Постанова

від 25.12.2024 по справі 200/2135/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/60/24 Справа № 200/2135/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Кудрявцева Т. О. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Пищиди М.М.

суддів - Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В.

за участю секретаря судового засідання - Лопакової А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 правонаступником якого є ОСОБА_2 до Держави України в особі Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Державної казначейської служби України, треті особи - Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави України в особі Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Державної казначейської служби України, треті особи - Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 21.11.2007 року він придбав автомобіль марки Hyundai модель Tucson, 2007 року випуску, тип легковий, кузов № VIN- НОМЕР_1 , колір сіро-блакитний, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартість якого складала еквівалент 28 198,01 доларів США.

23 листопада 2007 року на підставі укладеного з позивачем та ЗАТ «ОТП Банк», який змінив назву на ПАТ «ОТП Банк» кредитного договору № CL-301/807/2007, позивач отримав кредит 25378,00 доларів США з терміном повернення до 24.11.2014 року.

З метою забезпечення вказаного кредитного договору 23 листопада 2007 року ОСОБА_1 з банком укладено договір застави № PCL-301487/2007, за умовами якого надав в заставу банку вказаний автомобіль.

У період з 23.11.2007 по 23.10.2014 року включно позивач щомісячними платежами повертав банку кредит та сплачував проценти за користування цими коштами.

29 липня 2014 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 укладено договори про відступлення права вимоги за вищевказаними договорами.

16 серпня 2014 року за заявою ОСОБА_3 приватний нотаріус ДМНО Кулініч А.С. вчинив виконавчий напис № 186, яким звернув стягнення на предмет застави, а саме вищевказаний автомобіль, на користь ОСОБА_3 в рахунок погашення боргу у розмірі 24 751,38 грн.

Позивач зазначає, що 18 серпня 2014 року державним виконавцем Бабушкінського ВДВС ДМУЮ Куземченко А.С. за заявою ОСОБА_3 відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_4 з примусового виконання вказаного виконавчого напису, накладено арешт на автомобіль та оголошено заборону на його відчуження, а потім оголошено його у розшук.

17 вересня 2014 року позивач був затриманий працівниками ДПС та державним виконавцем. Відмовивши залишити йому автомобіль, державний виконавець вилучив його в нього разом з ключами, свідоцтвом про реєстрацію, про що склав Акт опису й арешту майна, та помістив автомобіль на майданчик тимчасового збереження описаних і арештованих транспортних засобів ТОВ «Династія-Дніпро», та повернув йому ключі. Того ж дня державний виконавець за допомогою евакуатора вилучив його автомобіль з майданчика та без складання документів передав його на зберігання ОСОБА_3 .

В межах розгляду його позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська 08.10.2014 року було зупинено стягнення за вказаним виконавчим написом, заочним рішенням суду від 11.03.2015 року виконавчий напис був визнаний таким, що не підлягає виконанню.

03 червня 2015 року він звернувся до начальника Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції із заявою про закриття виконавчого провадження та повернення автомобіля.

05 червня 2015 року постановою № НОМЕР_5 державний виконавець Куземченко А.С. поновив виконавче провадження, та в подальшому оголосив у розшук його автомобіль з посиланням на неможливість встановлення місцезнаходження автомобіля.

Постановами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2015 року у справі №804/16122/14, від 18 лютого 2016 року у справі №804/3753/15, які залишено без змін судом апеляційної та касаційної інстанцій, визнані протиправними дії державного виконавця Куземченка А.С. щодо відкриття виконавчого провадження, заміни відповідального зберігача арештованого автомобіля та щодо інших дій, пов`язаних з виконанням вказаного виконавчого напису. Виданий на примусове виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року виконавчий лист залишився без виконання, автомобіль йому повернутий не був, чим йому заподіяні матеріальна та моральна шкода.

Враховуючи зазначене, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив суд стягнути на його користь з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України завдану майнову шкоду у розмірі 850 334,96 грн. та моральну шкоду у розмірі 585 889,20 грн.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Держави України в особі Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Державної казначейської служби України, треті особи - Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задоволено частково .

Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 завдану посадовою особою Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) майнову шкоду у розмірі 844 593,11 грн., моральну шкоду у розмірі 585 889,20 грн., судовий збір у розмірі 12 483 грн. 43 коп., а всього - 1 442 965 грн. 74 коп.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що при винесенні рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, недостатньо повно досліджені письмові докази та дійсні обставини справи.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за потрібне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 23 листопада 2007 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CL-301/807/2007 на суму 25378 доларів США зі сплатою 10,49 % річних з кінцевим терміном повернення не пізніше 24 листопада 2014 року.

З метою забезпечення вказаного кредитного договору 23 листопада 2007 року укладено договір застави № PCL-301487/2007, за умовами якого позивач надав в заставу банку автомобіль марки Hyundai модель Tucson, 2007 року випуску, тип легковий, кузов №VIN- НОМЕР_1 , колір сіро-блакитний, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить йому на праві власності, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 22 листопада 2007 року РЕВ 6-го МВ ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області, заставною вартістю 142 400,00 грн.

26 грудня 2013 року ДП «Інформаційний центр Міністерства юстиції України» до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, за заявою ПАТ «ОТП Банк» внесено запис № 14096958 про заставу автомобіля марки Hyundai модель Tucson, 2007 року випуску, тип легковий, кузов № VIN- НОМЕР_1 , колір сіро-блакитний, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та накладення заборони на його відчуження.

29 липня 2014 року між ПАТ «ОТП Банк» (первісний кредитор) та ОСОБА_3 (новий кредитор) укладено посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. за реєстровим № 2880 договір про відступлення права вимоги за договором застави № PCL-301487/2007 від 23 листопада 2007 року.

В той же день, приватний нотаріус ДМНО Бондар І.М. внесла до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про заміну обтяжувача за договором застави № PCL-301487/2007 від 23 листопада 2007 року з ПАТ «ОТП Банк» на ОСОБА_3

16 серпня 2014 року приватний нотаріус ДМНО Кулініч А.С. вчинив виконавчий напис № 186, яким звернув стягнення на предмет застави, а саме на належний позивачу автомобіль марки Hyundai модель Tucson, 2007 року випуску, тип легковий, кузов № VIN- НОМЕР_1 , колір сіро-блакитний, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_3 в рахунок погашення боргу у розмірі 24751,38 грн.

18 серпня 2014 року державним виконавцем Бабушкінського ВДВС ДМУЮ Куземченко А.С. на підставі заяви ОСОБА_3 відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_5 з примусового виконання виконавчого напису № 186 від 16 серпня 2014 року про звернення стягнення на автомобіль марки Hyundai модель Tucson, 2007 року випуску, тип легковий, кузов № VIN- НОМЕР_1 , колір сіро-блакитний, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Крім того, 18 серпня 2014 року державним виконавцем Куземченко А.С. прийнято постанову, якою накладено арешт на автомобіль марки Hyundai модель Tucson, 2007 року випуску, тип легковий, кузов № VIN- НОМЕР_1 , колір сіро-блакитний, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та оголошено заборону на його відчуження.

19 серпня 2014 року державним виконавцем Куземченко А.С. винесено постанову ВП НОМЕР_5 про розшук майна боржника.

17 вересня 2014 року у відповідності до Акту опису й арешту майна автомобіль марки Hyundai модель Tucson, 2007 року випуску, тип легковий, кузов № VIN- НОМЕР_1 , колір сіро-блакитний, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вилучено у позивача та передано на відповідальне зберігання стягувачу ОСОБА_3

24 жовтня 2014 року виконавче провадження ВП № НОМЕР_5 зупинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 Закон України «Про виконавче провадження».

11 березня 2015 року заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 200/17434/14-ц (провадження № 2/200/3956/2014), яке набрало законної сили 24 березня 2015 року, виконавчий напис № 186 від 16 серпня 2014 року, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ДМНО Кулініч А.С., визнано таким, що не підлягає виконанню.

