Ухвала

від 20.12.2024 по справі 320/14360/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про поновлення строку звернення до суду

20 грудня 2024 року справа №320/14360/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Святошинського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправними та скасування постанов.

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» звернувся ОСОБА_1 із позовом до Святошинського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), в якому позивач з урахуванням виправленої позовної заяви просить суд:

- визнати протиправними та скасувати постанову ВП № НОМЕР_1 від 31.08.2023 «Про стягнення виконавчого збору» у розмірі 9446,00 грн та постанову «Про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження» у сумі 500,00 грн ВП НОМЕР_1 від 31.08.2023, постановлені старшим державним виконавцем Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пащенко Владиславом Олеговичем, сплачені кошти по цих постановах повернути позивачу.

У позовній заяві міститься клопотання про поновлення строку звернення до суду у зв`язку із тим, що оскаржувані постанови на адресу позивача не надходили, із матеріалами виконавчого провадження останній ознайомився 06.09.2023 у Автоматизованій системі виконавчого провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позову, протягом якого позивачу необхідно було надати позовну заяву у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі; надати копію усіх заповнених сторінок паспорта громадянина України ОСОБА_1 ; надати уточнену позовну заяву, в якій визначити статус учасника процесу - інша особа - ОСОБА_2 ; у разі необхідності - із належним обґрунтуванням щодо необхідності залучення третьої особи ОСОБА_2 до участі у справі.

22.06.2024 на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позову від 14.05.2024, до якої, зокрема, додано позовну заяву (виправлену) від 14.05.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Витребувано від відповідача копію Положення про Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ); копії всіх матеріалів виконавчих проваджень ВП НОМЕР_1; письмові пояснення щодо способу відправки позивачу оскаржуваних постанов, докази направлення позивачу та отримання позивачем постанови від 31.08.2023 ВП № НОМЕР_1 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору та постанови від 31.08.2023 ВП № НОМЕР_1 про стягнення з ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження.

У вказаній ухвалі суд зазначив, що питання дотримання строку звернення до суду з даним позовом та клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду буде вирішено судом після отримання від відповідача відповідних доказів у справі, зокрема, доказів отримання позивачем оскаржуваних постанов.

28.08.2024 Київським окружним адміністративним судом зареєстровано лист Святошинського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у якому відповідач зазначив, що в книзі реєстрації вихідної кореспонденції відсутній запис про відправку постанови від 31.08.2023 ВП № НОМЕР_1, відібрання пояснень з даного факту у державного виконавця, який виносив постанову про закінчення виконавчого провадження не є можливим у зв`язку з його звільненням.

Суд зауважує, що стаття 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи.

Стаття 13 Конвенції гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у статті 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 04 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції» («Bellet v. France»), заява № 23805/94).

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

За приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, який відповідно до частини першої статті 122 КАС України може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною першою статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, строк, передбачений частиною п`ятою статті 122 КАС України, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.

Розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, ЄСПЛ сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (рішення ЄСПЛ від 27.06.2000 у справі «Ільхан проти Туреччини» (Ilhan v. Turkey), рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03), рішення ЄСПЛ від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та № 37943/06)).

З аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, зазвичай, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (рішення ЄСПЛ від 18.11.2010 року у справі «Мушта проти України» (заява № 8863/06)); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (рішення ЄСПЛ від 24.07.2003 у справі «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99); рішення ЄСПЛ від 29.10.2015 у справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13)); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (рішення ЄСПЛ від 28.11.1999 у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява № 28342/95).

Зі змісту положень КАС України вбачається, що у ньому не визначено граничні межі, у яких адміністративні суди можуть приймати рішення про поновлення строку звернення до суду або строку на подання апеляційної чи касаційної скарг за винятком випадків, передбачених частиною 2 статті 299 та частиною 5 статті 333 КАС України. Не містить КАС України й конкретних підстав та критеріїв, за якими можливо оцінити поважність причин пропуску відповідного строку.

Процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Дослідивши матеріали позовної заяви, а також оцінивши надані позивачем докази в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку про те, що вказані у клопотанні обставини свідчать про поважність причин пропуску позивачем процесуального строку та наявність підстав для його поновлення, оскільки зазначені обставини є невідворотними та такими, що об`єктивно унеможливлювали своєчасну реалізацію учасником процесу на відновлення свого порушеного права шляхом звернення з даною позовною заявою.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги викладені позивачем у позовній заяві обставини, та відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження направлення та вручення позивачу оскаржуваних постанов, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду був пропущений позивачем з поважних причин, у зв`язку з чим вважає за необхідне поновити позивачу відповідний пропущений строк.

Керуючись статтями 171, 243, 248, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом.

2. Продовжити розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

3. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) сторонам (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.