Рішення

від 26.12.2024 по справі 911/2447/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2447/24

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи за позовом

Приватного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест» (01011, місто Київ, провулок Євгена Гуцала, будинок 3, код: 19199961)

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр Фармація» (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, місто Вишгород, вулиця Шолуденка, будинок 18, код: 30177378)

про стягнення 17396 гривень,

І. Зміст позовних вимог та аргументів сторін.

Представником Приватного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест» (надалі позивач) за допомогою підсистеми «Електронний суд» 13.09.2024 до Господарського суду Київської області сформовано позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр Фармація» (надалі відповідач) заборгованості за договором про надання послуг телефонного зв`язку від 04.09.2002 № 55618-55622 (надалі Договір) у розмірі 17396 гривень.

Аргументи позивача.

З червня 2020 відповідачем припинено внесення абонентської плати за надані послуги за чинним Договором, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 17396 гривень, яка утворилася за період з 21.05.2020 по 21.06.2021.

Рахунки на оплату направлялись відповідачу за допомогою програми М.Е.Dос. Крім того, на сайті www.vega.ua, у вкладці «Особистий кабінет» у кожного Абонента наявна можливість переглянути фінансовий стан особистого рахунку, сформувати рахунок та сплатити заборгованість.

Факт отримання відповідачем вказаним шляхом рахунків-актів підтверджується здійсненням відповідачем часткової оплати послуг, зокрема платіжною інструкцією №428 від 27.02.2020 на суму 3796,00 гривень відповідачем оплачено рахунок-акт №0120118281 від 31.01.2020, а платіжною інструкцією №869 від 24.04.2020 на суму 3796,00 гривень було оплачено рахунок-акт №0320118281 від 31.03.2020.

Факт не підписання відповідачем рахунків-актів за період виникнення заборгованості не свідчить про ненадання послуги, а відсутність зі сторони відповідача зауважень або заперечень щодо нарахувань за наданні послуги у відповідь на пред`явлену претензію, яка направлялася відповідачу в рамках досудового вирішення спору, підтверджують факт обізнаності та мовчазної згоди з нарахуваннями за наданні електронні послуги.

Послуга відповідачу надавалася з моменту укладання Договору, що підтверджується оплатою попередніх періодів та враховуючи, що від відповідача не надходила заява про розірвання договору або про припинення/зупинення договірних відносин, абонентська плата нараховувалася відповідно до абз.5 ст. 54 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, та пунктом 3.2.2. Договору, яким встановлено обов`язок відповідача сплачувати вартість послуг щомісяця до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим.

Рахунки - акти за своїми ознаками не є первинним документом, а містить лише платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги та носять інформаційний характер, тому накладання на документ підпису представника позивача та печатки в електронному вигляді не є підставою вважати недійсними такі документи та не надає права відповідачу не виконувати зобов`язання по оплаті за наданні послуги.

До того ж, Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію, що ненадання рахунку-фактури, по своїй суті, не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням продавця, тому наявність або відсутність рахунка-фактури не звільняє сторону від обов`язку виконати умови договору (оплатити товар чи надані послуги).

Відповідачу направлялися рахунки-акти за спірний період за допомогою програми М.Е.Dос, що підтверджується printscreen сторінки програми позивача.

Данні програми М.Е.Dос за 2020 рік по всім абонентам видаленні з сервера позивача (за строком зберігання), тому позивач надав інформацію по направленим відповідачу рахункам-актам за 2021 рік, та в рахунку-акті №0121118281 від 31.01.2021 зазначена заборгованість за попередній період, яка склала 15396,00 гривень, таким чином відповідач був обізнаний про нарахування абонплати за надані послуги за спірний період та не заперечував проти них.

Засобами поштового зв`язку на адресу відповідача 09.02.2024 було направлено претензію разом з актом звірки взаєморозрахунків та рахунками за період нарахованої заборгованості, однак, вимоги визначені у претензії відповідачем в добровільному порядку не виконанні.

Аргументи відповідача.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що жоден з наданих позивачем рахунків-актів не підписаний з боку відповідача, до того ж позивачем не додано жодного іншого підтвердження надання послуг за період з 01.05.2020 року по 31.05.2021 року та, відповідно, існування обов`язку у відповідача сплачувати вартість послуг у цей період.

Як слідує з рахунків-актів доданих до позовної заяви, підпис представника позивача - Начальника сектору операційної підтримки корпоративних клієнтів Донської С.П., та печатка на рахунку-акті № 0420118281, як і на всіх інших доданих до позовної заяви рахунках-актах, виконано не власноручно, а за допомогою підпису та печатки у вигляді зображення.

Зображення підпису і печатки на рахунках-актах не дивлячись на різні дати підписання зі сторони позивача, мають однакове розташування та ідентичний спосіб нанесення, що викликає сумніви щодо достовірності дати підписання, самого підпису та нанесення печатки. Зокрема, послідовності нанесення штрихів, що перетинаються; способу нанесення відтисків печаток, за їх відтисками.

Ніякої часткової оплати послуг про які зазначає позивач відповідач не здійснював, та позивачем з приводу цього не надано жодних доказів.

Умовами Договору визначено обов`язок сплачувати за надані послуги на підставі саме рахунків оператора та Додатком № 1 до Договору встановлено спосіб доставки рахунків кур`єр та жодних доказів дотримання позивачем встановленого порядку направлення рахунків в матеріалах справи не має.

Відповідач, не користувався у зазначений позивачем період послугами, а послуги позивачем не надавались.

За період виникнення заборгованості позивачем не надано жодного доказу надання послуг, роздруківка трафіку або телефонних дзвінків, інше.

Решта доводів та аргументів позивача належними доказами не підтверджена.

ІІ. Рух справи.

Ухвалою суду від 16.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/2447/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.

Представником відповідача в підсистемі «Електронний суд» 01.10.2024 до суду сформовано відзив на позов, за змістом якого відповідач заперечив пред`явленні позовні вимоги та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Цього ж дня відповідач звернувся до суду із клопотанням про призначення судової експертизи, у задоволенні якого ухвалою суду від 30.10.2024 було відмовлено.

Представником позивача в підсистемі «Електронний суд» 05.10.2024 сформовано відповідь на відзив, а 11.10.2024 відповідачем сформовано заперечення на відповідь на відзив.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА ТЕЛЕКОМ», правонаступником прав та обов`язків якого наразі є позивач (надалі також Оператор) та відповідачем (надалі також Абонент) 04.09.2002 укладено Договір, за яким Оператор надає Абоненту послуги телефонного зв`язку перелік та обсяг Послуг, які надаються Оператором Абоненту відповідно до Договору, їх вартість і характеристики зазначаються в Додатках до Договору, які є його невід`ємними частинами. (надалі «Послуги»), а Абонент отримує та зобов`язується оплачувати їх відповідно до умов Договору (розділ 1 Договору та п. п. 3.1.1 та 3.1.2. Договору).

У відповідності до обраного пакету, Абонент вносить щомісячні платежі мінімального споживання в розмірі, визначеному відповідним ціновим пакетом. У випадку, коли сума спожитих послуг перевищує платіж мінімального споживання, Абонент додатково сплачує грошові кошти, в частині не покритій платежем мінімального споживання (п.3.2.1 Договору).

Оплата Послуг проводиться Абонентом щомісяця до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, згідно виставлених Оператором рахунків. У випадку споживання Абонентом послуг зв`язку протягом відповідного періоду (місяця) менше суми місячного платежу мінімального споживання, платіж мінімального споживання не перераховується і вноситься в повному обсязі згідно з обраним ціновим пакетом (п.3.2.2. Договору).

За умовами Договору відповідачу надавалися послуги телефонного зв`язку з підключенням 16 телефонних номерів. За 7 телефонних номерів відповідач сплачував за тарифним планом «Телефонна лінія ЮЛ» та за 9 телефонних номерів за тарифним планом «Безномерна телефонна лінія».

Протягом періоду виникнення заборгованості вартість послуг змінювалася, а саме: «Телефонна лінія ЮЛ» - з 01.05.2020 по 31.05.2020 діяв тариф у розмірі 116,667 грн. без ПДВ (140,00 грн. з ПДВ) на підставі наказу ПрАТ «Фарлеп-Інвест» від 20.12.2019 №72/04-03 (п.28 додатку 1 Наказу); - з 01.06.2020 по 31.11.2020 діяв тариф у розмірі 129,167 грн. без ПДВ (155,00 грн. з ПДВ) на підставі наказу ПрАТ «Фарлеп-Інвест» від 21.05.2020 №32/04-03 (п.27 додатку 1 Наказу); «Безномерна телефонна лінія» - з 01.05.2020 по 31.05.2020 діяв тариф у розмірі 79,167 грн. без ПДВ (95,00 грн. з ПДВ) на підставі наказу ПрАТ «Фарлеп-Інвест» від 20.12.2019 №72/04-03 (п.27 додатку 1 Наказу); - з 01.06.2020р. по 31.11.2020р. діяв тариф у розмірі 95,833 грн. без ПДВ (115,00 грн. з ПДВ) на підставі наказу ПрАТ «Фарлеп-Інвест» від 21.05.2020 №32/04-03 (п.26 додатку 1 Наказу).

При цьому вартість послуги зазначена в наказах за одну телефону лінію, а відповідач користувався 16 телефонними лініями, тому рахунки виставлялися з урахуванням кількості телефонних ліній.

Також відповідачу надавався додатковий вид обслуговування з присвоєнням телефонному номеру статусу: головний в групі/відомий в групі, вартістю 12,50 грн. (без ПДВ), 15,00 грн. (з ПДВ) та 2,50 (без ПДВ) грн., 3,00 грн. (з ПДВ), відповідно. Тариф даної послуги затверджений наказом ПрАТ «Фарлеп-Інвест» №36/04-03 від 23.03.2016.

Крім того, відповідачу надавалася послуга «Збереження порта». Така послуга надається Абонентам, яким було тимчасового припинено надання послуг через виникнення дебіторської заборгованості, з метою збереження можливості відновлення підключення. Під поняттям «порт» мається на увазі технологічне телекомунікаційне підключення виділене для конкретного абонента. Послуга надається на ресурси зокрема: номерна телефонна лінія, вартість якої складає 20,83 грн. без ПДВ (25,00 грн. з ПДВ), тарифний план затверджений наказом ПрАТ «Фарлеп-Інвест» №11/04-03/1 від 18.03.2019р. Оскільки послуга «Збереження порта» надавалася на шістнадцять телефонних ліній, тому в рахунках зазначена вартість з урахуванням кількості телефонних ліній.

Протягом строку дії Договору відповідач належним чином виконував свої зобов`язання проте в період з 21.05.2020 по 21.06.2021 відповідачем припинено внесення абонентської плати, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 17396 гривень.

Засобами поштового зв`язку на адресу відповідача 09.02.2024 позивачем було направлено претензію разом з актом звірки взаєморозрахунків та рахунками за період нарахованої заборгованості проте зазначена претензія залишилася з боку відповідача без задоволення, що стало підставою для звернення до суду із розглядуваним позовом.

ІV. Оцінка та висновки суду.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу країни договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 2 ст. 2 Закону України «Про електронні комунікації» визначено, що абонентна плата - фіксований платіж, який може встановлювати постачальник електронних комунікаційних послуг для абонента за доступ на постійній основі до електронних комунікаційних послуг незалежно від факту їх отримання.

Підпунктом «в» п. 5 ст. 19 Закону України «Про електронні комунікації» передбачено, що постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, які надають послуги користувачам, мають право зокрема на встановлення індивідуальних тарифних планів при укладенні договору про надання електронних комунікаційних послуг з кінцевими користувачами - юридичними особами та/або фізичними особами підприємцями.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Закону України «Про електронні комунікації», постачальники електронних комунікаційних послуг та кінцеві користувачі послуг повинні дотримуватися правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг, затверджених Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра.

Відповідно до підпункту 6 пункту 36 «Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11 квітня 2012 р. (надалі - Правила) споживачі зобов`язані виконувати умови Договору, в тому числі своєчасно оплачувати отримані послуги.

Згідно пункту 1 частини першої статті 104 Закону України «Про електронні комунікації», кінцеві користувачі електронних комунікаційних послуг зобов`язані дотримуватися правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг, зокрема: оплачувати замовлені та отримані електронні комунікаційні послуги, у тому числі абонентську плату та вартість пакетів послуг.

Частиною 3 ст. 104 Закону України «Про електронні комунікації» зазначено, що умовами надання та отримання електронних комунікаційних послуг кінцевому користувачу є: 1) укладення договору про надання електронних комунікаційних послуг відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг та інших актів законодавства; 2) оплата замовленої кінцевим користувачем електронної комунікаційної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом або договором про надання електронних комунікаційних послуг.

Згідно із ч. 2 ст. 106 Закону України «Про електронні комунікації», розрахунки за електронні комунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання електронних комунікаційних послуг між постачальником електронних комунікаційних послуг та споживачем.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі Договору позивачем надавалися відповідачу телекомунікаційні послуги та у період за який утворилася стягувана заборгованість Договір був чинним.

Крім того, платіжною інструкцією № 428 від 27.02.2020 на суму 3796,00 гривень відповідачем оплачено рахунок-акт № 0120118281 від 31.01.2020, а платіжною інструкцією № 869 від 24.04.2020 на суму 3796,00 гривень було оплачено рахунок-акт № 0320118281 від 31.03.2020, що дає підстави для висновку, що між сторонами існували договірні відносини, які виникли у зв`язку з наданням позивачем відповідачу телекомунікаційних послуг згідно умов Договору.

Така оплата послуг також засвідчує факт надання позивачем відповідних послуг та факт їх отримання відповідачем, за період, що передував тому, за який виникла стягувана заборгованість.

