Ухвала

від 24.12.2024 по справі 904/1172/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

24.12.2024м. ДніпроСправа № 904/1172/13-г

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Колісник І.І.,

за участю секретаря судового засідання Серостанова В.О.

та представників:

від стягувача: не з`явився;

від боржника: не з`явився

розглянув заяву Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про заміну найменування сторони у справі, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката наказу у справі

за позовом Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпротепловозоремонт", с. Партизанське Дніпропетровського району Дніпропетровської області

про стягнення 100000,00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2013 (суддя Єременко А.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпротепловозоремонт" в дохід загального фонду Державного бюджету України на рахунок Державної казначейської служби України за місцем реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпротепловозоремонт" як платника податків за кодом бюджетної класифікації 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції" 50000,00 грн штрафу, 50000,00 грн пені.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпротепловозоремонт" до спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, код за ЄДРПОУ 37989269, банк: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код банку за ЄДРПОУ 37988155, МФО банку 805012, рахунок № 31214206783005, судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), господарський суд Дніпропетровської області, код бюджетної класифікації доходів 22030001) у сумі 2000,00 грн.

15.04.2013 на виконання рішення господарського суду видано відповідні накази зі строком пред`явлення до виконання до 03.04.2014.

12.12.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до суду надійшла заява Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про заміну найменування позивача у справі, а саме Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, а також про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу суду від 15.04.2013 та видачу дубліката наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпротепловозоремонт" у дохід загального фонду Державного бюджету України штрафу у сумі 50000,00 грн та пені у сумі 50000,00 грн.

Подана заява обгрунтована зміною найменування стягувача відповідно до підпункту 7.5 пункту 7 розпорядження Антимонопольного комітету України від 28.11.2019 № 23-рп "Про реорганізацію територіальних відділень Антимонопольного комітету України" (зі змінами), втратою наказу суду після чергового пред`явлення його до виконання відповідно до листа-заяви від 04.09.2018 (вих. № 54-02/1192) до Дніпропетровського районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області (далі - орган ДВС) та відсутністю інформації від виконавчого органу про прийняття його до виконання.

Правовою підставою поданої заяви заявник зазначає, серед іншого, статтю 329 Господарського процесуального кодексу України, а також підпункт 19.4 підпункту 19 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" цього Кодексу.

За розпорядженням керівника апарату суду № 548 від 16.12.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи для розгляду поданої заяви, у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 .

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 16.12.2024 для розгляду заяви призначено суддю Колісника І.І.

Ухвалою суду від 17.12.2024 заяву Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято до розгляду, призначено судове засідання на 24.12.2024 та запропоновано боржнику надати письмові пояснення по суті поданої заяви.

Представники учасників справи у призначене судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце засідання суду повідомлялися належним чином відповідно до вимог статей 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.

За даними офіційного вебсайту АТ "Укрпошта" ухвала суду від 17.12.2024 боржнику не вручена й 25.12.2024 була повернена на адресу суду за відсутністю адресата за його офіційною адресою місцезнаходження.

24.12.2024 від заявника до суду надійшла заява про розгляд заяви без участі його представника.

За таких обставин неявка представників сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви, оскільки їхня явка в судове засідання обов`язковою не визнавалася, а згідно з частиною другою статті 329 Господарського процесуального кодексу України та підпункту 19.4 підпункту 19 пункту 1 розділу ХI "Перехідні положення" цього Кодексу заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката наказу розглядаються судом у десятиденний строк з дня надходження заяви до суду.

Крім того, за частиною другою статті 329 Господарського процесуального кодексу України заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

За результатом судового засідання 24.12.2024 судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД, МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до підпункту 7.5 пункту 7 розпорядження Антимонопольного комітету України від 28.11.2019 № 23-рп "Про реорганізацію територіальних відділень Антимонопольного комітету України" (зі змінами) Дніпропетровське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код 20306037) змінило найменування на Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код 20306037).

Указана обставина підтверджується також Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (реєстраційний запис 15.06.2020 № 12241050016026342).

Викладене є підставою для задоволення заяви заявника про заміну його найменування у справі № 904/1172/13-г.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості поданої заявником заяви про поновлення строку пред`явлення наказу суду до виконання та видачу його дубліката, суд враховує таке.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частини першої статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з частиною першою статті 326 цього Кодексу судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

Відповідно до змісту рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 12.05.2011 у справі "Ліпісвіцька проти України" однозначно визначено про те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв`язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, зазначених у пункті 1 статті 6 Конвенції щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Існування заборгованості, підтверджене обов`язковим та таким, що підлягає виконанню, судовим рішенням, надає особі, на чию користь воно було винесене, "законне сподівання" на те, що заборгованість буде їй сплачено, та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України").

Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. У справі "Фуклєв проти України" (рішення від 07.06.2005) Європейський суд з прав людини вказав, що держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Сукупний аналіз рішень Європейського суду з прав людини у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України" достеменно засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з Конституцією України.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Тривале невиконання або несвоєчасне виконання національних судових рішень, за виконання яких Україна несе відповідальність, є структурною та системною проблемою, яку визначено в пілотному рішенні Європейського суду з прав людини, і запровадження ефективних засобів юридичного захисту стосовно відповідних порушень є прямим обов`язком держави.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, держава відповідальна за виконання рішення, ухваленого на користь стягувача у цій справі. Тривале невиконання рішення та відсутність засобів захисту прав стягувача на національному рівні спричиняє порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

За таких обставин виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу у контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого у статті 8 Конституції України принципу верховенства права.

Здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, суд забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відповідно до частини першої, другої статті 22 Закону України від 21.04.1999 № 606-ХIV "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на момент видачі судового наказу) (далі Закон № 606-ХIV) накази господарських судів можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Статтею 23 цього Закону передбачено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред`явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

За наданими заявником доказами наказ господарського суду від 15.04.2013 про стягнення з боржника 50000,00 грн штрафу та 50000,00 грн пені після його отримання був пред`явлений заявником до виконання до Відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції на підставі заяви № 1374/43/02-13 від 19.04.2013, за фактом чого постановою державного виконавця від 07.05.2013 було відкрито виконавче провадження.

Згідно з постановою державного виконавця від 19.06.2013 указаний наказ господарського суду було повернено стягувачу (заявнику) з підстав п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону № 606-ХIV.

Після цього наказ господарського суду пред`являвся до виконання в межах визначеного законом строку неодноразово.

Останній раз наказ господарського суду було пред`явлено до виконання за заявою стягувача (заявника) № 54-02/1192 від 04.09.2018 й відповідно до рекомендованого поштового повідомлення отримано Дніпровським районним ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області 26.09.2018. Постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором доступу до інформації про хід виконавчого провадження в автоматизованій системі виконавчого провадження (АСВП) за результатом останнього звернення заявник не отримав.

Використовуючи вільний доступ до АСВП, заявником 11.09.2019 отримано інформацію про наявність виконавчого провадження ВП № 57316226, яке 28.09.2018 було відкрито та завершено.

При цьому докази отримання заявником постанови про повернення наказу господарського суду відсутні.

Листами від 30.01.2020 № 54-02/219 та від 13.04.2023 № 54-02/768 заявник звернувся до органу ДВС із запитами щодо надання інформації про стан виконавчого провадження за наказом суду від 15.04.2013 про стягнення штрафу в сумі 50000,00 грн та пені в сумі 50000,00 грн, надання копій документів за результатом виконання та з проханням звернуитися до господарського суду із заявою про видачу дубліката наказу у разі його втрати.

У відповідь листом № 32172/5 від 19.05.2023 Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомив заявника, що на виконанні перебувало виконавче провадження № 57316226 з примусового виконання наказу у справі № 904/1172/13-г, виданого господарським судом 15.04.2013 про стягнення з ТОВ "Дніпротепловозоремонт" на користь Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України штрафу. 22.12.2018 державним виконавцем виконавче провадження було завершене з підстав п. 2 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", про що винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, яку разом із наказом господарського суду, виданого 15.04.2013 у справі № 904/1172/13-г, було направлено за вих. № 25570 рекомендованим поштовим відправленням до Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. При цьому орган ДВС зазначив, що надати підтвердження направлення виконавчого документа можливості не має у зв`язку з тим, що відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби та номенклатури справ, реєстр відправленої кореспонденції зберігається один рік. Надання більш детальної інформації за цим виконавчим провадженням неможливе, оскільки за закінченням строку зберігання воно знищене.

Листом № 54-02/1264 від 19.06.2023 заявник звернувся до органу ДВС з проханням надати довідку про втрату наказу суду, однак відповіді не отримав.

Заявник стверджує, що ним вчинялися також заходи телекомунікаційного зв`язку з державним виконавцем у відповідь на що від останнього було отримано усне повідомлення про те, що можливість надати докази повернення виконавчого документа та сам наказ суду відсутня.

Виконавчі дії з виконання наказу господарського суду від 15.04.2013 про стягнення 50000,00 грн штрафу та 50000,00 грн пені до моменту останнього факту завершення виконавчого провадження на підставі постанови державного виконавця від 22.12.2018 охоплює період набрання чинності 05.10.2016 Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі Закон № 1404-VIII), згідно з частиною п`ятою розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Частиною першою статті 12 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття (ч. 2 ст. 12 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 12 Закону № 1404-VIII строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі, зокрема, пред`явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Відтак, з набранням чинності Законом України № 1404-VIII строк пред`явлення наказу господарського суду від 15.04.2013 до примусового виконання становить три місяці після його переривання.

На цей час рішення господарського суду у справі № 904/1172/13-г за наказом від 15.04.2013 про стягнення з боржника 50000,00 грн штрафу та 50000,00 грн пені не виконано, докази повернення заявнику органом ДВС цього наказу після завершення виконавчого провадження № 57316226 відповідно до постанови державного виконавця від 22.12.2018 відсутні.

Викладене дозволяє дійти висновку, що вказаний наказ суду втрачений, а тримісячний строк для чергового пред`явлення його до примусового виконання пропущено.

Відповідно до частини шостої статті 12 Закону № 1404-VIII стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

За змістом підпункту 19.4 підпункту 19 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" цього Кодексу у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання. Можливість його поновлення не виключається за наявності поважних для того причин.

Зазначений висновок відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 21.08.2019 у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), згідно з яким якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (п. 47).

Водночас поважною причиною визнається така обставина, яка є об`єктивно непереборною та пов`язаною з дійсними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 11.12.2019 у справі № 904/10099/13.

Питання щодо поважності причин пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання (у розумінні частини першої статті 329 ГПК України), тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від стягувача підстав унеможливили або істотно утруднювали своєчасне пред`явлення наказу до виконання, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини; при цьому визначальним при оцінці поважності причин пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання є встановлення моменту, з якого стягувач мав реальну можливість пред`явити відповідний наказ до виконання.

Указана правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.05.2018 у справі № 917/1431/14.

Надаючи оцінку доводам заявника, покладеним в основу обставин втрати судового наказу, а також обґрунтування причин пропуску ним строку для його пред`явлення до примусового виконання, суд погоджується з доводами заявника про фактичну втрату наказу суду. Суд також доходить висновку, що строк для чергового пред`явлення наказу до виконання пропущено заявником-стягувачем з поважних причин, за обставин реального прояву ним інтересу до фактичного виконання наказу суду протягом усього часу, що передував його зверненню до суду.

За вказаних обставин заява Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в частині поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання та видачі дубліката наказу підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 232 - 235, 329, пп. 19.4 пп. 19 п. 1 розд. ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про заміну найменування сторони у справі, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката наказу у справі № 904/1172/13-г.

Замінити найменування позивача у справі № 904/1172/13-г, а саме Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код 20306037) на Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код 20306037).

Поновити Південно-східному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код 20306037; місцезнаходження: 49004, м. Дніпро, пр-т Олександра Поля, буд. 2) строк для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2013 у справі №904/1172/13-г.

Видати Південно-східному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код 20306037; місцезнаходження: 49004, м. Дніпро, пр-т Олександра Поля, буд. 2) дублікат наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2013 у справі № 904/1172/13-г про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпротепловозоремонт" (52012, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, с. Партизанське, вул. Чапаєва, буд.1, кв.147, ідентифікаційний код 37055563) в доход загального фонду Державного бюджету України на рахунок Державної казначейської служби України за місцем реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпротепловозоремонт" як платника податків за кодом бюджетної класифікації 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції" 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн 00 коп. штрафу; 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн 00 коп. пені.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 24.12.2024 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 26.12.2024.

Суддя І.І. Колісник