Рішення

від 06.12.2024 по справі 265/6219/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2024 року справа № 265/6219/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Клименка В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м.Луганськ Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

за участю сторін:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - Матюшенков Д.В.,

представник відповідача ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) - Іванов А.Д.,

від третьої особи (Міністерство оборони України) - Марціс Б.С.,

від третьої особи (Квартирно-експлуатаційний відділ м.Луганськ Міністерства оборони України) - Савченко Ю.В.,

Суть спору: 28.09.2020 ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області із позовом, в якому просить зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 поновити позивача на квартирному обліку при ІНФОРМАЦІЯ_4 з 1992 року - в загальній черзі, з травня 1996 року в загальній черзі при ІНФОРМАЦІЯ_4 та в першочерговій черзі з серпня 2006 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з серпня 1981 року по листопад 2006 року проходив військову службу в Збройних Силах України, на різних посадах. В листопаді 2006 року звільнений з військової служби у зв`язку зі скороченням штатів та реформуванням ЗС України із залишенням на квартирному обліку у черзі, як особа, що потребує поліпшення житлових умов при ІНФОРМАЦІЯ_4 . В 2012 році за бюджетною програмою «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України», за кошти державного бюджету, Міністерством оборони України були придбані квартири, які розташовані у АДРЕСА_1 . За ордером №268 від 01.04.2014, виданим виконавчим комітетом міської ради народних депутатів м. Красногорівка, отримав у користування та зареєструвався разом із родиною у двокімнатній квартирі АДРЕСА_2 . Проте реалізувати своє право на приватизацію житла не встиг, через проведення антитерористичної операції та у зв`язку із тим, що Квартирно-експлуатаційним відділом м. Луганська квартири не були передані у комунальну власність територіальній громаді м. Красногорівка. В 2014 році був вимушений переїхати до м. Біла Церква Київської області, де взятий на облік, як внутрішньо-переміщена особа. У зв`язку з обстрілами м.Красногорівка Донецької області за актом обстеження технічного стану квартири від 25.09.2019 №123, конструктивні елементи непридатні для нормальної експлуатації. Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою від 29.02.2020 про поновлення на квартирному обліку, однак отримав відмову, що оформлена листом від 13.03.2020 №14/ОЖК. Вказану відмову позивач вважає протиправною, адже вважає, що підстав для зняття з квартирного обліку не було. Тому через неможливість використання наданого житла, просить суд зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 поновити позивача на квартирному обліку.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26.10.2021 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного суду від 01.02.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26.10.2021 залишено без змін.

У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26.10.2021 та постанову Донецького апеляційного суду від 01.02.2022.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.01.2023 направлено до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська копії матеріалів касаційного провадження № 61-3702ск22 у цивільній справі № 265/6219/20 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи - Міністерства оборони України, про поновлення на квартирному обліку, для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.04.2023 відновлено втрачене судове провадження у цивільній справі №265/6219/20 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи Міністерства оборони України про поновлення на квартирному обліку.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.07.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26.10.2021 та постанову Донецького апеляційного суду від 01.02.2022 скасовано.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Міністерство оборони України, про поновлення на квартирному обліку закрито.

Роз`яснено позивачу, що розгляд справи за його позовом віднесено до юрисдикції адміністративного суду. Також попереджено позивача про те, що в разі неподання ним протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією справу буде повернено до суду першої інстанції.

14.07.2023 через підсистему "Електронний Суд" представником позивача подано клопотання про передачу справи за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 02.08.2023 Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Матюшенкова Дмитра Вікторовича про передачу справи за підсудністю задоволено. Справу №265/6219/20 передано для розгляду до Київського окружного адміністративного суду.

Супровідним листом від 10.08.2023 №5239/0/2023 Верховним Судом матеріали справи №265/6219/20 направлено на адресу Київського окружного адміністративного суду

21.09.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 21.11.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство оборони України.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 підготовче судове засідання відкладено у зв`язку із клопотанням представника позивача на 25.01.2024.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 підготовче судове засідання відкладено у зв`язку із клопотанням третьої особи - Міністерства оборони України на 05.03.2024.

02.03.2024 відповідач через підсистему "Електронний Суд" подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову, оскільки позивача було знято з квартирного обліку на підставі отримання за рахунок житлових фондів Міністерства оборони України житлового приміщення для постійного проживання, а тому позивач правомірно знятий з квартирного обліку.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на п. 2.18 наказу Міністерства оборони України №737 від 30.11.2011 року, згідно якого військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, знімаються з обліку за місцем служби (за місцем звільнення з військової служби) у разі: поліпшення житлових умов у випадках, передбачених законодавством, за місцем перебування на квартирному обліку, унаслідок чого зникла потреба в наданні жилого приміщення; отримання за рахунок житлових фондів МО України жилого приміщення для постійного проживання.

