Рішення

від 22.10.2024 по справі 307/5990/23

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/5990/23

Провадження № 2/307/1088/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2024 року м.Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сойми М.М., за участю секретаря Ваш Е.О., представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА"" - адвоката Змієвської Т.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів Закарпатської області Україна в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю"ФІНАНСОВАКОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛСВЕСТА""до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство зобмеженою відповідальністю"ФІНАНСОВАКОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛСВЕСТА""звернулося доТячівського районногосуду Закарпатськоїобласті ізпозовною заявоюдоОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивує тим, що 21 листопада 2007 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0441/07/26-CL, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 48 000 доларів США 00 центів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 13 % річних із строком повернення кредиту до 20 листопада 2017 року. Банк виконав свої зобов`язання, надавши останній кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених умовами кредитного договору. Позичальник належним чином не виконувала зобов`язання за кредитним договором, в зв`язку з чим, 21 липня 2011 року Тячівським районним судом Закарпатської області у цивільній справі № 2-953/11 за позовом ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ухвалено рішення, яким вимоги банку задоволено та стягнуто з відповідача суму боргу в розмірі 500640, 23 гривень. 26 березня 2019 року між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ "ФІНАНСОВАКОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛСВЕСТА""булоукладено Договірпро відступленняправ вимоги,відповідно доякого ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА"" набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі, за договором кредиту № 0441/07/26-CL. Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 26 грудня 2019 року замінено стягувача у справі № 2-953/11 на ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА"". Станом на дату подання позову дане рішення суду не виконано, в зв`язку з чим, просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА"" 3% річних та інфляційні втрати у розмірі 97940, 62 гривні, 20000, 00 гривень витрат на професійну правничу допомогу та судовий збір у розмірі 2684, 00 гривні.

Відповідач ОСОБА_1 подала суду відзив на позовну заяву, в якому вимоги позову не визнала з таких підстав. Позивачем додано до позову ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 26 грудня 2019 року, якою замінено стягувача у справі № 2-953/11 на ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА"" та на якій міститься відмітка про те, що ухвала не набрала законної сили, а отже позивач не надав належних доказів того, що позивача замінено стягувачем у виконавчому провадженні чи у виконавчому листі, виданому на виконання рішення Тячівського районногосуду Закарпатськоїобласті від 21 липня 2011 року. Позивачем не надано доказів того, чи перебуває на примусовому виконанні виконавчий лист на виконання згаданого рішення суду, оскільки ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 21 квітня 2020 року у видачі дубліката виконавчого листа позивачу відмовлено, а отже неможливо дійснити перерахунок 3 % річних. Просить у позові відмовити.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА"" - адвокат Змієвська Т.П. вимоги позову підтримала та просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Казанцева Р.Р. в судове засідання не з`явилися, позаяк адвокат Казанцева Р.Р. подала суду заяву, в якій просить справу розглянути у їх відсутності та в позові відмовити.

Заслухавши думку представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА"" - адвоката Змієвської Т.П., дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 21 листопада 2007 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0441/07/26-CL, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 48 000 доларів США 00 центів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 13 % річних строком по 20 листопада 2017 року.

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 21 липня 2011 року в цивільній справі № 2-953/11 за позовом ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором позовні вимоги ПАТ «Банк Форум» задоволено частково та стягнуто із ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 500 640 гривень 23 копійки.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 26 грудня 2019 року, яка набрала законної сили 27 січня 2020 року, у справі № 2-953/11 замінено стягувача ПАТ «Банк Форум» на його правонаступника ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА"".

За змістомстатті 526 ЦК Україницивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають в його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина першастатті 598 ЦК України).

Згідно із частиною другоюстатті 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) зроблено висновок, що «звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другоїстатті 625 ЦК України».

У пункті 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня2018 року в справі № 444/9519/12-ц (14-10цс18) зазначено, що «після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК Україниправо кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року в справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) вказано, що «у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.

У постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першоюстатті 1048 ЦК України.

Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством.

У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першоюстатті 1050 ЦК Українизастосуванню у таких правовідносинах підлягає положеннястатті 625 цього Кодексу.

За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проценти, встановленістаттею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другоюстатті 625 ЦК Україниє спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першоїстатті 1048 ЦК Україниі охоронна норма частини другоїстатті 625 цього Кодексуне можуть застосовуватись одночасно.

Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першоїстатті 1048 ЦК Українияк плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другоїстатті 625 ЦК Українияк грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання».

Законодавець визначає обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3 % річних за увесь час прострочення, у зв`язку із чим, таке зобов`язання є триваючим, тому право на позов про стягнення коштів на підставістатті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передуютьподачі такого позову.

Такі правові висновки висловлені в постановах Верховного Суду від 10 та 27 квітня 2018 року в справах № 910/16945/14 та № 908/1394/17, від 16 листопада 2018 року в справі № 918/117/18, від 30 січня 2019 року в справах № 905/2324/17 та №922/175/18, від 13 лютого 2019 року в справі № 924/312/18.

За наведених обставин та правових норм, суд приходить до висновку про стягнення із відповідача ОСОБА_1 передбачених статтею 625 ЦК України інфляційних втрат та 3 % річних за час прострочення виконання грошового зобов"язання за кредитним договором та рішенням суду за останні три роки, які передуютьподачі цього позову до суду, тобто, за період з 11 грудня 2020 року по 23 лютого 2022 року включно, а саме: 3% річних в розмірі 18064, 00 гривень та інфляційні витрати в розмірі 71329, 78 гривень від простроченої суми грошового зобов`язання, визначеної в рішенні Тячівського районного суду Закарпатської області від 21 липня 2011 року.

Суд, вирішуючи питання щодо вимоги про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, зважає на таке.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді та захиститися у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до врегулювання спору в досудовому порядку.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України):

подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 141 ЦПК України).

На виконання цих вимог представником позивача подано суду договір про надання правової допомоги від 03 січня 2023 року, а також заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом наданих послуг, виконаних адвокатом, акт приймання передачі наданих послуг, а тому, зважаючи на приписи ч. 2ст. 141 ЦПК України, судові витратина професійнуправничу допомогув розмірі 20 000, 00 гривень та судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 684, 00 гривні належить покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141,223, 258-296 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА""до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА"" 3% річних в розмірі 18064, 00 (Вісімнадцять тисяч шістдесят чотири гривні 00 копійок) гривень та інфляційні витрати в розмірі 71329, 78 (Сімдесят одну тисячу тристо двадцять дев"ять гривень 78 копійок) гривень від простроченої суми грошового зобов`язання, визначеної в рішенні Тячівського районного суду Закарпатської області від 21 липня 2011 року за період з 11 грудня 2020 року по 23 лютого 2022 року.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА"" 20000, 00 (Двадцять тисяч гривень 00 копійок) гривень витрат на професійну правничу допомогу та судові витрати в розмірі 2 684, 00 (Дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) гривні.

В решті вимог позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА"", 03035, м. Київ, вул. Сурикова, буд. № 3, корпус 8 «б», офіс 103, Україна, код ЄДРПОУ: 41264766.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 28 жовтня 2024 року.

Головуюча: Сойма М.М.