Рішення

від 16.12.2024 по справі 154/5088/23

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

154/5088/23

2/154/265/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року м.Володимир

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого: судді Лященка О.В.

при секретарях: Баранюк О.В., Багдасаровій Л.А.

з участю представника позивача: ОСОБА_1

представників відповідача: Манзія П.П., Каліщука В.П., Козлюк З.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» про незаконне штучне нарахування боргу з доставки газу, не прив`язаного до показника газового лічильника, зобов`язання проведення перерахунку та стягнення моральної шкоди, -

встановив:

07 грудня 2023 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до АТ «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» про незаконне штучне нарахування боргу з доставки газу, не прив`язаного до показника газового лічильника, зобов`язання проведення перерахунку та стягнення моральної шкоди.

В позовній заяві, уточненій 19 січня 2024 року та 05 серпня 2024 року покликається на наступні обставини.

Позивач ОСОБА_2 є власником квартири в АДРЕСА_1 , але з 06 липня 2022 року з сім`єю постійно проживає в Італії, де перебуває на консульському обліку. В квартирі ніхто не проживає.

На початку грудня 2023 року ОСОБА_2 надійшла платіжка за доставку газу за листопада 2023 року на суму 3874,22 грн.

Незважаючи на нульовий показник споживання природного газу згідно показників лічильника, відповідач нараховує за доставку газу за міфічні кубометри газу, які не прив`язані до показників лічильника. З липня 2023 року і до дня звернення до суду з позовом, показник лічильника є незмінним і становить 29680 м.куб.

Вважає неправомірним нарахування боргу за надані послуги з газопостачання в сумі 3874,22 грн., адже оплата за доставку газу має проводитись за аналогією з доставкою електричної енергії та води.

Окрім цього, вважає неправомірним застосування тарифу за доставку газу 1,884 грн., оскільки гривня має 100 копійок, а не 1000.

Вважає неправомірним застосування відповідачем Постанов НКРЕКП, які не зареєстровані в Міністерстві юстиції України.

Окрім цього, вказує, що позивач жодних договорів з відповідачем не укладав, заяви-приєднання на доставку газу не писав.

Неправомірним нарахуванням боргу та неправомірними діями відповідача, позивачу заподіяно й моральної шкоди, адже з існуючим боргом він не міг продати власну квартиру.

З вимогами про усунення вказаних порушень вона від імені ОСОБА_2 неодноразово зверталась до відповідача, однак всі ці звернення були проігноровані.

Просить визнати незаконним нарахований неіснуючий борг за доставку газу по особовому рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 в сумі 3874 грн. 22 коп. станом на 01.12.2023 року на показник лічильника 29680 м.куб. Зобов`язати відповідача провести перерахунок за доставку газу за фактично використаними об`ємами газу. Переплату за доставку газу у розмірі 996 грн.31 коп. перерахувати на рахунок ОСОБА_2 в банківській установі. Стягнути з відповідача в користь позивача ОСОБА_2 заподіяну йому моральну шкоду в розмірі виставленого штучного боргу 3874,22 грн.

Ухвалою суду від 23 січня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

20 лютого 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач повністю заперечив позовні вимоги та вважає позов не обґрунтованим, безпідставним та просить відмовити його задоволенні з наведених у відзиві підстав.

28 лютого 2024 року представник позивача ОСОБА_1 подала до суду заперечення на відзив, повністю заперечуючи викладені у ньому доводи відповідача.

Ухвалою суду від 18 квітня 2024 року підготовче провадження було закінчено та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала поданий нею в інтересах ОСОБА_2 позов повністю, в своїх поясненнях послалась на обставини, викладені у тексті позовної заяви з урахуванням доповнень до неї. Просить позов задовольнити повністю.

Представники відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а згодом і ОСОБА_5 , заперечили проти даного позову, вважають його безпідставним та просять відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 на момент звернення до суду з даним позовом був зареєстрований в приватній квартирі в АДРЕСА_1 та на його ім`я відповідачем було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 для обліку наданих послуг з газопостачання. Дана обставина відповідачем не заперечується, і стверджується виписками з особового рахунку, рахунками для оплати за спожитий природний газ.

У відповідності із законами України «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про ринок природного газу» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, своєю постановою від 19.06.2017 року № 813 видала Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» (код ЄДРПОУ 03339459) ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території Волинської області.

В свою чергу, Регулятор постановою від 31.05.2019 року № 914 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 19 червня 2017 року № 813» внесла такі зміни: 1) у назві абревіатуру «ПАТ» замінити абревіатурою «АТ»; 2) у тексті постанови слова «ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ ТА ГАЗИФІКАЦІЇ» у всіх відмінках замінити словами «АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ» у відповідних відмінках.

Товариство надає послуги з розподілу природного газу до оселі споживача, який в свою чергу їх отримує, а оплату не проводить.

Відносини, які виникають між оператором газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ), яким являється відповідач, та споживачами послуг розподілу природного газу, регулюються Законом України «Про ринок природного газу» та безпосередньо «Кодексом газорозподільних систем», затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2494, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за № 1379/27824, зі змінами (далі - Кодекс ГРМ).

Розділом VI Кодексу ГРМ передбачено, що доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до газорозподільної системи (далі - ГРМ) для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498.

Типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Пунктом 4 частини 2 розділу 3 глави VI Кодексу ГРМ визначено, що укладення Договору розподілу природного газу між Оператором ГРМ та Споживачем не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Фактом приєднання ОСОБА_2 до умов договору розподілу природного газу (акцептуванням договору) є сплата за послуги Оператора ГРМ та документальне підтвердження споживання природного газу.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і не житлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексних будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюються на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону, виконавцем комунальної послуги є суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Згідно положень п. 2 ч. 5 Закону зокрема передбачено, що до комунальних послуг відносяться послуги з постачання та розподілу природного газу.

У відповідності до частини 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017 року в редакції від 02.04.2020 року (надалі - ЗУ «Про житлово-комунальні послуги, Закон) до обов`язків споживача належить оплата за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. В свою чергу абзац 2 даної норми встановлює, що споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до п. 2.1. Типового договору Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Згідно положень пунктів 6.1, 6.2 розділу VI Договору розподілу природного газу, оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.

Оплата вартості послуги з розподілу природного газу здійснюється споживачем, що є побутовим до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора ГРМ (абз. 2 та 3 п. 6.6. розділу VI Договору).

Згідно вимог п. 1 глави 6 розділу VI Кодексу розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Пунктом 6.3 розділу VI Договору встановлено, що величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (абз. 2 п. 1 глави 6 розділу VI Кодексу).

Згідно пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу.

В свою чергу, за приписами п. 2 та глави 6 розділу VI Кодексу, з 01 січня 2021 року річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, але не може бути меншою за:

39м.куб - для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується тільки для приготування їжі;

126 м.куб. - для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується для підігріву води та приготування їжі;

314 м.куб. - для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, або об`єкта споживача, що не є побутовим.

З урахуванням вказаного, на 2021 рік Товариство (Оператор ГРМ) визначає річну замовлену потужність об`єкта споживача виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за період з 01 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року, на 2022 рік - з 01 жовтня 2020 року по 30 вересня 2021 року, на 2023 рік - з 01 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022 року, на 2024 рік - з 01 жовтня 2022 року по 30 вересня 2023 року.

В свою чергу, за період з 01 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року ОСОБА_2 було розподілено природного газу в кількості 2009,64 м.куб.

За період з 01 жовтня 2020 року по 30 вересня 2021 року було розподілено природного газу в кількості 1 928,37 м.куб.

За період з 01 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022 року було розподілено природного газу в кількості 1520,00 м.куб.

При цьому місячна вартість у 2021-2023 роках була розрахована як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (абз. 2 п. 1 глави 6 розділу VI Кодексу).

Постановою НКРЕКП № 3015 від 24.12.2019 року «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для AT «Волиньгаз», Товариству було установлено тариф на послуги з розподілу природного газу з 01 січня 2020 року до 30 червня 2020 року включно в розмірі 0,91 грн. за 1 м.куб на місяць (без урахування ПДВ). З врахуванням ПДВ (20 %) вартість послуг з розподілу природного газу складає 1,092 грн. за 1 м.куб.

Також пунктом 2 частини 1 вказаної вище постанови НКРНЕКП в редакції постанови НКРЕКП № 1153 від 24.06.2020 року Товариству було установлено тариф на послуги з розподілу природного газу з 01 липня 2020 року до 31 грудня 2020 року включно в розмірі 0,98 грн.- за 1 м.куб на місяць (без урахування ПДВ). 3 врахуванням ПДВ (20 %) вартість послуг з розподілу природного газу складає 1,176 грн. за 1 м.куб.

Постановою НКРЕКП № 2766 від 30.12.2020 року «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для AT «Волиньгаз»» Товариству було установлено тариф на послуги з розподілу природного газу з 01 січня 2021 року в розмірі 1,57 грн. за 1 м.куб на місяць (без урахування ПДВ). З врахуванням ПДВ (20 %) вартість послуг з розподілу природного газу складає 1,884 грн. за 1 м.куб.

Таким чином, з урахуванням вимог глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ та п .6.1 та 6.2 Типового договору розподілу для позивача була розрахована щомісячна плата за розподіл газу по періодам:

1) з січня 2021 року по грудень 2021 року у розмірі

01.10.2019 - 30.09.2020 = 2009,64 м3 / 12 міс. = 167,47 м.куб х 1,884 грн. за 1 м3 = 315,51 грн. в місяць.

2) з січня 2022 року по грудень 2022 року у розмірі

01.10.2020 - 30.09.2021 = 1 928,37 м.куб / 12 міс. = 160,70 м.куб х 1,884 грн. за 1 м.куб = 302,75 грн. в місяць.

3) з січня 2023 року по листопад 2023 року у розмірі

01.10.2021 - 30.09.2022 = 1520,00 м.куб / 12 міс. = 126,67 м.куб х 1,884 грн. за 1 м.куб = 238,64 грн. в місяць.

В свою чергу, ОСОБА_2 , являючись споживачем послуги з розподілу природного газу, в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Кодексу газорозподільних систем, своїх обов`язків по оплаті за розподілений йому природний газ не виконує, у зв`язку з чим у нього станом на 30.11.2023 року перед відповідачем наявна заборгованість за послуги з розподілу природного газу в розмірі 3874,22 грн. Дана заборгованість утворилась в зв`язку із неналежним проведенням оплати зі сторони ОСОБА_2 в період з червня 2022 року по листопад 2023 року включно, і стверджується виписками з його особового рахунку та рахунками про необхідність сплати наданих послуг.?

Суд звертає увагу на доводи відповідача, що припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання нього договору. Відтак у ОСОБА_2 наявний обов`язок здійснювати оплату за надані Відповідачем послуги розподілу природного газу до моменту припинення дії договору розподілу природного газу та механічного від`єднання від газорозподільної мережі. Як вбачається із матеріалів справи та пояснень представників сторін, договір між сторонами не розірвано та ОСОБА_2 не звертався до AT «Волиньгаз» із відповідною заявою про розірвання договору та остаточного припинення розподілу газу.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги про порушення прав споживача, незаконне нарахування боргу за доставку газу по особовому рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_2 , зобов`язання відповідача провести перерахунок за доставку газу за фактично використаними об`ємами газу та стягнення переплати за доставку газу в користь позивача, не знайшли свого підтвердження в суді, не ґрунтуються на законі і не підлягають до задоволення.

Таких же висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 01 листопада

2021 року у справі № 591/4825/20 (провадження № 61-11470св21), від 14 вересня 2022 року у справі № 717/341/21 (провадження № 61-20726св21), а тому з урахуванням сталої судової практики Верховного Суду у даній категорії справ, суд не знаходить підстав для задоволення даного позову.

Не довівши факту порушення прав позивача як споживача послуг з газопостачання, позивачем не доведено факту заподіяння йому моральної шкоди, в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст.23, 1167 ЦК України, а тому позов в частині стягнення моральної шкоди також не підлягає до задоволення.

Враховуючи викладене вище, на підставі ст.ст. 23, 1167 ЦК України, Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Регулятора НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 року, керуючись ст.ст.12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» про незаконне штучне нарахування боргу з доставки газу, не прив`язаного до показника газового лічильника, зобов`язання проведення перерахунку та стягнення моральної шкоди відмовити повністю.

Позивач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 .

Відповідач: акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз», 43006, м.Луцьк, вул. Івана Франка, 12, код ЄДРПОУ 03339459.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Володимир-Волинський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня вручення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26 грудня 2024 року.

Головуючий: Олександр ЛЯЩЕНКО