Ухвала

від 26.12.2024 по справі 910/15809/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відстроченні сплати судового збору та

залишення позовної заяви без руху

м. Київ

26.12.2024Справа № 910/15809/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116; ідентифікаційний код 00131050)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Акорн Трейдінг» (вул. Ярославська, буд. 28, м. Київ, 04071; ідентифікаційний код 42490552)

про стягнення 5 736 711, 34 грн,

без виклику представників учасників процесу,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Акціонерне товариство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» (далі за текстом - АТ «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Акорн Трейдінг» (далі за текстом - ТОВ «Акорн Трейдінг», Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 5 736 711, 34 грн, яка складається із суми неповернутої попередньої оплати - 4 223 451, 53 грн, пені - 657 377, 08 грн, штраф - 301 451, 61 грн, інфляційні витрати - 430 867, 93 грн та 3 % річних - 123 563, 19 грн.

Також Позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) з огляду на наступне.

Пунктом 2 частини 1 статті 164 ГПК України закріплено, що до позовної заяви, додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпункту 1 пункту 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить 3 028 грн.

З огляду на заявлені позовні вимоги, Позивач зобовязаний сплатити судовий збір в розмірі 68 840, 54 грн (із урахуванням коефіцієнту 0,8), а відповідні докази надати до суду.

Однак, суд вказує, що в порушення приписів пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України матеріали позовної заяви не містять доказів сплати судового збору у вказаному розмірі, а натомість Позивачем подано клопотання про відстрочення його сплати.

В обґрунтування необхідності відстрочення сплати судового збору Позивач зазначає, що його кошти арештовано на підставі постанов виконавця в межах виконавчого провадження № 66597620 та № 68183998, а коштів на поточних рахунках у Позивача недостатньо.

Позивач також посилається на складний майновий стан оскільки його майно та приміщення, що знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Сєвєродецьк, вул. Промислова, буд. 17 захоплено невстановленими особами.

Зазначене вище, позбавляє Позивача можливості сплатити необхідну суму судового збору та стало підставою для звернення до суду з клопотанням про відстрочення.

Суд вказує, частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено право суду враховуючи майновий стан сторони за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною 2 вищевказаної норми Закону передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини 1 статті 8, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини 1 статті 8, то законодавець, визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 940/2276/18).

З огляду на зазначене, враховуючи суб`єктний склад учасників справи, суд дійшов висновку, що приписи пункту 1 частини 1статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на Позивача, незалежно від наявності майнового критерію.

Крім того, суд звертає увагу, що законодавець не передбачив норми щодо відстрочення сплати судового збору в господарському процесі, оскільки в ГПК України не міститься прямих чи опосередкованих норм права які б надавали суду можливість за клопотанням сторони або з власної ініціативи відстрочити юридичній особі сплату судового збору.

При цьому, судом враховано, що Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що під час розгляду справи в господарському суді у нього буде реальна можливість сплатити необхідну суму судового збору.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що свідчить про те, що позивачі під час подання позову є рівними та на них покладається обов`язок щодо сплати судового збору за розгляд у суді позовних заяв.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 174 ГПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 164 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Зважаючи на те, що Позивачем не дотримано вимог статті 164 ГПК України, враховуючи, що приписи статті 174 ГПК України носять імперативний характер, то суд приходить до висновку, що наведені обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Керуючись частинами 1, 2 статті 174 та статтями 234, 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

2. Позовну заяву Акціонерного товариства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» - залишити без руху.

3. Встановити Акціонерному товариству «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору в розмірі 68 840, 54 грн.

4. Попередити Позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України у разі якщо недоліки позовної заяви не усуваються у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набрала законної сили 26.12.2024 та оскарженню не підлягає.

Суддя Антон ПУКАС