Ухвала

від 24.12.2024 по справі 486/106/24

ЮЖНОУКРАЇНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 486/106/24

Провадження № 2/486/370/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 року м. Південноукраїнськ

Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,

при секретарі Маляновій А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «ЕДЕМ» про зобов`язання повернути трудову книжку, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, стягнення грошової компенсації за дні невикористаної відпустки та моральної шкоди,

учасники справи: позивачка ОСОБА_1 , представник позивачки ОСОБА_2 , відповідач ПСП «ЕДЕМ», представник відповідача Берлінський О.А.,

В С Т А Н О В И В:

16 січня 2024 року ОСОБА_1 звернулась з позовною заявою до Приватного сільськогосподарського підприємства «ЕДЕМ» (далі - ПСП «ЕДЕМ») про зобов`язання повернути трудову книжку, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, стягнення грошової компенсації за дні невикористаної відпустки та моральної шкоди.

Ухвалою суду від 17 січня 2024 року позовну заяву було залишено без руху, а після усунення неодліків провадження у справі було відкрито ухвалою суду від 29 січня 2024 року.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник неодноразово не з`явились в судове засідання з різних підстав. Так, 11 квітня 2024 року, 02 травня 2024 року, 23 травня 2024 року, 03 червня 2024 року, 17 червня 2024 року, 29 серпня 2024 року, 23 вересня 2024 року, 22 жовтня 2024 року, 20 листопада 2024 року та 24 грудня 2024 року позивачка та її представник не з`явились в судове засідання. Лише 29 серпня 2024 року в судовому засіданні за письмовим клопотанням представника позивачки було витребувано докази. Представник позивачки майже всі інші судові засідання просить перенести, мотивуючи різними підставами.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Частиною третьою статті 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

В силу ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно п. 3 ч. 1 ст.257ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Позивачка та її представник отримували всі повістки в судові засідання, оскільки позивачка отримує судові повідстки на електронну пошту, відповідно до заповненою нею заявки, що свідчить про обізнаність позивачки про дату, час та місце розгляду зазначеної справи, а представник є адвокатом, одже отримує судові повістки через систему «Електронний суд».

У рішенні Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», зауважено, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

У справі «Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07 липня 1989 року Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За викладеного, враховуючи тривалість провадження у справі, процесуальну поведінку позивачки та її представника, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. ст.158, 223, 257, 260 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «ЕДЕМ» про зобов`язання повернути трудову книжку, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, стягнення грошової компенсації за дні невикористаної відпустки та моральної шкоди.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя Южноукраїнського

міського суду Г. А. Далматова