У відзиві відповідач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_6 з липня 2014 року знаходиться в зоні проведення ІНФОРМАЦІЯ_7 , під час передислокації ІНФОРМАЦІЯ_8 з АДРЕСА_1 , вся документація ІНФОРМАЦІЯ_9 була залишена на не підконтрольній території, про що внесені відомості до ЄРДР № 12014050830001312 від 13.05.2014 року. Тому документи, на підставі яких можливо б було встановити підставу зняття з квартирного обліку позивача, надати не має можливості.

Також відповідач вказує, що відповідно до Наказу № 737 та Наказу № 380 механізм поновлення на квартирному обліку військовослужбовців відсутній. Таким чином ордер на квартиру - документ, який дозволяє заселитися в нерухомість державного житлового фонду. Згідно з правилами, описаними в Постанові №470-84-п, ордер видається виключно на вільний будинок або квартиру та дає право вселення у вільний будинок або квартиру. Тому позивач був забезпечений житлом з фондів МО України, та був в правовому полі знятий з обліку. Просить звернути увагу суд щодо строків звернення до суду позивача, з 2014 року по час звернення до суду, позивач жодного разу не звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_8 та до інших органів. 28.02.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_6 було переміщено до АДРЕСА_3 , частина документації та майно та техніка була втрачена у зв`язку із оточенням міста м. Маріуполя, про що внесено відомості до ЄРДР за номером № 12022052770000892 від 15.04.2022 року.

04.03.2024 представником позивача через підсистему "Електронний Суд" подано до суду уточнений адміністративний позов від 04.03.2024.

Так, в уточненому адміністративному позові від 04.03.2024 позивач просить суд:

- визнати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), що оформлене листом від 13.03.2020 №14/ОЖ - протиправним;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) поновити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) на квартирному обліку при ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1992 року - в загальній черзі, з травня 1996 року в загальній черзі при ІНФОРМАЦІЯ_4 та в першочерговій черзі з серпня 2006 року.

05.03.2024 підготовче судове засідання знято з розгляду у зв`язку із розглядом іншої адміністративної справи №320/10695/24. Призначено наступне підготовче судове засідання на 11.04.2024.

03.04.2024 представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство оборони України через підсистему "Електронний Суд" подано до суду пояснення третьої особи щодо позову.

Міністерство оборони України у письмових пояснення проти позову вказує, що 27 лютого 2014 року квартирно-експлуатаційним відділом м. Луганська Міністерства оборони України видано ОСОБА_1 ордер на жиле приміщення № 1 з сім`єю з 3 осіб на право огляду розподіленого жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_4 ; підстава видачі ордеру: протокол засідання комісії з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України № 1 від 24 січня 2014 року. 01 квітня 2014 року Виконавчим комітетом міської ради міста Красногорівка видано на ім`я ОСОБА_1 ордер на жиле приміщення № 268 про право на заняття двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_4 у складі сім`ї: дружина ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 . Отже, Відповідачем та Міноборони було виконано свій обов`язок, а саме Позивач забезпечений житловим приміщенням в м. Красногорівка з фондів Міноборони, відповідно до норм житла, визначеного чинним законодавством України. Крім того, ОСОБА_1 , зареєструвавши 05 квітня 2014 року своє місце проживання за адресою наданої йому квартири, був знятий з обліку саме на цих підставах.

10.04.2024 представником позивача через підсистему "Електронний Суд" подано відповідь на відзив на позовну заяву.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 прийнято до розгляду уточнений адміністративний позов від 04.03.2024. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Луганськ Міністерства оборони України (адреса місцезнаходження: 84122, Донецька область, місто Слов`янськ, вулиця Поштова, будинок 20; ел. адреса: ІНФОРМАЦІЯ_10 ). Відкладено підготовче судове засідання на 21.05.2024.

У поясненнях Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганськ Міністерства оборони України, які надійшли до суду 22.06.2024 вказано, що на підставі рішення виконавчого комітету Красногорівської міської ради Мар`їнського району Донецької області №43 від 19.03.2014 позивачу було видано ордер на право вселення в квартиру в двокімнатну квартиру АДРЕСА_5 , житловою площею 27,7 кв.м, на склад сім`ї 3 чоловіка (дружина 1969 р.н., син 1988 р.н.), як житло військовослужбовця для постійного проживання із зняттям з квартирного обліку. Факт отримання ордеру підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 в корішку Ордера на жиле приміщення №268, виданого 01.04.2014. Дані про надання майору запасу ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_2 , про що виданий ордер №268 від 01.04.2014, містяться у «Книзі обліку жилої площі, яка підлягає заселенню» КЕВ м.Луганськ. Звертає увагу суду на те, що згідно з абз.2 п.7 розділу І Інструкції №380 житлові приміщення для постійного проживання та грошова компенсація за належне для отримання жиле приміщення надаються один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 підготовче судове засідання відкладено у зв`язку із витребуванням доказів у справі на 09.07.2024.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 підготовче судове засідання відкладено у зв`язку із витребуванням доказів у справі на 08.08.2024.

Протокольною ухвалою суду від 08.08.2024 у задоволенні заяви Міністерства оборони України, викладеної у письмових поясненнях від 03.04.2024, про залишення уточненої позовної заяви від 04.03.2024 без розгляду відмовлено.

Також, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 17.09.2024.

Протокольною ухвалою суду від 17.09.2024 судове засідання відкладено у зв`язку із клопотанням представника позивача на 11.10.2024

16.10.2024 канцелярією суду зареєстровано заяву представника відповідача ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, подане через підсистему "Електронний Суд" 14.10.2024, в якому представник відповідача просить суд постановити ухвалу про участь представника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 у судовому засіданні в режимі відеоконференції та надати можливість приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою організації відеоконференції з EASYCON.

Також, 23.10.2024 через підсистему "Електронний Суд" третьою особою Квартирно-експлуатаційним відділом м. Луганськ Міністерства оборони України подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 задоволено заяви представників відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 та третьої особи - Квартирно-експлуатаційного відділу м.Луганськ Міністерства оборони України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Протокольною ухвалою суду від 11.10.2024 судове засідання відкладено у зв`язку із клопотанням представника позивача на 01.11.2024.

Протокольною ухвалою суду від 01.11.2024 судове засідання відкладено у зв`язку із клопотанням представника позивача на 06.12.2024.

06.12.2024 у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті позивач та представник позивача підтримали позов та просили суд його задовольнити. Представники відповідача та третьої особи Квартирно-експлуатаційний відділ м. Луганськ Міністерства оборони України в режимі відеоконференції заперечували проти задоволення позову та просили відмовити у його задоволенні. Представник третьої особи Міністерства оборони України заперечував проти позову з підстав, викладених у письмових пояснення проти позову.

Заслухавши пояснення позивача та представників учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 є громадянином України, паспорт серії НОМЕР_3 виданий Кіровським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 11.06.1996. Відповідно до паспортних даних позивача, останній з 29.04.2014 знятий в реєстрації місця проживання Кіровським РВ у м.Донецьку ГУДМС України в Донецькій області та зареєстрований з 05.04.2014 у АДРЕСА_4 (т.І а.с.140-141).

Згідно Довідки від 26.05.2017 №3248-2573 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 фактично проживає/перебуває за адресою: АДРЕСА_6 (т.І а.с.143).

В період з серпня 1981 року по листопад 2006 року позивач проходив військову службу в лавах ЗСУ на різних посадах, що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_4 (т. І а.с. 144-145).

В листопаді 2006 року звільнений з військової служби у зв`язку зі скороченням штатів та реформуванням Збройних Сил України із залишенням на квартирному обліку у черзі, як особа, що потребує поліпшення житлових умов при ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На теперішній час є офіцером запасу, має статус ветерана військової служби Збройних Сил, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_5 , виданим Донецьким облвоєнкомом 01.12.2006 (т.І а.с. 147).

19 жовтня 2012 року згідно договору купівлі-продажу нерухомості в регіонах України (квартири для військовослужбовців Збройних Сил на вторинному ринку), укладеного між Міністерством оборони України в особі ТВО начальника Центрального територіального управління капітального будівництва ОСОБА_5 (Покупець) та Концерном «Група компаній «КАПІТЕЛЬ» в особі віце-президента ОСОБА_6 (Продавець), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ємець К.Є., за бюджетною програмою «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України», за кошти державного бюджету, Міністерством оборони України були придбані квартири АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_25 , АДРЕСА_26 , АДРЕСА_27 , АДРЕСА_28 , АДРЕСА_29 , АДРЕСА_30 , АДРЕСА_31 АДРЕСА_32 , АДРЕСА_33 , АДРЕСА_34 , АДРЕСА_35 , АДРЕСА_36 , АДРЕСА_37 , АДРЕСА_38 , АДРЕСА_39 (т.ІІІ а.с.144-155).

Згідно ордеру на жиле приміщення №268 від 01.04.2014, виданого виконавчим комітетом міської Ради народних депутатів м. Красногорівка, на підставі рішення виконкому №43 від 19.03.2014, ОСОБА_1 , родина якого складається з трьох осіб (позивач, дружина, син) має право на заняття жилого приміщення двокімнатної квартири жилою площею 27,7 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_4 (т.І а.с.150). У вказаному ордері зазначено, що даний ордер є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Розподілу зазначеного житла передував ордер на жиле приміщення №1 від 27.02.2014, виданий Квартирно-експлуатаційним відділом м.Луганськ Міністерства оборони України, ОСОБА_1 з сім`єю 3 особи на право огляду розподіленого жилого приміщення жилою площею 27,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 , відповідно до якого підставою видачі ордеру вказаний протокол засідання комісії з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України № 1 від 24.01.2014 (т.І а.с.149).

Судом встановлено, що право власності на квартиру АДРЕСА_2 , зареєстроване за Державою в особі Міністерства оборони України, що підтверджується інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 19.04.2024 №375060802. Підстава виникнення права власності : договір купівлі-продажу р-р №3138, 19.10.2012, посвідчений Ємець К.Є., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу. Дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 29.10.2012, реєстраційний номер: 37349990 (т. ІІІ а.с.135-136).

Відповідно до відомостей у паспорті позивача, серії НОМЕР_3 , виданому Кіровським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 11.06.1996, позивач з 29.04.2014 знятий в реєстрації місця проживання Кіровським РВ у м.Донецьку ГУДМС України в Дорнецькій області та зареєстрований з 05.04.2014 у АДРЕСА_4 (т.І а.с.140-141).

У відзиві відповідач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_6 з липня 2014 року знаходиться в зоні проведення ІНФОРМАЦІЯ_7 , під час передислокації ІНФОРМАЦІЯ_8 з АДРЕСА_1 , вся документація ІНФОРМАЦІЯ_9 була залишена на не підконтрольній території, про що внесені відомості до ЄРДР № 12014050830001312 від 13.05.2014 року. Тому документи, на підставі яких можливо б було встановити підставу зняття з квартирного обліку позивача, надати не має можливості.

Сторонами під час розгляду справи не заперечувалось, що зняття позивача з квартирного обліку відбулось після того, як позивач був зареєстрований 05.04.2014 у АДРЕСА_4 , в яку вселився на підставі ордеру №268 від 01.04.2014, виданого виконавчим комітетом міської Ради народних депутатів м. Красногорівка.

Документальних доказів, зокрема копії відповідного рішення про зняття з квартирного обліку, суду не надано у зв`язку із втратою документів, які залишились на не підконтрольній території, про що внесені відомості до ЄРДР № 12014050830001312 від 13.05.2014 року, що підтверджено відповідачем у відзиві на позовну заяву та ніким із учасників справи не заперечується.

Згідно із листом Військово-цивільної адміністрації міста Красногорівка Мар`їнського району Донецької області від 15.08.2019 №1269/08-11, на адресу ТВО начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганськ Міністерства оборони України, повідомлено квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ про наступне: «19 жовтня 2012 року Міністерство оборони України за бюджетною програмою «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України» здійснило закупівлю 34 квартир за кошти державного бюджету для військовослужбовців запасу у житловому будинку АДРЕСА_1 . Вищшеказані квартири в березні-квітні 2014 року надані згідно ордерів на вселення в житлові приміщення (квартири) військовослужбовцям. На підставі рішення Красногорівської міської ради від 29.05.2014 року №VІ/40-10 «Про прийняття у комунальну власність територіальної громади м. Красногорівка об`єкту нерухомості першої черги-другої блок секції житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 » до комунальної власності передано житловий будинок з місцями загального користування, техповерхом, підвальним приміщенням. Другим етапом передачі необхідно отримати згоду у Міністерства оборони України на передачу 34 квартир у комунальну власність. У зв`язку з проведенням бойових дій на території міста Красногорівка передача першої черги-другої блок секції житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 в комунальну власність не дооформлена, квартири до комунальної власності не передані. Крім того повідомлено, що 72-квартирний 9-ти поверховий житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зазнав значних пошкоджень внаслідок бойових дій, особливо пошкоджені конструктивні елементи першої блок секції житлового будинку, яка перебуває у приватній власності Концерну «Група компаній «Капітель» та не була введена в експлуатацію» (т. ІІІ а.с. 142-143).

Так, згідно з актом обстеження технічного стану житлового приміщення квартири, розташованої в АДРЕСА_4 №123 від 25.09.2019, комісією, що утворена відповідно до розпорядження керівника Військово-цивільної адміністрації міста Красногорівка Мар`їнського району Донецької області в присутності користувача квартири ОСОБА_1 , встановлено, що ОСОБА_1 користується житловим приміщенням на підставі ордеру на житлове приміщення №268 від 01.04.2014. квартира у житловому будинку не приватизована. На день обстеження квартири встановлені такі пошкодження: внаслідок бойових дій на території міста пошкоджено двокімнатну квартиру, розташовану на сьомому поверсі дев`ятиповерхового будинку. Загальна площа 51,00 кв.м., у т.ч. житлова площа 27,7 кв.м. В квартирі пошкоджено два пластикових вікна, пластиковий блок, вхідні металеві двері. На будинку пошкоджено м`яку покрівлю, порушена цілісність залізобетонних плит покриття. В квартирі відсутнє електропостачання, водопостачання та теплопостачання. Технічний стан будівлі в цілому: стан її конструктивних елементів - непридатний для нормальної експлуатації. Експлуатація будівлі по своєму функціональному призначенню неможлива, а значить житловий будинок та квартиру не можна вважати придатними для проживання (т.І а.с.153).

Відповідно до Довідки Військово-цивільної адміністрації м. Красногорівка Мар`їнського району Донецької області № 2009 від 02.10.2019, виданої позивачу, підтверджено, що квартири, розташовані у другій блок секції житлового будинку в АДРЕСА_1 придбані у жовтні 2012 року Міністерством оборони України за бюджетною програмою «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України» за кошти державного бюджету для військовослужбовців запасу. У зв`язку з проведенням АТО (ООС) на території м. Красногорівка передача у комунальну власність квартир не здійснена (т.І а.с. 156).

За інформацією Квартирно-експлуатаційного відділу м.Луганська у листі №524/4255 від 18.11.2019 на звернення позивача вказано, що у 2012 році для забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, членів їх сімей, які перебували на квартирному обліку у Донецькому та Луганському гарнізонах по КЕВ м.Луганськ, Міністерством оборони України придбано за рахунок коштів бюджетної програми КПКВК 2101190 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України» 34 квартири у АДРЕСА_1 (будинок панельний, 9-ти поверховий, 2-х під`їзний на 72 квартири). Відповідно витягів про державну реєстрацію прав Районного комунального підприємства «Мар`їнське бюро технічної інвентаризації» від 29.10.2012 власником 34 квартир будинку АДРЕСА_1 зазначено Міноборони. Гарантійним листом віце-президенту концерну «група компаній «Капітель» від 20.12.2012 №535 гарантовано передати житловий будинок АДРЕСА_1 та інженерні мережі зазначеної будівлі до комунальної власності міської ради та комунальним підприємствам, до сфери відповідальності яких відноситься зазначена будівля та передати квартири АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_40 військовослужбовцям та особам, звільненим в запас, які отримали ордери на зазначені житлові приміщення у стані, передбаченому ст.50 ЖК України. В грудні 2012 року відповідно до акту приймання-передачі квартир від 29.12.2012 №12-ЦТУКБ/28 для забезпечення житлом безквартирних військовослужбовців прийнято 34 квартири в будинку АДРЕСА_1 . В акті вказано, що всі квартири відповідають вимогам чинних нормативно-правових актів та санітарним нормам. Ордери на всі квартири було видано у березні-квітні 2014 року. Квартири в комунальну власність територіальної громади м.Красногорівка Квартирно-експлуатаційним відділом м.Луганськ не передано в зв`язку з тим, що оригінали або копії акту приймання-передачі квартир від 29.12.2012 №12-ЦТУКБ/28, оригінали та копії правовстановлюючих документів, оригінали та копії технічних паспортів на квартири від 02.08.2012 в КЕВ м.Луганськ відсутні. Вищеперелічені документи надати неможливо у зв`язку з тим, що вони були залишені за місцем постійного зберігання за адресою: АДРЕСА_41 , яка була захоплена групами незаконних військових формувань в травні 2014 року в межах зони проведення АТО (ООС), на цей час тимчасово непідконтрольній Українській території. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р (із змінами) м.Красногорівка внесено до Переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. З початку бойових дій місто зазнало великих зруйнувань. Відновлення та капітальний ремонт пошкоджених багатоповерхових житлових будинків буде здійснюватись за кошти обласного бюджету після закінчення бойових дій (т. І а.с.157).

29 лютого 2020 року позивач звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_5 , в якій просив поновити його в черзі на отримання житла при ІНФОРМАЦІЯ_4 з травня 1996 року, кількість членів сім`ї 3 чоловіка, оскільки фактично станом на сьогоднішній день позивач житлом не забезпечений та потребує поліпшення житлових умов (т. І а.с.151-152).

У відповідь на заяву позивача ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняв рішення, викладене у листі №14/ОЖК від 13.03.2020, в якому зазначено, що поновлення у черзі на отримання постійного житла при об`єднаній житловій комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 не можливо, у зв`язку з тим, що на даний час ІНФОРМАЦІЯ_3 не користується наказом Міністра оборони України № 380 від 31.07.2018 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та члені їх сімей жилими приміщеннями», в якій вказано, розділ І пункту 1. «Ця Інструкція визначає зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання (далі - військовослужбовці), та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов (далі - члени їх сімей)», розділу VІ пункту 2 абзацу 4 «військовослужбовці та члени їх сімей, які були забезпечені житловими приміщеннями на територіях, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження,- із урахуванням вимог законодавства України щодо тимчасово окупованих територій.» (оскаржуване рішення) (т.І а.с.159).

Вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), що оформлене листом від 13.03.2020 №14/ОЖ та про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) поновити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) на квартирному обліку при ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1992 року - в загальній черзі, з травня 1996 року в загальній черзі при ІНФОРМАЦІЯ_4 та в першочерговій черзі з серпня 2006 року є предметом спору у цій справі, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За положеннями статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ст. 379 Цивільного кодексу України, житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.

Стаття 31 Житлового кодексу України (далі - ЖК України) визначає, що громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР), як правило, у вигляді окремої квартири на сім`ю.

Статтею 34 ЖК України визначено підстави визнання громадян такими, що потребують поліпшення житлових умов, а також зазначено, що такі громадяни беруться на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду.

Облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання (частина перша статті 37 ЖК України).

Відповідно до статті 39 ЖК України громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов: 1) за місцем проживання - виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті; 2) за місцем роботи - спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету. Таке рішення затверджується виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.

Аналогічні положення містяться і в Правилах обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради №470 від 11.12.1984 (далі - Правила №470).

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (стаття 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Згідно із статтею 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (стаття 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Абзацом першим пункту 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті (абзац четвертий пункту 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Абзацом першим пункту 9 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.

Як передбачено частиною першою статті 9 ЖК України, громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду, або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Відповідно до положень статей 9, 43 ЖК України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік.

Згідно із статтями 48, 49 ЖК України жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки. Понад норму жилої площі окремим категоріям громадян надається додаткова жила площа у вигляді кімнати або в розмірі десяти квадратних метрів.

Згідно з пунктом 11 Положення про порядок забезпечення жилою площею у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 23.12.1992 №220 та в подальшому викладеного в новій редакції на підставі наказу Міністра оборони України від 03.12.1995 №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1995 №43/579 (далі - Положення №220), військовослужбовці беруться на квартирний облік рішенням житлової комісії військової частини, затвердженим командиром військової частини. На засіданні комісії має право бути присутнім військовослужбовець, відносно якого вирішується питання прийняття на квартирний облік. В рішенні вказується дата прийняття на облік, склад сім`ї, підстави для прийняття на облік, вид черги надання житлових приміщень (загальна черга, в першу чергу), а у випадку відмови в прийнятті на облік підстави відмови з посиланням на відповідну норму житлового законодавства. Датою постановки на квартирний облік вважається день, коли було винесене рішення житловою комісією військової частини про прийняття на квартирний облік. День прийняття на квартирний облік визначає місце військовослужбовця на одержання житлового приміщення.

Відповідно до пунктів 12, 13, 34 Положення №220 на кожного військовослужбовця, взятого на квартирний облік, оформлюється облікова справа, у якій знаходяться необхідні документи: рапорт про прийняття на квартирний облік, який підписується членами сім`ї, що проживають разом з військовослужбовцем, мають самостійне право на отримання житла та бажають разом з ним стати на облік; довідка з місця проживання про склад сім`ї та прописку; довідка про те, чи перебувають члени сім`ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчих комітетах місцевих Рад). Інші документи, при потребі, житлові комісії самі запитують через командирів військових частин у відповідних державних органів, установ, організацій.

Військовослужбовці перебувають на квартирному обліку у військовій частині та КЕЧ району до отримання жилого приміщення, за винятком випадків, передбачених у цьому пункті: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала необхідність для надання іншого жилого приміщення; при переміщенні військовослужбовця до нового місця служби у інший населений пункт; при засудженні військовослужбовця до позбавлення волі на термін понад 6 місяців, крім умовного засудження; при наданні відомостей, що не відповідають дійсності та які стали основою для прийняття на облік або неправомірних дій командування при вирішенні питання про прийняття на облік.

Отже, всі питання, пов`язані із забезпеченням жилою площею військовослужбовців, вирішуються за місцем проходження ними служби.

Положенням №220 чітко визначено, що датою постановки на квартирний облік вважається день, коли було винесено рішення житловою комісією військової частини про прийняття на квартирний облік, а всі питання, пов`язані із забезпеченням жилою площею військовослужбовців, мають вирішуватися за місцем проходження ними служби. На кожного військовослужбовця, взятого на квартирний облік, оформляється облікова справа, у якій знаходяться необхідні документи: рапорт про прийняття на квартирний облік, довідка з місця проживання про склад сім`ї та прописку, довідка про те, чи перебувають члени сім`ї на квартирному обліку за місцем роботи. Інші документи, при потребі, житлові комісії самі запитують через командирів військових частин у відповідних державних органів, установ, організацій.

Аналогічні положення містяться й у Правилах обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 №470.

Наказом Міністра оборони України від 06.10.2006 №577,

зареєстрованим в Міністерстві юстиції 10.01.2012 за № 24/20337, затверджено Інструкцію про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень. На підставі даного наказу №577 наказ Міністра оборони України від 03.02.1995 №20 втратив чинність.

Надалі, наказ Міністра оборони України №577 втратив чинність на підставі наказу Міністерства оборони України від 30.11.2011 №737 «Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.01.2012 р.

за № 24/20337.

Наказ Міністерства оборони України від 30.11.2011 №737 втратив чинність на підставі наказу Міністерства оборони України від 31.07.2018 №380 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.09.2018 за № 1020/32472 (далі - Інструкція №380).

Відповідно до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Кабінет Міністрів України постановою від 03.08.2006 № 1081 «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями» (далі - Порядок №1081) затвердив порядок, який визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.

Згідно з пунктом 4 Порядку №1081 центральні органи виконавчої влади, які здійснюють керівництво Збройними Силами, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, правоохоронні органи спеціального призначення, Держспецтрансслужба та Держспецзв`язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, видають нормативно-правові акти з питань забезпечення військовослужбовців житлом.

На підставі пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України «Про внесення змін до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №1865-IV від 24.06.2004 (далі - Закон №1865-IV) військовослужбовці, що перебували на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, до набрання чинності цим Законом забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання відповідно до раніше встановленого законодавством порядку.

Абзац четвертий пункту 4 розділу II "Прикінцеві положення" Закону №1865-IV покладає зобов`язання на Кабінет Міністрів України забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Порядком №1081 визначено алгоритм обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, надання житлових приміщень для постійного проживання. Облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.

З системного аналізу наведених норм вбачається, що військовослужбовці мають право на забезпечення їх та членів їх сімей жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення. Для реалізації такими особами зазначеного права необхідним є їх перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.

Проте приписи абзацу 4 частини першої статті 12 Закону №2011-ХІІ містять застереження щодо разового забезпечення житлом військовослужбовця, який має вислугу на військовій службі 20 років і більше протягом усього часу проходження ним військової служби, за умови, що ним також не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.

Положення цієї норми також кореспондуються з абзацом 1 пункту 9 Закону №2011-ХІІ, яким установлено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення. Аналогічні умови закріплені в пункті 3 Порядку №1081.

Вирішальним у такій категорії справ є установлення факту забезпечення військовослужбовця житлом/поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба у наданні йому житла. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.02.2024 року у справі № 240/35627/21.

З метою вдосконалення забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями наказом Міністерства оборони України №380 від 31.07.2018 затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі - Інструкція №380).

Суд зазначає, що Інструкція з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затверджена наказом Міністерства оборони України №380 від 31.07.2018, визначає зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Відповідно до пункту 1 розділу VІ Інструкції №380 житловими приміщеннями для постійного проживання забезпечуються військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» набули права та не забезпечувалися постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, зареєстровані в населеному пункті дислокації військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу та перебуває на відповідному обліку.

Відповідно до пункту 2 розділу VІ Інструкції №380, потребуючими поліпшення житлових умов також визнаються: військовослужбовці та члени їх сімей, які проживають в одній квартирі по дві і більше сім`ї незалежно від родинних відносин, та особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя (у тому числі, якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати); військовослужбовці з числа осіб з інвалідністю внаслідок війни, визначених у пунктах 11, 12 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та члени їх сімей; члени сімей загиблих, визначені абзацами шостим та восьмим пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; військовослужбовці та члени їх сімей, які були забезпечені житловими приміщеннями на територіях, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, - із урахуванням вимог законодавства України щодо тимчасово окупованих територій.

Суд приймає до уваги, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085 (з урахуванням внесених змін) місто Красногорівка Донецької області з 18.02.2015 (у редакції розпорядження Кабінету Міністрів України

від 18 лютого 2015 р. № 128-р) було внесено спочатку до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, а з 05.05.2015 (у редакції Розпорядження КМ №428-р від 05.05.2015) - внесено до Переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 р. № 117-р «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 1085» у назві та абзаці третьому пункту 1 розпорядження №1085-р слова "на лінії зіткнення" замінено словами "на лінії розмежування".

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з серпня 1981 року по листопад 2006 року проходив військову службу в лавах ЗСУ на різних посадах та в листопаді 2006 року звільнений з військової служби у зв`язку зі скороченням штатів та реформуванням Збройних Сил України із залишенням на квартирному обліку у черзі, як особа, що потребує поліпшення житлових умов при ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Як встановлено судом, Квартирно-експлуатаційним відділом м.Луганськ Міністерства оборони України ОСОБА_1 видано ордер на жиле приміщення №1 від 27.02.2014, на склад сім`ї 3 особи на право огляду розподіленого жилого приміщення жилою площею 27,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 , відповідно до якого підставою видачі ордеру вказаний протокол засідання комісії з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України № 1 від 24.01.2014 (т.І а.с.149).

Судом також встановлено, що згідно ордеру на жиле приміщення №268 від 01.04.2014, виданого виконавчим комітетом міської Ради народних депутатів м. Красногорівка, на підставі рішення виконкому №43 від 19.03.2014, ОСОБА_1 , родина якого складається з трьох осіб (позивач, дружина, син) має право на заняття жилого приміщення двокімнатної квартири жилою площею 27,7 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_4 (т.І а.с.150). У вказаному ордері зазначено, що даний ордер є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача про те, що Міноборони було виконано свій обов`язок, а саме, забезпечено позивача житловим приміщенням, оскільки на думку відповідача та третіх осіб ОСОБА_1 зареєстрував 05.04.2014 року своє місце проживання за адресою наданої йому квартири, а отже був правомірно знятий з квартирного обліку, що є підставою для відмови в задоволенні позову, виходячи із наступного.

Дійсно, відповідно до пункту 21 розділу VІ Інструкції №380, зняття військовослужбовців з обліку проводиться у разі: поліпшення житлових умов до встановлених норм забезпечення житловою площею громадян у відповідному населеному пункті; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на квартирний облік, включення до списків осіб, що мають право першочергового та позачергового одержання житлових приміщень, або неправомірних дій посадових (службових) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік; в інших випадках, передбачених законодавством.

Однак, статтею 47 Конституції України встановлено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Пунктом 1 частини другої статті 40 ЖК України визначено, що громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадку поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення.

У відзиві, відповідач зазначив, зокрема, що ІНФОРМАЦІЯ_6 з липня 2014 року знаходиться в зоні проведення ІНФОРМАЦІЯ_7 , під час передислокації з м. Донецька вся документація була залишена на непідконтрольній території, про що внесені відомості в ЄРДР, тому відсутні документи на підставі яких можливо було б встановити підставу зняття позивача з квартирного обліку.

Судом встановлено, що позивач перебував на обліку для поліпшення житлових умов з 1992 року; вислуга років у Збройних Силах становить 25 повних років; позивач був виключений із квартирного обліку при отриманні ордеру № 268 про право на заняття двокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_4 , однак приватизувати надане житло не зміг, через проведення антитерористичної операції, а також у зв`язку із тим, що не була завершена процедура передачі квартири у комунальну власність; внаслідок бойових дій житло стало не придатним для проживання.

Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод або підставою для їх обмеження. Таким чином, наявність чи відсутність прописки (реєстрації) не може бути визнана законною підставою для визнання особи такою, що не потребує поліпшення житлових умов. У свою чергу, відповідач не довів факт забезпечення позивача та його родини житлом, призначеним та придатним для постійного або тимчасового проживання.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на п. 2.18 наказу Міністерства оборони України №737 від 30.11.2011 року, згідно якого військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, знімаються з обліку за місцем служби (за місцем звільнення з військової служби) у разі: поліпшення житлових умов у випадках, передбачених законодавством, за місцем перебування на квартирному обліку, унаслідок чого зникла потреба в наданні жилого приміщення; отримання за рахунок житлових фондів МО України жилого приміщення для постійного проживання.

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що житлові умови позивача поліпшені. Також не можна погодитися із тим, що позивач отримав за рахунок житлових фондів МО України жиле приміщення для постійного проживання, оскільки факт вселення в квартиру на підставі виданого ордеру №268 від 01.04.2014 не свідчить про те, що позивач отримав жиле приміщення, а відповідачем виконаний обов`язок по забезпеченню позивача житлом.

Як було встановлено судом під час розгляду даної справи та не заперечується сторонами, двокімнатна квартира АДРЕСА_2 , до теперішнього часу не передана у комунальну власність Красногорівської міської ради Донецької області, житловий будинок АДРЕСА_1 та інженерні мережі зазначеної будівлі до комунальної власності міської ради та комунальним підприємствам, до сфери відповідальності яких відноситься зазначена будівля не переданий, власником вказаної квартири АДРЕСА_42 до теперішнього часу залишається держава в особі Міністерства оборони, вказаний житловий будинок АДРЕСА_1 внаслідок бойових дій в м.Красногорівка знаходиться у стані, не придатному для проживання, що свідчить про те, що позивач не забезпечений житлом.

Виходячи із зазначеного, суд приходить до висновку, що позивач потребує поліпшення житлових умов, оскільки двокімнатна квартира за адресою АДРЕСА_4 , що надана для проживання позивачу згідно ордеру №268, не придатна для використання за призначенням, а її власником є держава в особі Міністерства оборони України, у зв`язку із чим, у позивача відсутні можливості захистити своє право на житло в інший спосіб.

Відповідно у відповідача не було підстав для прийняття рішення про відмову позивачу про поновлення його в черзі на отримання житла при ІНФОРМАЦІЯ_4 з травня 1996 року, кількість членів сім`ї 3 чоловіка згідно заяви позивача від 29.02.2020.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Таким чином, суд доходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо тверджень відповідача про строк звернення до суду позивача, який з 2014 року по час звернення до суду жодного разу не звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_8 та до інших органів, суд зазначає, що предметом оскарження у справі є рішення відповідача про відмову у поновленні позивача на квартирному обліку, яке викладене у листі відповідача від 13.03.2020 №14/ОЖК. До суду позивач звернувся 28.09.2020 року. При цьому доказів отримання позивачем листа відповідача від 13.03.2020 №14/ОЖК відповідачем не надано, а матеріали справи не містять. Таким чином, докази порушення позивачем шестимісячного строку звернення до суду із даним позовом в матеріалах справи відсутні, а відповідачем такі не надані.

У судовому засіданні 06.12.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення, повний текст рішення суду складено 20.12.2024.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , що оформлене листом від 13.03.2020 №14/ОЖ про відмову у поновленні ОСОБА_1 у черзі на отримання постійного житла.

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) поновити ОСОБА_1 (РНОПП НОМЕР_2 ) на квартирному обліку при ІНФОРМАЦІЯ_12 з 1992 року - в загальній черзі, з травня 1996 року в загальній черзі при ІНФОРМАЦІЯ_4 та в першочерговій черзі з серпня 2006 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.