Справа № 570/3316/24
провадження № 2-о/570/172/2024
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
18 грудня 2024 року
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді Кушнір Н.В.
присяжних Баса П.С.,
Божка П.П.,
з участю заявника ОСОБА_1 ,
його представника адвоката Полюхович А.В.,
дитини ОСОБА_2 ,
заінтересованої особи ОСОБА_3 ,
представника заінтересованої особи Басовець В.О.,
секретаря судового засідання Полюхович М.В.,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне, вул.C.Петлюри, 10/ в порядку окремого провадження цивільного судочинства справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: служба у справах дітей Рівненської районної військової адміністрації, ОСОБА_3 про усиновлення,
в с т а н о в и в:
покликаючись на бажання надати повну сім`ю дитині дружини заявник у поданій до суду 01 липня 2024 року заяві просить:
- усиновити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
- в??нести зміни до актового запису в Книзі реєстрації народження №363 від 05 лютого 2016 року про народження ОСОБА_2 , складеного у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, в якому записати усиновлювача батьком дитини, вказавши в графі «відомості про батька»: батько - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України та змінити прізвище дитини з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », змінити по-батькові дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».
Заінтересована особа - мати дитини ОСОБА_3 у поданій до суду нотаріально посвідченій заяві не заперечує проти задоволення заяви, оскільки це відповідає як інтересам сина, так і її інтересам.
Заявник та його представник заяву підтримують повністю і по аналогічних мотивах. Стверджують, що дитина визнає заявника батьком, проживають однією сім`єю з 2018 року.
Представник заінтересованої особи - Рівненська районна військова адміністрація не заперечує проти задоволення заяви, підтримала висновок щодо доцільності усиновлення дитини заявником та вважає його проведення виключно в інтересах дитини.
Заінтересована особа ОСОБА_3 не заперечує проти задоволення заяви.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому невідомо, що заявник не є його батьком, пояснив, що хоче, щоб у всіх у їх сім"ї було однакове прізвище, бо у його сестрички інше, а ОСОБА_4 - це мамине попереднє прізвище.
Суд встановив такі обставини.
Заявник перебуває у зареєстрованому шлюбі із заінтересованою особою ОСОБА_3 з 04 липня 2018 року, мають спільну дитину, інших дітей не має.
Дружина заявника має дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про батька якого записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України.
Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов Виконавчого комітету Рівненської міської ради Рівненської області Службою у справах дітей від 27 травня 2024 року умови проживання визначені як задовільні, діти мають окрему мебльовану кімнату, ОСОБА_8 має місце для навчання та ноутбук. Діти забезпечені повноцінним харчуванням та всім відповідно до віку. Зі слів ОСОБА_8 , він дуже любить ОСОБА_7 і називає його татом, так як він і не знає, що це його нерідний батько.
Відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості немає та в розшуку не перебуває.
Відповідно до висновку про стан здоров`я ОСОБА_1 від 21.05.2024 протипоказання відсутні.
Рівненська районна військова адміністрація вважає, що усиновлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 є доцільним та відповідає інтересам дитини /висновок №2849/06/01-57/24 від 30 травня 2024 року/
Суд застосовує такі норми права.
Ч.5 ст.24 Закону України «Про охорону дитинства» встановлює, що усиновлення допускається виключно в інтересах дитини України відповідно до закону.
Відповідно до ст.3, 4, 5, 7 СК України кожна особа має право на проживання в сім"ї, яка створюється, зокрема, і на підставі усиновлення. Одним із проявів піклування про таку дитину є можливість її усиновлення, тобто прийняття усиновлювачем (усиновлювачами) у свою сім`ю усиновлюваної особи на правах доньки чи сина (ст.207 СК України). Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя. Згідно зі ст.211 СК України усиновлювачем дитини може бути повнолітня дієздатна особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менше як на п`ятнадцять років.
Згідно з ст.217 СК України усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків. Згода батьків на усиновлення дитини має бути безумовною. Письмова згода батьків на усиновлення засвідчується нотаріусом. Мати, батько дитини мають право відкликати свою згоду на усиновлення до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.
Ст.218 СК України передбачає, що для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров`я. Ч.4 ст.218 СК України визначає, що згода дитини на усиновлення не потрібна, якщо вона проживає в сім`ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.
Суд дійшов таких висновків, заслухавши їх пояснення, визначивши юридичну природу правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Вимоги ст.264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Розглядаючи справу, суд забезпечив учасникам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Заявник скористався правовою допомогою.
Держава створює пріоритет сімейного виховання дитини. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України.
Відповідно до ст.20, 21 Конвенції про права дитини дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення і яка в її власних найкращих інтересах не може залишатись в такому оточенні, має право на особливий захист і допомогу, що надається державою.
Згідно зі ст.8 Європейської конвенція про усиновлення дітей (ETS N58) компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише тоді, коли впевниться, що воно здійснюється в інтересах дитини. Кожного разу компетентний орган звертає особливу увагу на те, щоб це усиновлення забезпечило дитині стабільні та гармонійні домашні умови.
Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», вирішуючи заяву по суті, суд зобов`язаний перевірити наявність передбачених законом підстав для усиновлення, зокрема: чи дали батьки дитини згоду на це (якщо вона необхідна); чи може заявник бути усиновлювачем; чи є дитина відповідно до законодавства суб`єктом усиновлення і чи виконано вимоги ч.ч.1 - 3 ст.218 СК України щодо наявності згоди дитини; чи відповідають висновок органу опіки та піклування і дозвіл на усиновлення уповноваженого органу виконавчої влади необхідним вимогам.
У контексті положень про усиновлення та батьківство усиновитель робить свідомий та виважений вибір набути прав батька (матері) стосовно дитини, яка не є його кровною, та приймає на себе кореспондуючий цьому обов`язок стати рідною людиною цій дитині, вживати всіх можливих заходів та дій в інтересах дитини, займатися її вихованням та розвитком таким чином і в такому обсязі, які в мінімальному значенні закріплені у законодавстві та визначаються загальними уявленнями про батьківство. При цьому зовнішньо також має простежуватися те, що дитина відчуває, що вона перебуває в такому оточенні, яке забезпечить їй у необхідному випадку допомогу, зокрема і на її прохання у звичайних побутових обставинах. Завдання інституту усиновлення полягає у формуванні стабільних та гармонійних умов життя усиновленої дитини, тому стабільними, незмінними повинні бути насамперед самі відносини, які виникли внаслідок факту усиновлення. Припинення таких відносин може тяжко травмувати дитину та істотно відобразитися на її інтересах. З метою недопущення порушення інтересів дитини ч.1 ст.238 СК України визначено виключний перелік підстав, за наявності яких суд може скасувати усиновлення.
Переконавшись у справжності та щирості мотивів заявника, розумінні ними правового значення усиновлення та його наслідків, наявності об`єктивних передумов для цього, зокрема, вік, стан здоров`я та матеріальне становище усиновлювача, відповідність вимогам законодавства та моральним засадам суспільства заявника як усиновлювача, інтереси дитини, встановлення між ним та дитиною позитивного контакту, відсутності встановлених законом перешкод, суд приходить до висновку про те, що усиновлення заявником неповнолітньої особи є доцільним і відповідає найвищим інтересам дитини та подружжя, оскільки забезпечить належні умови виховання та утримання дитини в сім`ї заявника, створить необхідні умови для стабільного і гармонійного розвитку її особистості, забезпечить її сімейним оточенням та теплом, узаконить обставини, що склалися.
Суд з"ясував, що будь - якої корисливої або іншої зацікавленості в усиновленні з боку заявника немає, він має стійке бажання виховувати та утримувати дитину, яка вважає його батьком фактично з народження, усиновлення дитини провадиться в її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов життя, перешкод для усиновлення заявником вказаної неповнолітньої дитини суд не вбачає. Заявник може бути усиновителем, дитина може бути усиновлена, висновок органу опіки і піклування відповідає необхідним для усиновлення умовам, мати дитини надала свою згоду на усиновлення, таким чином, суд встановив законні підстави для усиновлення, отже заява підлягає до задоволення.
Щодо порядку і строку виконання рішення, то учасникам повідомляємо таке.
Відповідно до ст.229-231 СК України заявники у разі визнання їх усиновлювачами отримують право бути записаним батьками дитини зі внесенням відповідних змін до актового запису про народження дитини. Згідно з ст.233 СК України рішення суду є підставою для внесення органом державної реєстрації актів цивільного стану відповідних змін до актового запису про народження усиновленої та видачі нового свідоцтва про народження дитини.
Відповідно до Положення про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану за наявності рішення суду в актовому записі про народження дитини виправляються відомості, про які зазначено в рішенні. На підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відомості зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове свідоцтво про народження.
Суд, враховуючи те, що запис заявника батьком усиновленої ним дитини відповідає її інтересам, вважає можливим задовольнити заяву в частині таких змін.
Відповідно до ст.225 СК України усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить із положень ч.4. ст.314 ЦПК України, згідно з якими судові витрати, пов`язані з розглядом справи про усиновлення, відносяться на рахунок заявника.
З огляду на викладене, керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
задоволити заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: служба у справах дітей Рівненської районної державної адміністрації, ОСОБА_3 про усиновлення.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКППНОМЕР_1 , громадянина України, усиновлювачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване 05 лютого 2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції (а.з. №363), змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », по батькові дитини - з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », вказати батьком дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні оголошена лише вступна та резолютивна частина судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКППНОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКППНОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: служба у справах дітей Рівненської районної державної адміністрації, ЄДРПОУ 23305340, місцезнаходження: м.Рівне, вул.Соборна,195.
Суддя: Кушнір Н.В.
Присяжні: Будько П.П.
Бас П.С.
Суд | Рівненський районний суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2024 |
Оприлюднено | 27.12.2024 |
Номер документу | 124061976 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про усиновлення, з них: усиновлення громадянами України, що проживають на території України |
Цивільне
Рівненський районний суд Рівненської області
Кушнір Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні