14.03.2024 № 79.

09 квітня 2024 року ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" складено до АТ «СК «КРАЇНА» заяву № 4495/24 на виплату страхового відшкодування стосовно пошкодженого транспортного засобу BODEX KIS3B/KIS3WA-K/A5A, реєстраційний номер ВІ2900XF.

Відповідно до складеного 10.05.2024 суб`єктом оціночної діяльності Поляниці Ігорем Володимировичем за результатами експертного товарно-транспортного дослідження за замовленням ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" висновку № 14-05 вартість відновлювального ремонту КТЗ BODEX KIS3B/KIS3WA-K/A5A, реєстраційний номер ВІ2900XF, на дату дослідження 30.04.2023 становить 352456,71 грн; величина втрати товарної вартості КТЗ BODEX KIS3B/KIS3WA-K/A5A, реєстраційний номер ВІ2900XF, на дату дослідження 70143,95 грн; вартість матеріальних збитків, завданих власнику ТКЗ BODEX KIS3B/KIS3WA-K/A5A, реєстраційний номер ВІ2900XF, на дату дослідження 30.04.2023 422600,66 грн з ПДВ.

Вказаний висновок містить відмітку про обізнаність із кримінальною відповідальністю за надання завідомо неправдивого висновку.

23 квітня 2024 року ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" складено до АТ «СК «КРАЇНА» досудову вимогу, в якій посилається на дорожньо-транспортну пригоду, яка мало місце 30.04.2023, на постанову Острозького районного суду Рівненської області від 28.07.2023 у справі № 495/4885/23, на те, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу, працівник якого винний у ДТП, застрахована у АТ «СК «КРАЇНА» у відповідності до полісу АР/6818925, просить сплатити страхове відшкодування у розмірі 160000,00 грн.

23 липня 2024 року ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" складено до ТОВ ГОЛД С досудову вимогу, в якій посилається на те, що 30.04.2023 мало місце дорожньо-транспортна пригода, на постанову Острозького районного суду Рівненської області від 28.07.2023 у справі № 495/4885/23, якою працівника ТОВ ГОЛД С визнано винним, те, що розмір матеріальних збитків становить 422600,00 грн, просить відшкодувати відповідну суму. Вказана вимога надіслана до ТОВ ГОЛД С 23.07.2024 відповідно до опису вкладення у цінний лист та накладної АТ «УКРПОШТА».

08 серпня 2024 року АТ «СК «КРАЇНА» перераховано ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" 160000,00 грн із призначенням платежу «стр. відш… отр: ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС").

11 жовтня 2024 року АТ «СК «КРАЇНА» надано відповідь ТОВ ГОЛД С, до якої додано копію платіжної інструкції про перерахування Позивачу 160000,00 грн та зазначено, що за замовленням страхової складено звіт про визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу BODEX KIS3B, за яким вартість відповідного ремонту 344061,92 грн.

Відповідно до звіту від 05.04.2024 № 134711, виготовленого ФОП Цурпаленко Є.В., вартість відновлювального ремонту транспортного засобу BODEX KIS3B (власник ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС") складає 344061,92 грн з ПДВ. Вказаний висновок не містить відмітку про обізнаність із кримінальною відповідальністю за надання завідомо неправдивого висновку.

22 листопада 2024 року Приватним підприємством «ЕКСПЕРТ СЕРВІС-АЛЬФА» складено за замовленням ТОВ ГОЛД С звіт № 932.24К про оцінку напівпричепа BODEX, реєстраційний номер ВІ2900XF, власником якого є ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС". Дата оцінки 30.04.2023.

Відповідно до представленого висновку вартість матеріального збитку, завданого власнику напівпричепа BODEX, реєстраційний номер НОМЕР_3 , пошкодженого в ДТП 30.04.2023, станом на моменту ДТП, становить 228096,25 грн. Вказаний висновок не містить відмітку про обізнаність із кримінальною відповідальністю за надання завідомо неправдивого висновку.

Як зазначалось, ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до ТОВ ГОЛД С, в якій просить стягнути відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка відбулась 30.04.2023, в розмірі 262600,66 грн.

Фактичними підставами звернення із позовом до суду визначено те, що 30.04.2023 на 75 кв. + 900 м. автодороги М-15 в Білгород-Дністровському районі Одеської області мало місце ДТП, в якому працівником ТОВ ГОЛД С пошкоджено транспортний засіб ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС", що встановлено у постанові Острозького районного суду Рівненської області від 28.07.2023 у справі № 495/4885/23.

Як зазначає ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС", з метою встановлення обсягу завданої в результаті ДТП ТОВ ГОЛД С майнової шкоди, звернулось до суб`єкта оціночної діяльності Поляниці Ігоря Володимировича, від якого відповідно отримано висновок від 10.05.2024 № 14-05, складений за результатами експертного товарно-транспортного дослідження, за яким вартість матеріальних збитків, завданих власнику транспортного засобу становить 422600,66 грн.

08 серпня 2024 року АТ СК КРАЇНА перераховано ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" 160000,00 грн в якості страхового відшкодування, за укладеним полісом № АР/6818925 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Враховуючи викладене, на підставі частини 1 статті 1166, частини 1 статті 1172 ЦК України ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" просить стягнути з ТОВ ГОЛД С 262600,66 грн шкоди, яка не була компенсована за страховим полісом, у зв`язку із завданою працівником Відповідача майновою шкодою Позивачу як власнику транспортного засобу.

У представленому відзиві на позовну заяву ТОВ ГОЛД С просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

Не заперечує проти того, що Стасюк В.С. працює водієм у ТОВ ГОЛД С, та проти того, що 30.04.2023 мало місце дорожньо-транспортна пригода, в якій пошкоджено напівпричіп BODEX, реєстраційний номер НОМЕР_3 , власником якого є ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС", у той же час зазначає, що автомобіль, яким керував Стасюк В.С. знаходився у технічно справному стані.

Зазначає, що заявлена сума стягнення є значно завищеною та не відповідає дійсним пошкодженням та вартості ремонту напівпричепа; те, що у представленому Позивачем висновку зазначено про пошкодження, які не перелічено на зворотному боці схеми місце ДТП.

Зазначає про отримання від АТ «СК «КРАЇНА» звіту від 05.04.2024 № 134711, виготовленого ФОП Цурпаленко Є.В., за яким вартість відновлювального ремонту складає 344061,92 грн, що відрізняється від представленого Позивачем звіту.

При цьому у вказаному звіті містяться посилання на проведенні ТОВ «БОДЕКС-УКРАЇНА» роботи, які у відповідності до підписаних із Позивачем актів від 26.02.2024 № ОУ-0000119 (загальна вартість робіт 344077,00 грн), прийнято ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" без зауважень та/або заперечень.

Пред`являючи відповідь на відзив ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" зазначає, що зворотній бік схеми місця ДТП містить лише видимі (зовнішні) пошкодження, у той же час, для з`ясування всіх отриманих пошкоджень транспортний засіб оглянуто аварійним комісаром; те, що ФОП Цурпаленко Є.В. не здійснювався огляд транспортного засобу, оцінку якого ним надано; те, що страховиком не здійснюється відшкодування, пов`язане із втратою товарної вартості транспортного засобу, розмір якої визначено судовим експертом Поляниці І.В.

Зважаючи на те, що ТОВ ГОЛД С ставить під сумнів фактично понесені витрати в результаті відновлювального ремонту, ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" представлено наступні документи в підтвердження розміру відновлювального ремонту: акт здачі-приймання робіт від 01.02.2024 № СФ-0000068, акт здачі-приймання робіт від 27.02.2024 № ОУ-0000124, копії платіжних доручень від 02.02.2024 № 25, від 14.03.2024 №№ 78 та 79.

Пред`являючи заперечення на відповідь на відзив ТОВ ГОЛД С, зокрема зазначає, що складений Коваленко О.В. акт не надає змогу встановити факт його перебування в штаті АТ «СК «КРАЇНА»; те, що саме за замовленням АТ «СК «КРАЇНА» ФОП Цурпаленко Є.В. складено звіт; те, що відновлювальні ремонті роботи проводились через 10 місяців після ДТП.

Пред`являчи письмові пояснення Стасюком В.С. викладено позицію стосовно дорожньо-транспортної пригоди, зазначено, що на схемі місця ДТП невірно відображено положення транспортних засобів.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

В свою чергу, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. В свою чергу, пункт 8 частини 2 статті 16 ЦК України передбачає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зокрема, порядок виплати такого відшкодування та дії сторін при настанні страхового випадку, регулюються Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 № 1961-IV із змінами та доповненнями (далі Закон № 1961).

Згідно із пунктом 22.1 статті 22 Закону № 1961 у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 29 Закону № 1961 у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України; якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Частиною 1 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини 1 статті 1188 ЦК України).

Нормами статті 1192 ЦК України передбачено якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У відповідності до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

З огляду на зазначені положення Цивільного кодексу України факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов`язане з виконанням цими особами обов`язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання.

Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Сторонами деліктного зобов`язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 Цивільного кодексу України).

При цьому частина 1 статті 1172 ЦК України визначає, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Згідно зі статтею 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

З огляду на зазначене сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов`язком боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов`язанні ним є страховик.

Разом з тим зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок.

Неодержання потерпілим страхового відшкодування за договором (або його одержання, якщо страхового відшкодування недостатньо для повного покриття шкоди) не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною.

При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування.

Відповідно до статті 511 ЦК України зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно із частинами 1 та 4 статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена в договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

З огляду на зазначене право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов`язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов`язанні.

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права: а) шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди; б) шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування; в) шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1192 Цивільного кодексу України підстав.

Потерпілий має право відмовитись від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в межах деліктного зобов`язання незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. У такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором з відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов`язками страховика як сторони договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Як встановлено судом та не заперечуються учасниками справи цивільно-правова відповідальність власника (ТОВ ГОЛД С) транспортних засобів Renault, реєстраційний номер НОМЕР_6 , та Polkon, реєстраційний номер НОМЕР_5 , застрахована в АТ «СК «КРАЇНА» у відповідності до досліджених в описові частині рішення страхованих полісів із страховими сумами на одного потерпілого 160000,00 грн (за шкоду, заподіяну майну).

30 квітня 2023 року мало місце дорожньо-транспортна пригода, за наслідками якої особою, яка працює водієм ( ОСОБА_1 ) у ТОВ ГОЛД С, завдано матеріальних збитків (пошкоджено транспортний засіб) ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС", аналогічне встановлено постановою Острозького районного суду Рівненської області у справі № 495/4885/23.

З метою отримання частини відшкодування понесених матеріальних збитків ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" звернулось до АТ «СК «КРАЇНА» як до страхувальника ТОВ ГОЛД С, внаслідок чого АТ «СК «КРАЇНА» перераховано Позивачу 160000,00 грн.

Підставою звернення із позовом визначено відшкодування залишку отриманих матеріальних збитків, понад отриману компенсацію від АТ «СК «КРАЇНА».

Частинами 1-3 статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Так, до матеріалів справи представлено досліджені в описовій частині рішення різноманітні висновки/звіти експертів.

Відповідно до приписів статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

В свою чергу, частина 5 статті 101 ГПК України визначає, що у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

При цьому, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.12.2019 у справі 522/1029/18 висловлено позицію стосовно того, що висновок експерта не є належним та допустимим доказом, якщо у ньому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і що він підготовлений для подання до суду.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (частина 2 статті 77 ГПК України).

Враховуючи правову конструкцію частини 5 статті 101 ГПК України, крізь призму правового висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.12.2019 у справі 522/1029/18, дослідивши представлені до матеріалів справи висновки/звіти експертів, господарський суд зазначає, що тільки виготовлений судовим експертом Поляниці І.В. висновок містить відмітку стосовно обізнаності про кримінальну відповідальність, у той же час жодний із представлених висновків/звітів не містить посилання на те, що підготовлений для подання до суду, відтак відповідні документи не можуть вважатися судом допустимими доказами та відповідно не можуть бути використані для визначення розміру матеріальних збитків.

Поряд із наведеним в процесі розгляду справи безпосередньо ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" пред`являючи відповідь на відзив зазначено, що з метою спростування сумнів, які виникли у Відповідача стосовно розміру витрат, які фактично понесено в результаті проведення відновлювального ремонту, представлено акт здачі-приймання робіт від 01.02.2024 № СФ-0000068, акт здачі-приймання робіт від 27.02.2024 № ОУ-0000124, копії платіжних доручень від 02.02.2024 № 25, від 14.03.2024 №№ 78 та 79.

При цьому із їх змісту судом встановлено, що між ТОВ «БОДЕКС-УКРАЇНА» як Виконавцем та ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" як Замовником підписано 26 лютого 2024 року без заперечень та/або зауважень акт № ОУ-0000119 здачі-приймання робіт (надання послуг), за яким загальна вартість робіт 344077,00 грн з ПДВ. Здійснено наступні роботи: складання та встановлення задніх дверей-воріт напівпричепа; використано запчастини, горючомастильні матеріали: комплект задніх дверей-воріт до напівпричепа BODEX в розібраному стані; 27 лютого 2024 року без заперечень та/або зауважень акт № ОУ-0000124 здачі-приймання робіт (надання послуг), за яким загальна вартість робіт 5000,00 грн з ПДВ. Здійснено наступні роботи: реставрація кузова.

Вказані роботи сплачено ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" в повному обсязі у відповідності до досліджених платіжних інструкцій від 02.02.2024 № 25, 14.03.2024 №№ 78 та 79.

Правова конструкція статті 22 ЦК України визначає, що до складу збитків відносяться втрати, яких особа зазнала у зв`язку із пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а правова конструкція статті 1192 ЦК України визначає, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Враховуючи викладене, те, що безпосередньо Позивачем представлено вищезазначені документи в підтвердження розміру фактично понесених витрат в результаті відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, те, що Відповідачем відповідні акт виконаних робіт не ставляться під сумнів, те, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості виконання робіт (виконаних робіт), необхідних для відновлення пошкодженої речі, господарський суд доходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог в частині стягнення з Відповідача 189077,00 грн шкоди (349077,00 грн вартість фактично виконаних робіт, оплачених в повному обсязі 160000,00 грн сплачених страхувальником Відповідачем коштів).

Інших належних, допустимих та достовірних доказів для визначення розміру вартості завданих/понесених матеріальних збитків до матеріалів справи не представлено.

Враховуючи те, що судом не прийнято в якості доказів представлені висновків/звітів експертів, та те, що Позивачем підтверджено фактичний розмір понесених у зв`язку із відновлювальним ремонтом витрат, в господарського суду відсутні підстави для призначення у справі судової експертизи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п.29).

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У рішенні від 03.01.2018 Віктор Назаренко проти України (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції справедливого судового розгляду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають справедливого балансу між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі Беер проти Австрії (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому, оскільки приписами Закону України Про судовий збір встановлено мінімальний розмір судового збору, який підлягає справленню при зверненні із позовом, на переконання господарського суду, розмір судового збору, який покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, не може бути меншим аніж мінімальний розмір судового збору.

Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,232,233,237,238,240,241

Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ГОЛД С, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , про стягнення 262600,66 грн шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ГОЛД С на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" 189077/сто вісімдесят дев`ять тисяч сімдесят сім/грн 00 коп. відшкодування майнової шкоди та 3028/три тисячі двадцять вісім/грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Накази видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст складено 24 грудня 2024 р.

Суддя С.Ф. Гут