Ухвала

від 25.12.2024 по справі 360/1641/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25 грудня 2024 року м. ДніпроСправа № 360/1641/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви адвоката Бублєйнікова Олега Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання противоправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

23.12.2024 до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява адвоката Бублєйнікова Олега Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі 2 відповідач) в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо невинесення рішення по заяві ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 12.11.2024 вх. №9024/К-1200-24;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в Луганському обласному комунальному спеціалізованому теплозабезпечувальному підприємстві «Луганськтеплокомуненерго» з 01.09.2007 по 26.12.2008: з 01.09.2007 по 19.11.2007 робота провідним інженером відділу МТС ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго»; з 20.11.2007 по 11.02.2008 - робота начальником комерційного відділу ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго»; з 12.02.2008 по 26.12.2008 робота провідним інженером відділу по управлінню майном ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» та провести відповідний перерахунок та виплату пенсії з дня її призначення, з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка перебуває на обліку відповідача та з 30.10.2017 отримує пенсію за віком, як особа з інвалідністю.

Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб містять інформацію про страховий стаж позивачки за період роботи 2007-2008 роки та інформацію про сплату роботодавцем позивачки страхових внесків, а саме:

- з вересня 2007 включно по грудень 2007 року включно у позначці «Усього грн.» вказані відповідні суми заробітку для нарахування пенсії (грн.), які отримувала Позивачка у цьому періоді, що підтверджує отримання Позивачем заробітку для нарахування пенсії. Проте у позначці («Для пенсії») про сплату страхових внесків за вказаний період стоїть 0,00 грн. та у позначці «Страховий стаж» за вказаний період стоїть 0;

- з січня 2008 включно по грудень 2008 року включно у позначці «Усього грн.» вказані відповідні суми заробітку для нарахування пенсії (грн.), які отримувала Позивачка у цьому періоді, що підтверджує отримання Позивачкою заробітку для нарахування пенсії. Проте у позначці («Для пенсії») про сплату страхових внесків за вказаний період стоїть 0,00 грн. та у позначці «Страховий стаж» за вказаний період стоїть 0.

Згідно Довідки про стаж, врахований для визначення права на пенсію при призначені позивачці пенсії враховано 33 роки, 11 місяців, 23 дні її стажу.

Проте відповідно до вказаної Довідки про стаж відповідачем не було враховано до страхового (трудового) стажу позивачки період з 01.09.2007 по 26.12.2008 включно, який включає частину її роботи на Луганському обласному комунальному спеціалізованому теплозабезпечувальному підприємстві «Луганськтеплокомуненерго» (ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго», код ЄДРПОУ 03340529), що підтверджується записами у її трудової книжці, а саме:

1) період з 01.09.2007 по 19.11.2007 робота провідним інженером відділу МТС ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго»;

2) період з 20.11.2007 по 11.02.2008 робота начальником комерційного відділу ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго»;

3) період з 12.02.2008 по 26.12.2008 включно робота провідним інженером відділу по управлінню майном ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго».

Вказані дії відповідача призвели до отримання позивачкою пенсії у меншому розмірі, аніж вона має право.

12.11.2024 позивачка звернулась через електронний кабінет пенсіонера до відповідача із заявою №9024/К-1200-24 про перерахунок вже призначеної з 30.10.2017 року пенсії за віком як особі з інвалідністю 2 групи від загального захворювання для додаткового зарахуванням страхового стажу позивачки з 01.09.2007 року по 26.12.2008 року включно для збільшення розміру.

У листі відповідача від 06.12.2024 № 9313-9024/К-02/В-1200/24 вказано, що при призначенні пенсії до страхового стажу позивачки не враховано періоди її роботи з 01.09.2007 по 26.12.2008 в Луганському обласному комунальному спеціалізованому теплозабезпечувальному підприємстві «Луганськтеплокомуненерго» (далі - ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго»), оскілки страхувальником не було сплачено страхові внески. ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганську, яке не перереєструвалось на території, підконтрольній органам державної влади України. Згідно електронних баз даних Пенсійного фонду України за підприємством ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» обліковується заборгованість зі сплати страхових внесків за найманих працівників з квітня 2007 року, яка до теперішнього часу не сплачена, тому в «Індивідуальних відомостях про застраховану особу» (форма ОК-5) за даний період має позначку «ні». Зарахувати до страхового стажу періоду роботи з 01.09.2007 по 26.12.2008 можливо за умови погашення страхувальником заборгованості зі сплати страхових внесків за найманих працівників.

За приписами пунктів 3 та 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

За результатами перевірки матеріалів позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС Українипозов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається здня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, на думку суду, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначенийзакономстрок звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, 22095/93 у справіСтаббінгс та інші проти Сполученого Королівства, пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справіВАТНафтова компаніяЮкоспроти Росії).

Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Суд зазначає, що загальне правило щодо необхідності вчинення особою активних дій з метою призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший чи з`ясування видів та розміру складових, які враховані при розрахунку пенсії шляхом подання відповідних заяв визначено Законом № 1058-IV(зокрема, статті 44, 45) та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1).

Так, згідно із статтями 42, 44, 45 Закону № 1058-IVпризначення, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється територіальним органом ПФУ за заявою особи, яка має право на призначення, перерахунок, перехід з одного виду пенсії на інший чи поновлення відповідної пенсії.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття«дізнався» та«повинен був дізнатись».

Так, під поняттям«дізнався»необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття«повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Суд звертає увагу на те, що обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строкамиузгоджується із принципом Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt, згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.

Згідно з положеннями статті 46 Закону №1058-IV строк давності не застосовується лише до вимог щодо нарахованих пенсій, в спірних же правовідносинах суми пенсії не були нараховані пенсійним органом.

До того ж, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема стаття 46 Закону №1058-ІV(щодо не обмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:

1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;

2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Суд звертає увагу на те, що за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 620/978/21.

Зі змісту позовної заяви вбачається, по позивачка отримує пенсію з 30.10.2017, до відповідача із заявою про перерахунок пенсії звернулась 12.11.2024, до суду позов подано 23.12.2024 (дата формування документа в підсистемі «Електронний суд»).

Отже, з моменту призначення пенсії до моменту звернення з даним позовом минуло понад 7 років.

Тобто, позивачка, заявивши вимоги про перерахунок пенсії з дати її призначення, звернулась до суду з пропуском шестимісячного строку, визначено частиною другоюстатті 122 КАС України.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шостастатті 161 КАС України).

Згідно з частинами першою, другоюстатті 123 КАС Україниу разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

У зв`язку з викладеним позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення до суду та/або докази поважності зазначених причин в частині вимог поза шестимісячного строку.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статті 161 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву адвоката Бублєйнікова Олега Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання противоправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:

- заяву про поновлення строків звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення до суду та доказами поважності зазначених причин поза шестимісячного строку звернення до суду.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута особі, яка її подала, та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяТ.В. Смішлива