Постанова

від 24.12.2024 по справі 520/30552/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 р.Справа № 520/30552/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Щурової К.А.,

представників сторін: позивача - Задніпровського О.О., відповідача - Корнейка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Даніка" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2024, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., м. Харків, повний текст складено 26.11.24 по справі № 520/30552/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Даніка"

до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

про визнання протиправним та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Даніка» (далі за текстом ТОВ «Даніка», позивач), звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі Шевченківський ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Березньова А.С. Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження № 76382186 від 24.10.2024;

- стягнути з Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 34952393) судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 3028,00 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Даніка» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 37762704).

В обґрунтування позовних вимог зазначив про протиправність оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження по стягненню з позивача виконавчого збору в розмірі 32000,00 грн від 24.10.2024 ВП № 76382186 у межах виконавчого провадження № 74791019, оскільки виконавче провадження у спірних правовідносинах закінчено у зв`язку із добровільним виконанням ТОВ «Даніка» рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2024 по справі № 922/5121/23, залишеного без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2024. Враховуючи те, що позивачу не було відомо про ухвалене рішення від 26.02.2024 по справі № 922/5121/23 з об`єктивних, незалежних від його волі причин та те, що виконавче провадження № 74791019 було зупинено у зв`язку із апеляційним оскарженням рішення суду, а виконання рішення немайнового характеру здійснено до поновлення виконавчих дій, стверджував, що стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням, яке було відкрито до ухвалення остаточного судового рішення, поклало надмірний тягар на позивача, що свідчить про наявність підстав для скасування спірної постанови.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі № 520/30552/24 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Даніка" (майдан Павлівський, буд. 5, кв. 53, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61003, код ЄДРПОУ 37762704) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Студентська, буд. 5/6, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61024, код ЄДРПОУ 34952393) про визнання протиправною та скасування постанови.

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі № 520/30552/24.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Березньова А.С. Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження № 76382186 від 24.10.2024.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки всій сукупності фактичних обставин справи, зокрема, щодо дотримання відповідачем принципу пропорційності при накладенні відповідного стягнення на позивача у вигляді сплати виконавчого збору та не враховано те, що ТОВ «Даніка» через неотримання поштової кореспонденції не було обізнано про розгляд справи № 922/5121/23 Господарським судом Харківської області та прийняте рішення від 26.02.2024 про яке стало відомо тільки після відкриття виконавчого провадження, що означає автоматичне покладення обов`язку зі сплати виконавчого збору на позивача. Сверджував, що у випадку належної проінформованості про висунуті до нього вимоги позивач мав би можливість добровільно виконати рішення суду до набрання ним законної сили та відкриття виконавчого провадження, однак у спірних правовідносинах був позбавлений такого права. Додатковим підтвердженням відсутності у позивача наміру не виконувати рішення суду є те, що вже через 2 дні після перегляду справи Східним апеляційним господарським судом та винесення постанови 29.07.2024, ТОВ «Даніка» 01.08.2024 добровільно виконало рішення та повернуло орендовані нежитлові приміщення, що підтверджується відповідним актом приймання передачі.

Через вищенаведені обставини позивач не зміг убезпечити себе від можливої сплати виконавчого збору, а тому, судом це мало розглядатися як втручання у право власності відповідно до практики ЄСПЛ і як наслідок, потребувало перевірки «трискладовим тестом» з метою надання відповіді, чи було обмеження права правомірним та чи було втручання у майнові права ТОВ "Даніка" пропорційним, проте вказане залишилось поза увагою суду першої інстанції, що свідчить про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції на підставі приписів частини 1 статті 317 КАС України.

В іншій частині доводи апеляційної скарги повторюють зміст позовної заяви.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав та мотивів, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити. Додатково зазначив, що після закінчення виконавчого провадження № 74791019 усі прийняті в його межах постанови вважаються скасованими, у тому числі і постанова про стягнення виконавчого збору ВП № 74791019 від 18.04.2024 на підставі якої відповідачем було винесено спірну постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.10.2024 ВП № 76382186.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти вимог апеляційної скарги, у зв`язку з чим, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на примусовому виконанні у Шевченківському відділі державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження ВП № 74791019 з примусового виконання наказу № 922/5121/23, виданого 21.03.2024 Господарським судом Харківської області про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНІКА» (61003, м. Харків, Павлівський майдан (майдан Рози Люксембург), буд 5, кв. 53; код ЄДРПОУ 37762704) звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16, код ЄДРПОУ: 14095412) нежитлові приміщення цокольного поверху N 49-:-53, 59-:-61 загальною площею 102,4 кв.м в житловому будинку розташованому за адресою: м. Харків, вулиця Зернова, 6, літ. «А-5» протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сил.

Державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Березньовим Артемом Сергійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 18.04.2024 ВП 74791019.

18 квітня 2024 рокудержавним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Березньовим Артемом Сергійовичем винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП74791019 у розмірі 32000,00 гривень.

Державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Березньовим Артемом Сергійовичем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження від 15.07.2024 ВП74791019, у зв`язку із відкриттям Східним апеляційним господарським судом апеляційного провадження.

На виконання постанови Східного апеляційного господарського суду орендовані ТОВ «Даніка» нежитлові приміщення цокольного поверху № 49-:-53, 59-.--61 загальною площею 102,4 кв.м. в житловому будинку розташованому за адресою: м. Харків, вулиця Зернова, 6, літ. «А-5» звільнені та повернуті Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, про що складено Акт приймання-передачі нежитлових приміщень від 01.08.2024.

11 жовтня 2024 року ТОВ «Даніка» подало заяву про виконання судового рішення по справі № 922/5121/23 та закінчення відповідного виконавчого провадження до Шевченківського відділу ДВС у м. Харкові.

Державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Березньовим Артемом Сергійовичем винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій від 11.10.2024 ВП 74791019 зв`язку із тим, що постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі № 922/5121/23 рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2024 у справі № 922/5121/23 залишено без змін.

24 жовтня 2024 року Державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Березньовим Артемом Сергійовичем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП74791019 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 та статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Березньовим Артемом Сергійовичем складено постанову про відкриття виконавчого провадження № 76382186 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Даніка" виконавчого збору у розмірі 32000 грн на підставі постанови про стягнення виконавчого збору від 18.04.2024.

Вважаючи дії державного виконавця щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.10.2024 про стягнення виконавчого збору в межах виконавчого провадження ВП № 74791019 неправомірними, а постанову №76382186 від 24.10.2024 протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваної постанови від 24.10.2024 ВП №76382186 про відкриття виконавчого провадження по стягненню виконавчого збору з ТОВ «Даніка», як такої, що винесена у відповідності до вимог частини 1 статті 39, частини 3 статті 40 Закону України від 02 лютого 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) за умов завершеного 24.10.2024 виконавчого провадження ВП №74791019. При цьому, судом враховано, що на момент відкриття спірного виконавчого провадження ВП № 76382186 постанова про стягнення виконавчого збору від 18.04.2024 у виконавчому провадженні ВП № 74791019 була чинною та позивачем не оскаржувалась, доказів зворотного матеріали справи не містять.

Крім того, суд відхилив доводи позивача про порушення відповідачем строків для пред`явлення постанови до виконання, оскільки постанова про стягнення виконавчого збору приймалася одночасно з початком примусового виконання рішення, тобто є такою, що автоматично пред`явлена до виконання з дати її прийняття, однак строк її пред`явлення до виконання був перерваний на час апеляційного перегляду справи № 922/5121/23, у зв`язку з чим його початок після переривання у спірних правовідносинах необхідно обчислювати з моменту завершення виконавчого провадження, у межах якого вона виконувалася.

Оскільки постанова про стягнення виконавчого збору від 18.04.2024 перебувала на виконанні в межах виконавчого провадження № 74791019, суд дійшов висновку, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання слід обраховувати з моменту закінчення виконавчого провадження № 74791019, а саме з моменту винесення постанови про закінчення виконавчого провадження - 24.10.2024.

Враховуючи те, що станом на час відкриття виконавчого провадження ВП № 76382186 - 24.10.2024 тримісячний строк пред`явлення до виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 18.04.2024 не закінчився, суд вважав, що відповідачем правомірно вчинені дії, направлені на виконання постанови про стягнення з позивача виконавчого збору у відповідності до вимог Закону № 1404-VIII.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовано положеннями Закону №1404-VIII.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання № 2475-VIII від 03.07.2018 (далі по тексту - Закон № 2475-VIII), який набрав чинності 28.08.2018, були внесені зміни, зокрема, у частині другій статті 27 Закону №1404-VIII слова "фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом" замінено словами "підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів".

Також, частину четверту викладено в такій редакції: 4. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів)….

Таким чином, з 28.08.2018 Закон № 1404-VIII зазнав змін та його положення підлягають застосуванню із урахуванням Закону № 2475-VIII.

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню

Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

За правилами частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частин 1, 3 статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Згідно з частиною 4 статті 27 Закону № 1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Слід зауважити, що стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення без винесення відповідної постанови.

Колегією суддів встановлено, що рішенням Господарського суду Харківської області від 26.02.2024 по справі № 922/5121/23 (повний текст складено 29.02.2024) задоволено позовні вимоги Управління комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Даніка» (Україна, 61003, Харківська область, місто Харків, Майдан Павлівський, будинок 5, квартира 53, ідентифікаційний код особи 37762704) на користь Управління комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (Україна, 61003, Харківська область, місто Харків, Майдан Конституції, будинок 16, ідентифікаційний код особи 14095412) заборгованість у розмірі 8 655,21 грн, пеню - 7 651,15 грн та 6 441,60 грн судового збору.

Розірвано договір оренди № 5249 від 11 вересня 2013 року, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16, код ЄДРПОУ: 14095412) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Даніка» (61003, м. Харків, Павлівський майдан (майдан Рози Люксембург), буд 5, кв. 53; код ЄДРПОУ 37762704).

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Даніка» (61003, м. Харків, Павлівський майдан (майдан Рози Люксембург), буд 5, кв. 53; код ЄДРПОУ 37762704) звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16, код ЄДРПОУ: 14095412) нежитлові приміщення цокольного поверху № 49-:-53, 59-:-61 загальною площею 102,4 кв.м в житловому будинку розташованому за адресою: м. Харків, вулиця Зернова, 6, літ. «А-5» протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.

Визначено, наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Роз`яснено, що рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному статей 256, 257 ГПК України з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень ГПК України.

У зв`язку із набранням чинності вищезазначеним судовим рішенням, 21.03.2024 Господарський судом Харківської області видано наказ № 922/5121/23, на підставі якого, державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Харкові було відкрито виконавче провадження від 18.04.2024 ВП № 74791019 та винесено у його межах постанову про стягнення виконавчого збору від 18.04.2024.

Слід зазначити, що станом на 18.04.2024 (дата відкриття виконавчого провадження № 74791019), рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2024 по справі № 922/5121/23 не було оскаржено позивачем до Східного апеляційного господарського суду, а наказ від 21.03.2024 був дійсним. Отже, у відповідача були відсутні передбачені законом підстави для невчинення відповідних виконавчих дій, за наявності рішення, яке набрало законної сили.

Доводи ТОВ «Даніка» про неотримання поштової кореспонденції під час розгляду справи у Господарському суді Харківської області, з огляду на те, що наказ Господарського суду Харківської області від 21.03.2024 по справі № 922/5121/23, на підставі якого відкрито виконавче провадження від 18.04.2024 № 74791019 та винесено постанову про стягнення виконавчого збору від 18.04.2024, не визнавався таким, що не підлягає виконанню, а постанова державного виконавця від 18.04.2024 позивачем оскаржена не була, не існувало підстав, які б унеможливлювали вчинення державним виконавцем дій, які він зобов`язаний здійснити згідно з приписами статей 26, 27 Закону № 1404-VIII.

При цьому, позивач сам зазначає, що про наявність рішення дізнався з телефонного дзвінка державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Харкові за наслідками відкриття виконавчого провадження, однак, жодних дій, спрямованих на оскарження відповідної постанови відповідача ТОВ «Даніка» не вжило.

Колегія суддів зазначає, що підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору є повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1-4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто. При цьому, виконання постанови про стягнення виконавчого збору здійснюється в порядку, передбаченому для примусового виконання виконавчих документів.

З дослідженої колегією суддів постанови про закінчення виконавчого провадження від 24.10.2024 ВП № 74791019 встановлено, що підставою для такої виконавчої дії слугував акт приймання-передачі нежитлових приміщень Харківської міської ради від 01.08.2024, який свідчить про виконання рішення суду. Залишок нестягненої суми за виконавчим документом 0 гривень (UAH), сума стягнутого виконавчого збору/сума стягненої винагороди приватного виконавця 0 гривень (UAH), внаслідок чого, керуючись пунктом 9 частини 1 статті 39, статтею 40 Закону № 1404-VIII відповідачем закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області № 922/5121/23 від 21.03.2024, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Отже, у спірних правовідносинах підставою для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження по стягненню виконавчого збору слугувало закінчення виконавчого провадження № 74791019 з підстав, передбачених пунктом 9 частини першої статті 39 цього Закону № 1404-VIII.

24.10.2024 державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження по стягненню виконавчого збору ВП № 76382186 (а.с. 15), відповідно до якої, сума виконавчого збору, що підлягає стягненню з боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю «Даніка») складає 32000,00 грн, тобто, чотири мінімальних розміри заробітної плати (8000,00 грн з 01.04.2024 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»).

Таким чином, державний виконавець визначив суми виконавчого збору у розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи, що відповідає положенням частини 3 статті 27 Закону № 1404-VIII, якою законодавець чітко визначив розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню з боржника у немайнових спорах, а тому доводи позивача про покладення на нього надмірного тягаря не можуть бути прийняті до уваги, оскільки законодавством не встановлено інших альтернативних розмірів відшкодування виконавчого збору у відповідній категорії справ.

Відповідно до частини 5 статті 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»;

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Аналіз вищенаведеної норми права та встановлені у справі фактичні обставини (відкриття виконавчого провадження про стягнення з ТОВ «Даніка» заборгованості на підставі наказу Господарського суду Харківської області № 922/5121/23, виданого 21.03.2024) дозволяє дійти висновку, що у спірних правовідносинах у державного виконавця були наявні підстави для стягнення виконавчого збору на підставі постанови від 24.10.2024 про закінчення виконавчого провадження № 74791019 у тому розмірі, який визначений в оскаржуваній постанові про відкриття виконавчого провадження по стягненню виконавчого збору від 24.10.2024 (32000,00 грн), а тому така постанова відповідає вимогам статті 27 Закону № 1404-VІІІ.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому постанова від 24.10.2024 про відкриття виконавчого провадження по стягненню виконавчого збору є правомірною та не підлягає скасуванню.

Доводи позивача про непропорційне втручання у володіння майном, колегія суддів відхиляє з огляду на таке.

Відповідно до статті першої Першого Протоколу Європейської конвенції із захисту прав людини «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів».

Оскільки заходи примусового виконання рішень передбачають втручання у право власності боржника, то таке втручання повинно ґрунтуватися на законі, мати легітимну мету та знаходитися у справедливому балансі між його правами та публічними інтересами. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти. Тому завдання суду в таких випадках полягає в тому, щоб оцінити, чи відповідають застосовані державним виконавцем заходи нормам законодавства про виконавче провадження, і, якщо так, чи не були вони довільними або явно нерозумними.

Правомірність обмеження майнових прав (законних очікувань) платників податків з боку держави неодноразово була предметом розгляду Європейського суду з прав людини, внаслідок чого Судом було сформовано уніфіковану позицію, за якою обмеження у реалізації будь-якого права може бути визнано правомірним за дотримання таких умов як: законність, легітимна мета та необхідність у демократичному суспільстві. Сукупність таких умов наразі відома під назвою «трискладовий тест».

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини для встановлення відповідності певного заходу принципу правомірності позбавлення володіння слід проаналізувати три критерії:

- чи є такий захід правомірним (передбаченим національним законодавством);

- чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес, тобто чи є легітимною мета такого обмеження;

- чи є такий захід пропорційним поставленій меті (забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини).

Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то ЄСПЛ констатує порушення державою статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

У рішенні ЄСПЛ «АГОСІ проти Об`єднаного Королівства» наголошується на необхідності встановлення відношення пропорційності між можливістю застосування, характером заходів з обмеження права власності та метою, що має бути досягнута в результаті такого застосування. При цьому міра дбайливості власника щодо відвернення правопорушення становить лише один з елементів балансу приватного та публічного інтересів, що має розглядатись у сукупності з іншими обставинами справи. У спрощеному вигляді під публічним інтересом у цьому контексті мається на увазі реалізація превентивної функції права шляхом вилучення засобів та предметів правопорушення, що загалом відповідає ч. 6 ст. 13 ЦК (застосування судом до особи, яка зловживає правом користування річчю, «інших наслідків, встановлених законом»).

Зі змісту рішення ЄСПЛ у справі «Ісмаїлов проти Росії», вбачається наступне: «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення». Тобто держава повинна подбати про певний баланс між засобами впливу, які застосовуються до правопорушника, адекватною оцінкою його протиправних дій та метою, якої хоче досягти держава.

На рівні національного процесуального закону (частиною другою статті 2 КАС України) визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди обов`язково перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку дотриманню вимоги пропорційності при визначенні відповідачем розміру суми виконавчого збору, з огляду на встановлену судом правомірність оскаржуваної постанови від 24.10.2024 ВП № 76382186 та фіксований Законом № 1404-VIII розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню з юридичних осіб у немайнових спорах (чотири мінімальних розміри заробітної плати), колегія суддів не вбачає підстав обґрунтовано стверджувати про відсутність необхідного балансу між інтересами ТОВ «Даніка» та інтересами громадянського суспільства та про покладення на позивача надмірного тягаря.

Крім того, вчинення виконавцем, передбачених Законом № 1404-VIII дій, у межах наданих йому повноважень відповідає критерію «необхідність у демократичному суспільстві», з наведених вище підстав.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку стягнення виконавчого збору дійсно є певним втручанням держави у майнові права ТОВ «Даніка», але воно є законним та є пропорційним вищевказаній легітимній меті, що свідчить про необґрунтованість доводів апелянта про непропорційність визначеного відповідачем стягнення.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст.243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Даніка" - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 по справі № 520/30552/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді Я.М. Макаренко О.А. Спаскін