03 червня 2015 року позивач звернувся до начальника Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Циганко О.В. із заявою про виконання рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2015 року та повернення йому арештованого автомобіля марки Hyundai модель Tucson, 2007 року випуску, тип легковий, кузов № VIN- НОМЕР_1 , колір сіро-блакитний, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

05 червня 2015 року постановою № НОМЕР_5 державний виконавець Куземченко А.С. поновив виконавче провадження з підстав встановлених ч. 5 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

18 червня 2015 року державним виконавцем Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Куземченко А.С. винесено постанову ВП № НОМЕР_5 про розшук належного на праві власності позивачу ОСОБА_1 автомобіля марки Hyundai модель Tucson, 2007 року випуску, тип легковий, кузов № VIN- НОМЕР_1 , колір сіро-блакитний, реєстраційний номер НОМЕР_2 , підставою чого стала неможливість встановлення місцезнаходження автомобіля, який перебував на відповідальному зберіганні у ОСОБА_3 .

Цього ж дня, постановою ВП НОМЕР_4 від 18 червня 2015 року, затвердженою начальником Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Циганко О.В., державний виконавець Куземченко А.С. зупинив виконавче провадження до розгляду справи по суті, яка розглядалась Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2015 року у справі №804/16122/14, залишеною без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, визнані протиправними дії державного виконавця Куземченко А.С. з відкриття виконавчого провадження НОМЕР_4; звернення стягнення у виконавчому проваджені НОМЕР_4 на автомобіль марки Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; визнані протиправними та скасовані постанови НОМЕР_4 від 18 серпня 2014 року про відкриття виконавчого провадження, ВП НОМЕР_4 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; ВП НОМЕР_4 від 19 серпня 2014 року про розшук майна боржника у виконавчому провадженні НОМЕР_4; визнані протиправними дії державного виконавця Куземченко А.С. щодо складання акту б/н опису й арешту майна від 17 вересня 2014 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року у справі №804/3753/15, яку залишено без змін судом апеляційної та касаційної інстанцій, визнані протиправними дії державного виконавця Куземченка А.С. щодо заміни відповідального зберігача арештованого автомобіля Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з представника ТОВ «Династія-Дніпро» Скребець О.С. на стягувача ОСОБА_3 , постанова ВП НОМЕР_4 від 22 вересня 2014 року про заміну відповідального зберігача скасована.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року у справі №804/7899/15, яку залишено без змін судом апеляційної та касаційної інстанцій, визнані та скасовані постанови державного виконавця Куземченка А.С., ВП НОМЕР_4 про розшук майна боржника та заборону його відчуження від 18 червня 2015 року та ВП НОМЕР_4 про зупинення виконавчого провадження від 18 червня 2015 року; Бабушкінський ВДВС зобов`язано закінчити ВП НОМЕР_4 та передати позивачу ОСОБА_4 за актом приймання передачі автомобіль Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

На примусове виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року судом 28 квітня 2016 року видано виконавчий лист №804/7899/15, на підставі якого відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 13 липня 2016 року відкрив виконавче провадження НОМЕР_6, надавши боржнику Шевченківському ВДВС самостійно виконати вимоги виконавчого документу в строк до 20 липня 2016 року.

Постановою ВП НОМЕР_6 від 18 липня 2016 року ВПВР УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області повернув позивачеві виконавчий лист без виконання з підстав відсутності у боржника визначеного виконавчим документом майна, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу.

На Шевченківський ВДВС Дніпропетровський окружний адміністративний суд у своїх постановах поклав обов`язок повернути ОСОБА_1 незаконно вилучений державним виконавцем у виконавчому провадженні НОМЕР_4 автомобіль, що, в силу ч.4 ст.82 ЦПК України, додаткового доказування не потребує.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, про що свідчить Свідоцтво про смерть, видане Чечелівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 13 жовтня 2022 року.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19 жовтня 2022 року провадження по справі було зупинено до з`ясування кола спадкоємців ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та вирішення питання про залучення їх до участі у справі.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 04 листопада 2024 року поновлено провадження у справі та витребувано у Першої Новомосковської Державної нотаріальної контори Дніпропетровської області інформацію щодо осіб, які прийняли спадщину, та копію спадкової справи після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

06 грудня 2024 року на виконання ухвали Дніпровського апеляційного суду від 04 листопада 2024 року Перша Новомосковська Державна нотаріальна контора Дніпропетровської області надала копію спадкової справи померлого ОСОБА_1 .

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 грудня 2024 року залучено ОСОБА_2 до участі у справі в якості правонаступника ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що спірний автомобіль вибув з фактичного володіння ОСОБА_1 у зв`язку із протиправними діяннями державного виконавця внаслідок незаконної передачі арештованого майна особі, яка для цього не мала будь-яких об`єктивних можливостей і реального наміру на його збереження, що є підставою для визнання проведених державним виконавцем Куземченко А.С. виконавчих дій з порушенням вимог діючого на той час законодавства, внаслідок яких належний позивачеві автомобіль у виконавчому провадженні НОМЕР_4 з вини виконавця Куземченко А.С. втрачений та позивач зазнав майнової та моральної шкоди.

Колегія суддів частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до частини другої статті 87 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Згідно з статтею 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Завдання шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю незаконними діяннями органів державної влади, органів влади Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування є діяння, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції вищезазначених органів. Незаконність рішення, дії чи бездіяльності завдавача шкоди повинна бути доведена.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів (стаття 1175 ЦК України).

Для застосування вказаних положень необхідні такі умови: а) завдання шкоди в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта; б) визнання такого нормативно-правового акта незаконним та його скасування.

Суд першої інстанції на підставі належної оцінки зібраних у справі доказів та фактичних обставин справи, аналізу норм, дійшов обґрунтованого висновку, що спірний автомобіль вибув з фактичного володіння ОСОБА_1 у зв`язку із протиправними діяннями державного виконавця внаслідок порушення останнім вимог Закону України «Про виконавчого провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, внаслідок яких належний позивачеві автомобіль втрачений.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що саме на Шевченківський ВДВС Дніпропетровський окружний адміністративний суд у своїх постановах поклав обов`язок повернути ОСОБА_1 незаконно вилучений державним виконавцем у виконавчому провадженні НОМЕР_4 автомобіль, що, в силу ч.4 ст.82 ЦПК України, додаткового доказування не потребує.

Встановивши факт вчинення посадовою особою державної виконавчої служби неправомірних дій, що встановлено рядом судових рішень, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення на користь ОСОБА_1 збитків відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України, а тому він має право на відшкодування майнової шкоди в розмірі вартості сплачених платежів банку, як реальної вартості автомобіля, який ним втрачено через порушення державним виконавцем вимог законодавства.

Розмір визначеної судом першої інстанції, майнової шкоди відповідачами не спростовано належними та допустимими доказами.

Щодо моральної шкоди колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч.3 ст. 1230 ЦПК України, до спадкоємця переходить право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя.

Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частина друга статті 23 ЦК України). Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (частина п`ята статті 23 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З огляду на те, що «розумність» і «справедливість» є оціночними поняттями, суди, насамперед першої та апеляційної інстанції, які заслуховують сторін та встановлюють фактичні обставини справи, мають широкий діапазон розсуду під час визначення розумного та справедливого (співмірного) розміру відшкодування моральної шкоди.

Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17 (адміністративне провадження № К/9901/59673/18) дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (пункт 49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (пункт 52). Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (пункт 56).

Відсутність наслідків у вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав страждань та приниження, а отже, і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано.

У практиці Європейського суду з прав людини порушення державою прав людини, що завдають психологічних страждань, розчарувань та незручностей зокрема через порушення принципу належного врядування, кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди (наприклад, Рисовський проти України, № 29979, пункти 86, 89, від 20 жовтня 2011 року, Антоненков та інші проти України, № 14183/02, пункт 71, від 22 листопада 2005 року).

Таким чином, психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, можуть свідчить про заподіяння їй моральної шкоди.

Виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.

При цьому слід виходити з презумпції, що порушення прав людини з боку суб`єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов`язкам (статті 3, 19 Конституції України).

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до частини першої якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом (частина друга статті 1167 ЦК України).

У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставини справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.

