Постанова

від 24.12.2024 по справі 234/889/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8238/24 Справа № 234/889/22 Суддя у 1-й інстанції - Слюсар Л. П. Доповідач - Макаров М. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого судді Макарова М.О.

суддів Єлізаренко І.А., Свистунової О.В.

при секретарі Керімовій-БандюковійЛ.К.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Дніпро цивільнусправу заапеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 червня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради про стягнення не нарахованої та невиплаченої заробітної плати, -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2022 року до Краматорського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради про стягнення не нарахованої та невиплаченої заробітної плати.

Позов мотивовано тим, що у період з 22 січня 2008 року по 25 червня 2021 року позивачка перебувала в трудових відносинах з Комунальним виробничим підприємством «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради на посаді головного бухгалтера з 22 січня 2008 року та з 20 жовтня 2015 року переведена на посаду заступника директора з економіки. 25 червня 2021 року звільнена за власним бажанням, що підтверджується записами у трудовій книжці серія НОМЕР_1 .

Вказала, що встановлення посадових окладів здійснюється відповідно до п.3.1.5 та додатку 3 до Галузевої Угоди. В примітках додатку №3 зазначено, що посадові оклади, зокрема, заступників директора встановлюються на 10-15% нижче посадового окладу директора. В наказі по підприємству про встановлення посадових окладів зазначено, що оклад заступника директора з економіки встановлено на 15% нижче посадового окладу керівника підприємства. Згідно контракту посадовий оклад директора з 01 грудня 2020 року складає 34667,45 грн.

Нарахування та виплата її заробітної плати здійснювалася виходячи з посадового окладу 16502,00 грн. За період з 01 грудня 2020 року по 25 червня 2021 року, відповідних змін про встановлення посадових окладів не зроблено, в вищезазначеному наказі відсутній фактичний розмір посадового окладу, який повинен бути нарахований та виплачений у сумі 29467,33 грн. щомісячно (копії розрахункових листів додаються).

Таким чином, відповідачем не здійснені відповідні дії щодо встановлення позивачу відповідного розміру посадового окладу, що призвело до не донарахування та невиплати позивачу заробітної плати у сумі 85255,80 грн., що є порушенням ст.ст.2, 6, 21, 22 Закону України «Про оплату праці», ст.ст.2, 5 Закону України «Про колективні договори і угоди», п.п.2.4 Колективного договору від 17 червня 2008 року реєстраційний номер 09-01/62, п.3.1.5 додатку 3 до Галузевої угоди.

Вказала, що під час трудових відносин з відповідачем, в порушення вимог ст.ст.2, 10, 94, 96, 97 Кодексу законів про працю, ст.ст.2, 6, 21, 22 Закону України «Про оплату праці», ст.ст.2, 5 Закону України «Про колективні договори і угоди», Колективного договору позивачу не донараховані та не виплачені суми надбавок за безперервний стаж роботи за період з 16 липня 2019 року по 25 червня 2021 року в сумі 60 727,63 грн., які передбачені як обов`язкові виплати із заробітної плати ( розрахунок та копії розрахункових листів додаються). Станом на 16 липня 2019 року безперервний стаж позивача на підприємстві склав 11 років 5 місяців, що передбачає розмір щомісячної надбавки до посадового окладу 15%.

Вказала, що відповідно до п.2.7.10 Колективного договору, робітникам підприємства визначена щорічна одноразова компенсація на оздоровлення, у зв`язку з наданням щорічної відпустки. Але в порушення приписів ст.ст.2, 94, 97 Кодексу законів про працю, ст.2, 21, 22 Закону України «Про оплату праці», ст.ст.21, 23 Закону України «Про відпустки», ст.5 Закону України «Про колективні договори і угоди», Колективного договору, позивачу не нарахована та невиплачена грошова компенсація на оздоровлення, в зв`язку з наданням щорічної відпустки за весь період перебування (з 2008 року по 2021 рік) в трудових відносинах з відповідачем, що в грошовій формі складає 127 505,60 грн.

Просила суд стягнути з Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради на її користь не донараховану та невиплачену заробітну плату в сумі 273489,03 грн.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 червня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення судумотивовано тим,що позовнівимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими нане підлягаютьзадоволенню.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення та додаткове суду не відповідають фактичним обставинам справи, є незаконними та необґрунтованими.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 згідно з наказом Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради №8-к від 22 січня 2008 року була прийнята з 22 січня 2008 року на посаду головного бухгалтера. Відповідно до наказу №135-к від 19 жовтня 2015 року з 20 жовтня 2015 року переведена на посаду заступника директора з економіки. 25 червня 2021 року звільнена згідно зі ст.38 КЗпП України за власним бажанням (наказ №8 від 25 червня 2021 р.).

Між адміністрацією і первинною профспілковою організацією Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради затверджено Колективний договір реєстраційний №09-01/62 від 17 червня 2008 року, який погоджений на конференції трудового колективу від 04 червня 2008 року.

Відповідно до п.2.4.9 Колективного договору «Темпи росту заробітної плати керівників, спеціалістів службовців збільшувати пропорційно росту заробітної плати робітників».

Адміністрацією спільно з профспілковим комітетом були розглянуті та прийнятті зміни до колективного договору про підвищення тарифних ставок і схем посадових окладів працівників з 01 грудня 2019 року, які були зареєстровані в управлінні праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради відповідно до Порядку повідомної реєстрації галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод, колективних договорів за реєстраційним №06-18/192 від 10 грудня 2019 року.

В додатку №1 до протоколу №192 від 28.11.2019 року спільного засідання профкому та адміністрації КВП «Краматорська тепломережа» міськради посадовий оклад заступника директора з економіки встановлений на 15% нижче окладу керівника, тобто 15 280,00 грн.

Згідно з додатком №1 до протоколу №230 від 23 грудня 2020 року спільного засідання профкому та адміністрації КВП «Краматорська тепломережа» міськради з 01 грудня 2020 року збільшення розміру тарифної ставки робітника першого розряду та посадових окладів, у тому числі і заступника директора з економіки відбулося пропорційно росту прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, тобто на 8 %. Посадовий оклад заступника директора з економіки встановлений у сумі 16502 грн.

Згідно листа Федерації роботодавців комунальної інфраструктури енергетики та житлово-комунального господарства України від 19 березня 2024 року №19/03-24-048, Всеукраїнське об`єднання організації роботодавців «Федерації роботодавців комунальної інфраструктури енергетики та житлово-комунального господарства України» є репрезентативною стороною роботодавців в колективних переговорах на галузевому рівні в сфері житлово-комунального господарства та муніципальної інфраструктури.

Щодо Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради (код за ЄДРПОУ 00131133), зазначили, що дане підприємство не є членом Федерації роботодавців ЖКГ України та не надало згоди на представництво його інтересів в галузевих угодах, які діяли з 2017 року по теперішній час.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наступного.

Обґрунтування своїх позовних вимог позивачем на нормах Галузевої угоди між Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Об`єднанням організацій роботодавців «Всеукраїнська конференція роботодавців житлово-комунальної галузі України» та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення, а також змінах та доповненнях до Галузевої угоди, зареєстрованими Міністерством соціальної політики України від 29 липня 2019 року №13, то як встановлено в судовому засіданні КВП «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради не є членом Федерації роботодавців ЖКГ України та не надало згоди на представництво його інтересів в галузевих угодах, які діяли з 2017 року по теперішній час.

Виходячи із вищевикладеного, суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради заробітної плати у зв`язку з не донарахуванням посадового окладу у сумі 85 255,80 грн., оскільки з 01 грудня 2020 року збільшення розміру тарифної ставки робітника першого розряду та посадових окладів, у тому числі і заступника директора з економіки відбулося пропорційно росту прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, тобто на 8 % та посадовий оклад заступника директора з економіки встановлений у сумі 16502 грн.

Щодо заявлених позовних вимог позивача в частині надбавок за безперервний стаж роботи за період з 16 липня 2019 року по 25 червня 2021 року у сумі 60727,63 грн., то суд виходить з наступного.

Згідно додатку № 6 Колективного договору реєстраційний №09-01/62 від 17 червня 2008 року Положення про порядок виплати винагороди за вислугу років, п. 5. «Порядок нарахування та джерело і період виплати надбавки за стаж роботи на підприємстві», джерелом виплати надбавки за стаж роботи на підприємстві є прибуток.

З моменту підписання Колективного договору з 17 червня 2008 року та по теперішній час виплата надбавки за безперервний стаж роботи персоналу підприємства не проводилася, підприємство не мало джерела (прибутку) для нарахування та виплати персоналу надбавки за безперервний стаж роботи, а тому позовні вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо невиплати одноразової компенсації на оздоровлення у зв`язку з наданням щорічної відпустки за період з 2008 по 2021 рік в розмірі 127505,00 грн., суд виходив з того, що згідно пункту 2.7. Колективного договору реєстраційний №09-01/62 від 17 червня 2008 року «Соціальні пільги та гарантії, соціальне страхування, забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення та відпочинку працівників», встановлено, що сторони (адміністрація та профспілковий комітет) домовились спільно формувати, розподіляти кошти на соціальні, культурно-масові заходи та використовувати їх виходячи з пріоритетів та реальних фінансових можливостей підприємства. Всі накази по підприємству щодо виплат згідно п.2.7. Колективного договору були погоджені без зауважень заступником директора з економіки ОСОБА_1 та узгоджені з головою профспілкового комітету підприємства.

Оскільки виплата грошової компенсації робітникам на оздоровлення у зв`язку з наданням щорічної відпустки на підприємстві не є пріоритетною, тому з моменту підписання Колективного договору, з 17 червня 2008 року та по теперішній час виплата компенсації працівникам підприємства на оздоровлення не проводилася.

Проте, колегія суддів не може погодитись з рішенням суду в частині відмови у стягненні грошової компенсації на оздоровлення у зв`язку з наданням щорічної відпустки та надбавки за безперервний стаж роботи, з огляду на наступне.

Статтею 43 Конституції України гарантовано, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про оплату праці», суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Відповідно до ч.3 ст.94 КЗпП України, питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст.96 КЗпП України, системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.

Відповідно до ст.98 КЗпП України, оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України в редакції, що діяла на момент звернення позивача до суду з даним позовом, тобто станом на 27 січня 2022 року, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Так, матеріалами справи встановлено, що згідно пункту 2.7. Колективного договору реєстраційний №09-01/62 від 17 червня 2008 року «Соціальні пільги та гарантії, соціальне страхування, забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення та відпочинку працівників», встановлено, що сторони (адміністрація та профспілковий комітет) домовились спільно формувати, розподіляти кошти на соціальні, культурно-масові заходи та використовувати їх виходячи з пріоритетів та реальних фінансових можливостей підприємства.

Зокрема, п. 2.7.10 Колективного договору робітникам підприємства визначена щорічна одноразова компенсація на оздоровлення, у зв`язку з наданням щорічної відпустки.

Доказів, які саме виплати є пріоритетними для підприємства матеріали справи не містять.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що з Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню грошова компенсацію на оздоровлення у зв`язку з наданням щорічної відпустки з 2008 року по 2021 рік у сумі 127505,60 грн.

Окрім цього, позивачка, в своєму позові посилалась на те, що їй не донараховані та не виплачені суми надбавок за безперервний стаж роботи, оскільки станом на 16 липня 2019 року безперервний стаж на підприємстві склав 11 років 5 місяців, що передбачає розмір щомісячної надбавки до посадового окладу 15%, у зв`язку з чим просила суд стягнути на її користь надбавку за безперервний стаж роботи за період з 16 липня 2019 року по 25 червня 2021 року в сумі 60 727,63 грн.

Так, матеріалами справи встановлено, що у період з 22 січня 2008 року по 25 червня 2021 року позивачка перебувала в трудових відносинах з Комунальним виробничим підприємством «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради на посаді головного бухгалтера з 22 січня 2008 року та з 20 жовтня 2015 року переведена на посаду заступника директора з економіки. 25 червня 2021 року звільнена за власним бажанням, що підтверджується записами у трудовій книжці серія НОМЕР_1 .

13 грудня 2016 року були внесені зміни до Колективного договору №09-01/62 від 17 червня 2008 року.

Додатком № 6 до цих змін передбачена надбавка за безперервний стаж роботи, від 5 до 10 років -10%, від 10 до 15 років - 20 %, понад 15 років 30 %.

У зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що позивачка має право на надбавку за безперервний стаж роботи.

Відповідно до вимог статті 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Оскільки позивачка просила суд стягнути на її користь надбавку за безперервний стаж роботи за період з 16 липня 2019 року по 25 червня 2021 року в сумі 60 727,63 грн., колегія суддів вважає, що саме ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Що стосується вимог позивачки до в частині стягнення з Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради заробітної плати у зв`язку з не донарахуванням посадового окладу у сумі 85 255,80 грн., то колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні цих позовних вимогам, оскільки встановлено, що КВП «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради не є членом Федерації роботодавців ЖКГ України та не надало згоди на представництво його інтересів в галузевих угодах, які діяли з 2017 року по теперішній час.

Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що колективним договором передбачені виплати грошової компенсації на оздоровлення у зв`язку з наданням щорічної відпустки та надбавки за безперервний стаж роботи, а отже позовні вимоги в цій частині є законними та обґрунтованими, отже рішення суду суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог в цій частині. В іншій частині рішення суду є законним та обґрунтованим та підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 червня 2024 року в частині відмови у стягненні грошової компенсації на оздоровлення у зв`язку з наданням щорічної відпустки та надбавки за безперервний стаж роботи скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Стягнути з Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради на користь ОСОБА_1 надбавку за безперервний стаж роботи за період з 16 липня 2019 року по 25 червня 2021 року у сумі 60727,63 грн.

Стягнути з Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію на оздоровлення у зв`язку з наданням щорічної відпустки з 2008 року по 2021 рік у сумі 127505,60 грн..

В інші частині рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді І.А. Єлізаренко

О.В. Свистунова