Ухвала

від 19.12.2024 по справі 707/2890/24

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/2890/24

2/707/1297/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2024 рокуЧеркаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого суддіВолкової Н.С.,

за участі секретаря Мельнікової К.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідачаКоваленко А.П.,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України, третя особа без самостійних вимог Виконавчий комітет Руськополянської сільської ради про визнання права на виключення квартири із числа службових для забезпечення постійним житлом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання права на виключення квартири із числа службових для забезпечення постійним житлом, відповідно до якого позивач вказує, що йому як колишньому працівнику УМВС України в Черкаській області (на сьогодні пенсіонер поліції) було видано ордер №077495 на квартиру АДРЕСА_1 , яка є єдиним місцем проживання позивача та його родини з 2010 року. Право власності на зазначену квартиру зареєстровано за державою в особі Національної поліції України, а право оперативного управління закріплено за ГУНП України в Черкаській області. Рішенням виконавчого комітету Руськополянської сільської ради від 29.04.2010 №38 вказану квартиру включено до числа службових ГУНП МВС в Черкаській області. Оскільки квартиру включено до числа службового житла, позивач не може приватизувати її. Позивач позбавлений можливості вирішити це питання в позасудовому порядку, оскільки письмові звернення до відповідачів не дали результату, рішення про виключення квартири із числа службових не приймались, клопотання щодо прийняття такого рішення до виконавчого комітету Руськополянської сільської ради не надходили.

На підставі викладеного, позивач ОСОБА_3 просить суд визнати за ним право на виключення квартири, за адресою: АДРЕСА_2 , із числа службових для забезпечення постійним житлом та зобов`язати відповідачів: Головне управління Національної поліції в Черкаській області, Національної поліції України, Міністерство внутрішніх справ України клопотати перед виконавчим комітетом Руськополянської сільської ради про виключення квартири за адресою: АДРЕСА_2 , із числа службових для забезпечення постійним житлом сім`ї ОСОБА_3 шляхом її подальшої приватизації.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області відкрито загальне позовне провадження по справі та призначено підготовче судове засідання на 21.11.2024, яке було відкладено на 19.12.2024 у зв`язку з клопотанням представника позивача.

У підготовчому судовому засіданні представник ГУНП в Черкаській області Коваленко А.П. заявила клопотання про закриття провадження у справі. В обґрунтування клопотання вказала, що спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Вважає, що підставою для надання ОСОБА_3 службового житла було рішення виконавчого комітету Руськополянської сільської ради від 29.04.2010 №38, у зв`язку з тим, що він проходив службу в органах внутрішніх справ УМВС, а саме публічну службу. Служба в міліції/поліції є різновидом служби публічної. Спори з приводу соціального захисту працівників органів внутрішніх справ є публічно-правовими, а отже і цей спір належить до юрисдикції адміністративного суду. Посилалась на постанову Великої Палати Верхового суду у справі №362/643/21 від 08.06.2022 згідно з якою Велика Палата відступила від висновку щодо розгляду таких спорів за правилами цивільного судочинства та зазначила, що спори щодо оскарження особами з числа військовослужбовців рішень, дій, чи бездіяльності відомчих житлових (житлово-побутових, з контролю за розподілом майна) комісій є спорами з приводу проходження позивачами військової служби як різновиду служби публічної, отже такі спори належать до юрисдикції адміністративних судів.

Представник позивача ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення вказаного клопотання та зазначила, що позивач вже звільнений зі служби в поліції, а тому цей спір не є з приводу публічної служби.

Представник відповідачаНаціональної поліціїУкраїниНевгад Я.В. підтримала клопотання представника ГУНП в Черкаській області.

Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши надані сторонами документи і матеріали, дійшов до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що відповідно до витягу з рішення виконавчого комітету Руськополянської сільської ради від 29.04.2010 №38, однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 включено до числа службових Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області. Згідно з додатком до вказаного рішення, ОСОБА_3 є в списку осіб яким фактично видано ордер на жиле приміщення.

Відповідно до витягу з наказу ГУНП в Черкаській області від 17.06.2016 № 89о/с, ОСОБА_3 звільнено зі служби в поліції в запас Збройних Сил України.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», визначено, що місцевий суд є судом першої інстанції і здійснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом, місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом. Юрисдикція місцевих судів щодо окремих категорій справ, а також порядок їх розгляду визначаються законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

За змістом ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що спір між сторонами виник з приводу прав та законних інтересів, які позивач ОСОБА_3 набув у результаті проходження служби в лавах УМВС України в Черкаській області.

Згідно з частиною першою статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Статтею 60 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Зазначеними нормами права прямо передбачено, що служба у поліції є публічною службою.

З аналізу наведених норм вбачається, що служба в поліції (раніше служба в органах внутрішніх справ (міліції) належить до публічної служби.

Зазначений висновок викладений в постановах Верховного Суду у справі №761/27364/17 (провадження № 14-21цс19) від 13.03.2019 року, у справі № 461/8952/19 (провадження № 61-1613св22) від 01.08.2022 року, а також у постанові Великої палати Верховного Суду у справі № 333/298/16-ц (провадження № 14-98цс18) від 11.04.2018 року.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що служба позивача ОСОБА_3 в УМВС України в Черкаській області за своєю правовою природою належить до публічної служби.

Так, пунктами 1, 2 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Публічно-правовий спір - це, зокрема спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Отже, саме до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року в справі № 362/643/21 (провадження № 14-32цс22).

При цьому, саме до справ адміністративної юрисдикції процесуальний закон відніс публічно-правові спори, ознакою яких є не лише особливий суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких закон установив інший порядок судового вирішення. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.

Так, у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 712/5476/19, провадження № 14-62цс20, Велика Палата Верховного Суду для забезпечення єдності судової практики щодо визначення юрисдикції суду з розгляду спорів про оскарження відмови у забезпеченні жилим приміщенням або у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей і про зобов`язання надати такі приміщення чи компенсацію відступила від висновку, сформованого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 806/104/16, провадження № 11-166апп18, за позовом про визнання протиправними дій відповідачів з відмови у забезпеченні житловим приміщенням або грошовою компенсацією за належне для отримання житлове приміщення та про зобов`язання відповідачів надати позивачеві житлове приміщення або виплатити належну грошову компенсацію, щодо необхідності розгляду таких спорів за правилами цивільного судочинства, вказавши, що зазначені спориналежать до юрисдикції адміністративних судів, оскільки стосуються проходження публічної (військової) служби, у зв`язку з якою держава передбачила відповідні соціальні гарантії (пільги), а також призначення та надання таких гарантій (пільг).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 у справі №362/643/21 для забезпечення єдності судової практики щодо визначення юрисдикції суду з розгляду спорів з приводу проходження військової служби, в саме щодо оскарження особами з числа військовослужбовців рішень, дій чи без діяльності відомчих житлових (житлово-побутових, з контролю за розподілом житла) комісій, відступила від висновку щодо розгляду таких спорів за правилами цивільного судочинства, викладених у її постановах від 06.06.2018 року у справі № 752/5881/15-ц, від 29.08.2018 року у справі № 488/1176/14-а, від 20.09.2018 року у справі № 815/2551/15, від 23.01.2019 року у справі № 806/5217/15, від 04.09.2019 року у справі № 826/17556/16, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.03.2021 року у справі № 127/15109/18 і від 24.09.2021 року у справі № 748/303/20, а також у постановах Верховного Суду України від 16.12.2015 року у справі № 6-2139цс15 і від 02.03.2016 року у справі № 6-14цс16а. Спори щодо оскарження особами з числа військовослужбовців рішень, дій чи бездіяльності відомчих житлових (житлово-побутових, з контролю за розподілом житла) комісій є спорами з приводу проходження позивачами військової служби як різновиду служби публічної. Саме у зв`язку з останньою держава передбачила відповідні соціальні гарантії, а також порядок їх реалізації. Отже, такі спори належать до юрисдикції адміністративних судів (п. 66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 року у справі № 362/643/21, провадження № 362/643/21).

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 331/3641/21 (провадження № 61-5521св21), від 14 грудня 2022 року у справі № 389/3690/21 (провадження № 61-9563св22), та від 10 травня 2023 року у справі № 389/3664/21 (провадження № 61-10476св22).

Проаналізувавши вищенаведене, оскільки право, яке позивач ОСОБА_3 вважає порушеним, він набув під час проходженням ним служби в органах внутрішніх справ та у зв`язку з проходженням служби позивач вселився у спірне житлове приміщення, на цей час бажає виключити його із числа службового, тобто спір у цій справі виник з приводу можливості реалізації позивачем його права на соціальну гарантію, надану йому в силу проходження служби в органах поліції, то такий спір є публічно-правовим, а тому підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, вказана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно абз. 1 ч. 1 ст.256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

З огляду на те, що суд на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України дійшов висновку про закриття провадження у справі, відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України позивачу ОСОБА_3 роз`яснюється його право звернутися із таким позовом в порядку адміністративного судочинства до відповідного суду адміністративної юрисдикції.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України, третя особа без самостійних вимог Виконавчий комітет Руськополянської сільської ради про визнання права на виключення квартири із числа службових для забезпечення постійним житлом підлягає закриттю, оскільки зазначені позовні вимоги позивача не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 255, 256 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 доГоловного управлінняНаціональної поліціїв Черкаськійобласті,Національної поліціїУкраїни,Міністерства внутрішніхсправ України,третя особабез самостійнихвимог Виконавчийкомітет Руськополянськоїсільської ради провизнання правана виключенняквартири ізчисла службовихдля забезпеченняпостійним житлом- закрити у зв`язку із тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачу ОСОБА_3 , що підсудність розгляду даної справи відноситься до адміністративної юрисдикції.

Роз`яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 24 грудня 2024 року.

Суддя: Н. С. Волкова