Ухвала
від 23.12.2024 по справі 359/2689/23
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 359/2689/23

провадження № 61-16957ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2024 року у справі за позовом Релігійної організації «Релігійна Громада Парафія Апостолів Петра і Павла

Київської єпархії Української Православної Церкви України с. Петропавлівське Бориспільського району Київської області» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права власності,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року Релігійна організація «Релігійна Громада Парафія Апостолів Петра і Павла Київської єпархії Української Православної Церкви України

с. Петропавлівське Бориспільського району Київської області» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійснення права власності.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 липня

2024 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду

від 19 грудня 2024 року, позов задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди Релігійній організації «Релігійна громада Парафія Апостолів Петра і Павла Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Петропавлівське Бориспільського району Київської області» у здійсненні права користування та розпорядження об`єктом нерухомого майна № 918517532208, а саме будівлею церкви, нежитловою будівлею-недільною школою, гаражем, погребом, вбиральнею, огорожею за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом звільнення вищевказаних споруд.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

19 грудня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Синиченко О. Ю. засобами поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 липня

2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2024 року.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У частині першій статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження

(про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме суди застосували норми матеріального права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 13 жовтня 2020 року у справі № 447/455/17, від 27 серпня 2024 року у справі № 201/196/22, від 26 червня 2024 року у справі № 157/1846/19, від 15 січня 2020 року у справі № 754/613/18, від 10 лютого 2021 року у справі № 482/16/19,

від 07 квітня 2021 року у справі № 562/2088/19, від 13 травня 2021 року у справі

555/571/20.

Також заявник вважає, що суд порушивши норми процесуального права, встановив обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів, а саме акти про недопуск представників позивача до приміщення культурної споруди, церкви «Петра і Павла» від 18 лютого 2023 року та від 11 березня 2023 року

(пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Крім цього, заявник вказує, що суди необґрунтовано відхили клопотання відповідача про дослідження доказів, а саме копію відеозапису загальних зборів релігійної громади від 18 червня 2022 року, показання свідків (пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Також вважає, що розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанції проходив без позивача та/або уповноваженого представника, що є істотним порушенням процесуального законодавства.

Крім цього, заявник подав до Верховного Суду клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

В обґрунтування клопотання зазначив, що його майновий стан не дає змоги сплатити судовий збір, оскільки він не має доходів та є багатодітним батьком.

На підтвердження вказаного надав посвідчення батька багатодітної сім`ї та довідку форми ОК -5 від 18 грудня 2024 року.

Згідно копії посвідчення, виданого Бориспільською районною державною адміністрацією № 008313, від 19 березня 2012 року, встановлено, що заявник є багатодітним батьком, та має право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей.

Згідно пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Враховуючи майновий стан позивача, предмет позову, докази надані на підтвердження обставин, зазначених ним у заяві щодо майнового стану, знаходження на його утриманні неповнолітніх дітей, з метою уникнення перешкоджанню у доступі до правосуддя, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору.

Крім цього, заявник просить суд касаційної інстанції зупинити виконання рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2024 року та постанови Київського апеляційного суду від 06 грудня 2024 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Заявник вважає, що у випадку виконання судових рішень до моменту завершення касаційного розгляду, поворот виконання у разі його повного або часткового скасування буде утрудненим та /або неможливим.

Також ОСОБА_1 надає докази відсутності у нього іншого житла, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на кожного члена сім'ї відповідача.

Заявник вказує, що виконання оскаржуваних судових рішень буде наслідком виселення відповідача та його сім`ї з єдиного житла в зимову пору року та в умовах війни, що є порушенням основоположних прав людини.

Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

У частині восьмій статті 394 ЦПК України передбачено, що за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.

Відповідно до частини першої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.

Отже, метою вирішення питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв`язку з виконанням (дією) судового рішення.

Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання/дії судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2024 року та постанови Київського апеляційного суду

від 06 грудня 2024 року, оскільки заявником доведено, що зупинення виконання оскаржуваних рішень може спричинити несприятливі наслідки для відповідача.

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Касаційна скарга подана у визначений законом строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містять підстави касаційного оскарження, передбачену пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

З огляду на викладене, касаційний суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.

Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу касаційної скарги.

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2024 року.

Витребувати із Бориспільського міськрайонного суду Київської області цивільну справу № 359/2689/23 за позовом Релігійної організації «Релігійна Громада Парафія Апостолів Петра і Павла Київської єпархії Української Православної Церкви України с. Петропавлівське Бориспільського району Київської області» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права власності.

Зупинити виконання рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2024 року та постанови Київського апеляційного суду

від 06 грудня 2024 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

О. М. Ситнік

І. М. Фаловська

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення23.12.2024
Оприлюднено26.12.2024
Номер документу124042936
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:

Судовий реєстр по справі —359/2689/23

Ухвала від 23.12.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Ігнатенко Вадим Миколайович

Постанова від 06.12.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Оніщук Максим Іванович

Ухвала від 02.09.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Оніщук Максим Іванович

Ухвала від 02.09.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Оніщук Максим Іванович

Рішення від 12.07.2024

Цивільне

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Чирка С. С.

Рішення від 12.07.2024

Цивільне

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Чирка С. С.

Ухвала від 20.06.2024

Цивільне

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Чирка С. С.

Ухвала від 08.05.2024

Цивільне

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Чирка С. С.

Ухвала від 29.04.2024

Цивільне

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Чирка С. С.

Ухвала від 19.04.2024

Цивільне

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Яковлєва Л. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні