Рішення

від 26.11.2024 по справі 695/2056/23

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/2056/23

номер провадження 2/695/232/24

26 листопада 2024 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Степченка М.Ю.

за участю секретаря с/з Шевченка В.С.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Золотоноша цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Сілікат-1» про розірвання договору оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

07.06.2023 р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ТОВ «Сілікат-1» про розірвання договору оренди землі, в якому просила:

- розірвати договір оренди землі, площею 5,7641 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7121585800:06:001:0090, яка знаходиться в межах Ковтунівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, укладений між позивачкою та відповідачем у 2016 році;

- стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.

Позовна заява обгрунтована тим, що позивачу на праві власності належить земельна ділянка, площею 5,7641 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7121585800:06:001:0090, яка знаходиться в межах Ковтунівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області. У 2016 році між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі без номеру та дати укладення. Відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договір оренди землі №33 від 30.12.2016 року.

Строк дії договору 10 років.

Пунктом 9 договору передбачено, що орендна плата складає 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за один рік оренди.

Відповідно до відомості з державного реєстру фізичних осіб-платників податків відповідач у грудні 2021 року нарахував позивачу орендну плату в сумі 20067,43 грн., а виплатив лише 10472,89 грн., у тому числі прибутковий податок та військовий збір.

Відповідно до п.13 договору розмір орендної плати переглядається протягом дії договору в разі зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.

Натомість позивачу орендна плата за 2021 та 2022 роки була виплачена відповідачем без урахування індексу інфляції, тобто не в повному обсязі.

Крім того, 24.07.2021 року було проведено збори орендодавців, на яких засновник відповідача ОСОБА_2 запевнив, що всім орендарям буде виплачуватись орендна плата в розмірі 13% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за один рік оренди. На цих зборах було зобов`язано директора ТОВ «Струмок-Ковтуни» внести зміни до договорів оренди.

СТОВ «Струмок-Ковтуни» (код 44242111) було перейменовано в ТОВ «Сілікат-1» (код 44242111).

Позивачка неодноразово зверталась до відповідача з пропозицією внести зміни до договору оренди відповідно до протоколу зборів, однак у цьому проханні було відмовлено.

Таким чином позивачка вважає, що умови договору з боку відповідача не виконуються в повному обсязі, в зв`язку з цим просила розірвати даний договір.

Позивачка в позові зазначає, що договір оренди від 30.04.2012 р. з орендарем ТОВ «Силікат-1», вона не підписувала, її підпис там підроблено.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду від 09.06.2023 р. постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

04.07.2023р.до судунадійшов відзивна позовнузаяву,в якомувідповідач зазначив,що непогоджується зпозовними вимогами,вважає їхбезпідставними татакими,що непідлягають до задоволенняз наступнихпідстав. Протоколом загальних зборів засновників №1 від 24.06.2021 створено юридичну особу - ТОВ «Струмок-Ковтуни» (код ЄДРПОУ 44242111) до складу якого увійшли засновники: ТОВ «Кварц-2000» та СВК «Струмок». Державна реєстрація створення юридичної особи відбулась 25.06.2021. Оскільки СВК «Струмок» увійшло до складу ТОВ «Струмок-Ковтуни», право оренди земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав було зареєстровано за ТОВ «Струмок-Ковтуни» (код СДРПОУ 44242111), яке в подальшому змінило свою назву на ТОВ «Сілікат-1» (код ЄДРПОУ 44242111).

30.12.2016 ОСОБА_1 та СВК «СТРУМОК» уклали Договір оренди землі №33. Даний Договір зареєстровано в Державному реєстрі 13.01.2017.

Позивачка отримувала орендну плату не менше 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата здійснювалась з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Тобто в зв`язку зі збільшенням нормативної грошової оцінки, збільшувалась відповідно й орендна плата.

Щодо зміни розміру орендної плати в зв`язку зі змінами розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, то згідно п.13 Договору оренди землі орендна плата переглядається протягом дії Договору, тобто може бути змінена шляхом укладання додаткової угоди.

Підставою для нарахування і виплати орендної плати є Договір оренди землі і зазначені в розділі «Орендна плата» умови.

Проголошення про можливість виплати орендної плати в розмірі 13% на зборах, що зазначено в протоколі від 24.07.2021, на який посилається позивачка, не є підставою для такої виплати, а є підставою для укладання нового договору, або додаткової угоди.

ТОВ «Сілікат-1» не тільки не заперечує проти збільшення орендної плати, а й пропонує ОСОБА_1 у листі №22 від 25.05.2023 укласти новий Договір оренди землі з орендною платою в розмірі 13% від нормативної грошової оцінки. Однак ОСОБА_1 до ТОВ «Сілікат-1» не звернулась та Договір оренди землі з орендною платою в розмірі 13% від нормативної грошової оцінки не підписала. Таким чином у ТОВ «Сілікат-1» відсутні підстави сплачувати орендну плату в розмірі іншому, ніж погоджено існуючим Договором оренди.

Взаємної згоди на розірвання договору немає, оскільки ТОВ «Сілікат-1» категорично проти такого розірвання. За рішенням суду можна розірвати договір лише якщо сторона не виконує свої обов`язки. ТОВ «Сілікат-1» виконує свої обов`язки: вчасно та в повному обсязі виплачує орендну плату, визначену Договором та не знищило і не пошкодило орендовану земельну ділянку. Докази того, що орендована земельна ділянка випадково знищена, чи пошкоджена, що істотно перешкоджає її використання, позивачкою суду не подано.

Незважаючи на такий тяжкий стан в Україні, ТОВ «Сілікат-1» виконує всі свої зобов`язання та не порушує жодних умов Договору оренди. Законодавство передбачає як необхідну умову для розірвання договору оренди землі - систематичне невиконання умов договору, в тому числі і несплату орендної плати.

Між позивачкою та відповідачем укладено договір оренди землі, який є дійсний, чинний, ніким не оспорюваний. Орендар вчасно та в повному обсязі сплачує орендну плату за використання земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

27.03.2024 р. від представника відповідача адвоката Цинди Л.Г. надійшли до суду письмові пояснення, в яких зазначено, що ТОВ «Силікат-1» виплачувалась ОСОБА_1 оренда плата вчасно, без систематичного порушення та в повному обсязі. Оскільки між Орендодавцем та Орендарем не було укладено Додаткової угоди до Договору оренди щодо перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі, то автоматичне перерахування не передбачено. Підставою для дострокового розірвання договору оренди суди визнають саме систематичну, тобто неодноразову (два та більше разів), несплату орендної плати у строки, встановлені договором. Одноразова несплата орендної плати, передбаченої договором, не є підставою для розірвання договору оренди.

25.11.2024 р. до суду надійшли додаткові пояснення в справі від представника ТОВ «Сілікат-1», в яких вказано, що 30 квітня 2012 року ОСОБА_1 та ТОВ «Силікат-1» уклали договір оренди землі. На виконання даного договору ТОВ «Силікат-1» сплачувало орендну плату. Під час перебування даної земельної ділянки в оренді в ТОВ «Силікат-1», позивачка 30.12.2016 укладає Договір оренди землі №33 з СВК «Струмок». На виконання даного Договору СВК «Струмок» сплачувало орендну плату згідно Договору оренди землі. Таким чином, позивачка в період з 2017 по 2021 рік отримувала оренду плату за одну і ту ж земельну ділянку від ТОВ «Силікат-1» та СВК «Струмок». ТОВ «Сілікат-1», яке раніше мало назву ТОВ «Струмок-Ковтуни» та було утворено 24.06.2021. Отже, ТОВ «Сілікат-1» може відповідати за виплату орендної плати позивачці лише після 2021 року, а саме з 2022 року, коли почало обробляти земельну ділянку, та по теперішній час. Згідно наданої Позивачкою до суду інформації з Приватбанку за 2022 рік вона отримала орендну плату в розмірі 13 024,75 грн. Натомість орендна плата з урахуванням індексу інфляції за мінусом податків на 01 січня звітного року становила 9277,91 грн. Вказане свідчить про виплату відповідачем орендної плати позивачу в повному обсязі (навіть в більшому). Отже, ТОВ «Сілікат-1» вчасно (без порушення термінів) сплачувало ОСОБА_1 орендну плату в повному обсязі з урахуванням індексу інфляції. Крім того варто зазначити, що один рік виплати орендної плати, навіть невірно нарахованої, не є підставою для розірвання Договору оренди землі.

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Бочаров О.М. у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог. Представник вказав, що позивачці орендна плата виплачувалася не повністю, без проведеної інфляції, це свідчить про порушення договору та є підставою для його розірвання. Позивачка направляла відповідачу вимогу про зміну умов договору оренди в зв`язку зі зміною розмірів земельного податку, яку останній залишив без задоволення. Пізніше на адресу позивачки надійшла додаткова угода, в якій було вказано, що орендар згідний збільшити розмір орендної плати, при цьому збільшує й строк оренди. На дану пропозицію позивачка не погодилася. Адвокат також вказав, що сторона позивача понесла судові витрати, розрахунок яких буде подано протягом 5 днів.

Представник відповідача ТОВ «Сілікат-1» - адвокат Цинда Л.Г. у судовому засіданні заперечувала проти позову та просила відмовити в його задоволенні. Представник вказала, що позивачка укладала договір оренди з іншим товариством, а на сьогодні орендарем є ТОВ «Сілікат-1». На даний час у договорі передбачений розмір орендної плати 7% від розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Інфляція застосовується, коли платежі прострочені, а відповідач вчасно сплачував орендну плату. Адвокат зазначила, що відповідач мав намір збільшити орендну плату та виплачувати її в розмірі 13%, але після підписання додаткової угоди. Цей намір було проголошено на зборах орендодавців. Відповідно до п.10 спірного договору орендна плата автоматично переглядається з урахуванням коефіцієнту індексації. Відповідно до п.13 договору це підстава для перегляду, а не автоматична індексація. Позивачка зверталася до відповідача з пропозицією збільшення орендної плати, на що товариство надіслало їй додаткову угоду, яку позивачка відмовилася підписувати. Орендна плата сплачується орендарем виходячи з нормативно грошової оцінки земельної ділянки. У 2022 р. відповідачем було виплачено оренду плату з урахуванням коефіцієнта індексації нормативно грошової оцінки земельної ділянки, взятий станом на 01 січня.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Між ОСОБА_1 (орендодавець) та СВК «Струмок» (орендар) було укладено договір оренди землі (копія міститься в матеріалах справи), відомості про який внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що стверджено інформаційною довідкою №310624934 від 23.09.2022 р., в якій зафіксований факт державної реєстрації договору оренди землі №33 від 30.12.2016.

Об`єктом оренди за умовами договору являється земельна ділянка з кадастровим номером 7121585800:06:001:0090, площею 5,76 га (п.2 Договору).

Строк оренди визначений в п.8 договору та становить 10 років.

Відповідно до п. 5 Договору оренди землі нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору становила 147401,74 грн.

Згідно п. 9 Договору, орендна плата складає 7% від розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки за один рік оренди та вноситься Орендарем у грошовій чи натуральній формі, або шляхом надання Орендарем послуг Орендодавцю.

Орендна плата за кожен рік користування земельною ділянкою вноситься орендарем до кінця звітного року, але в будь-якому разі не пізніше 31 березня року, наступного за звітним. При цьому коефіцієнт індексації для орендної плати застосовується станом на 01 січня звітного року (п. 11 договору).

У п.13 Договору оренду землі зазначено, що розмір орендної плати переглядається протягом дії Договору в разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки; в інших випадках, передбачених законом.

Згідно п.39 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за : взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою Стороною обов`язків, передбачених Договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яка істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, передбачених законом.

Розірвання Договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається (п. 40 договору).

З копії Протоколу №1 зборів засновників ТОВ «Струмок-Ковтуни» від 24.06.2021 р. та акту приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Струмок-Ковтуни» вбачається, що було утворено ТОВ «Струмок-Ковтуни» (код ЄДРПОУ 44242111) з засновниками (учасниками): ТОВ «Кварц-2000» та СВК «Струмок» та зареєстровано в реєстрі 25.06.2021.

Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ТОВ «Струмок-Ковтуни» змінило назву на ТОВ «Сілікат-1» (код ЄДРПОУ 44242111).

Однак ТОВ «Сілікат-1» являється правонаступником попереднього орендаря і взяв на себе обов`язки, покладені договором, тому суд не приймає доводи представника відповідача про те, що в ТОВ «Сілікат-1» виникли зобов`язання по виплаті орендної плати позивачці за оспорюваним договором оренди землі з 25.06.2021 р.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент укладання договору, передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 вказаної редакції Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Згідно з положеннями статей 21, 22 зазначеної редакції Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю"). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний, зокрема, за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, неналежне виконання умов договору, а саме невиконання обов`язку зі сплати орендної плати є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дана позиція суду узгоджується з правовим висновком викладеним в постанові Верховного Суду від 06.03.2019 р. у справі №183/262/17.

У постанові від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19 Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду зазначив, що "нормами статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що розмір орендної плати визначається у договорі, а її обчислення (для сплати) здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором. Законодавчо не передбачено автоматичної зміни розміру орендної плати за договором оренди землі з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки. Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, однак індексація нормативної грошової оцінки не є тотожною індексації орендної плати".

Отже, судом установлено, що укладення додаткової угоди про зміну розміру нормативно-грошової оцінки не було, тому під час нарахування розміру орендної плати позивачу за 2021 та 2022 мала застосовуватись нормативно-грошова оцінка земельної ділянки в сумі 147401,74 грн.

З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків від 19.08.2022 та від 05.05.2023 вбачається, що позивачці ОСОБА_1 було виплачено орендну плату без вирахування податків та інших обов`язкових платежів: у 2021 році - 10318,12 грн., у 2022 році 16179,81 грн.

Сума орендної плати з урахуванням індексації розраховується за формулою: [Сума орендної плати з урахуванням індексації] = [Орендна плата] х [Сукупний індекс інфляції] / 100%, де: [Орендна плата] - сума орендної плати, яка підлягає індексації, [Сукупний індекс інфляції] - добуток щомісячних індексів за відповідний період.

Відповідні індекси споживчих цін розраховуються Державним комітетом статистики України (раніше - Міністерство статистики України), починаючи з серпня 1991 року щомісячно і публікуються, зокрема, у газеті «Урядовий кур`єр». Повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на Державний комітет статистики України ці показники згідно зі статтями 19, 21 і 22 Закону України «Про інформацію» є офіційними.

Отже, розмір орендної плати за договором №33 від 30.12.2016 з урахуванням індексу інфляції, складав:

У 2021 році - 10834,04 грн (10318,13 грн. (сума орендної плати) х 105% (сукупний індекс інфляції станом на 01 січня 2021 року). Фактично до сплати, з вирахуванням обов`язкових платежів позивачці належали 8721,40 грн.

Із довідки АТ КБ «Приватбанк» від 05.05.2023 р. про рух коштів, що була надана позивачкою до позову, вбачається, що за 2021 рік позивачці були зараховані кошти в загальній сумі 8306,09 грн.

Суд зазначає, що викладеною позицією в відзиві та поясненнях ТОВ «Сілікат-1» фактично підтвердив факт користування земельною ділянкою в 2021 році, зокрема й довідкою про нарахування та виплату орендної плати №24 від 29.06.2023р.

Судом установлено, що мала місце недоплата орендної плати в сумі 415,31 грн.

У своїй постанові від 20 листопада 2024 року в справі № 918/391/23 Велика Палата Верховного Суду зробила наступні висновки: підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі.

Порушення договору на предмет істотності суд оцінює винятково за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору.

У кожному конкретному випадку істотність порушення договору потрібно оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон визначає за допомогою іншої оціночної категорії - «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала під час укладення договору». Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданих цим порушенням втрат, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Йдеться не лише про грошовий вираз зазначених втрат, зокрема й збитків, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданих порушенням договору втрат із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2021 року у справі № 910/2861/18 та від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17, у яких зазначено, що для застосування частини другої статті 651 ЦК України суд має встановити не лише факт порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір, а також те, чи дійсно істотною є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати.

Головна ідея, на якій ґрунтується правило частини другої статті 651 ЦК України, полягає у тому, що не будь-яке, а лише істотне порушення умов договору може бути підставою для вимоги про його розірвання або зміну. Неістотні (незначні) порушення умов договору є недостатніми для обґрунтованого та правомірного застосування такого крайнього заходу, як розірвання договору або його зміна в судовому порядку.

Правила про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України (систематична несплата орендної плати), та приписи частини другої статті 651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать, а навпаки доповнюють одні одних.

Підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є систематична, тобто неодноразова (два та більше випадки) повна несплата орендної плати у строки, визначені договором. Ця спеціальна норма у такому випадку є самостійною та достатньою і звертатися до загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби.

У разі якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначено умовами договору оренди землі, тобто коли орендар допустив недоплату орендної плати й таке порушення умов договору є істотним, тоді застосуванню підлягає не спеціальна норма пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, а загальне правило частини другої статті 651 ЦК України.

Тобто якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

У випадку неістотної недоплати орендної плати (чи встановлення неістотності такого порушення судом) ефективним та пропорційним буде такий спосіб захисту, як стягнення заборгованості з орендної плати.

У 2022 році розмір орендної плати за договором №33 від 30.12.2016 з урахуванням індексу інфляції, складав 13062,75 грн (10318,13 грн. (сума орендної плати) х 126,6% (сукупний індекс інфляції за 2022 рік). Фактично до сплати, з вирахуванням обов`язкових платежів до сплати позивачці належали 10515,52 грн.

Однак, із довідки АТ КБ «Приватбанк» від 05.05.2023 р. про рух коштів, що була надана позивачкою до позову вбачається, що за 2022 рік позивачці були зараховані кошти в сумі 13024,75 грн.

Сторонами не оспорювався факт користування земельною ділянкою в 2022 році саме ТОВ «Сілікат-1».

Тобто судом не встановлено недоплату відповідачем коштів за оренду земельної ділянки за 2022 рік.

Отже, хоч і мав місце факт недоплати незначної суми в 2021 році, позивачем не доведено суду, що відповідачем систематично не виплачувалася орендна плата або ж виплачувалась не в повному розмірі. У даному випадку суд вбачає, що між сторонами виник спір з приводу порядку нарахування та розміру орендних платежів.

З урахуванням вище викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розірвання спірного договору оренди землі, позовні вимоги є не обґрунтованими, не доведеними, тому не підлягають до задоволення.

За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов не підлягає задоволенню, то судовий збір залишається за позивачем.

Керуючись вищевикладеним та ст.ст. 4, 5, 12, 76-84, 133, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Сілікат-1» про розірвання договору оренди землі відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.Ю. Степченко

Повний текст рішення виготовлений 29 листопада 2024 року.