Ухвала

від 19.12.2024 по справі 304/1033/24

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/1033/24 Провадження № 1-кс/304/1014/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2024 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання керівника відділу детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором, на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за №42024072210000141 від 21 березня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 209 КК України, відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з вищою освітою, неодруженого, волонтера, громадянина України, раніше не судимого,

про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

У С Т А Н О В И В :

детектив звернувся до слідчого судді з даним клопотанням, погодженим прокурором, про продовження ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави відповідно до ухвали слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 22 листопада 2024 року строком на 30 днів. Клопотання мотивує тим, що відділом детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області здійснюється досудове розслідування даного кримінального провадження, під час якого встановлено, що у період з 19 грудня 2023 року по 11 січня 2024 року ФОП ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою із невстановленими на даний час особами, шляхом підроблення офіційних документів, під час виконання договору купівлі-продажу обладнання та комплектуючих до дронів, укладеним з військовою частиною НОМЕР_1 , здійснив внесення до актів приймання-передачі товару завідомо неправдиві відомості про фактично не виконані поставки та незаконно заволодів державними коштами на загальну суму 3 736 711,72 грн, що у 2 468 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, якими в подальшому розпорядився (легалізував) на власний розсуд. Детектив вказує, що 25 вересня 2024 року ОСОБА_4 було затримано у порядку ст. 615 КПК України та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, а 26 вересня 2024 року повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 366 КК України. Детектив вважає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ; протоколами оглядів руху коштів по банківських рахунках ФОП ОСОБА_4 ; протоколом огляду інформації з ІП «Геопортал-Гарпун»; протоколом огляду інформації, отриманої від ТОВ «Лайфселл»; висновками судової економічної та почеркознавчої експертизи, речовими доказами та іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності. На думку сторони обвинувачення, докази, що зібрані на даному етапі досудового розслідування у достатній мірі обґрунтовують підозру ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та є достатніми для обрання йому запобіжного заходу. Так ухвалою слідчого судді від 27 вересня 2024 року ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23 листопада 2024 включно з можливістю внесення застави у розмірі 3 736 711 грн, яку у свою чергу апеляційним переглядом було залишено без змін. Надалі ухвалою слідчого судді від 22 листопада 2024 року підозрюваному ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21 грудня 2024 року включно, водночас зменшено розмір застави до 908 400 грн. Відтак детектив вказує, що зважаючи на встановлені під час досудового розслідування обставини вчинення кримінальних правопорушень, відповідно до вимог ч.1 ст. 184 КПК, досудовим розслідуванням встановлені та підтверджені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати на даний час і відповідно обґрунтовують необхідність продовження застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зокрема, існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, детектив обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 , серед іншого, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Крім цього детектив вважає, що існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме незаконного впливу на свідків, про що свідчить те, що підозрюваний володіє інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних даних свідків, які надали викривальні покази стосовно нього. Також вказує на те, що продовжує існувати й ризик, передбачений п. 4 вказаної частини статті, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_4 може не з`являтися на виклик, посилаючись на різні, нібито форс-мажорні, обставини чи причини. Відтак на даний час ризики, якими керувався слідчий суддя під час обрання та продовження відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися, а продовжують існувати, а відтак виправдовують тримання особи під вартою на даному етапі досудового розслідування. Оскільки завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою неможливо, внаслідок особливої складності провадження, тому ініціатор клопотання просить таке задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити, посилаючись на викладені у ньому обставини. Вказував на обґрунтованість підозри, про що свідчить експертний висновок, та на продовження існування наведених у клопотанні ризиків. До того ж орган досудового розслідування не має можливості завершити розслідування даного кримінального провадження, оскільки не готові всі експертизи, не допитані службові особи військової частини, яка наразі знаходиться на сході. Звертав увагу з приводу товарно-матеріальних цінностей, огляд яких дійсно проводився, однак доказів того, що такі поставив ОСОБА_4 не має.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 просив у задоволенні клопотання відмовити та обрати стосовно його підзахисного запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою у вигляді домашнього арешту у межах строку досудового розслідування. У письмовому запереченні вказував на те, що у клопотанні про продовження строку застосування запобіжного заходу не взято до уваги ряд чинників, зокрема наявність у підозрюваного на утриманні матері з інвалідністю другої групи, яка потребує постійного стороннього догляду, при цьому ОСОБА_4 є молодий за віком та має постійне місце проживання і реєстрації. Крім цього просить слідчого суддю врахувати, що підставою для визначення розміру завданих збитків послужила довідка про залучення спеціаліста Держаудитслужби Західного регіону та висновок експертизи № СЕ-19/107-24/9634-ЕК від 17 вересня 2024 року, у відповідності до якого експертом підтверджено збитки в сумі 6 736 711,72 грн, за умови, що постачання за актом прийому-передачі товару від 20 грудня 2023 року та договором № 87 від 19 грудня 2023 року не здійснювалося. У той же час, як вказує захисник, будь якої перевірки чи ревізії, яка б визначала завдані збитки, на підприємстві не проводилося, що у свою чергу вказує на те, що експерт ОСОБА_17 при проведенні експертизи вдався до припущень, що є неприпустимим при проведенні експертизи. Звертає увагу, що незважаючи на відсутність у матеріалах кримінального провадження висновків будь яких ревізій та інвентаризацій, у задоволенні клопотання сторони захисту щодо призначення таких органом досудового розслідування було відмовлено. Таким чином вважає, що орган досудового розслідування, ставлячи під сумнів дійсність товарно-транспортної накладної на поставку продукції на адресу військової частини, припустив, що такі товарно-матеріальні цінності не поставлялися, однак така позиція не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується матеріалами зібраними стороною захисту. Так, сторона захисту володіє відомостями про отримання військовою частиною НОМЕР_1 товарно-матеріальних цінностей за договором №87 від 19 грудня 2023 року, при цьому будь-яких претензій щодо номенклатури поставленого товару, його якості та обсягу військова частина не має; крім того, здійснення поставок на адресу ВЧ НОМЕР_1 підтверджується і товарно-супровідними документами Нової пошти. Крім цього захисник вважає, що позиція органу досудового розслідування спростовується i отриманим висновком інвентаризації матеріальних засобів служби експлуатації безпілотних систем озброєння логістики, що знаходяться на зберіганні військової частини НОМЕР_1 . Вказує, що у відповідності до диспозиції статті 191 КК України кримінальна відповідальність за вчинення такого злочину настає виключно в разі встановлення збитків. Натомість із заявою про вчинений злочин жодна фізична чи юридична особа не зверталась, цивільного позову не заявлено. Відтак вважає, що наведені ним обставини вказують на відсутність кваліфікуючої ознаки даного злочину у вигляді негативних наслідків, що вказує на відсутність будь якої шкоди та відповідно виключає обґрунтованість повідомленої підозри. Додатково просить слідчого суддю врахувати й безпідставність підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, оскільки виходячи із змісту проведених банківських операцій по перерахунку коштів іншим суб`єктам господарювання в якості оплати за товар жодних порушень не вбачається, а доказів безпосередньої конвертації коштів ОСОБА_4 з рахунків інших осіб слідством не надано ні стороні захисту, ні суду. Необґрунтованою та такою, що суперечить кримінальному закону є і кваліфікація дій ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 366 КК України, оскільки він не є суб`єктом даного злочину та на нього як на ФОП не розповсюджуються повноваження адміністративно-розпорядчого характеру. Що стосується ризиків, які б могли перешкодити проведенню досудового розслідування, то вважав такі відсутніми. З приводу наведених у клопотанні обставин долучив відповідні докази.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника та додатково просив врахувати, що нікуди їхати не збирається та й не має такої можливості, оскільки змушений доглядати за хворою мамою, при цьому вказував, що будь який розмір застави для нього буде непосильним.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, прийшов до такого висновку.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України.

На підставі матеріалів клопотання встановлено, що органом досудового розслідування відділом детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 21 березня 2024 року до ЄРДР за № 42024072210000141 з правовою кваліфікацією за ч. 5 ст. 191 КК України за фактом зловживань службовими особами військової частини НОМЕР_1 службовим становищем, які в умовах воєнного стану, за попередньою змовою із суб`єктом господарювання ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_2 ) уклали договір № 87 від 19 грудня 2023 року на поставку комплектуючих до квадрокоптерів на суму 3 736 711,72 грн без ПДВ, та вносячи неправдиві відомості у фінансово-господарські документи щодо отримання матеріальних цінностей від постачальника та акту прийому-передачі, фактично комплектуючі не отримували, чим завдали державному бюджету збитків на вказану суму. Надалі 18 квітня 2024 року у вказаному кримінальному провадженні органом досудового розслідування внесено також відомості про кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 212 КК України за фактом реалізації протягом 2022 2024 років невстановленими особами, які діяли від імені ТОВ «Прайм Опт Делівері» (код ЄДРПОУ 44836884) та ТОВ «Майвест» (код ЄДРПОУ 45374570), БПЛА та комплектуючих до них на адресу фізичних осіб, з одночасним відображенням такої реалізації на військові частини, у тому числі на військову частину НОМЕР_1 , чим ухилилися від сплати податків на 128 595 777 грн; а також 23 вересня 2024 року за ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 та ч. 1 ст. 209 КК України за фактом видачі ОСОБА_4 завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до таких завідомо неправдивих відомостей та їх використання (видаткова накладна від 20.12.2023 № 12/12 та акт приймання-передачі товару від 20.12.2023), та легалізації ОСОБА_4 майна, одержаного злочинним шляхом на власний банківський рахунок.

Двадцять п`ятого вересня 2024 року ОСОБА_4 було затримано у порядку ч. 1 ст. 615 КПК України, а наступного дня повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 та ч. 1 ст. 209 КК України.

Ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 27 вересня 2024 року відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк застосування якого продовжено ухвалою слідчого судді від 22 листопада 2024 року до 21 грудня 2024 року (включно), в межах строку досудового розслідування, з визначенням застави у розмірі 908 400 грн.

Строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено постановою керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону від 21 листопада 2024 року до трьох місяців, тобто до 25 грудня 2024 року включно.

Таким чином, дія запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 закінчується 21 грудня 2024 року, що й стало підставою для звернення сторони обвинувачення до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою.

Детектив у клопотанні та прокурор у судовому засіданні наголошували, що наразі в кримінальному провадженні наявні обставини, які перешкоджають спрямуванню обвинувального акту до суду до закінчення строку дії вказаного запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_4 , оскільки встановлена необхідність у вчиненні ряду процесуальних дій для об`єктивного, повного завершення досудового розслідування, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, як стверджують детектив та прокурор продовжують існувати.

Відповідно до ч. 3 5 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України (ч. 1 ст. 183 КПК України).

Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Повідомлена ОСОБА_4 підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування доказах. Слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 та ч. 1 ст. 209 КК України, обґрунтованою, докази можливої його причетності до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень достатніми.

У той же час, оскільки на цій стадії встановлено нижчі критерії до стандарту доказування, які зобов`язують слідчого суддю з`ясувати лише наявність достатніх доказів, які виправдовують необхідність здійснення досудового розслідування та не передбачають обов`язку встановлення вини конкретної особи, а також, враховуючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, посилання сторони захисту на те, що до клопотання не долучено доказів вчинення інкримінованого правопорушення, є необґрунтованими.

Слідчий суддя звертає увагу, що під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу слідчим суддею перевірялась наявність обґрунтованості підозри у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч. 5 ст. 199 КПК України).

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК, у даному кримінальному провадженні відносно підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя прийшов до таких висновків.

На переконання слідчого судді, ймовірність переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких він підозрюється є, зокрема тяжким та особливо тяжким злочинами і передбачають покарання у вигляді позбавлення волі. Вказане особливо сильно підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

У цьому аспекті слід врахувати, що Указом Президента України № 64/2022 на території України починаючи з 24.02.2022 введено воєнний стан. Відповідно до п. 8 роз`яснень, наданих Верховним Судом у листі від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» зазначено, що оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, суд керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію.

Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти висновку щодо існування ризику вчинення підозрюваним дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.

На думку слідчого судді, продовжує існувати і ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, який ґрунтується на зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, спричинених притягненням його до кримінальної відповідальності.

У результаті обізнаності ОСОБА_4 про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, не можна повністю виключити ймовірність того, що він може впливати на свідків, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід також враховувати й встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наведені обставини можуть свідчити про те, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Існування інших ризиків, передбачених ст. 177 КПК України не встановлено.

Заявлений детективом у клопотанні та прокурором у судовому засіданні ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином слідчий суддя вважає недоведеним.

Так на обґрунтування цього ризику детектив вказує на те, що ОСОБА_4 не буде з`являтися на виклик, посилаючись на різні нібито форс-мажорні обставини чи поважні причини.

На переконання слідчого судді, загальної інформації наведеного змісту без зазначення конкретних підстав та дій, до яких ОСОБА_4 може вдатися, недостатньо для того, аби зробити висновок, що підозрюваний буде або може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Будь-якими доказами та відомостями вчинення підозрюваним ОСОБА_4 дій, направлених на перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, сторона обвинувачення не володіє.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що під час розгляду цього клопотання, стороною обвинувачення не було доведено, що ОСОБА_4 вчинятиме спроби перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, у зв`язку з тим, що достатні підстави для такого висновку відсутні.

За таких обставин зазначені в клопотанні слідчого ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя вважає обґрунтованими та переконливими.

Варто додати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

За таких обставин клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Окрім того, задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відтак визначаючи розмір застави, який можливо визначити підозрюваному ОСОБА_4 , суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Зі змісту рішень Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Мангурас проти Іспанії», «Істомін проти України», гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активів та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути достатнім стримуючим фактором для підозрюваного, щоб не здійснити втечу. При цьому, не допускається встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави і перетворюється на безальтернативне ув`язнення.

Крім того, Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави.

Таким чином, вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, який буде відповідним і достатнім у цьому кримінальному провадженні, а також достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, та з урахуванням матеріалів щодо сімейного, майнового та соціального стану ОСОБА_4 , тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, слідчий суддя прийшов до висновку, що на даний час необхідно визначити розмір застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму 242 240 грн, оскільки, на думку слідчого судді, такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст. 178, 182 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, та не є явно непомірним для підозрюваного.

Також відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Слід зазначити, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень (ст. 198 КПК України).

Керуючись ст. 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 29 Конституції України, ст. 177, 183, 186, 193, 194, 196-198, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

клопотання керівника відділу детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 42024072210000141 від 21 березня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 209 КК України, про продовження ОСОБА_4 строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та мешканцю АДРЕСА_1 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 209 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування до 25 грудня 2024 року включно, із визначенням застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн.

У разі внесення застави, у порядку ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) прибувати до керівника відділу Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_6 , прокурора чи суду за їх першою вимогою;

2) повідомляти керівника відділу Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_6 , прокурора чи суд про зміну місця проживання;

3) не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого, прокурора;

4) здати на зберігання до відповідного органу міграційної служби за місцем реєстрації свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Дата закінчення дії ухвали 25 грудня 2024 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1