Рішення

від 24.12.2024 по справі 916/3976/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" грудня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3976/24Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,

розглянувши справу № 916/3976/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження

за позовом: фізичної особи - підприємця Деменчука Олександра Петровича /РНОКПП НОМЕР_1 , адреса - АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Стікон" /ЄДРПОУ 19219876, адреса - 65020, м. Одеса, вул. Розкидайлівська, буд. 2, office@stikon.od.ua/

про стягнення заборгованості у розмірі 10 071,06 грн,

ВСТАНОВИВ:

10.09.2024 року фізична особа - підприємець Деменчук Олександр Петрович звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 4069/24/ до товариства з обмеженою відповідальністю "Стікон" про стягнення суми заборгованості у розмірі 118 378,18 грн, з яких:

- 108 307,12 грн - основна заборгованість за договором №11-07 від 11.07.2024;

- 9 038,44 грн - суми пені;

- 1 032,62 грн - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором субпідряду № 11-07 від 11.07.2023.

Позов пред`явлено на підставі ст. 193 ГК України, ст. ст. 525-526, 529-530, 610, 625 ЦК України.

Ухвалою суду від 16.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3976/24; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

З довідки про доставку електронного документу вбачається, що документ в електронному вигляді «Ст.176 ч.2 Ухвала про відкриття провадження у справі (спрощене)» від 16.09.24 по справі №916/3976/24 (суддя Петренко Н.Д.) було надіслано одержувачу Товариство з обмеженою відповідальністю «Стікон» в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 17.09.2024 о 17:17.

24.09.2024 на адресу суду надійшла заява позивача фізичної особи - підприємця Деменчука Олександра Петровича про зменшення розміру позовних вимог /вх. № 34895/24/ у справі № 916/3976/24, в якій позивач просить:

- стягнути суму заборгованості у розмірі 10 071,06 грн, що складається з суми пені у розмірі 9038,44 грн, суми 3% річних у розмірі 1032,62 грн

- стягнути суму витрат на отримання професійної правничої допомоги у розмірі 5000,00 грн;

- стягнути суму витрат із сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Обґрунтовуючи заяву про зменшення позовних вимог, позивач вказує, що відповідачем 17 вересня 2024 року згідно з платіжною інструкцію №5773 було сплачено на користь позивача суму основного боргу за договором №11-07 від 11.07.2023 у розмірі 108307,12 грн. Таким чином, станом на 24 вересня 2024 року залишаються несплаченими лише суми штрафних санкцій, а саме пеня у розмірі 9038,44 гривні та 3% річних у розмірі 1032,62 гривні.

Ухвалою суду від 30.09.2024 заяву позивача фізичної особи - підприємця Деменчука Олександра Петровича про зменшення розміру позовних вимог /вх.№ 34895/24 від 24.09.2024/ у справі № 916/3976/24 - прийнято до розгляду та встановлено відповідачу строк на подання відзиву з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог протягом 15 днів з дня отримання ухвали.

З довідки про доставку електронного документу вбачається, що документ в електронному вигляді «Ухвала розгляд заяви» від 30.09.24 по справі №916/3976/24 (суддя Петренко Н.Д.) було надіслано одержувачу Товариство з обмеженою відповідальністю «Стікон» в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 30.09.2024 о 19:25. Вих. № 916/3976/24/59882/24 від 01.10.24.

Згідно з ч. 5 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

За змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.09.2024 було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач, обізнаний про розгляд справи № 916/3976/24, міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Оскільки відповідач по справі не надав суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено при безпосередньому дослідженні доказів, 11.07.2023 ТОВ «Стікон» та ФОП Деменчук О.П. уклали Договір субпідряду №11-07, відповідно до умов якого Субпідрядник приймає на себе зобов`язання виконати роботи по монтажу внутрішніх магістральних мереж опалення та пожежного водопостачання багатоповерхового житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торговельного, адміністративного призначення та об`єктами соціальної інфраструктури за адресою: м. Одеса, вул. Івана Франка, 40.

Пунктом 1.3. Договору передбачено, що склад та обсяги конкретних робіт, які підлягають виконанню Субпідрядником в рамках цього Договору, визначаються на підставі розрахунку договірної ціни (додаток №1), що є невід`ємною частиною цього договору.

Сторони обумовили (пункт 2.1. Договору №11-07), що вартість виконання Робіт, передбачених п. 1.1. цього Договору, включаючи вартість матеріалів, становить 466 981,72 грн.

В ході виконання Договору №11-07 сторонами було зафіксовано виконання Субпідрядником робіт у наступних первинних документах:

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №02-10 від 02.10.2023 на суму 308 933,86 грн;

- Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 02.10.2023 на суму 308 933,86 грн;

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №64 від 10.05.2024 на суму 108307,12 грн;

- Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 10.05.2024 на суму 108307,12 грн.

Таким чином, станом на дату подання позовної заяви Сторонами підтверджено виконання робіт за договором №11-07 від 11.07.2023 на загальну суму 417 240,98 грн.

