Ухвала

від 24.12.2024 по справі 420/32127/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/32127/24

У Х В А Л А

24 грудня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про залишення позову без розгляду, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 15 жовтня 2024 року надійшов позов Громадської організації «Центр правозахисту ВЮС» до ержавної кримінально-виконавчої служби України в особі: Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту з питань виконання кримінальних покарань код ЄДРПОУ: 43501242, (вул. Юрія Іллєнка, 81, м. Київ, 04050), що полягає у ненаданні відповіді на запит на інформацію від 06.08.2024 вихідний № 07-24;

- зобов?язати Департамент з питань виконання кримінальних покарань, код ЄДРПОУ: 43501242, (вул. Юрія Іллєнка, 81, м. Київ, 04050), розглянути запит на інформацію від 06.08.2024 вихідний № 07-24 у встановленому чинним законодавством порядку;

- стягнути з Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, код ЄДРПОУ: 43501242, (вул. Юрія Іллєнка, 81, м. Київ, 04050), на користь Громадської організації «Центр правозахисту - ВЮС» (вул. Балківська, буд. 35/1, м. Одеса, 65029) сплачену суму судового збору за подання позовної заяви про визнання бездіяльності протиправною та зобов?язання вчинити певні дії на реквізити: отримувач Громадська організація «Центр правозахисту - ВЮС», код ЄДРПОУ: 45190520, банк Південний, код банку 20953647, номер рахунку - UA633282090000026003000033873.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.

06 листопада 2024 року від відповідача до суду надійшло клопотання про залишення позову без розгляду (вхід. № ЕС/60909/24) обґрунтоване тим, що згідно службової записки Управління документального та адміністративно-господарського забезпечення Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 28.10.2024 №10504/7-7/25-24 запит від позивача про отримання публічної інформації до канцелярії Департаменту не надходив. Відповідач вважає, що ураховуючи ненадходження запиту на публічну інформацію позивача до Департаменту та відсутність предмету позову наявні підстави для закриття провадження.

11 листопада 2024 року від позивача до суду надійшли заперечення на клопотання відповідача про залишення позову без розгляду (вхід. № ЕП/18532/24).

При розгляді даної заяви суд виходить з наступного.

Підстави для залишення позову без розгляду визначені ч. 1 ст. 240 КАС України.

Так відповідно до ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо:

1) позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;

2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;

3) у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

4) позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;

5) надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду;

6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти позову і від неї надійшла відповідна заява;

7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом;

8) з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу;

9) позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору;

10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Відповідач в своєму клопотанні про залишення позову без розгляду посилається виключно на відомості зі свого Управління документального та адміністративно-господарського забезпечення Департаменту з питань виконання кримінальних покарань.

Також відповідачем в клопотанні зазначено, що ним направлено запит до Київської міської дирекції АТ «Укрпошта», який нібито доданий до клопотання. Однак в системі Електронний Суд до якої надійшло клопотання відсутній будь-який запит до Укрпошти та відповідь на нього.

Натомість позивачем до позовної заяви долучені відомості з сайту сервісу АТ «Укрпошта» відстеження рекомендованого листа за № 6512103083985 (посилання https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html), де зазначено, що відповідач отримав рекомендований лист з інформаційним запитом позивача.

Суд вважає, що доводи викладені відповідачем в клопотанні про залишення заяви без розгляду є безпідставними, а клопотання про залишення позову без розгляду не містить підстав, визначених ч. 1 ст. 240 КАС України, а тому не підлягає задоволенню.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, ЄСПЛ у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

Гарантії, пов`язані із реалізацією права на справедливий суд, закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до суду (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11.11.2001).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.

Крім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

Беручи до уваги наведені обставини, суд дійшов висновку, що заява представника відповідача щодо залишення адміністративного позову без розгляду від 06.11.2024 року задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 241, 256, 295 КАС України суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про залишення позову без розгляду - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя С.О. Стефанов