Рішення

від 11.12.2024 по справі 607/18947/23

ТЕОФІПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/18947/23

Провадження № 2/685/82/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2024 року

Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі

головуючого судді Самойловича А.П.,

за участі секретаря Сороки В.Р.,

позивача ОСОБА_1 ,

його представника ОСОБА_2 ,

представниці органу опіки та піклування Паславської О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь Хмельницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради,

В С Т А Н О В И В :

03 жовтня 2023 року адвокат Бакалець І.Г., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, заявивши вимогу позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо їх спільних дітей: доньки ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після народження в 2023 році молодшої дитини відповідачка стала регулярно зловживати алкогольними напоями та наркотичними засобами, відсторонилася від догляду та виховання дітей, не цікавиться їх розвитком, зникає з дому на тривалі проміжки часу, веде антисоціальний спосіб життя. Всі обов`язки щодо виховання, піклування, забезпечення дітей всім необхідним взяв на себе позивач, батько дітей.

В ході судового розгляду позивач свої вимоги підтримав та зазначив, що дружина залишила тримісячного сина на його виховання, а сама зникла у невідомому напрямку. В даний час самостійно виховує двох дітей, через малий вік молодшої дитини не може влаштуватися на роботу, тому фактично проживає на матеріальну допомогу своєї матері, яка працює в Італії.

Представник позивача адвокат Бакалець І.Г. позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, та додатково пояснив, що відповідачка, крім невиконання батьківських обов`язків, також зловживає алкогольними напоями та наркотичними засобами, її часто бачили в стані сп`яніння, вона проживає в якомусь підвалі, можна навіть сказати «притоні», за собою не слідкує.

Малолітня ОСОБА_4 , в присутності представника органу опіки та піклування Паславської О.І., головного спеціаліста юрисконсульта Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, пояснила, що останні півроку, можливо більше, мама не з`являється дома, по телефону не вони спілкуються бо у матері немає мобільного телефону, а коли ще жили разом, то багато разів вона приходила додому п`яною, часто знаходила дома в маминих речах трубочки та бачила якийсь білий порошок в маленьких пакетиках. Пам`ятає, що раніше батьки між собою часто сварилися, інколи приїздила поліція. Останній раз бачила маму три тижні тому через вікно, коли та йшла по вулиці повз їх будинок і щось голосно кричала.

Зазначила, що бажає, щоб маму позбавили батьківських прав, так як їх з братом виховує тато, і вона обізнана, в чому полягає позбавлення батьківських прав.

Відповідачка, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення від суду, в суд неодноразово не з`явилася, справа розглянута за її відсутності.

В ході підготовчого провадження відповідачка ОСОБА_3 в судові засідання двічі з`являлася, позовних вимог не визнавала, зазначивши, що в даний час дійсно з дітьми не проживає.

Заслухавши доводи осіб, які беруть участь у справі, думку дитини та дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

В разі ухилення батьків від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини вони, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, можуть бути позбавлені батьківських прав, тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та інших, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті споріднення з нею.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_3 перебувають в шлюбі з 05 березня 2011 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 5), є батьками ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей (а.с. 4, 6).

Відповідно до акту обстеження умов проживання, складеного 02 жовтня 2023 року комісією Служби у справах дітей Тернопільської міської ради, діти проживають разом з позивачем у квартирі в гуртожитку в АДРЕСА_1 (а.с. 7).

Тобто судом встановлено, що діти ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживають разом з батьком, ОСОБА_3 проживає окремо від них та не приймає участі у вихованні дітей.

Однак в ході судового розгляду не знайшов свого підтвердження факт винної поведінки матері та її свідомого нехтування своїми обов`язками по вихованню дітей.

З пояснень позивача встановлено, що квартира, в якій він разом з дітьми в даний час проживає та в якій також проживали разом з відповідачкою, належить на праві власності йому особисто.

Оскільки спір стосується захисту прав двох малолітніх дітей, а також зважаючи на наведені позивачем у позовній заяві відомості щодо антисоціальної поведінки відповідачки, судом, у визначеному ч. 2 ст. 13 ЦПК України порядку, з власної ініціативи в режимі повного доступу до Єдиного реєстру судових рішень було одержано відомості про притягнення позивача та відповідачки до адміністративної відповідальності, роздруковані з Реєстру копії відповідних постанов приєднано до матеріалів справи.

Відповідачка тричі притягувалася до адміністративної відповідальності згідно постанов Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 грудня 2019 року № 607/27249/19 за ч. 1 ст. 184 КУПАП за неналежне виховання своїх дітей ОСОБА_6 , 2007 р.н., та ОСОБА_4 , 2011 р.н., яке полягало в залишенні їх 18 листопада 2019 року зі своїм чоловіком ОСОБА_7 , який зловживає алкогольними напоями, наразивши дітей на небезпеку (а.с. 95), від 02 грудня 2021 року № 607/21947/21 за ч. 1 ст. 184 КУПАП за ухилення від виконання передбачених ч. 1 ст. 150 СК України обов`язків, яке виразилося у тому, що її малолітня донька ОСОБА_4 , 2011 р.н., нанесла удар долонею руки в область обличчя іншої дівчинки-однолітки (а.с. 96-97) та від 02 квітня 2024 року № 607/5777/24 за ч. 1 ст. 173-2 КУПАП за вчинення 02 березня 2024 року близько 01 год. за місцем проживання позивача домашнього насильства психологічного характеру стосовно свого чоловіка ОСОБА_1 , яке виражалося в умисному висловлюванні погроз в його сторону, чим могла бути завдана шкода його психічному здоров`ю (а.с. 98-99). Останній епізод мав місце уже після надходження даної справи на розгляд суду.

Натомість позивач за цей же період сам позивач ОСОБА_1 згідно постанов Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 грудня 2019 року, 23 вересня та 09 листопада 2021 року, 02 та 15 грудня 2022 року, 09 січня, 08 лютого та 09 серпня 2023 року систематично притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім`ї та неналежного виконання батьківських обов`язків за ст.ст. 173-2 та 184 КУПАП, а саме: 18 листопада 2019 року неналежно займався вихованням дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , оскільки перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння вчинив з дітьми суперечку в телефонному режимі (а.с. 100); 07 вересня 2021 року за місцем свого проживання вчинив домашнє насильство стосовно свого сина ОСОБА_6 , а саме, забрав мобільний телефон, вигнав з квартири і не впускав, ображав нецензурною лайкою, чинив моральний та психологічний тиск (а.с. 101); 04 листопада 2021 року близько 6 год. ранку за місцем проживання, в присутності малолітніх дітей ОСОБА_8 , 2007 р.н., та ОСОБА_9 , 2011 р.н., вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_3 , а саме, штовхав і шарпав її, ображав нецензурною лайкою (а.с. 102-103); 21 листопада 2021 року близько 22:50 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, за місцем свого проживання вчинив домашнє насильство щодо своєї доньки ОСОБА_4 , яку не впускав до помешкання, та щодо дружини ОСОБА_3 , яку обзивав нецензурними словами, погрожував їй та виганяв з помешкання (а.с. 104-105); 15 листопада 2022 року близько 17:30 год., перебуваючи за місцем свого проживання в п`яному вигляді, виражався в сторону дружини нецензурними словами, вигнав її з помешкання та заборонив туди заходити (а.с. 108-109); 27 листопада 2022 року о 00:30 хв. за місцем проживання висловлювався нецензурною лайкою в сторону своєї доньки (а.с. 106-107); 31 липня 2023 року близько 9 год. висловлював словесні образи відносно дружини ОСОБА_3 , штовхав та шарпав її, вдарив в область голови (а.а.с 114-115); 27 грудня 2023 року близько 21:40 год. за місцем проживання ображав нецензурними словами свою дружину ОСОБА_3 та малолітню доньку ОСОБА_10 , погрожував їм фізичною розправою (а.с. 110-111).

Тобто явно вбачається, що причиною залишення відповідачкою квартири, де вона проживала разом з чоловіком та дітьми, є наслідком створення самим позивачем нестерпних умов для її проживання через систематичне насильство з його боку, тим більше, що квартира не є їх спільною сумісною власністю.

В матеріалах справи не міститься відомостей про наявність у відповідачки іншого житла, придатного для проживання разом з дітьми, тому проживання дітей разом з батьком у даному випадку є цілком виправданим з точки зору забезпечення права дітей на належні умови проживання, через що даний факт не може бути підставою для позбавлення її батьківських прав.

Суд не погоджується з висновком органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , затверджений рішенням Тернопільської міської ради від 10 квітня 2024 року № 602 (а.с. 78-81), оскільки при його складенні та затвердженні не було прийнято до уваги встановлені судом обставини.

Суд також не враховує думку ОСОБА_11 , доньки сторін по справі, про її бажання щодо позбавлення матері батьківських прав, оскільки така її позиція сформована під впливом батька, крім того, в суду є сумніви щодо чіткого розуміння нею, зважаючи на малолітній вік, в чому полягає позбавлення батьківських прав одного з батьків.

Посилання сторони позивача щодо ведення відповідачкою антисоціального способу життя, зловживання нею алкогольними та наркотичними засобами, лікування в наркодиспансері, проживання на закинутій квартирі тощо, суд до уваги не приймає, оскільки такими підставами не було обґрунтовано позовні вимоги.

Дослідивши докази в їх сукупності, суд не знайшов підстав для застосування щодо відповідачки позбавлення батьківських прав, як крайньої міри впливу на особу, яка не виконує батьківських обов`язків, оскільки вона заперечує проти позбавлення її батьківських прав, а неучасть у вихованні викликана об`єктивними причинами.

Керуючись ст.ст. 19, 150, 155, 164, 165, 167 СК України, ст.ст. 263-265 ЦПК України

У Х В А Л И В :

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 23 грудня 2024 року.

Суддя Самойлович А.П.