Рішення

від 16.12.2024 по справі 333/9240/24

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 333/9240/24

Провадження №2/333/4701/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:

судді Круглікової А.В.,

за участю секретаря судового засідання Сметаніної А.А.,

розглянувши у судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя цивільну справу

за позовом: Районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарскому району як орган опіки та піклування, ЄДРПОУ 37573541, знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 32

в інтересах дитини: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1

в інтересах дитини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1

до відповідача: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_3

про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів

встановив:

22.10.2024 року Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарскому району в інтересах дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулась до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_4 (далі по тексту - ОСОБА_4 ) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування позову зазначено, що на профілактичному обліку служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради перебувають малолітні діти: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У січні 2020 р. до відділу служби надійшло повідомлення поліції щодо родини ОСОБА_5 , в якій виховується троє дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначено, що мати - ОСОБА_3 , перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння, веде себе не адекватно відносно дітей. Відносно останньої було складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Спеціалістами відділу було здійснено виходи за адресами проживання родини: АДРЕСА_4 та АДРЕСА_1 та встановлено, що в родині ОСОБА_5 складні стосунки між матірю - ОСОБА_3 та бабусею - ОСОБА_4 , внаслідок яких постійно виникають сварки та бійки у присутності дітей. Причиною як правило є асоціальна поведінка матері, відсутність у останньої роботи та небажання змінювати спосіб життя.

ОСОБА_3 разом з дітьми не проживає, хоча до дому приходить, дітьми опікується рідна бабуся - ОСОБА_4 , яка повністю їх утримує.

У грудні 2023 року під час чергового відвідування родини за місцем проживання було встановлено, що за адресою: АДРЕСА_5 двері помешкання відчинив хлопець, який повідомив, що цей будинок його родина винаймає, родина ОСОБА_5 там не мешкає. За адресою: АДРЕСА_5 двері помешкання ніхто не відчинив. В січні 2024 року було встановлено, що бабуся разом з онуками проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в будинку своєї доньки, яка наразі перебуває за кордоном. Умови проживання задовільні, діти забезпечені всім необхідним для життя та розвитку. Родинні відносини почали налагоджуватися. На момент відвідин ОСОБА_7 перебувала разом з матір`ю - ОСОБА_3 .

Влітку 2024 року до відділу служби з`явилася ОСОБА_4 та повідомила, що не справляється з вихованням онуки - ОСОБА_2 , оскільки мати постійно впливає на доньку, бере її з собою, дитина до пізнього часу перебуває в компанії сторонніх осіб, почала жебракувати. Будинок за адресою: АДРЕСА_5 , відповідачка повністю занедбала, умов для проживання дітей там немає, а ОСОБА_7 часто залишається у матері по кілька днів. Додому повертається брудна та занедбана. ОСОБА_8 навпаки з матір`ю не спілкується, оскільки на неї ображений.

Відповідно до довідки Запорізької гімназії №97 від 19.05.2023 № 01-22/075, де навчається малолітні ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , навчанням та вихованням дитини займається бабуся, регулярно відвідує батьківські збори, цікавиться успіхами дітей, постійно перебуває на зв`язку з класними керівниками дітей. Мати зв`язок з вчителями та класним керівником не підтримує.

За інформацією від 08.08.2024 № 01-10/200, наданою КНП «ЦПМСД №6», на огляди до амбулаторії з дітьми завжди приходить бабуся, ОСОБА_4 , мати ОСОБА_3 на прийом до лікаря з дітьми не з`являлася, здоров`ям дітей не цікавилася.

Позивач просив суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути з ОСОБА_3 на користь будь-якої особи, яка буде здійснювати опіку, аліменти на утримання малолітніх дітей у розмірі не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення ними повноліття.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_9 не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи без участі представника, позов підтримала, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, про причини неявки не повідомила, письмового відзиву на позов не подала, заяви чи клопотань по суті позовних вимог чи з процесуальних питань не надала, що відповідно до ст. 280 ЦПК України в сукупності є підставою для заочного розгляду справи.

Третя особа ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, надала суду заяву про розгляд справи без участі представника, позов підтримала, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані позивачем письмові докази, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , вбачається, що матір`ю дитини записана ОСОБА_3 . Батько вказаний відповідно до ч.1 ст. 135 СК України.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , вбачається, що матір`ю дитини записана ОСОБА_3 . Батько вказаний відповідно до ч.1 ст. 135 СК України.

Згідно з актом обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_5 встановлено, що діти постійно проживають з бабусею, мати дітей на час відвідин вдома була відсутня. Мати не приймає участі у вихованні дітей та їх розвитку, матеріально не допомагає.

