Рішення

від 22.10.2024 по справі 759/5263/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/5263/24

пр. № 2/759/2713/24

22 жовтня 2024 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Єросової І.Ю.,

при секретарі судових засідань Шило М.І.,

за участі представника позивача Кобрина С.Б.,

представника відповідача Веліканова К.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження цивільну справу за позовом Державного підприємства «Український інститут інженерно-технічних розвідувань для будівництва» (01133, м.Київ, бул.Лесі Українки, 26) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про відшкодування шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

13.03.2024 р. ОСОБА_3 , який представляє інтереси позивача, звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з вищевказаним позовом, у якому просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 481 567,62 гривень (чотириста вісімдесят одна тисяча п`ятсот шістдесят сім грн. 62 коп.) спричинену внаслідок видання наказу про звільнення працівника, який в подальшому визнаний незаконним та скасований в судовому порядку, та оплати незаконно звільненому працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В обгрунтування позовних вимог вказує на виявлення після призначення 13.12.2024 р. новопризначеного виконуючого обов`язки директора ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ РОЗВІДУВАНЬ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА», ОСОБА_3 , з документацією щодо діяльності позивача, ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ РОЗВІДУВАНЬ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА», спричинення відповідачем ОСОБА_2 матеріальної шкоди внаслідок видання наказу про звільнення працівника, який в подальшому визнаний незаконним та скасований в судовому порядку, та оплати незаконно звільненому працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Таким чином, відповідач, як службова особа, яка видала наказ про звільнення працівника ОСОБА_4 , який у подальшому визнано незаконним та скасовано в судовому порядку, несе повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству ДЕРЖАВНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ РОЗВІДУВАНЬ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА», у зв`язку з оплатою незаконно звільненому працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу. При цьому обов`язок з відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, ДЕРЖАВНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ РОЗВІДУВАНЬ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА», у зв`язку з оплатою незаконно звільненому працівникові часу вимушеного прогулу покладається на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення здійснено з порушенням закону. Відповідальність у цих випадках настає незалежно від форми вини.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 19.03.2024 р. позовну заяви залишено без руху.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 19.04.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

14.05.2024 р. представником відповідача адвокатом Велікановим К.С. подано відзив у якому заперечує проти позовних вимог. Вказує, що відповідно до ч. 4 ст. 136 КЗпП України позов про стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_2 , як колишнього керівника позивача, має бути заявленим вищим в порядку підлеглості органом, а саме Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. У зв`язку з тим, що в порушення вказаної норми КЗпП України, позов пред`явлено ДЕРЖАВНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ РОЗВІДУВАНЬ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА», якому не належить право вимоги, вважаємо, що це є окремою підставою для відмови у задоволенні позову як такого, що пред`явлено неналежним позивачем. Також вказує на пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки рішення суду про стягнення з позивача коштів на користь звільненого ОСОБА_4 набрало чинності з винесенням постанови Київського апеляційного суду від 25.10.2022 року, саме з цієї дати слід вважати, що ДЕРЖАВНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ РОЗВІДУВАНЬ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА» відомо про так зване заподіяння шкоди ОСОБА_4 . Таким чином, даний позов повинен бути поданий позивачем протягом одного року з дня виявлення заподіяної працівником шкоди, тобто до 25.10.2023 року. Крім того, в складі позовних вимог позивачем включено вимогу про відшкодування суми виконавчого збору в розмірі 43 751,60 грн. та розміру мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 300,00 грн., що є недопустимим. Як на відсутність підстав стягнення матеріальної шкоди з відповідача зазначає, що призначення ОСОБА_2 виконуючим обов`язки директора ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ІНЖЕНЕРНО- ТЕХНІЧНИХ РОЗВІДУВАНЬ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА» без укладення контракту, в якому були б визначені певні права і обов`язки, оскільки керівник призначається за результатом конкурсу, повноваження в.о. директора, в тому числі й щодо видання брозпорядчих актів, є обмеженими. З огляду на це, рішення про застосування до ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення (наказ ДП «УКРІНТР» від 14.04.2020 р. № 21-к) та про його подальше звільнення (наказ ДП «УКРІНТР» від 15.04.2020 № 22-к) приймалося не особисто ОСОБА_2 , як в.о. директора підприємства, а за погодженням з відповідними посадовими особами (юрисконсульт, головний бухгалтер).

19.05.2024 р. надійшла відповідь на відзив у якій заперечується про неналежність позивача. Так у пункті 3.10. Статуту позивача, затвердженого Наказом МІНІСТЕРСТВА РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, БУДІВНИЦТВА ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ «Про утворення ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ РОЗВІДУВАНЬ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА» та затвердження Статуту» від 09 листопада 2012 року № 565, електронна копія якого додана до позовної заяви, визначено, що Підприємство має право укладати угоди, набувати майнових та немайнових прав, нести відповідальність, бути позивачем і відповідачем у суді відповідно до законодавства. Твердження представника відповідача про те, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду, слід відхилити, оскільки уповноваженим органом власника підприємства було виявлено шкоду, заподіяну в ідповідачем після 13 грудня 2023 року. Позовна заява до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу була подана 13 березня 2024 року, тобто в межах строку звернення до суду, встановленого частиною третьою статті 233 Кодексу законів про працю України. Твердження представника відповідача про те, що позивачем пред`явлено неправомірні вимоги про стягнення судового збору та витрат виконавчого провадження, слід відхилити, так як вони не обґрунтовані та суперечать дійсним обставинам справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечує проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 13 березня 2020 року МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ГРОМАД ТА ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ видало Наказ «Про звільнення ОСОБА_2 з посади директора державного підприємства «Український інститут інженерно-технічних розвідувань для будівництва» № 78К/ОС, яким призначило ОСОБА_2 виконуючим обов`язки директора державного підприємства «Український інститут інженерно-технічних розвідувань для будівництва» з 14 березня 2020 року.

14 березня 2020 року ОСОБА_2 розпочав виконання повноважень виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Український інститут інженерно-технічних розвідувань для будівництва». Зазначені обставини підтверджуються Наказом ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ РОЗВІДУВАНЬ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА» «Про виконання обов`язків директора ОСОБА_2 » від 23 березня 2020 року № 13.

15 квітня 2020 року ОСОБА_2 видав Наказ ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ІНЖЕНЕРНОТЕХНІЧНИХ РОЗВІДУВАНЬ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА» «Про звільнення ОСОБА_4 » № 22-к, яким звільнив ОСОБА_4 , начальника відділу забезпечення інженерно-технічних вишукувань, 15.04.2020 року за систематичні прогули без поважних причин на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України.

05 серпня 2022 року Деснянський районний суд м.Києва ухвалив рішення у цивільній справі № 754/7879/20 (провадження № 2/754/2483/22) за позовною заявою ОСОБА_4 до ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ІНЖЕНЕРНО ТЕХНІЧНИХ РОЗВІДУВАНЬ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА», третя особа: ПРОФСПІЛКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ «ЗАХИСТ ПРАЦІ» у ДЕРЖАВНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ «УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ІНЖЕНЕРНО ТЕХНІЧНИХ РОЗВІДУВАНЬ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА» про визнання незаконним та скасування наказу, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, яким позов ОСОБА_5 до ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ІНЖЕНЕРНО ТЕХНІЧНИХ РОЗВІДУВАНЬ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА» про визнання наказу про звільнення протиправним та його скасування, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати - задовольнив частково, визнав протиправним і скасував наказ директора ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ІНЖЕНЕРНО ТЕХНІЧНИХ РОЗВІДУВАНЬ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА» Крайнєва В.М. № 22-К від 15 квітня 2020 року про звільнення ОСОБА_4 , з посади начальника відділу забезпечення інженерно-технічних вишукувань, за прогули з 23 березня 2020 року по 14 квітня 2020 року без поважних причин на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП, поновив ОСОБА_4 на роботі на посаді начальника відділу забезпечення інженерно-технічних вишукувань ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ІНЖЕНЕРНО ТЕХНІЧНИХ РОЗВІДУВАНЬ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА», стягнув з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ІНЖЕНЕРНО ТЕХНІЧНИХ РОЗВІДУВАНЬ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА» на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 16 квітня 2020 року до 05 серпня 2022 року, виходячи з розміру середньоденного заробітку ОСОБА_4 758,26 гривні/день, а всього: 437 516 грн. 02 коп. без виключення сум податків та зборів, стягнув з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ІНЖЕНЕРНО ТЕХНІЧНИХ РОЗВІДУВАНЬ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА» на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 5 000.00 грн., стягнув з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ІНЖЕНЕРНО ТЕХНІЧНИХ РОЗВІДУВАНЬ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА» на користь держави судовий збір у розмірі 4 425 грн. 16 коп., допустив негайне виконання рішення у частині поновлення ОСОБА_5 на посаді начальника відділу забезпечення інженернотехнічних вишукувань ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ІНЖЕНЕРНО ТЕХНІЧНИХ РОЗВІДУВАНЬ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА».

25 жовтня 2022 р. Київським апеляційним судом ухвалено Постанову у цивільній справі № 754/7879/20 (апеляційне провадження № 22-ц/824/11117/2022) за апеляційною скаргою Державного підприємства «Український інститут інженернотехнічних розвідувань для будівництва» на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 05 серпня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства «Український інститут інженерно технічних розвідувань для будівництва», третя особа: Профспілкова організація «Захист праці» у Державному підприємстві «Український інститут інженерно технічних розвідувань для будівництва» про визнання незаконним та скасування наказу, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, якою апеляційну скаргу Державного підприємства «Український інститут інженерно-технічних розвідувань для будівництва» залишив без задоволення, рішення Деснянського районного суду м. Києва від 05 серпня 2022 року залишив без змін.

28 грудня 2022 року Державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петрухно Сергієм Олександровичем, розглянуто заява стягувача про примусове виконання виконавчого листа № 754/7879/20, виданого 21 грудня 2022 року Деснянським районним судом міста Києва про стягнення з ДП «УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ІНЖЕНЕРНОТЕХНІЧНИХ РОЗВІДУВАНЬ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА» на користь ОСОБА_4 суму у розмірі 437516,02 грн., та винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 70623836, якою відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 754/7879/20, виданого 21 грудня 2022 року Деснянським районним судом міста Києва про стягнення з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ РОЗВІДУВАНЬ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА» на користь ОСОБА_4 суму у розмірі 437516,02 грн., стягнуто з боржника, ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ РОЗВІДУВАНЬ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА», виконавчий збір у розмірі 43 751,60 гривня.

19 квітня 2023 р. Верховний суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду постановив Постанову у цивільній справі № 754/7879/20 (касаційне провадження № 61-12370св22) за касаційною скаргою Державного підприємства «Український інститут інженерно технічних розвідувань для будівництва» на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 05 серпня 2022 року, якою касаційну скаргу Державного підприємства «Український інститут інженерно технічних розвідувань для будівництва» залишив без задоволення, рішення Деснянського районного суду м. Києва від 05 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року залишив без змін.

Відповідно до Статуту ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ РОЗВІДУВАНЬ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА», доданого до позовної заяви позивачем, останнє засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі - Уповноважений орган управління), яке здійснює повноваження щодо реалізації прав держави як власника майна, переданого Інституту відповідно до Закону України «Про управління об`єктами державної власності», Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого Указом Президента України від 31.05.2011 № 633/2011, інших нормативно-правових актів, цього Статуту.

Відповідно до п. 4.15 Статуту збитки, завдані Підприємству в результаті порушення його майнових прав громадянами, юридичними особами і державними органами, відшкодовуються Підприємству відповідно до закону.

У відповідності до частини 4 статті 136 Кодексу законів про працю України стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищого в порядку підлеглості органу.

Вбачається, що засновником та вищестоящим органом юридичної особи ДП "УКРІІНТР" є МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ГРОМАД, ТЕРИТОРІЙ ТА ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб`єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб`єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов`язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення.

Нормами ЦПК України не передбачено можливості заміни позивача чи залучення особи як співпозивача.

Якщо позов пред`явила особа, якій не належить право вимоги, суд повинен відкрити провадження, встановити дійсні обставини і, переконавшись у тому, що вимоги пред`явлено неналежним позивачем, відмовити йому у задоволенні позову.

Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 (провадження № 12-175гс19, пункт 7.17), від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17 (провадження № 12-77гс19).

Враховуючи, що відповідно до ч. 4 ст. 136 КЗпП України позов про стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_2 , як колишнього керівника позивача, має бути заявленим вищестоящим в порядку підлеглості органом, а саме Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України. У зв`язку з тим, що в порушення вказаної норми КЗпП України, позов пред`явлено ДЕРЖАВНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ РОЗВІДУВАНЬ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА», якому не належить право вимоги, вважаємо, що це є окремою підставою для відмови у задоволенні позову як такого, що пред`явлено неналежним позивачем.

Щодо строку позовної давності.

Суд не приймає твердження сторони відповідача про пропуск позовної давності та що відлік строку має починатись не з моменту постановлення постанови Київського апеляційного суду від 25.10.2022 року, як і твердження строни позивача, що відлік строку необхідно обраховувати з моменту виявлення завдання підприємству шкоди, з огляду на наступне.

Так, відповідно до статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотньої вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Регресне зобов`язання виникає лише у випадках, передбачених законом, і має похідний характер, оскільки підставою його виникнення є виконання іншою особою відповідного зобов`язання.

Підставою регресного позову є відповідальність заподіювача шкоди за завдану шкоду та факт виплати позивачем, що пред`явив регресну вимогу, певної грошової суми в рахунок відшкодування завданої шкоди.

Право зворотньої вимоги виникає лише після того, як відбулася виплата.

Наявність судового рішення, за яким з потенційного регресанта ухвалено стягнути на користь потерпілого певну суму, не вважається достатньою підставою для пред`явлення регресного позову.

Такий позов може бути пред`явлений лише після виконання зазначеного рішення, оскільки до моменту виконання в іншої особи, яка відшкодовує шкоду, немає витрат, які підлягають відшкодуванню.

Юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану працівником, має право зворотньої вимоги (регресу) до цієї особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина перша статті 1191 ЦК України), тобто розмір відшкодування визначається трудовим законодавством.

Право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством грошової суми третій особі, саме від цього часу обчислюється строк на пред`явлення регресного позову.

Відповідно до частини третьої статті 233 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

У відповідності до роз`яснень, визначених у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року N 14 "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками", судам необхідно перевіряти, чи додержаний власником або уповноваженим ним органом встановлений статтею 233 КзпП річний строк з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення в суд з позовом про її відшкодування. Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником. Право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі і з цього ж часу обчислюється строк на пред`явлення регресного позову.

Як вбачається з платіжної інструкції №0286446211 від 10.01.2023 р. ДП "УКРІІНТР" сплачено на рахунок Печерського ВДВС у м.Києві 8116,26 грн. згідно виконавчого листа №754/7879/20 виданого 21.12.2022 р. Деснянським районним судом м.Києва.

Таким чином, право регресної вимоги у даному спорі виникає з 10.01.2023 р. - з моменту здійснення виплати підприємством суми, що підлягає стягненню за судом рішенням. А тому, строк позовної давності, який становить один рік, закінчився 10.01.2024 р. Позов же заявлено 13.03.2024 р., тобто з пропуском встановленого законом строку.

Враховуючи заявлення вимог неналежним позивачем, беручи до уваги пропуск строку позовної давності, суд доходить висновку про відмову у зодоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 6-13, 18, 19, 77-79, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Український інститут інженерно-технічних розвідувань для будівництва» (01133, м.Київ, бул.Лесі Українки, 26) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про відшкодування шкоди в порядку регресу, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя І.Ю. Єросова