При цьому в силу статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

А за положенням статті 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 28 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», при розгляді позовів фізичних чи юридичних осіб про відшкодування завданої шкоди рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця під час проведення виконавчого провадження суди повинні враховувати, що в таких справах відповідачами є держава в особі відповідних органів державної виконавчої служби, що мають статус юридичної особи, в яких працюють державні виконавці, та відповідних територіальних органів Державної казначейської служби України.

Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди у такому випадку є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.

Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби.

З урахуванням зазначених норм, Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2015 року у справі №804/16122/14, залишеною без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, визнані протиправними дії державного виконавця Куземченко А.С. з відкриття виконавчого провадження НОМЕР_4; звернення стягнення у виконавчому проваджені НОМЕР_4 на автомобіль марки Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; визнані протиправними та скасовані постанови НОМЕР_4 від 18 серпня 2014 року про відкриття виконавчого провадження, ВП НОМЕР_4 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; ВП НОМЕР_4 від 19 серпня 2014 року про розшук майна боржника у виконавчому провадженні НОМЕР_4; визнані протиправними дії державного виконавця Куземченко А.С. щодо складання акту б/н опису й арешту майна від 17 вересня 2014 року;

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року у справі №804/3753/15, яку залишено без змін судом апеляційної та касаційної інстанцій, визнані протиправними дії державного виконавця Куземченка А.С. щодо заміни відповідального зберігача арештованого автомобіля Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з представника ТОВ «Династія-Дніпро» Скребець О.С. на стягувача ОСОБА_3 , постанова ВП НОМЕР_4 від 22 вересня 2014 року про заміну відповідального зберігача скасована;

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року у справі №804/7899/15, яку залишено без змін судом апеляційної та касаційної інстанцій, визнані та скасовані постанови державного виконавця Куземченка А.С., ВП НОМЕР_4 про розшук майна боржника та заборону його відчуження від 18 червня 2015 року та ВП НОМЕР_4 про зупинення виконавчого провадження від 18 червня 2015 року; Бабушкінський ВДВС зобов`язано закінчити ВП НОМЕР_4 та передати позивачу ОСОБА_4 за актом приймання передачі автомобіль Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_2 ., враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про факт заподіяння позивачу моральної шкоди.

Оскільки встановлено, що рядом судових рішень встановлені протиправні дії посадової особи державної виконавчої служби в процесі виконання виконавчого напису нотаріуса, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що наявні усі складові цивільно-правової відповідальності, що є підставою для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди.

Оцінюючи розмір завданої йому моральної шкоди в розмірі 585 889,20 грн, позивач зазначив, що бездіяльність державного виконавця призвела до зміни її ритму життя, моральних, душевних страждань і переживань, наразі змушений постійно докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції про завдану йому моральну шкоду, колегія суддів водночас не бачить підстав для визначення розміру відшкодування моральної шкоди у сумі 585 889,20 грн, встановленому судом першої інстанції.

Як вже зазначалось, при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості, при цьому «розумність» і «справедливість» є оціночними поняттями.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, § 62, від 12 липня 2007 року).

Так, внаслідок бездіяльності державного виконавця, яка визнана неправомірною судовими рішеннями, позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає у необхідності докладання ним додаткових зусиль для організації свого життя. Але при визначенні розміру завданої позивачу моральної шкоди в результаті цього необхідно виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи характер правопорушення, тривалість та глибину моральних страждань, про які зазначав позивач, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зменшення присудженого судом першої інстанції розміру моральної шкоди з 585 889,20 грн до 40 000,00 грн, з урахуванням принципу розумності та справедливості. Такий розмір є таким, що відповідає глибині та ступеню моральних і фізичних страждань позивача, враховує ступінь вини відповідача.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2022 року в частині стягнення моральної шкоди підлягає зміні, з 585 889,20 грн до 40 000 грн., в решті - рішення суду першої інстанції має бути залишено без змін.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) - задовольнити частково.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2022 року - змінити в частині розміру суми відшкодування моральної шкоди, стягнутої з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України завдану посадовою особою Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на користь ОСОБА_1 правонаступником якого є ОСОБА_2 , зменшивши її зі 585 889,20 грн до 40 000 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.

Судді: