Постанова

від 25.12.2024 по справі 740/3682/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

25 грудня 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 740/3682/23

Головуючий у першій інстанції Гагаріна Т. О.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1124/24

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді: Скрипки А.А.

суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.

учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю

НіжинТеплоМережі

відповідач: ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області у складі судді Гагаріної Т.О. від 10 червня 2024 року, місце ухвалення рішення м. Ніжин, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НіжинТеплоМережі до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2023 року ТОВ НіжинТеплоМережі звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за теплову енергію за період з 01.11.2021 року по 30.04.2023 року, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , в сумі 31 698 грн. 65 коп. В обґрунтування вимог заявленого позову ТОВ НіжинТеплоМережі зазначало, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_3 та споживачем послуг, що надаються товариством. На ім`я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . За доводами позивача, ОСОБА_1 належним чином не виконує обов`язки по оплаті послуг, які надаються позивачем, у зв`язку з чим станом на 30.04.2023 року у відповідача утворилася заборгованість в розмірі 31 698 грн. 65 коп. За даних обставин, ТОВ НіжинТеплоМережі просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги в розмірі 31 698 грн. 65 коп., а також позивач ставив питання про стягнення із відповідача 2 684 грн. судових витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10.06.2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь НіжинТеплоМережі заборгованість за теплову енергію за період з 01.11.2021 року по 30.04.2023 року у розмірі 31 698 грн. 65 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат. У задовленні клопотання відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 статті 255 ЦПК України - відмовлено.

В апеляційній скарзі на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10.06.2024 року ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції від 10.06.2024 року у справі №740/3682/23 та закрити провадження у справі. Також відповідач просить стягнути із відповідача на свою користь 3 320 грн. 80 коп. понесених судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, в якості компенсації внаслідок необґрунтованих дій позивача. Доводи апеляційної скарги вказують, що рішення суду першої інстанції від 10.06.2024 року ухвалено судом із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, в частині визначення предметної підсудності майнового спору за участю сторони, відносно якої порушено справу про банкрутство, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються належними та достовірними доказами. В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції, розглянувши справу по суті, допустив порушення ч.2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, яка є процесуальною нормою, що встановлює виключну підсудність справ за участю боржника, відносно якого існує судова процедура про його банкрутство. За доводами апелянта, суд першої інстанції не дотримався вимог ч.4 статті 263 ЦПК України, ч.6 статті 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів, та діаметрально відступив від правової позиції Верховного Суду, яка стосується встановлення виключної підсудності судових майнових спорів за участю особи, відносно якої існує судова процедура про її банкрутство. Апелянт зазначає, що Господарським судом Чернігівської області відкрито провадження у справі №927/184/13-г про банкрутство ТОВ НіжинТеплоМережі, у зв`язку з його стійкою неплатоспроможністю та неспроможністю вчасно та у повному обсязі виконувати грошові зобов`язання перед кредиторами. За змістом ч.2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною у яких є боржник. Аналогічні висновки щодо визначення судами підвідомчості спорів за участю боржника наведені у чисельних постановах Верховного Суду. ОСОБА_1 вважає неправомірним висновок суду першої інстанції про підсудність даної цивільної справи саме Ніжинському міськрайонному суду, із посиланням на те, що стосовно ТОВ НіжинТеплоМережі господарським судом у межах справи № 927/184/13-г ще не відкрита процедура його ліквідації, у зв`язку із визнанням його банкрутом. На даний час судове провадження у справі про банкрутство ТОВ НіжинТеплоМережі триває, заявлені кредиторами грошові вимоги у межах справи №927/184/13-г залишаються непогашеними, і становлять щонайменше 120 млн. грн., тому у суду першої інстанції не було відповідних правових підстав не застосувати ч.2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства. За доводами апелянта, та обставина, що всі майнові спори за участю ТОВ НіжинТеплоМережі підлягають вирішенню саме господарським судом у межах справи про банкрутство, а не будь-яким іншим судом за іншими правилами судочинства, встановлена та чітко відображена у рішеннях господарського суду у межах справи №927/184/13-г, які набрали законної сили. Апелянт стверджує, що позивач заявив до суду вимоги про стягнення заборгованості, які не підтверджуються жодними належними та достовірними доказами. Апеляційна скарга також містить посилання на відсутність у юрисконсульта Вертелецької Л.А. повноважень самопредставництва ТОВ НіжинТеплоМережі, відповідно до вимог ч. 3 статті 58 ЦПК України, та незаконність приєднання до матеріалів справи, в якості доказів поданих нею в ході розгляду справи документів від імені ТОВ НіжинТеплоМережі.

Згідно приписів ч.1 статті 369 ЦПК України, апеляційний суд розглядає справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10.06.2024 року у справі за позовом ТОВ НіжинТеплоМережі до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за наявними у справі матеріалами, без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ч.13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Як вбачається із матеріалів справи, учасники даного спору обізнані про наявність ухвал апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження у справі та про призначення справи до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення (виклику) учасників справи.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, дата формування: 13.01.2023 року, номер інформаційної довідки 320128417, власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , є ОСОБА_1 (а.с.4). Зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 (а.с.10).

Відповідач ОСОБА_1 є споживачем комунальних послуг, які надаються ТОВ НіжинТеплоМережі за адресою: АДРЕСА_2 , на ім`я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Згідно листа-розрахунку, наданого позивачем, ОСОБА_1 має заборгованість за надані позивачем послуги за період з 01.11.2021 року по 30.04.2023 року в сумі 31 698 грн. 65 коп. (а.с.54).

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.02.2013 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ НіжинТеплоМережі (а.с.24-27).

Як вбачається із рішення суду першої інстанції від 10.06.2024 року, задовольняючи вимоги заявленого ТОВ НіжинТеплоМережі позову, суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні від 10.06.2024 року зазначив, що стороною позивача доведено належними доказами наявність у ОСОБА_1 , як споживача послуг з теплопостачання, обов`язку по оплаті наданих послуг. Відповідачем не надано акту про відключення квартири від мереж централізованого теплопостачання, затвердженого постійно діючою міжвідомчою комісією. Суд першої інстанції констатував, що відсутність укладеного між сторонами договору не звільняє відповідача від обов`язку оплачувати надані послуги, що узгоджується з правовим висновком, наведеним у постанові Верховного Суду від 20.09.2018 року у справі №14-280цс18. Відмовляючи у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, на підставі п.1 ч.1 статті 255 ЦПК України, суд першої інстанції зазначив, що станом як на час подання позову, так і на час розгляду справи ТОВ НіжинТеплоМережі не визнано банкрутом, у даній цивільній справі вказане Товариство є позивачем, тобто, вимоги до нього не заявлялися, отже, відсутні підстави стверджувати, що ТОВ НіжинТеплоМережі не наділене повноваженнями на звернення до суду з вимогами про стягнення на його користь заборгованості за комунальні послуги.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 відносно того, що рішення суду першої інстанції від 10.06.2024 року ухвалено судом із неправильним застосуванням норм Закону, в частині визначення підсудності майнового спору за участю сторони, відносно якої порушено справу про банкрутство, знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.

В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції, розглянувши справу по суті, допустив порушення ч.2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, яка є процесуальною нормою, що встановлює виключну підсудність справ за участю боржника, відносно якого існує судова процедура про його банкрутство. За доводами апелянта, суд першої інстанції не дотримався вимог ч.4 статті 263 ЦПК України, ч.6 статті 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів, та діаметрально відступив від правової позиції Верховного Суду, яка стосується встановлення виключної підсудності судових майнових спорів за участю особи, відносно якої існує судова процедура про її банкрутство. Апелянт зазначає, що Господарським судом Чернігівської області відкрито провадження у справі №927/184/13-г про банкрутство ТОВ НіжинТеплоМережі, у зв`язку з його стійкою неплатоспроможністю та неспроможністю вчасно та у повному обсязі виконувати грошові зобов`язання перед кредиторами. За змістом ч.2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною у яких є боржник. Аналогічні висновки щодо визначення судами підвідомчості спорів за участю боржника наведені у чисельних постановах Верховного Суду. ОСОБА_1 вважає неправомірним висновок суду першої інстанції про підсудність даної цивільної справи саме Ніжинському міськрайонному суду, із посиланням на те, що стосовно ТОВ НіжинТеплоМережі господарським судом у межах справи № 927/184/13-г ще не відкрита процедура його ліквідації, у зв`язку із визнанням його банкрутом. На даний час судове провадження у справі про банкрутство ТОВ НіжинТеплоМережі триває, заявлені кредиторами грошові вимоги у межах справи №927/184/13-г залишаються непогашеними, і становлять щонайменше 120 млн. грн., тому у суду першої інстанції не було відповідних правових підстав не застосувати ч.2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства. За доводами апелянта, та обставина, що всі майнові спори за участю ТОВ НіжинТеплоМережі підлягають вирішенню саме господарським судом у межах справи про банкрутство, а не будь-яким іншим судом за іншими правилами судочинства, встановлена та чітко відображена у рішеннях господарського суду у межах справи №927/184/13-г, які набрали законної сили. Апелянт стверджує, що позивач заявив до суду вимоги про стягнення заборгованості, які не підтверджуються жодними належними та достовірними доказами. Апеляційна скарга також містить посилання на відсутність у юрисконсульта Вертелецької Л.А. повноважень самопредставництва ТОВ НіжинТеплоМережі, відповідно до вимог ч. 3 статті 58 ЦПК України, та незаконність приєднання до матеріалів справи, в якості доказів поданих нею в ході розгляду справи документів від імені ТОВ НіжинТеплоМережі.

З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом приписів ч.1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з п.1 ч.1 статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Отже суди загальної юрисдикції розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин в усіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Оскаржуючи рішення суду першої інстанції від 10.06.2024 року, апелянт ОСОБА_1 зазначає про необхідність закриття провадження у справі, вказуючи про те, що заявлений до нього ТОВ НіжинТеплоМережі позов повинен розглядатися Господарським судом Чернігівської області в межах справи про банкрутство даного товариства.

Відповідно до ч.2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (в редакції, чинній на час подання позову), на яку посилається відповідач, як на підставу для закриття провадження у справі, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Згідно п.1 ч.1 статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Судом по справі встановлено, що ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.02.2013 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ НіжинТеплоМережі.

З наявних у ЄДРСР для вільного доступу даних вбачається, що постановою Господарського суду Чернігівської області від 12.07.2021 року у справі №927/184/13-г визнано банкрутом ТОВ НіжинТеплоМережі, і відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 року постанову Господарського суду Чернігівської області від 12.07.2021 року скасовано, справу передано для продовження розгляду до суду першої інстанції. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2023 року продовжено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна боржника.

Відповідно до наявної у ЄДРСР інформації, як станом на час подання позову, так і на час розгляду справи апеляційним судом, ТОВ НіжинТеплоМережі банкрутом не визнано.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що судова практика щодо розгляду усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах саме цієї справи, є усталеною. Подібні висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 року у справі №918/335/17, від 15.06.2021 року у справі №916/585/18, а також у постановах Верховного Суду від 30.01.2020 року у справі № 921/557/15-г, від 06.02.2020 року у справі № 910/1116/18, від 12.01.2021 року у справі № 334/5073/19.

Апеляційний суд констатує, що Господарським судом Чернігівської області у межах справи №927/184/13-г про банкрутство ТОВ НіжинТеплоМережі, відповідно до приписів статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, розглядаються майнові спори за участю товариства та інших суб`єктів господарської діяльності (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), в яких ТОВ «НіжинТеплоМережі» виступає як позивачем, так і відповідачем, про що свідчать наявні у ЄДРСР судові рішення.

Виходячи із наведеного, є помилковим висновок суду першої інстанції про можливість вирішення даного позову ТОВ НіжинТеплоМережі, в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з тим, як вказав суд першої інстанції, що ТОВ НіжинТеплоМережі не визнано банкрутом, товариство виступає у справі позивачем, і відповідно вимоги до нього не заявлено. При цьому, необхідно зазначити, що приписами ч.2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (в редакції, чинній на час подання позову) регламентовано, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник. Отже, Кодекс України з процедур банкрутства чітко визначає, що в порядку господарського судочинства мають вирішуватись всі спори, стороною в яких є боржник, незалежно від його процесуального статусу по справі - позивач чи відповідач.

Враховуючи наведене вище, саме Господарський суд Чернігівської області є судом, встановленим законом, до юрисдикції якого віднесено розгляд майнового спору за позовом ТОВ НіжинТеплоМережі до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За змістом ч.1 статті 377 ЦПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтею 255 цього Кодексу.

Якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної п.1 ч.1 статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі (ч.1 статті 256 ЦПК України).

За даних обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити. При цьому, рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10.06.2024 року, необхідно скасувати, закривши провадження у даній цивільній справі №740/3682/23. Апеляційний суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до господарської юрисдикції, а також роз`яснити наявне у позивача право протягом десяти днів з дня отримання даної постанови апеляційного суду звернутися до Чернігівського апеляційного суду із заявою про направлення даної справи за встановленою юрисдикцією.

У зв`язку із зазначеним вище, доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості та безпідставності висновків рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10.06.2024 року про наявність підстав для задоволення позовних вимог НіжинТеплоМережі до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, апеляційним судом не переглядаються.

Згідно приписів п.5 ч.1 статті 7 Закону України Про судовий збір, апеляційний суд вважає за необхідне повернути ОСОБА_1 3 220 (три тисячі двісті двадцять) грн. 80 коп., документально підтверджених понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги (а.с.113, зворот).

Керуючись: п.5 ч.1 статті 7 Закону України Про судовий збір, п.1 ч.1 статті 255, статтями: 367, 369, 374, ч.1 статті 377, статтями: 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10 червня 2024 року - скасувати.

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НіжинТеплоМережі до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, закрити.

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю НіжинТеплоМережі, що розгляд даної справи віднесено до господарської юрисдикції.

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю НіжинТеплоМережі його право, протягом десяти днів з дня отримання даної постанови, звернутися до Чернігівського апеляційного суду із заявою про направлення даної цивільної справи №740/3682/23 за встановленою юрисдикцією.

Повернути ОСОБА_1 3 220 (три тисячі двісті двадцять) грн. 80 коп. сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги у справі №740/3682/23, згідно платіжної інструкції, номер документа: 209, дата складання: 07/07/2024, платник: ОСОБА_1 , надавач платіжних послуг платника: АТ Райффайзен Банк.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Дата складення повної постанови - 25.12.2024 року.

Головуючий: Судді: