Ухвала

від 05.12.2024 по справі 487/8229/23

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/8229/23

Провадження № 1-кс/487/6144/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2024 Слідчий суддя Заводського районного суду м.Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання підозрюваного ОСОБА_3 про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

01.11.2024 ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді від 30.04.2024 в рамках кримінального провадження № 12023230000001902 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, а саме просить скасувати арешт з грошових коштів, які знаходяться на банківському рахунку відкритому у АТ "А-Банк", посилаючись на те, на зазначену належну йому банківську картку були нараховані грошові кошти у розмірі шість тисяч гривень з благодійного фонду, як допомога громадянам України.

В судове засідання заявник ОСОБА_3 не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, клопотання підтримує.

Слідчий СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутності, заперечує проти задоволення клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Тобто вказаною нормою закону передбачено право слідчого судді скасувати арешт виключно у разі, якщо відпала потреба у ньому або арешт було накладено не обґрунтовано.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого відділу СУ ГУНП в Херсонській області знаходиться кримінальне провадження № 12023230000001902, відомості про яке внесені 19.10.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

23.04.2024 у вказаному кримінальному провадженні, ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 30.04.2024 було накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Дніпровським РВ у м. Херсоні УДМС України в Херсонській області від 22.12.2000, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 у: АТ «Державний Ощадний Банк України», ЄРДПОУ 00032129, МФО 300465; АТКБ «Приватбанк», ЄРДПОУ 14360570, МФО Національного банку України 300001, МФО 305299; АТ «Райффайзен Банк», ЄРДПОУ 14305909, МФО 300335; АТ "Перший український міжнародний банк", ЄРДПОУ 14282829, МФО 334851; АТ «А-Банк», ЄРДПОУ 14360080, МФО 307770; АТ «Укрсиббанк», ЄРДПОУ 09807750, МФО 351005; АТ «Універсал Банк», ЄРДПОУ 21133352, МФО 322001; ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», ЄРДПОУ 23697280, МФО 320478; АТ "Сенс Банк", ЄРДПОУ 23494714, МФО 300346; АТ "ОТП Банк", ЄРДПОУ 21685166, МФО 300528.

Арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках на ім`я ОСОБА_3 , були накладені на підставі п.3 ч.2 ст. 170 КПК України.

За змістом ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження, серед іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Слідчий суддя зазначає, що будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними.

Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Вирішуючи подане клопотання, слідчий суддя враховує практику ЄСПЛ щодо можливості втручання за рішенням суду в права особи на мирне володіння майном, гарантованого ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Так, у рішенні у справі "Узан та інші проти Туреччини" ЄСПЛ, оцінюючи виправданість втручання відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, зробив висновок про те, щоб бути сумісним із положеннями Конвенції, втручання повинно відповідати трьом умовам, а саме: (1) бути передбачене національним законом, який в державі вважається необхідним для регулювання використання майна, (2) повинне відповідати загальним інтересам суспільства, (3) має забезпечуватися справедливий баланс між правами власника та загальносуспільними інтересами (п. 195). Крім того, у п. 203 рішення ЄСПЛ, аналізуючи питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби. Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли наявний значний суспільний інтерес на здійснення такого втручання в право людини, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.

Частина перша статті 174 КПК України передбачає, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Отже, особа, яка подала таке клопотання, має довести, що у подальшому застосуванні арешту відпала потреба або, що арешт на майно накладено необґрунтовано.

На даний час досудове розслідування по кримінальному провадженні не завершено, підстав вважати, що арешт накладено необґрунтовано немає, тому наразі слідчим суддею не встановлено підстав для скасування арешту з грошових коштів, які знаходяться на банківському рахунку відкритому у АТ "А-Банк", на ім`я ОСОБА_3 .

Керуючись ст.ст. 174, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ

В задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_3 про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1