У червні 2023 року бабуся разом з онуками мешкали за адресою: АДРЕСА_5 , що підтверджується актом обстеження умов проживання від 14.06.2023р, мати - ОСОБА_3 з дітьми не проживає, не утримує їх, не виховує, однак діти мають глибоку прив`язаність до матері.

Згідно з актом обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_5 встановлено, що діти проживають з бабусею, мати дітей на час відвідин вдома була відсутня. Мати не приймає участі у вихованні дітей та їх розвитку.

Згідно з актом обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що діти проживають з бабусею.

Влітку 2024 року до відділу служби з`явилася ОСОБА_4 та повідомила, що не справляється з вихованням онуки - ОСОБА_2 , 2015р.н., оскільки мати постійно впливає на доньку, бере її з собою, дитина до пізнього часу перебуває в компанії сторонніх осіб, почала жебракувати. Будинок за адресою: АДРЕСА_5 , ОСОБА_3 повністю занедбала, умов для проживання дітей там немає, а ОСОБА_7 часто залишається у матері по кілька днів. Додому повертається брудна та занедбана. ОСОБА_8 навпаки з матір`ю не спілкується.

У вересні 2024 року до відділу служби надійшло звернення сусідки - ОСОБА_10 , в якому зазначено, що ОСОБА_11 часто бачать з матір`ю за адресою: АДРЕСА_5 . Дитина брудна та недоглянута, часто залишається вдома сама. Дівчинку бачать в компанії сторонніх чоловіків, які кудись її ведуть. Малолітня жебракує. Матір дитини та її оточення бачать в стані зміненої свідомості, дитина перебуває разом з ними.

Під час останнього візиту було встановлено, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 постраждав внаслідок ворожої атаки, однак мати - ОСОБА_3 до дітей не прийшла, допомоги не надала.

Відповідно до інформації № 01-22/105, 01-22/104 від 31.05.2024, наданої Запорізькою гімназією № 97, яку відвідують діти, дітьми продовжує опікуватися бабуся - ОСОБА_4 , саме вона постійно спілкується з класним керівником, регулярно відвідує батьківські збори. Мати - ОСОБА_3 , з класним керівником та викладачами навчального закладу не спілкується.

За інформацією від 08.08.2024 за № 01-10/200, наданою КНП «ЦПМСД №6», на огляди до амбулаторії з дітьми завжди приходить бабуся, ОСОБА_4 , мати ОСОБА_3 на прийом до лікаря з дітьми не з`являлася, здоров`ям дітей не цікавилася.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно зі ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватись на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою в розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 164 СК України встановлено вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав. Зокрема, нею передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

У преамбулі до Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11) зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточені. Згідно зі статтею 9 Конвенції Держави-учасниці дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи за судовим рішенням визначають відповідно до застосовного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в інтересах дитини. Вирішення такого питання може бути необхідним у тому чи іншому випадку, коли, наприклад, батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з ст.18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили (ч.1 ст.14 Закону України «Про охорону дитинства»).

Із роз`яснень, наданих в п.п.15 та 16 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (зі змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду N 20 від 19.12.2008 року) вбачається, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Суд вважає, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження аргументи позову щодо ухилення ОСОБА_3 від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд вважає неналежним виконання батьківських обов`язків відповідачки.

Суд прийшов до висновку про необхідність застосування п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, якою передбачено, що батько, матір можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини. Суд прийшов до такого висновку, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що матір дітей - ОСОБА_3 свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, а саме: не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, проживає не відомо де, свідомо нехтувала своїми батьківськими обов`язками.

Тому, оцінивши зібрані по справі докази, врахувавши встановлені судом обставини, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про застосування крайнього заходу впливу як позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_3 у відношенні її малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки остання тривалий час не виконує своїх батьківських обов`язків.

Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Згідно з ч. 3 ст. 166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки, як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України).

З урахуванням встановлених судом обставин, наданих доказів, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь опікуна (піклувальника) чи установи, під опікою яких будуть перебувати діти, на їх утримання аліменти у розмірі не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, для дитини відповідного віку щомісячно, від дня пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно з ст. 430 ЦПК України, стягнення аліментів за один місяць підлягає зверненню до негайного виконання.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивачем заявлено дві вимоги майнового та немайнового характеру, а саме: стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі та тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь держави в розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позов Районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарскому району як орган опіки та піклування, яка діє в інтересах дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь опікуна (піклувальника) чи установи, під опікою яких перебуватиме дитина, аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 22.10.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь опікуна (піклувальника) чи установи, під опікою яких перебуватиме дитина, аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 22.10.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя А.В.Круглікова