Рішення

від 23.09.2024 по справі 373/174/17

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/174/17

Провадження № 2/373/6/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Лебедя В.В.,

за участю секретаря судових засідань Мороз В.О.,

представника позивача Калашнікова П.В., представника відповідача-адвоката Гордієнко Т.В.;

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватне підприємство Дарін, Управління Держгеокадастру у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області, Циблівська сільська об`єднана територіальна громада Бориспільського району Київської області, Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, про визнання недійсними державних актів на земельні ділянки та витребування земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад позицій сторін та інших учасників справи

У січні 2017 року заступник керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ПП Дарін, про витребування земельних ділянок.

Позов мотивовано тим, що рішенням сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області від 29 квітня 2004 року № 184 передано у приватну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельні ділянки площею по 0,25 га кожному, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, які розташовані в межах Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

У 2008 році земельні ділянки, які виділені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , були ними відчужені на підставі договорів купівлі-продажу на користь ОСОБА_1 .

Заступник керівника Бориспільської місцевої прокуратури посилався на те, що вказані земельні ділянки відведено за рахунок земель водного фонду (100-метрової прибережної смуги річки Дніпро Канівського водосховища), відповідно до вимог земельного законодавства землі водного фонду не можуть передаватися у приватну власність.

Ураховуючи викладене, заступник керівника Бориспільської місцевої прокуратури на підставі статей 387, 388 ЦК України просив витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3223388200:02:015:0003 та земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3223388200:02:015:0001, які розташовані в адміністративних межах Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

16.08.2018 від представника відповідача-адвоката Гордієнко Т.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в позовній вимозі про витребування майна у зв`язку із набуттям у законний спосіб відповідачем ОСОБА_1 права власності згідно з посвідченими нотаріально договорами купівлі-продажу у власників земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , право власності яких підтверджувалось державними актами, виданими на підставі чинного на момент укладання договорів рішення Циблівськьої сільської ради від 29.04.2004 № 184.

15.11.2018 представником позивача ОСОБА_5 подано заяву про збільшення позовних вимог, а саме:

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ № 103301, виданий ОСОБА_3 , площею 0,2500 га за кадастровим номером 3223388200:02:015:0003, яка розташована на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель;;

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ № 103299, виданий ОСОБА_2 , площею 0,2500 га за кадастровим номером 3223388200:02:015:0001, яка розташована на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель;

- витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3223388200:02:015:0003 та земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3223388200:02:015:0001, які розташовані в адміністративних межах Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Судом прийнято долучені до позову докази та представлені в ході судового розгляду.

Представник позивача ОСОБА_6 у судовому засіданні просив задовольнити позов із урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача-адвокат Гордієнко Т.В. просила відмовити в задоволенні позову.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 09.02.2017 вказаний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

У судовому засіданні 15.11.2018 представником позивача Яворським С.С. подано заяву про збільшення позовних вимог.

19.01.2019 Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області ухвалено рішення, яке відповідно до постанови Київського апеляційного суду залишено без змін.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 09.02.2017 та постанова Київського апеляційного суду від 09.02.20217 скасовані ухвалою Верховного Суду від 06.05.2020, справу передано на новий судовий розгляд.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 18.03.2021 вказаний позов залишено без розгляду. Постановою Київського апеляційного суду від 13.05.2021 ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 18.03.2021 скасовано, цивільну справу направлено до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області для продовження розгляду справи.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 17.06.2021 прийнято до розгляду справу та продовжено розгляд за правилами загального позовного провадження. Призначено судове засідання на 05.07.2021.

Судове засідання 05.07.2021 відкладено на 29.07.2021 у зв`язку з неявкою сторін та інших учасників справи.

Судове засідання 29.07.2021 відкладено на 13.09.2021 за клопотанням представника відповідача-адвоката Гордієнко Т.В. про відкладення судового засідання.

Судове засідання 13.09.2021 відкладено на 04.10.2021 за клопотанням представників сторін. Судове засідання 04.10.2021 відкладено на 01.11.2021 за клопотанням представника відповідача-адвоката Гордієнко Т.В. про відкладення судового засідання.

Судове засідання знято з розгляду з 01.11.2021 на 24.11.2024 у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

24.11.2024 до суду від представника відповідача-адвоката Гордієнко Т.В. надійшла заява про забезпечення доказів шляхом призначення експертизи. Судове засідання 24.11.2021 відкладено на 08.12.2021 за клопотанням представника позивача Кравченка В.В. про ознайомлення із заявою представника відповідача-адвоката Гордієнко Т.В. від 24.11.2024.

У судовому засіданні 08.12.2021 представником відповідача-адвокатом Гордієнко Т.В. змінено частково клопотання від 24.11.2024 про призначення експертизи. Ухвалою суду від 08.12.2021 задоволено клопотання представника відповідача та призначено земельно-технічну експертизу, проведення експертизи доручено судовому експерту Бойку М.В., зупинено провадження у справі.

23.12.2021 до суду від судового експерта Бойка М.В. надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів. Ухвалою суду від 24.12.2021 провадження у справі поновлено, зобов`язано відповідача надати матеріали у наявності за клопотанням судового експерта. На виконання ухвали суду від 24.12.2021 до суду 14.01.2022 від представника відповідача-адвоката Гордієнко Т.В. надійшла заява з квитанцією про оплату вартості експертизи. 22.02.2022 від представника відповідача-адвоката Гордієнко Т.В. надійшли нотаріально завірені копії договорів купівлі-продажу земельної ділянки від 26.02.2008, реєстровий № 11, реєстровий № 10 від 14.01.2022; нотаріально завірені копії Державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ 929012, серії ЯЖ 929013, реєстровий № 13, реєстровий № 12 від 14.01.2022. Дані документи за ухвалою суду від 24.02.2022 передано судовому експерту Бойку М.В. для проведення експертизи; витребувано від Управління Держгеокадастру у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області технічну документацію із землеустрою на оспорювані земельні ділянки тощо.

22.08.2022 судовим експертом Бойком М.В. повернуто матеріали цивільної справи разом із висновком експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 10.08.2022 № 21-21-/22, в якому вказано, що клопотання експерта про надання додаткових матеріалів залишено без задоволення, надано відповіді по трьом поставленим питанням про неможливість встановити накладення оспорюваних земельних ділянок на землі водного фонду (т. 4, а/с 101-114). Призначено судове засідання на 07.09.2022.

Судове засідання 07.09.2022 відкладено на 20.09.2022 за клопотанням представника відповідача-адвоката Гордієнко Т.В. про відкладення судового засідання. Судове засідання 20.09.2022 відкладено на 11.10.2022 за клопотанням представників сторін. Судове засідання 11.10.2022 відкладено на 25.10.2022 за клопотанням представника відповідача-адвоката Гордієнко Т.В. про відкладення судового засідання. Судове засідання 25.10.2022 відкладено на 10.11.2022 у зв`язку з направленням ухвали суду від 24.02.2022 до ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області.

У листопаді 2022 року до суду від Відділу № 2 ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області надійшли копії документів, що спрямовані на виконання означеної ухвали суду від 24.02.2022 (т. 4, а/с 179-242).

Судове засідання 10.11.2022 відкладено на 29.11.2022 за клопотанням представників сторін.

29.11.2022 від представника відповідача-адвоката Гордієнко Т.В. надійшла заява про забезпечення доказів шляхом призначення додаткової експертизи. У судовому засіданні постановлено ухвалу про залучення до участі у справі третьою особою ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, оголошено перерву до 14.12.2022.

Судове засідання знято з розгляду з 14.12.2022 на 16.01.2023 у зв`язку з відключенням електроенергії.

16.01.2023 представником відповідача-адвокатом Гордієнко Т.В. подано в новій редакції заяву про забезпечення доказів, що розглянуто судом та постановлено ухвалу про витребування із Відділу № 2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області оригіналів технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на оспорювані земельні ділянки, у зв`язку з чим оголошено перерву до 30.01.2023.

У судовому засіданні 30.01.2023 оголошено перерву до 16.02.2023, з 16.02.2023 до 09.03.2023, з 09.03.2023 до 30.03.2023, з 30.03.2023 до 20.04.2023, за клопотанням представника відповідача-адвоката Гордієнко Т.В. та у зв`язку з ненадходженням до суду витребуваних доказів.

05.04.2023 до суду від Відділу № 2 Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області надійшли копії документів, що спрямовані на виконання означеної ухвали суду від 16.01.2023 (т. 5, а/с 55-117).

