Рішення

від 23.12.2024 по справі 173/2052/24

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/2052/24

Провадження №2/173/778/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого судді Петрюк Т.М.

При секретареві Рудовій Л.В.

Розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на самочинно реконструйовану квартиру в групу нежитлових приміщень, -

ВСТАНОВИВ:

24.06.2024 року до суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з позовом про визнання права власності на самочинно реконструйовану квартиру в групу нежитлових приміщень до відповідача Верхньодніпровської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації».

Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01.07.2024 року позовна заява залишена без руху в зв`язку з виявленими недоліками та позивачеві наданий строку для їх усунення.

04.09.2024 року до суду подана уточнююча позовна заява.

Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2024 року відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовче судове засідання на 23.12.2024 року.

23.12.2024 року проведене підготовче судове засідання. Справа призначена до розгляду на 23.12.2024 року.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового засідання технічними засобами не проводилась.

Згідно поданої уточненої позовної заяви позивач просить визнати за ним право власності на самочинно реконструйовану квартиру в групу нежитлових приміщень площею - 45,7 кв.м. , що розташоване за адресою : АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог посилаючись на наступне:

25.10.1999 року він купив квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

23 вересня 2020 року отримав рішення Дніпровської селищної ради про затвердження нежитловому приміщенню адреси: АДРЕСА_1 .

Він закінчив самочинну реконструкцію квартири в нежитлове приміщення використовується, як перукарня. Але акт готовності не отримав. Введення в експлуатацію - це процес, який включає архітектурну, інвентаризаційну, реєстраційну та інші процедури - Проведення технічної інвентаризації будівель та будівель, результатом якої буде технічний паспорт.

30 липня 2020 року він звернувся до бюро технічної інвентаризації для виготовлення технічного паспорту на об`єкт.

13 квітня 2021 року він отримав Інформацію з Верхньодніпровської міської ради відділ з питань земельних відносин, охорони навколишнього природнього середовища, містобудування та архітектури, про самовільне розміщення, що відповідно до генерального плану смт. Дніпровське визначеного актуальним рішенням Дніпровської селищної ради від 23.8.2012 № 129-21/VI , вбудоване нежитлове приміщення знаходиться на території житлової забудови, що відповідає положенням чинної містобудівної документації, а саме зазначеному Генеральному плану.

07 травня 2024 року він отримав Витяг з Реєстру Будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва: реєстраційний номер TO01:0953-5170-7690-7361. Звіт про проведення технічного обстеження об`єкта з метою визначення можливості його надійної та безпечної експлуатації - позитивний.

31 травня 2024 року він отримав Відмову в проведенні реєстраційних дій.

Ввести об`єкт нерухомості в експлуатацію він не має можливості, так як до Порядку введення об`єктів в експлуатацію необхідно отримати рішення суду, що й стало підставою звернення до суду.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, згідно якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у підготовче судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без участі представника. Згідно поданої заяви не заперечує проти задоволення позовних вимог позивача. Відзив на позовну заяву не надано.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: представник комунального підприємства «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації» в судове засідання не з`явився, про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою від 23 вересня 2024 року.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами виникли правовідносини із визнання права власності на нерухоме майно.

Судом встановлено, що 25.10.1999 року позивач купив квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим 25.10.1999 року р. № 1658 приватним нотаріусом Верхньодніпровського районного нотаріального округу, Листопад О.М.

23 вересня 2020 року отримав рішення Дніпровської селищної ради про затвердження нежитловому приміщенню адреси: АДРЕСА_1 .

За доводами позивача, у 2020 році він закінчив самочинну реконструкцію квартири у нежитлове приміщення. Акт готовності не отримав.

30 липня 2020 року позивач звернувся до КП «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації», яким виготовлений технічний паспорт на об`єкт.

Після закінчення реконструкції позивач має на меті отримати документи про право власності на самочинно реконструйоване нежитлове приміщення, що є можливим лише після введення його в експлуатацію. Ввести об`єкт нерухомості в експлуатацію позивач не має можливості, так як відповідно до Порядку введення об`єктів в експлуатацію необхідно отримати рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 41Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК - право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом

Згідно з вимогами ч.ч. 1,2, 6ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будьякі дії, які не суперечать закону, а держава не втручається у здійснення власником права власності.

Відповідно до ч.1ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Разом з тим, у відповідності до п. 9 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» органу державного архітектурно-будівельного контролю були наданні повноваження до 31.12.2015 року приймати в експлуатацію об`єкти будівництва, збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт.

Враховуючи, що позивач здійснив реконструкцію квартири у нежитлове приміщення без отримання будь-яких дозволів та проекту, таке будівництво вважається самочинним будівництвом.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року за № 6 „ Про практику застосування судамист. 376 ЦК України(про правовий режим самочинного будівництва)" визначено, що відповідно дост. 376 ЦК Українисуди розглядають справи щодо самочинного будівництва, зокрема, про визнання права власності на самочинно збудоване майно власником земельної ділянки.

Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина другастатті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п`ятастатті 376 ЦК).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем проведена реконструкція купленої квартири у нежитлове приміщення.

Згідно з «Тимчасовим положенням про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно», затвердженогонаказом Мінюсту України № 7/5 від 07.02.02р. визначено, що одним із документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на нерухоме майно, є рішення суду про визнання права власності.

Відповідно до п. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 рокузазначено, що у разі коли на самочинно збудоване нерухоме майно визнано право власності за рішенням суду, воно приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком.

Відповідно до ч. 2ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об`єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Водночас, згідно із частиною третьою статті 376ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, а саме об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту. Ця умова є єдиною для визнання права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомості за такою особою на підставі рішення суду.

Згідно порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.

Частиною 3ст. 375 ЦК Українипередбачено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до ч. 5ст. 376 ЦК Українина вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Самочинно реконструйована квартира у нежитлове приміщення відповідає санітарно - гігієнічним та пожежним вимогам.

Згідно листа щодо відповідності вбудованого нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 начальника відділу містобудування та архітектури - головного архітектора міста, встановлено, що відповідно до Генерального плану сел. Дніпровське, визначеного актуальним рішенням Дніпровської селищної ради від 23.08.2012 № 129-21/VI, вбудоване нежитлове приміщення знаходиться на території житлової забудови, що відповідає положенням чинної містобудівної документації а саме зазначеному Генеральному плану.

На підставі вищевикладеного суд, відповідно до способу захисту невизнаних прав, обраного позивачем, який передбачений ст. 16 ЦК України, та з яким погоджується суд, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги, визнавши за позивачем право власності на самочинно реконструйовану групу нежитлових приміщень, за адресою: АДРЕСА_3 .

Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211.20 грн., суд вважає за можливе покласти на позивача, так як судом не встановлено вини відповідача, щодо порушення прав позивача, а необхідність звернення до суду виникла в зв`язку з недотриманням порядку реконструкції приміщення.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259,263,264,265,268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , до Верхньодніпровської міської ради, юридична адреса: 51600 пр. Шевченка, 21 м. Верхньодніпровськ Кам`янського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04052595 третя особа, що не заявляє самостійних вимог: комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації», юридична адреса: 51600 вул. Театральна, 16 м. Верхньодніпровськ Кам`нського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 03341842 про визнання права власності на самочинно реконструйовану квартиру в групу нежитлових приміщень - задовольнити.

Визнатиза ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,зареєстрованим заадресою: АДРЕСА_4 ,право власностіна самочинно реконструйовану квартиру в групу нежитлових приміщень площею - 45,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1211.20 грн. покласти на позивача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 23.12.2024 року.

Суддя Петрюк Т.М.

Направлене до ЄДРСР: 26.12.2024 року

Дата набрання законної сили: 23.01.2025 року