Рішення

від 10.12.2024 по справі 910/14602/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.12.2024Справа № 910/14602/22

Господарський суд міста Києва в складі судді Літвінової М.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників

справу № 910/14602/22

за позовом Акціонерного товариства "ДНІПРОАЗОТ" (вул. С.Х.Горобця, будинок, 1, місто Кам`янське, Дніпропетровська область, 51909)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗКОМПЛЕКТ-2010" (вул. Круглоуніверситетська, будинок 7, офіс 26, місто Київ, 01024)

про стягнення 138 600,00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "ДНІПРОАЗОТ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗКОМПЛЕКТ-2010" про стягнення 138 600,00 грн, посилаючись на порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки № 774314 від 16.04.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2023 позовну заяву до прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14602/22, розгляд справи визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

04.04.2023 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

05.04.2023 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшло клопотання про долучення судової практики.

18.04.2023 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

16.04.2021 між АТ «Дніпроазот» (покупець) та ТОВ «Укргазкомплект-2010» (постачальник) був укладений договір поставки № 774314, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю продукцію виробничо-технічного призначення відповідно до специфікації (додатків) до цього договору, а покупець прийняти поставлену продукцію та оплатити її вартість в порядку і в строки, передбачені договором.

Найменування продукції, кількість, асортимент, характеристики та інші вимоги до продукції, яка підлягає поставці за цим договором, узгоджується сторонами в специфікаціях на поставку продукції (п. 1.2 договору).

Ціна продукції, яка підлягає поставці за цим договором, узгоджується сторонами у відповідних специфікаціях на поставку продукції до договору (п. 2.1 договору).

Загальна сума договору визначається як загальна вартість продукції, яка передбачена всіма підписаними обома сторонами специфікаціями на поставку продукції до договору (п. 2.2 договору).

У п. 2.3 договору сторони погодили, що оплата продукції здійснюється покупцем у безготівковій формі, в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на підставі виставленого постачальником рахунку на оплату двома платежами в наступному порядку: перший платіж у розмірі 50 % вартості продукції здійснюється у вигляді попередньої оплати після надання постачальником покупцю банківських гарантій, оформлених відповідно до п. 6.2, 6.4 договору (пп. 2.3.1 договору); остаточна оплата продукції здійснюється після отримання покупцем від постачальника письмового повідомлення про готовність до відвантаження продукції, яка підлягає поставці (пп. 2.3.2 договору).

Постачальник здійснює поставку продукції покупцеві згідно Правил ІСС з використанням термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі, в редакції Інктормс 2010 (п. 3.1 договору).

Строки поставки продукції узгоджуються сторонами в специфікаціях на поставку продукції до договору. Датою поставки продукції вважається дата передачі продукції постачальником покупцеві, яка зазначена в підписаній обома сторонами видатковій накладній на продукцію, та з цієї дати до покупця переходить право власності на продукцію (п. 3.2 договору).

Специфікацією до договору сторони погодили, зокрема, найменування продукції - кожух холодильника К-102 АВ/3 згідно кресленням К7-1595.00.02 та К7-1595.00.00СБ, у кількості - 24 штуки, загальною вартістю - 720 000,00 грн. Також у п.п. 3, 5 специфікації сторони погодили, що постачальник здійснює поставку продукції на склад покупця (м. Кам`янське, вул. С. Х. Горобця, 1) відповідно до Правил ІСС. Постачальник зобов`язаний поставити продукцію в повному обсязі протягом 84 календарних днів від дати здійснення покупцем оплати продукції згідно з п. 2.3.1 договору.

Згідно з п. 6.1, 6.4 договору постачальник зобов`язується забезпечити виконання своїх зобов`язань по поставці продукції, передбаченої специфікацією № 1, перед покупцем банківською гарантією. Постачальник зобов`язався протягом 20 календарних днів від дати укладення даного договору оформити та надати (передати) покупцеві банківську гарантію (оригінал гарантійного листа) про те, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання ним будь-якого зі своїх зобов`язань по поставці продукції, банк-гарант на першу вимогу покупця сплатить останньому на суму 108 000,00 грн.

Так, ТОВ «Укргазкомплект-2010» (принципал) забезпечило виконання договору поставки перед АТ «Дніпроазот» (бенефіціар) банківською гарантією № 10115/21-ГВ від 14.07.2021, виданою АТ «Банк Інвестицій та заощаджень» (гарант).

У розумінні п. 7.7 договору недопоставка чи прострочення поставки продукції та/або порушення строку заміни продукції чи усунення недоліків продукції, серед іншого, є порушенням постачальником своїх обов`язків за договором.

У п. 7.8 договору сторони погодили, що за порушення строку поставки продукції постачальник сплачує покупцеві пеню в розмірі 1% від вартості непоставленої та/або несвоєчасно поставленої продукції за кожний день прострочення поставки.

Згідно з п. 7.12 договору сторони домовилися, що у випадку невиконання чи недотримання постачальником будь-якого зі своїх зобов`язань чи обов`язків, передбачених пунктами 1.3, 2.4, 3.5, 4.8, 6.2 - 6.5, 6.7, 7.5, 7.7, 7.23, 8.3, 10.3, 10.4, 10.7, 10.9 - 10.12, 10.14 - 10.16 договору, постачальник зобов`язується на вимогу покупця перерахувати на користь покупця грошові кошти в розмірі 10% загальної суми договору в якості забезпечення компенсації можливих витрат (втрат) покупця, пов`язаних із недотриманням постачальником своїх зобов`язань чи обов`язків, передбачених пунктами 1.3, 2.4, 3.5, 4.8, 6.2 - 6.5, 6.7, 7.5, 7.7, 7.23, 8.3, 10.3, 10.4, 10.7, 10.9 - 10.12, 10.14 - 10.16 договору. Сторони домовилися, що сплата постачальником покупцю коштів згідно з цим пунктом договору здійснюється у безспірному порядку не пізніше 10 календарних днів від дати направлення покупцем вимоги постачальнику і є самостійним (грошовим) зобов`язанням постачальника перед покупцем за цим договором.

Пунктом 10.10 договору унормовано, що постачальник зобов`язаний протягом 3 календарних днів від дня виникнення у нього податкових зобов`язань з податку на додану вартість за операціями, які здійснені за цим договором, скласти та надати покупцю податкову накладну, оформлену з дотриманням вимог Податкового кодексу України та інших вимог законодавства України, у тому числі умов щодо її реєстрації у цей же строк в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За кожний день просторочення постачальником строку складання, реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та надання покупцю зареєстрованої електронної податкової накладної, встановленого п. 10.10 договору, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,05% загальної вартості продукції, яка передбачена відповідною специфікацією на поставку продукції до договору, за кожний день прострочення виконання зобов`язання (п. 7.18 договору).

Звертаючись до господарського суду з даним позовом, Акціонерне товариство "ДНІПРОАЗОТ" зазначило, що 27.09.2021 здійснило перерахування постачальнику попередньої оплати у розмірі 50 % загальної вартості продукції, передбаченої специфікацією № 1, що складає 360 000,00 грн (з ПДВ) та підтверджується платіжним дорученням № 7528 від 27.09.2021. Таким чином, постачальник був зобов`язаний поставити продукцію, передбачену специфікацією № 1, протягом 84 календарних, тобто до 20.12.2021 включно. Однак, у погоджений стронами строк товар поставлено не було. Натоміть, згідно з видатковою накладною № 131 поставка товару відповідачем була виконана лише 28.12.2021, що свідчить про прострочення ним взятого на себе зобов`язання. Як стверджує позивач, покладені ним в основу обґрунтування заявленого позову обставини стосовно прострочення відповідача встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 у справі № 910/3048/22, яке набрало законної сили, тобто є преюдиційними, а тому не потребують доведення у рамках даного спору. З огляду на вказане позивач вимагає стягнення з відповідача 57 600,00 грн пені, нарахованої на підставі п. 7.8 договору за порушення строку поставки товару за період 21.12.2021 - 28.12.2021.

Також позивач наполягає на порушенні відповідачем погодженого сторонами у п. 10.10. договору строку надання зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних № 14 від 27.09.2021 та № 18 від 24.12.2021 за операціями, здійсненими за специфікацією № 1 на поставку продукції, у зв`язку з чим просить стягнути з ТОВ "УКРГАЗКОМПЛЕКТ-2010" пеню, нараховану на підставі п. 7.18 договору у сумі 3 600,00 грн за період з 01.10.2021 - 10.10.2021 та у сумі 5 400,00 грн за період 28.12.2021 - 11.01.2022 відповідно.

Крім цього, позивач, посилаючись на положення п. 7.12 договору, вимагає стягнення з відповідача 72 000,00 грн, що становить 10% від загальної суми договору, у якості забезпечення компенсації можливих витрат (втрат) покупця, пов`язаних з недотриманням постачальником своїх зобов`язань, визначених п. п. 2.4, 7.7, 10.10 договору.

У свою чергу відповідач, як на підставу відмови у даному позові, посилається на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 у справі № 910/3048/22, яким стягнуто з Акціонерного товариства «Банк Інвестицій та заощаджень» на користь Акціонерного товариства «Дніпроазот» банківську гарантію у сумі 108 000,00 грн. Вказане рішення було виконане Банком 06.03.2023. Отже, позивач вже отримав кошти за настання гарантійного випадку за договором поставки № 774314, що виключає підстави для подальшого стягнення позивачем з постачальника спірних сум грошових коштів за те ж порушення того ж договору поставки.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У силу частини 2 наведеної норми зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Укладений між сторонами договір № 774314 від 16.04.2021 за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 662 ЦК України закріплений обов`язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У силу ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

За приписами ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту ч. 1 ст. 693 ЦК України слідує, що договором може бути встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата).

Як уже зазначалося, умовами договору та специфікації до нього сторони погодили обов`язок покупця здійснити часткову попередню оплату продукції у розмірі 50 % її вартості, за фактом чого протягом 84 календарних днів постачальник зобов`язаний здійснити поставку замоленої продукції покупцю.

Згідно з приписами ст. 526 ЦК України, з якою кореспондується ст. 193 ШК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України унормовано, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У розумінні ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як слідує зі змісту позовної заяви, АТ "ДНІПРОАЗОТ" наразі заявлено вимогу про стягнення з ТОВ "УКРГАЗКОМПЛЕКТ-2010" 57 600,00 грн пені, нарахованої за період з 21.12.2021 до 28.12.2021 на підставі п. 7.8 договору з посиланням на порушення постачальником строку поставки товару.

Отже, до предмету доказування під час судового розгляду даної вимоги у першу чергу входить факт прострочення постачальником взятого на себе зобов`язання з поставки товару, тягар доведення якого, за загальним правилом ст. 129 Конституції України, ст. ст. 13, 74 ГПК України, покладається на покупця.

Разом з тим, ст. 75 ГПК України визначені підстави звільнення від доказування. Зокрема, у силу частини 4 наведеної норми обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, встановлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ (див. постанову Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 922/643/19).

Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Воно також сприяє додержанню процесуальної економії у новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії (див. постанови Верховного Суду від 18.02.2020 року у справі № 927/923/18, від 10.12.2019 у справі № 910/6356/19).

Судом встановлено, що АТ «Дніпроазот» зверталося до Господарського суду міста Києва з позовом до АТ «Банк Інвестицій та заощаджень», третя особа - ТОВ «Укргазкомплект-2010» про стягнення банківської гарантії в сумі 108 000,00 грн.

Задовольняючи заявлену позовну вимогу, Господарський суд міста Києва у мотивувальній частині ухваленого рішення від 19.09.2022 у справі № 910/3048/22 встановив факт прострочення ТОВ «Укргазкомплект-2010» виконання взятого на себе зобов`язання з поставки спірної продукції позивачу.

На момент розгляду даної справи вказане судове рішення у справі № 910/3048/22 набрало законної сили, а тому, виходячи з положень ч. 4 ст. 75 ГПК України, встановлений ним факт порушення ТОВ "УКРГАЗКОМПЛЕКТ-2010" погодженого строку поставки спірної продукції АТ «Дніпроазот», про який стверджує позивач, є преюдиційним та не підлягає доказуванню під час вирішення даного спору.

Посилання відповідача на лист ТОВ «Укргазкомплект-2010» від 03.12.2021, лист АТ «Дніпроазот» від 07.12.2021, акт № 1 від 10.12.2021 про виявлені недоліки продукції, лист ТОВ «Укргазкомплект-2010» від 16.12.2021 щодо усунення недоліків, лист АТ «Дніпроазот» від 17.12.2021, акт № 2 від 22.12.2021 про усунення недоліків, товарно-транспортну накладною від 28.12.2021 судом відхиляються як такі, що не спроможні спростувати вказаного преюдиційного факту порушення ТОВ "УКРГАЗКОМПЛЕКТ-2010" строку поставки спірної продукції. Крім цього, аргумент відповідача стосовно прострочення кредитора та долучені на його підтвердження ці ж самі докази вже були предметом дослідження та оцінки судом у рамках справи № 910/3048/22 при встановленні означеного преюдиційного факту.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України унормовано, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У п. 7.8 договору сторони погодили, що за порушення строку поставки продукції постачальник сплачує покупцеві пеню в розмірі 1% від вартості непоставленої та/або несвоєчасно поставленої продукції за кожний день прострочення поставки.

Виходячи з того, що товар мав бути поставлений відповідачем у строк до 20.12.2021 (включно), проте фактично поставка товару була здійснена ТОВ "УКРГАЗКОМПЛЕКТ-2010" лише 28.09.2021, суд дійшов висновку, що нарахування позивачем пені на підставі п. 7.8 договору за період з 21.12.2021 до 28.12.2021 є цілком правомірним, а виконаний розрахунок останньої у сумі 57 600,00 грн - арифметично правильним.

Таким чином, позовна вимога АТ «Дніпроазот» про стягнення пені за порушення строку поставки товару є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вищевказаній сумі.

Посилання відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 у справі № 910/3048/22, платіжне доручення № 217604 від 06.01.2023 та пов`язані з ними доводи про неможливість одночасного нарахування пені та стягнення банківської гарантії суд відхиляє, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У ч. 2 ст. 20 ГК України визначено, що застосування штрафних санкцій є одним зі способів захисту прав та законних інтересів суб`єктів господарювання. Крім того, встановлено, що права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються також іншими способами, передбаченими законом.

Згідно з ч. 1 ст. 200 ГК України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань.

Отже, неустойка і банківська гарантія є різними способами захисту прав та законних інтересів суб`єктів господарювання, різними засобами забезпечення виконання господарських зобов`язань. Сплата коштів кредитору гарантом і сплата штрафних санкцій боржником не належать до одного виду відповідальності. Крім того, такі платежі на користь кредитора здійснюються різними особами.

Таким чином, можливість стягнення з відповідача пені за порушення строків поставки товару за договором не ставиться у залежність від реалізації позивачем свого права на звернення стягнення за банківською гарантією. До того ж, положення договору поставки не містять застережень про пріоритетність у застосуванні або можливість взаємного зарахування цих способів забезпечення виконання зобов`язань.

Аналогічних за змістом висновків дійшов Верховний Суд у прийнятих постановах, зокрема, від 21.12.2018 у справі № 908/7/18, від 01.04.2021 у справі № 910/1102/20, від 28.08.2019 у справі № 910/11944/18, від 01.04.2019 у справі № 910/2693/18.

Отже, вищенаведені доводи відповідача судом відхиляються, позаяк ґрунтуються лише на власному помилкову тлумаченні ТОВ "УКРГАЗКОМПЛЕКТ-2010" норм чинного законодавства.

Крім цього, позивач просив стягнути з відповідача пеню, нараховану на підставі п. 7.18 договору у сумі 3 600,00 грн за період з 01.10.2021 - 10.10.2021 та у сумі 5 400,00 грн за період 28.12.2021 - 11.01.2022, стверджуючи про порушення відповідачем погодженого сторонами у п. 10.10 договору строку надання зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних № 14 від 27.09.2021 та № 18 від 24.12.2021 за операціями, здійсненими за специфікацією № 1 на поставку продукції.

Як уже зазначалося, у п. 10.10 договору сторони погодили, що постачальник зобов`язаний протягом 3 календарних днів від дня виникнення у нього податкових зобов`язань з податку на додану вартість за операціями, які здійснені за цим договором, скласти та надати покупцю податкову накладну, оформлену з дотриманням вимог Податкового кодексу України та інших вимог законодавства України, у тому числі умов щодо її реєстрації у цей же строк в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За кожний день просторочення постачальником строку складання, реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та надання покупцю зареєстрованої електронної податкової накладної, встановленого п. 10.10 договору, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,05% загальної вартості продукції, яка передбачена відповідною специфікацією на поставку продукції до договору, за кожний день прострочення виконання зобов`язання (п. 7.18 договору).

Враховуючи, що попередню оплату у розмірі 50% від вартості продукції позивачем було здійснено 27.09.2021, то останнім днем для реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних було 30.09.2021.

Разом з тим, складена відповідачем податкова накладна № 14 від 27.09.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних була зареєстрована постачальником лише 11.10.2021, тобто з порушенням строку, визначеного п. 10.10 договору, факт чого останнім у поданому відзиві на позов не заперечується.

Оскільки остаточна оплата продукції у сумі 360 000,00 грн згідно платіжного доручення № 10363 була здійснена позивачем 24.12.2021, то податкові зобов`язання у постачальника виникли цього ж дня і згідно п. 10.10 договору мали бути виконані у строк до 27.12.2021 (включно).

Разом з тим, складена відповідачем податкова накладна № 18 від 24.12.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних була ним зареєстрована лише 12.01.2022, тобто з порушенням погодженого строку, факт чого останнім у поданому відзиві на позов так само не заперечується.

Таким чином, перевіривши розрахунок пені, виконаний позивачем на підставі п. 7.18 договору, суд дійшов висновку, що останній є арифметично правильним, тому заявлена вимога про стягнення пені у загальній сумі 9 000,00 грн підлягає задоволенню.

Також позивач, посилаючись на положення п. 7.12 договору, вимагає стягнення з відповідача 72 000,00 грн, що становить 10% від загальної суми договору, у якості забезпечення компенсації можливих витрат (втрат) покупця, пов`язаних з недотриманням постачальником своїх зобов`язань, визначених п. п. 2.4, 7.7, 10.10 договору.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, у силу якого відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як уже зазначалося, у п. 7.12 договору сторони погодили, що у випадку невиконання чи недотримання постачальником будь-якого зі своїх зобов`язань чи обов`язків, передбачених пунктами 1.3, 2.4, 3.5, 4.8, 6.2 - 6.5, 6.7, 7.5, 7.7, 7.23, 8.3, 10.3, 10.4, 10.7, 10.9 - 10.12, 10.14 - 10.16 договору, постачальник зобов`язується на вимогу покупця перерахувати на користь покупця грошові кошти в розмірі 10% загальної суми договору в якості забезпечення компенсації можливих витрат (втрат) покупця, пов`язаних із недотриманням постачальником своїх зобов`язань чи обов`язків, передбачених пунктами 1.3, 2.4, 3.5, 4.8, 6.2 - 6.5, 6.7, 7.5, 7.7, 7.23, 8.3, 10.3, 10.4, 10.7, 10.9 - 10.12, 10.14 - 10.16 договору. Сторони домовилися, що сплата постачальником покупцю коштів згідно з цим пунктом договору здійснюється у безспірному порядку не пізніше 10 календарних днів від дати направлення покупцем вимоги постачальнику і є самостійним (грошовим) зобов`язанням постачальника перед покупцем за цим договором.

Як стверджує позивач, 07.02.2022 він звертався до відповідача з претензією (вимогою) № 016/31/СС про сплату грошових коштів в якості забезпечення можливих витрат (втрат) позивача, пов`язаних з недотриманням відповідачем своїх зобов`язань, передбачених п. 2.4, 7.7, 10.10 договору.

Хоча факт отримання такої претензії відповідачем у поданому відзиві не заперечується, проте доказів її задоволення останнім у строк, погоджений договором, матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 72 000,00 грн, нарахованих у порядку п. 7.12 договору, також підлягають задоволенню.

За встановленого позов Акціонерного товариства "ДНІПРОАЗОТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗКОМПЛЕКТ-2010" підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 74, 129, 232, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗКОМПЛЕКТ-2010" (вул. Круглоуніверситетська, будинок 7, офіс 26, місто Київ, 01024, код ЄДРПОУ 39095854) на користь Акціонерного товариства "ДНІПРОАЗОТ" (вул. С.Х.Горобця, будинок, 1, місто Кам`янське, Дніпропетровська область, 51909, код ЄДРПОУ 05761620) 57 600 (п`ятдесят сім тисяч шістсот) грн 00 коп пені за порушення строку поставки продукції, 9 000 (дев`ять тисяч) грн 00 коп пені строку реєстрації податкових накладних, 72 000 (сімдесят дві тисячі) грн 00 коп грошового забезпечення компенсації витрат (втрат), а також 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено та підписано: 10.12.2024.

Суддя М.Є.Літвінова