У судовому засіданні 20.04.2023 оголошено перерву до 08.05.2023 за клопотанням представника відповідача-адвоката Гордієнко Т.В. про виклик експерта для розгляду клопотання про призначення додаткової судової земельно-технічної експертизи. У судовому засіданні 08.05.2023 судом задоволено заяву представника відповідача-адвоката Гордієнко Т.В. та призначено у справі додаткову судову земельно-технічну експертизу.

20.06.2023, 13.07.2023 від судового експерта Бойка М.В. надійшли заяви про забезпечення натурного обстеження та погодження строків виконання експертизи, які задоволені частково судом відповідно до ухвали від 29.06.2023 та в частині заяви відмовлено відповідно до ухвали від 27.07.2023.

12.10.2023 до суду від представника відповідача-адвоката Гордієнко Т.В. надійшли копії матеріалів виносу оспорюваних земельних ділянок.

07.12.2023 матеріали справи повернулись з висновком судового експерта Бойка М.В. від 01.12.2023 № 21-22/23, призначено судове засідання на 09.01.2024, у якому оголошено перерву до 30.01.2024 для ознайомлення представника позивача з висновком експерта.

У судовому засіданні 30.01.2024 оголошено перерву до 19.02.2024 за клопотанням представника відповідача-адвоката Гордієнко Т.В. про виклик експерта для надання роз`яснень висновку експерта. У судовому засіданні 19.02.2024 судовий експерт Бойко М.В. роз`яснив свій висновок, оголошено перерву до 13.03.2024 у зв`язку із зайнятістю головуючого судді в іншій справі.

08.03.2024 до суду надійшли пояснення від керівника позивача.

У судовому засіданні 13.03.2024 оголошено перерву до 02.04.2024 у зв`язку з повторним викликом третіх осіб.

У судовому засіданні 02.04.2024 судом заслухано вступне слово представників сторін, оголошено перерву до 24.04.2024 для повторного виклику третіх осіб та участі у справі на стадії вступного слова. У судовому засіданні 24.04.2024 оголошено перерву до 16.05.2024 у зв`язку з відсутністю відомостей про причини неявки третіх осіб у судове засідання. Судове засідання знято з розгляду з 16.05.2024 на 10.06.2024 у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці. У судовому засіданні 10.06.2024 заслухано вступне слово представника третьої особи Циблівської сільської ради Якименка Є.В., досліджено матеріали справи в частині (томи № 1-4), оголошено перерву до 17.07.2024 у зв`язку з визнанням явки представника третьої особи ГУ Держгеокадаструу м.Києві таКиївській області обов`язковою. У судовому засіданні 17.07.2024 оголошено перерву до 02.08.2024 за клопотанням представника відповідача-адвоката Гордієнко Т.В. 02.08.2024 судом закінчено дослідження письмових доказів та закінчено з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, оголошено перерву до 29.08.2024 для підготовки до судових дебатів. У судовому засіданні 29.08.2024 проведено судові дебати, заслухано промови представників сторін, здійснено обмін репліками, оголошено перерву до 20.09.2024 для повторного виклику третіх осіб та участі у справі на стадії судових дебатів. 20.09.2024 суд закінчив проведення судових дебатів та видалився до нарадчої кімнати.

3. Фактичні обставини, встановлені судом. Зміст спірних правовідносин з посиланням на докази

Суд уважає допустимими та належними, достовірними докази, долучені до позовної заяви та представлені в ході судового розгляду, а їх сукупність достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

26 вересня 2008 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3223388200:02:015:0003, площею 0,2500 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, що розташована в урочищі В`юнище на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (т. 1, а.с. 2021).

26 вересня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3223388200:02:015:0001, площею 0,2500 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, що розташована в урочищі В`юнище на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (т. 1, а.с. 2223).

Відповідно до повідомлення Управління Держгеокадастру у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області від 12 вересня 2016 року за № 10-1014-99.3-3396/2-16 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі зареєстровано 06 лютого 2009 року за № 010933200037 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 929013, площею 0,2500 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, кадастровий номер 3223388200:02:015:0003, що розташована за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Циблі, на ім`я ОСОБА_1

06 лютого 2009 року за № 010933200038 на ім`я ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 929012, площею 0,2500 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, кадастровий номер 3223388200:02:015:0001, що розташована за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Циблі (т. 1, а.с. 24).

Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку від 06 лютого 2009 року серії ЯЖ № 929013 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,2500 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, урочище В`юнище (т. 1 а.с. 25).

Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку від 06 лютого 2009 року серії ЯЖ № 929012 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,2500 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, урочище В`юнище (т. 1, а.с. 26).

Згідно з витягом з Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 26 лютого 2009 року зареєстровано за № 010933200037 та за № 010933200038 вказані вище державні акти (т. 1, а.с. 2730).

Указані вище державні акти на право власності на земельні ділянки від 06 лютого 2009 року серії ЯЖ № 929012, 929013, видані ОСОБА_1 , видавались Циблівською сільською радою Переяслав-Хмельницького району Київської області на підставі розробленої третьою особою ПП «Дарін» технічної документації із землеустрою щодо складання документів на означені земельні ділянки (коди документації 2004 МФ 19 КИПХ 00069, 2008 МФ 19 КИПХ 001456).

У технічних документаціях, код 2004 МФ 19 КИПХ 00069 (т. 4, а.с. 152-171 з обох сторін; т. 5, а.с. 79-117; відсканована копія документації, що міститься у Відділі № 2 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області), 2008 МФ 19 КИПХ 001456 (т. 5, а.с. 55-78; відсканована копія документації, що міститься у Відділі № 2 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області), витребуваних ухвалами суду від 24 лютого 2022 року та від 16 січня 2023 року на виконання судових експертиз, міститься ряд документів, що складались для розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у приватну власність.

Відповідно до повідомлення управління Держгеокадастру у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області від 07 листопада 2016 року за № 10-1014-99.3-4422/2-16 земельні ділянки з кадастровими номерами 3223388200:02:015:0001 та 3223388200:02:015:0003 знаходяться в урочищі В`юнище Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, за межами населеного пункту с. Циблі (т. 1, а.с. 39).

Відповідно до повідомлення Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області від 23 листопада 2016 року за № 492 земельні ділянки з кадастровими номерами 3223388200:02:015:0001 та 3223388200:02:015:0003 знаходяться за межами населеного пункту с. Циблі Переяслав-Хмельницького району Київської області (т. 1, а.с. 40).

Відповідно до повідомлення КДП «Київгеоінформатика» від 08 серпня 2016 року № 01-01/962 та наданих викопіювань з топографічних матеріалів із схемою накладення земельної ділянки вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3223388200:02:015:0001 та 3223388200:02:015:0003 станом на 2008 рік та на 2015 рік повністю накладаються на землі водного фонду (т. 1, а.с. 35-37).

29 січня 2010 року сільському голові с. Циблі від Переяслав-Хмельницької міжрайонної прокуратури було направлено протест № 283 з вимогою скасувати рішення сільської ради від 29 квітня 2004 року № 184 (т. 1, а.с. 104).

02 березня 2010 року рішенням № 529/6 Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області сорок шостої сесії п`ятого скликання про розгляд протесту Переяслав-Хмельницького міськрайонного прокурора від 29 січня 2010 року № 283, скасовано рішення Циблівської сільської ради від 29 квітня 2004 року № 184 «Про надання земельних ділянок» під забудову в межах Циблівської сільської ради урочище «В`юнище» в частині виділення земельних ділянок громадянам: ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 (а.с. 105, т. 1).

Відповідно до висновку судового експерта за результатами проведення додаткової земельно-технічної експертизи від 01.12.2023 № 21-22/23 (т. 5, а.с. 159-178) накладення земельних ділянок з кадастровими номерами 3223388200:02:015:0001, 3223388200:02:015:0003, площею 0,2500 га кожна, за адресою: Циблівська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області урочище В`юнище, на землі водного фонду, станом на 29.04.2004, 26.09.2008, мало місце та становить таке, а саме:

- земельна ділянка з кадастровим номером 3223388200:02:015:0001 накладається на землі водного фонду на площі не менше 0,2488 га (станом на 29.04.2004) та на площі 0,25000 га (станом на 26.09.2008);

- земельна ділянка з кадастровим номером 3223388200:02:015:0003 накладається на землі водного фонду на площі не менше 0,2345 га (станом на 29.04.2004) та на площі не менше 0,2460 га (станом на 26.09.2008).

Даний висновок складений атестованим судовим експертом, містить посилання на використані джерела та застосовані методики, є допустимим та належним доказом.

Суд погоджується із доводами відповідача про неможливість використання судовим експертом нормативних актів, що втратили чинність на момент проведення експертизи, зокрема, Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376 (втратила чинність на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 127 від 13.08.2021), Державних будівельних норм Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» (визнані протиправними та нечинними за рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.03.2021 у справі № 640/17011/20, що набрало законної сили 01.09.2021).

Незазначення експертом реєстраційних кодів методик проведення судових експертиз з Реєстру методик проведення судових експертиз відповідно до Порядку атестації та державної реєстрації методик проведення судових експертиз, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2008 № 595, на думку суду, не становить істотного порушення та відповідно не призводить до недопустимості висновку експерта.

Крім цього, ненадання або відсутність в уповноваженому органі оригіналів документації із землеустрою на земельні ділянки також не становило перешкоди для проведення експертизи, у зв`язку з чим суд бере до уваги висновок судового експерта від 01.12.2023 № 21-22/23 та не задовольняє клопотання представника відповідача про визнання недопустимим даного висновку експерта.

В іншій частині клопотання про визнання недопустимими доказами копій технічної документації (коди документації 2004 МФ 19 КИПХ 00069, 2008 МФ 19 КИПХ 001456) слід відмовити за невмотивованістю клопотання, відсутністю доводів про недостовірність або підроблення доказу (доказів).

Висновок судового експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 10.08.2022 № 21-21/22 не несе доказового значення у справі у зв`язку з ненаданням експертом відповідей на поставлені судом питання (т. 4, а.с. 102-114).

Земельні ділянки з кадастровими номерами 3223388200:02:015:0001, 3223388200:02:015:0003, площею 0,2500 га кожна, за результатом оцінки означених доказів, на думку суду, розташовані у 100-метровій прибережній захисній смузі Канівського водосховища річки Дніпро, а тому належать до земель водного фонду та всупереч чинному законодавству не могли бути передані органом місцевого самоврядування будь-яким фізичним особам для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

4. Норми права та судова практика, застосовані судом. Загальний висновок у справі

Відповідно до статті 2 Закону України «Про охорону земель» об`єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Статями 19, 20 ЗК України передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, зокрема, на землі водного фонду. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Згідно з пунктом «а» статті 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Згідно з частиною першою статті 58 ЗК України та статтею 4 ВК України, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації об`єктів водного фонду, виконують певні захисні функції.

Крім того, за положеннями статті 60 ЗК України та статті 88 ВК України уздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Правовий режим прибережних смуг визначається статтями 60-62 ЗК України та статтями 1, 88-90 ВК України.

Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках всіх категорій земель, крім земель морського транспорту. Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених ВК України. У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг (з установленою в них пляжною зоною) розробляються в порядку, передбаченому законом. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води. У межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється пляжна зона, ширина якої визначається залежно від ландшафтно-формуючої діяльності моря, але не менше 100 метрів від урізу води, що включає: території, розташовані між лінією максимального відпливу та лінією максимального напливу хвиль, зареєстрованих під час найсильніших штормів, а також територію берега, яка періодично затоплюється хвилями; прибережні території - складені піском, гравієм, камінням, ракушняком, осадовими породами, що сформувалися в результаті діяльності моря, інших природних чи антропогенних факторів; скелі, інші гірські утворення.

Відповідно до статті 61 ЗК України, статті 89 ВК України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. Зокрема, у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів тощо. Об`єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

Згідно з пунктом 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 5 листопада 2004 року № 434 в редакції, чинний на час виникнення спірних правовідносин (наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 12 червня 2017 року № 217), у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів природоохоронний орган забезпечує їх збереження, шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку № 486, з урахуванням існуючих конкретних умов забудови на час встановлення водоохоронної зони. Порядок та умови виготовлення проектів землеустрою, в тому числі й щодо прибережних смуг, визначаються статтями 50, 54 Закону України «Про землеустрій».

Таким чином, землі, зайняті поверхневими водами, природними водоймами (озера), водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки), каналами й іншими водними об`єктами, та землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які поширюється спеціальний порядок надання й використання.

Існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене нормами закону (стаття 60 ЗК України, стаття 88 ВК України). Відтак відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку № 486. Надання у приватну власність земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахування обмежень, зазначених у статті 59 ЗК України, суперечить нормам статей 83, 84 цього Кодексу.

Наведений висновок узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною у постановах від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16-ц (провадження № 14-71цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19).

Застосовуючи зазначені норми права, суди повинні встановити фактичні обставини справи на момент виникнення спірних правовідносин відповідно до диспозиції зазначених норм та на підставі наданих сторонами доказів, надати оцінку юридичним фактам, що мають значення для справи, зокрема встановити категорію землі, факт її зміни та підстави цієї зміни.

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу у суді.

Зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.

Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, а також можливість їх захистити іншим способом, встановленим договором або законом чи судом у визначених законом випадках, закріплені у частині другій статті 16 ЦК України. Глава 29 ЦК України передбачає, зокрема, такі способи захисту права власності, як витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) та усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).

Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина друга статті 152 ЗК України).

Перелік способів захисту земельних прав викладений у частині третій статті 152 ЗК України. Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, зокрема визначеним зазначеною частиною, або ж іншим способом, який передбачений законом.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам ЗК України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього Кодексу.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

На негаторний позов не поширюються вимоги щодо позовної давності, оскільки з таким позовом можна звернутися в будь-який час, допоки існують правовідносини та правопорушення.

Отже, зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України треба розглядати як таке, що не пов`язане з позбавленням володіння, порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку потрібно розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу, допоки триватиме порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду.

Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку.

Такі висновки щодо належного способу захисту порушеного права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17-ц (провадження № 14-317цс19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) вказала, що питання розмежування віндикаційного та негаторного позовів висвітлювалось і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18). Зокрема, в пункті 39 зазначено, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду; в пункті 89 зазначено, що особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника. З огляду на усталену практику Великої Палати Верховного Суду, з метою більш чіткого і ясного викладення своєї правової позиції Велика Палата Верховного Суду вважає доцільним частково відступити від зазначених висновків шляхом такого уточнення: визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, визначившись правильно з характером позову, встановивши факт належності спірної земельної ділянки до земель водного фонду, що перебуває у комунальній власності, помилково виходив із того, що задоволення порушеного права має бути захищено у спосіб шляхом витребування спірної земельної ділянки у власність територіальної громади, на підставі статей 387, 388 ЦК України, як просив прокурор, а не статті 391 цього Кодексу та частини другої статті 152 ЗК України.

У пункті 46 постанови від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19), пункті 81 постанови від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду, тобто на вказану вимогу не поширюється позовна давність.

Крім цього, з урахуванням висновку Верховного Суду відповідно до постанови від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17, позовні вимоги про визнання недійсними державних актів на оспорюванні земельні ділянки не підлягають задоволенню, оскільки державний акт посвідчує право, яке з цього акта не виникає.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Суд, керуючись положеннями закону та враховуючи усталену судову практику, доходить висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права у вигляді визнання недійсними державних актів на земельні ділянки, витребування земельних ділянок, не є ефективним. Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою у задоволенні позову судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватне підприємство Дарін, Управління Держгеокадастру у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області, Циблівська сільська об`єднана територіальна громада Бориспільського району Київської області, Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, про визнання недійсними державних актів на земельні ділянки та витребування земельних ділянок, - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи

Бориспільська місцева прокуратура Київської області, місцезнаходження за адресою: вул. Героїв Небесної Сотні, 21, м. Бориспіль, Київська область, 08300; код ЄДРПОУ відсутній;

Київська обласна державна адміністрація, місцезнаходження за адресою: площа Лесі Українки, 1, м. Київ, 01196; код ЄДРПОУ 00022533;

ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;

ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ;

ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ;

Приватне підприємство Дарін, місцезнаходження за адресою: с. Стовп`яги, Бориспільський район, Київська область, 08436; код ЄДРПОУ 35226089;

Управління Держгеокадастру у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області, місцезнаходження за адресою: вул. Шкільна, 49, м. Переяслав, Бориспільський район, Київська область, 08400; код ЄДРПОУ 40033843;

Циблівська сільська рада, що представляє Циблівську сільську об`єднану територіальну громаду Бориспільського району Київської області, місцезнаходження за адресою: вул. Шевченка, 41, с. Циблі, Бориспільський район, Київська область, 08454; код ЄДРПОУ 04361628;

Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, місцезнаходження за адресою: вул. Серпова, 3/14, м. м. Київ, 03115; код ЄДРПОУ 39817550.

СУДДЯ: В.В. ЛЕБІДЬ