Ухвала

від 26.12.2024 по справі 947/23959/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/23959/22

Провадження № 1-кп/947/142/24

УХВАЛА

26.12.2024 м.Одеса

Київський районний суд м.Одеси у складі судді ОСОБА_1 , який здійснює кримінальне провадження одноособово,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вприміщені судуклопотання прокурорапро продовженнястроку діїзапобіжного заходуу видітримання підвартою іклопотання обвинуваченогопро змінузапобіжного заходуу кримінальномупроваджені №12022163480000541 від 04.08.2022 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Одеси, громадянин України, українець, неодружений, підтримує фактичні шлюбні відносини з ОСОБА_4 , має на утриманні неповнолітню дитину, офіційно не працевлаштований, з середньою освітою, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 і його захисника адвоката ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого, мотивуючи клопотання тим, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає позбавлення волі на тривалий строк, а також наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, спрямовані на спроби переховуватися від суду з метою уникнення покарання, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню або вчинити новий злочин, оскільки обвинувачений офіційно не працевлаштований, не має стійких соціальних зв`язків, зловживає алкогольними напоями, агресивний у поведінці, у нього відсутні тяжкі хронічні захворювання, які б перешкоджали його триманню в умовах ізоляції від суспільства.

Обвинувачений звернувся до суду з письмовим клопотанням про зміну запобіжного заходу на нічний домашній арешт, навівши мотиви, що ризики не доведені, формально перераховані і невизнання вини не є підставою для тримання під вартою.

Захисник - адвокат ОСОБА_6 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, оскільки ризики, на які посилається прокурор, не доведені, а лише перераховані. Свідки і потерпілий вже допитані, письмові докази досліджені. Обвинувачений має постійне місце проживання в Одесі, має стійки соціальні зв`язки, дружину і неповнолітню доньку, прибуток з незаконних джерел не отримував, працював неофіційно на ринку «7 кілометр», до кримінальної відповідальності притягається вперше. Просив відмовити в задоволені клопотання прокурора. Клопотання обвинуваченого захисник підтримав.

Прокурор заперечив проти зміни запобіжного заходу на домашній арешт, оскільки саме тримання під вартою через превентивні властивості запобігає настанню ризиків, які не відпали і не зменшилися.

Суд вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши наявні у суду матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про те, що необхідно продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою, а в задоволенні клопотання захисника - відмовити. При цьому суд виходить з наступного.

З обвинувального акту і доданих до нього матеріалів вбачається, що на обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненнітяжкого кримінальногоправопорушення,санкція якогопередбачає покаранняу видіпозбавлення воліна тривалийстрок, зібрані певні докази, які суд ще не дослідив у повному обсязі.

Відповідно до ст.177 КПК України суд вважає доведеною наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, з огляду на тяжкість покарання, яке йому загрожує у випадку доведеності його вини:

може здійснити дії на спроби переховування від суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки він оспорює обвинувачення, подій не пам`ятає через перебування на момент вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, не має міцні соціальні зв`язки, оскільки в зареєстрованому шлюбі не перебуває, а підтримує фактичні шлюбні відносини із ОСОБА_4 ;

може вчинити інші кримінальні правопорушення, виходячи з характеру обвинувачення і обставин вчинення кримінального правопорушення, у тому числі за обтяжуючою покарання обставиною - вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Суд, обговоривши з учасниками кримінального провадження можливість застосування інших менш суворих запобіжних заходів, враховуючи доведені ризики, обставини кримінального провадження, його суспільний інтерес, данні про особу обвинуваченого, дійшов висновку про те, що інші менш суворі види запобіжних заходів не зможуть забезпечити мети заходів забезпечення кримінального провадження, досягнення якої вимагається Національним законодавством, що узгоджується з Рішенням ЄСПЛ «Камишев проти України».

Саме через превентивні властивості найсуворішого запобіжного заходу виключається реалізація доведених прокурором ризиків.

Хоча ризики незаконного впливу на потерпілого і свідків відпали, оскільки свідки і потерпілий були допитані в судовому засіданні, інші наведені прокурором ризики продовжують існувати, і їх вага є значною, а тому законних підстав для пом`якшення запобіжного заходу на даний час не вбачається, у зв`язку з чим в задоволені клопотання захисника слід відмовити.

У справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, не допускається автоматичне продовження строків тримання під вартою (справи «Тейс проти Румунії», «Чанєв проти України»).

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що суворість передбаченого покарання «є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У справі «Летелье проти Франції» вказано, особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

На підставі викладеного, при вирішенні питання про наявність підстав для продовження строку тримання під вартою враховується у сукупності доведеність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, яке загрожує обвинуваченому за інкримінований злочин, а також наявність ризиків визначених ст.177 КПК України.

Відповідно до ст.183 КПК України суд під час застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою має право не визначати розмір застави щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства. ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції ухвалою Одеського апеляційного суду від 04.11.2024 визначив розмір застави як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід.

Тому суд першої інстанції вимушений у даному конкретному кримінальному провадженні передбачити заставу як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід.

Данні про особу обвинуваченого, які свідчать на його користь, заслуговують на увагу, але не є вирішальними для пом`якшення запобіжного заходу або зменшенню розміру застави.

Тому в задоволені клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на домашній арешт слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.331, 182, 183, 194, 197, 369-372 КПК України, ст.29 Конституції України, ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строки тримання під вартою ОСОБА_3 на строк 60 днів. Строк діїухвали закінчується 24.02.2025.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242240 (Двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на розрахунковий рахунок: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26302945; Банк отримувача ДКСУ, м.Київ; Код банкуотримувача (МФО)820172; Рахунок отримувача UA418201720355249001000005435.

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, в межах строку дії цієї ухвали:

1) прибути до суду на виклик;

2) не відлучатися з м.Одеси без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця мешкання, роботи, навчання, номеру мобільного телефону.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.ч.8, 10, 11 ст.182 КПК України у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу. Застава внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за згодою заставодавця.

Відмовити обвинуваченому в задоволені клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт з мотивів, викладених у мотивувальній частині ухвали.

Копію ухвали після її оголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.

Копію ухвалищодо обвинуваченоговідправити доДУ «Одеськийслідчий ізолятор»для виконання.

Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя ОСОБА_1