Натомість згідно з фільтрованою банківською випискою позивача за період з 01.07.2023 по 06.09.2024 по контрагенту ТОВ «Стікон» вбачається, що розрахунки за виконання субпідрядних робіт за договором №11-07 виконані не в повному обсязі, а саме ТОВ «Стікон» здійснив наступні виплати на користь ФОП Деменчук О.П.:

- 50 000,00 грн перераховано згідно з платіжною інструкцією №11/10/2023 від 11.10.2023;

- 50 000,00 грн перераховано згідно з платіжною інструкцією №12/10/2023 від 12.10.2023;

- 100 000,00 грн перераховано згідно з платіжною інструкцією №31/10/2023 від 31.10.2023;

- 50 000,00 грн перераховано згідно з платіжною інструкцією №1239 від 06.03.2024;

- 58 933,86 грн перераховано згідно з платіжною інструкцією №1533 від 13.03.2024.

Таким чином, всього станом на дату подання позовної заяви ТОВ «Стікон» було сплачено 308 933,86 грн, тобто виконано грошові зобов`язання за договором субпідряду не в повному обсязі.

Оскільки Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №64 був підписаний сторонами 10.05.2024, сума грошових коштів у розмірі 108 307,12 грн мала бути сплачена відповідачем на користь позивача не пізніше 17.05.2024.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП Деменчук О.П. направив директору ТОВ «Стікон» претензію /вих.№15-07 від 15.07.2024/ з вимогою від ТОВ «Стікон» виконати свої зобов`язання за Договором №11-07 від 11.07.2023 належним чином та перерахувати на рахунок ФОП Деменчук О.П. суму заборгованості в розмірі 108 307,12 грн та пеню за порушення умов оплати робіт в розмірі 5258,52 грн.

Вищевказану претензію відповідач отримав 19.07.2024, проте в добровільному порядку свої грошові зобов`язання не виконав.

Згідно з п. 8.4. Договору №11-07 у разі порушення Генпідрядником строків оплати, передбачених цим Договором, Генпідрядник сплачує Субпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно сплачених Робіт за кожен день прострочення.

Враховуючи, що зобов`язання із сплати простроченої суми боргу у розмірі 108 307,12 грн мало бути виконано Відповідачем протягом п`яти банківських днів з дня складання акту здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), відповідно прострочення виконання зобов`язання почалось з 18.05.2024.

Таким чином, позивач отримав право на нарахування суми пені за період з 18.05.2024 до дати звернення з позовною заявою.

В заяві про зменшення позовних вимог представник позивача зазначає, що після відкриття провадження у справі №916/3976/24 за господарським позовом ФОП Деменчук О.П. до ТОВ «Стікон» про стягнення заборгованості за договором субпідряду №11-07 від 11.07.2023 відповідачем 17.09.2024 згідно з платіжною інструкцією №5773, копію якої додано позивачем до заяви, було сплачено на користь позивача суму основного боргу за договором №11-07 від 11.07.2023 у розмірі 108 307,12 грн, в зв`язку з чим станом на 24.09.2024 несплаченими залишилися лише суми штрафних санкцій, а саме пеня у розмірі 9038,44 грн та 3% річних у розмірі 1032,62 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом досліджено розрахунок пені, наведений позивачем у позові, що здійснений за період 18.05.2024-16.06.2024 за ставкою 27% річних, та за період 17.06.2024-10.09.2024 за ставкою 26% річних, всього на суму 9 038,44 грн.

Окрім того, позивач здійснив розрахунок 3% річних за період з 18.05.2024-10.09.2024 в розмірі 1032,62 грн.

Так, судом встановлено помилковість вказаних розрахунків, що полягає в наступному.

Для розрахунку пені позивачем було застосовано період з 18.05.2024 по 16.06.2024 та розмір подвійної облікової ставки НБУ - 27% річних (13,5%*2), а також період з 17.06.2024 по 10.09.2024 та розмір подвійної облікової ставки НБУ - 26% (13%*2). В той же час за офіційною інформацією НБУ, що міститься на сайті: https://bank.gov.ua/ua/monetary/archive-rish, вбачається, що облікова ставка НБУ з 26.04.2024 становила 13,5% та в подальшому з 14.06.2024 - 13,0%.

Таким чином, для правильного розрахунку пені належить застосувати періоди: з 18.05.2024 по 13.06.2024 та з 14.06.2024 по 09.09.2024, оскільки позовна заява подана до суду 10.09.2024.

За таких обставин, розмір пені становить 8952,40 грн, з яких 2163,16 грн за період з 18.05.2024 по 13.06.2024, тобто за 27 днів прострочення з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ 27%, та 6789,24 грн за період з 14.06.2024 по 09.09.2024, тобто за 88 днів прострочення з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ 27%.

Щодо розрахунку 3% річних суд зазначає, що позивач здійснює розрахунок за 116 днів прострочення в той час, як фактично прострочення має місце з 18.05.2024 по 09.09.2024 (дата подання позовної заяви - 10.09.2024), тобто за 115 днів.

Таким чином, 3% річних за вказаний період складає 1023,72 грн (108307,12 х 3 х 115 / 365 / 100).

Правом на подання відзиву або будь-яких інших заяв щодо суті спору відповідач не скористався, доказів на спростування позовних вимог суду не надав.

Матеріали справи не містять доказів, які були б відхилені судом.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи принципи змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства суд не збирає докази за власною ініціативою та ухвалює рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ФОП Деменчука Олександра Петровича підлягають частковому задоволенню, так як частково обґрунтовані та доведені.

За приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією з засад господарського судочинства.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вказаною статтею передбачено, якими доказами заявник повинен підтверджувати розмір витрат на професійну правничу допомогу. У разі недотримання заявником вимог частини 4 вказаної статті щодо співмірності розміру заявлених до відшкодування витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката лише за клопотанням сторони. Суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказана правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Разом з цим, об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. У ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Тобто, "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку, викладеному у вищевказаній постанові.

У постанові від 05.10.2021 в справі № 907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За правилами ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Судом встановлено, що 09.09.2024 між ФОП Деменчук О.П. та адвокатом Коневим К.С. укладено Договір № 09/09/24-АП про надання правничої (адвокатської) допомоги.

Відповідно до п. 3.2. Договору вартість послуг адвоката за даним Договором складає 5000 грн. У випадку участі адвоката у підготовчих та/або судових засіданнях, вартість послуг адвоката збільшується із розрахунку вартості участі в одному судовому чи підготовчому засіданні - 1500 гривень.

Судом досліджено Акт №1009-ЮП/2024 здавання-прийняття робіт з надання адвокатських послуг за договором №09/09/24-АП від 09.09.2024, що засвідчує, що виконавцем були виконані роботи з надання адвокатських послуг (підготовку та подання позовної заяви до господарського суду Одеської області про стягнення суми заборгованості за договором субпідряду №11-07 від 11.07.2024) протягом періоду з 09.09.2024 по 10.09.2024 в повному обсязі і відповідно до умов договору №09/09/24-АП від 09.09.2024.

Згідно з платіжною інструкцією №245 від 09.09.2024 ФОП Деменчук О.П. сплатив Коневу К.С. 5000,00 грн. Призначення платежу: сплата за договором про надання адвокатських послуг №09/09/24-АП від 09.09.2024 (підготування позовної заяви для господарського суду) згідно рах. №5 від 09.09.2024.

Враховуючи вищевказані докази, суд зазначає про доведеність позивачем факту надання йому правничої допомоги адвокатом.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Суд зазначає, що заявлений адвокатом до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн не відповідає критеріям, що наведені у частині 4 статті 126 ГПК України, оскільки надані послуги охоплюються однією послугою зі здійснення підготовки позовної заяви (в межах якої і формується правова позиція сторони по суті спору).

Суд враховує, що дана справа є малозначною, містить незначний обсяг доказів, адвокатом не було вжито додаткових заходів щодо отримання доказів, окрім позовної заяви не було складено інших процесуальних документів.

Зважаючи на складність справи, надані послуги, принципи співмірності та розумності судових витрат, а також часткове задоволення позовних вимог, господарський суд вважає за належне стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у мінімальному розмірі 3028,00 грн, що вбачається із платіжної інструкції № 585 від 26.08.2024.

Таким чином, судовий збір у розмірі 3028,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги фізичної особи - підприємця Деменчука Олександра Петровича - задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Стікон» (65020, м. Одеса, вулиця Розкидайлівська, будинок 2, код ЄДРПОУ 19219876) на користь фізичної особи - підприємця Деменчук Олександра Петровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму заборгованості у розмірі 9 976,12 грн /дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят шість гривень 12 копійок/, що складається з суми пені у розмірі 8 952,40 грн /вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві гривні 40 копійок/, суми 3% річних у розмірі 1023,72 грн /одна тисяча двадцять три гривні 72 копійки/.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Стікон» (65020, м. Одеса, вулиця Розкидайлівська, будинок 2, код ЄДРПОУ 19219876) на користь фізичної особи - підприємця Деменчук Олександра Петровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму витрат на отримання професійної правничої допомоги у розмірі 3000,00 грн /три тисячі гривень 00 копійок/.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Стікон» (65020, м. Одеса, вулиця Розкидайлівська, будинок 2, код ЄДРПОУ 19219876) на користь фізичної особи - підприємця Деменчук Олександра Петровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму витрат із сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн /три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

З урахуванням екстрених та стабілізаційних відключень електроенергії у листопаді-грудні 2024 року, запроваджених в м. Одесі та Одеській області та відсутністю електроенергії в Господарському суді Одеської області, за виключенням залів судових засідань, а також враховуючи перебування судді на лікарняному з 11.12.2024 по 20.12.2024 року, рішення суду складено та підписано 24 грудня 2024 р.

Суддя Н.Д. Петренко