Відповідач у заявах по суті справи посилався на те, що жодної часткової оплати не здійснював, не прокоментувавши жодним чином, факт проведення згаданої оплати, що хоча і проведена за інший період, ніж в якому утворилася заборгованість, втім підтверджує чинність станом принаймні на квітень 2020 договірних правовідносин між сторонами.

При цьому, від моменту проведення зазначеної оплати, сторонами не було припинено дію Договору, відповідач із заявою про відмову від Договору та від отримання послуг до позивача не звертався, а тому суд приходить до висновку, що зобов`язання, обумовлені Договором у розглядуваний період виникнення заборгованості зберігали свою чинність, та відповідно, відповідач мав проводити оплату послуг.

Заперечення відповідача зводяться до його незгоди із позовом, з огляду на те, що долучені позивачем акти-рахунки не були підписані з боку відповідача.

Проте за умовами Договору підписання рахунку-акту з боку відповідача не є необхідною передумовою для виникнення зобов`язань з оплати наданих послуг.

Твердження відповідача про те, що його обов`язок з оплати наданих послуг виникає лише у разі отримання ним від позивача відповідного рахунку судом відхиляються, та суд погоджується із твердженнями позивача про те, що ненадання рахунку-фактури, по своїй суті, не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням продавця, тому наявність або відсутність рахунка-фактури не звільняє сторону від обов`язку виконати умови договору (оплатити товар чи надані послуги)., як про це зазначено, зокрема у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/32579/15, від 22.05.2018 у справі № 923/712/17, від 21.01.2019 у справі № 925/2028/15, від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17, від 26.02.2020 у справі № 915/400/18.

Крім того, відповідно до п. 72 Правил, розрахунки за отримані послуги на умовах наступної оплати здійснюються шляхом надсилання на адресу абонента рахунків або в інший спосіб відповідно до законодавства та договору. У разі здійснення розрахунків за отримані послуги на умовах наступної оплати абонент оплачує послуги після закінчення розрахункового періоду. Плата вноситься після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не встановлено договором відповідно до законодавства.

Тобто, хоча наведене положення Правил, що узгоджується зі змістом п. 3.2.2. Договору передбачає, що оплата вноситься після отримання рахунку, менше з тим, цей пункт Правил передбачає, що оплата має бути проведена не пізніше 20 числа місяця, що настає за рахунковим, тобто незалежно від факту отримання рахунку.

До того ж, на сайті www.vega.ua, у вкладці Особистий кабінет у кожного абонента наявна можливість переглянути фінансовий стан особистого рахунку, сформувати рахунок та сплатити заборгованість, що відповідачем в перебігу розгляду справи не спростовано.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідач отримав претензію позивача, проте, жодних заперечень щодо обставин, викладених в ній не висловив та претензію не задовольнив.

Тобто навіть якщо виходити із того, що відповідач не був обізнаний про свій обов`язок щодо суми відповідного зобов`язання, рахунки на оплату не отримував, він мав провести оплату послуг після отримання згаданої претензії, що є вимогою про оплату у розумінні ст. 530 Цивільного кодексу України.

Твердження відповідача, що позивачем не доведено сам факт надання послуг, судом відхиляються, оскільки зміст та сутність послуг, що надаються в межах Договору передбачають внесення фіксованого розміру абонентської оплати незалежно від факту надання послуг, що повністю відповідає вимогам п. 2 ст. 2 Закону України «Про електронні комунікації».

Інші аргументи сторін судом враховано, проте на висновки суду не впливають, а тому їх окрема оцінка судом у тексті рішення не викладається.

Враховуючи наведене, судом встановлено факт порушення відповідачем зобов`язання щодо оплати за надані електронні комунікаційні послуги, а відтак, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 17396 гривень, яка утворилася за період з 21.05.2020 по 21.06.2021 підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 гривень покладаються на відповідача.

Суд зауважує, що при зверненні позивача до суду з розглядуваним позовом останнім, відповідно сплачено суму судового збору у розмірі 3028 гривень.

Водночас, згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду з цим позовом в електронній формі за допомогою підсистеми «Електронний суд», судовий збір мав бути сплачений ним в розмірі 2422,40 гривень (3028*0,8).

Тобто, судовий збір у розмірі 605,60 гривень є зайво сплаченим та підлягає поверненню позивачу з державного бюджету шляхом постановлення відповідної ухвали, після набрання судовим рішенням законної сили та звернення позивача із відповідним клопотанням.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест» задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр Фармація» (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, місто Вишгород, вулиця Шолуденка, будинок 18, код: 30177378) на користь Приватного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест» (01011, місто Київ, провулок Євгена Гуцала, будинок 3, код: 19199961) 17396,00 гривень боргу та 2422,40 гривень судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 26.12.2024.

Суддя Р.М. Колесник