Рішення
від 16.12.2024 по справі 913/374/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року м. Харків Справа № 913/374/24

Провадження №5/913/374/24

За позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, 01001)

до відповідача-1 - Селянського фермерського господарства «Моноліт» (вул. Ново-Старобільська, буд. 17Є, м. Сватове Луганської області, 92600)

відповідача-2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 1 607 607 грн 17 коп.

Суддя Вінніков С.В.

Секретар судового засідання-помічник судді Чуєва М.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Сокуренко Є.С. - адвокат за довіреністю від 23.07.2024 №11752-К-Н-О;

від відповідача-1: Наконечний В.Л. - адвокат на підставі ордеру від 23.03.2023 серії АА №1287311;

від відповідача-2: Наконечний В.Л. - адвокат на підставі ордеру від 23.03.2023 серії АА №1287291.

С У Т Ь С П О Р У:

Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ «ПриватБанк», банк) 27.08.2024 через систему «Електронний суд» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом, який зареєстрований відділом документального забезпечення роботи суду 28.08.2024, до відповідача-1 - Селянського фермерського господарства «Моноліт» (далі - СФГ «Моноліт»), та відповідача-2 - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором від 18.03.2021 №31648279-КД-1 у сумі 1 607 607 грн 17 коп., яка складається із простроченої заборгованості по кредиту в сумі 1 160 092 грн 76 коп., заборгованості по процентах за користування кредитом за період з 02.02.2022 до 22.05.2024 у сумі 447 514 грн 41 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням СФГ «Моноліт» зобов`язань з повернення сум кредиту, сплати процентів за кредитним договором від 18.03.2021 №31648279-КД-1, виконання зобов`язань за яким забезпечено договором поруки від 18.03.2021 №31648279-ДП-1/1, який укладений між АТ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2024 справа передана на розгляд судді Віннікову С.В.

Ухвалою від 30.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 11.09.2024.

10.09.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання, яке зареєстроване відділом документального забезпечення роботи суду 11.09.2024, про долучення доказів, у якому він зазначив, що під час підготовки до судового засідання ним установлено, що до позовної заяви помилково не долучено повідомлення-вимогу від 22.04.2024 №10309LG26S0R6 про дострокове повернення кредиту та докази її направлення відповідачам.

До клопотання додані відповідні докази.

Судом задоволено вказане клопотання та надані докази долучені до матеріалів справи.

Ухвалою від 11.09.2024 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 07.10.2024.

16.09.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача-1 адвоката Наконечного В.Л. надійшов відзив на позовну заяву, яким він позовні вимоги відхилив, посилаючись на те, що надані позивачем виписки на підтвердження надання кредиту та наявності простроченої заборгованості не відповідають вимогам ст.ст.1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Указав, що банк невірно визначив заборгованість за тілом кредиту, а також безпідставно нараховує проценти на прострочену заборгованість.

Зазначив, що кредитний договір діяв по 16.02.2023 та навів власний розрахунок заборгованості за кредитним договором.

Також зазначив, що відповідач-1 поніс витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 6 306 грн 00 коп. та очікує понести ще 18 918 грн 00 коп.

Остаточний розмір витрат на професійну правничу допомогу буде визначено на підставі акту про надання послуг, який буде складено за результатами надання правничої допомоги у суді першої інстанції.

16.09.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача-2 адвоката Наконечного В.Л. надійшов відзив на позовну заяву, яким він позовні вимоги відхилив, посилаючись на те, що договір поруки від 18.03.2021 №31648279-ДП-1/1 викликає сумніви з приводу його достовірності.

Указав, що ОСОБА_1 не пам`ятає, щоб він підписував електронним підписом договір поруки і наразі немає доступу до договорів, які зберігаються в електронному вигляді на тимчасово окупованій території.

Зазначив, що банк невірно визначив заборгованість за тілом кредиту, а також безпідставно нараховує збільшені проценти, що не передбачено умовами договору поруки.

ОСОБА_1 не давав згоди на збільшення своєї відповідальності перед позивачем.

Також навів власний розрахунок суми заборгованості за кредитом та процентів за користування ним.

Указав, що у зв`язку з розглядом даної справи він поніс судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 44 142 грн 00 коп. за підготовку відзиву на позовну заяву та доданих документів та ще очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у сумі 44 142 грн 00 коп., що включає підготовку до розгляду справи у судових засіданнях суду першої інстанції, час очікування судового засідання, підготовку процесуальних документів. Зазначив, що у разі, якщо буде досягнуто мету надання правничої допомоги ОСОБА_1 останній додатково повинен сплатити адвокату гонорар у розмірі 5% від досягнутого результату (фактично отримуваних сум, або у разі стягнення коштів з відповідача-2 - відмову у їх стягненні/залишенні позовної заяви без розгляду/закриття провадження у справі).

03.10.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1, яка зареєстрована відділом документального забезпечення роботи суду 04.10.2024, у якій він зазначив, що 24.03.2021 банком перераховано кредитні кошти у розмірі 1 440 670 грн 86 коп. на поточний рахунок ТОВ «Агроресурс» як оплату за договором купівлі-продажу від 15.02.2021 №І/496/21/К/СТ/ЛП, що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 , платіжним дорученням від 24.03.2021 №183723356.

Зазначив, що виписка по рахунках є належним доказом підтвердження видачі кредиту та наявності заборгованості.

Указав, що відповідач-1 помилково зазначає, що кредитний договір діяв до 16.02.2023, оскільки банк направив ОСОБА_1 , а потім до Господарського суду Луганської області позовну заяву про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості по кредиту в сумі 1 152 494 грн 28 коп. та по процентах за користування ним у сумі 151 342 грн 72 коп.

Зазначена позовна заява ухвалою суду від 03.04.2023 у справі №913/50/23 та додані до неї документи повернуті банку, тобто позовна заява не була прийнята судом і у справі не було відкрито провадження.

Позовна заява від 2023 року не містила повідомлення-вимоги про повне та дострокове повернення кредиту і сплати нарахованих процентів, що свідчить про відсутність зміни строку виконання зобов`язання на 16.02.2023.

Також зазначив, що списані кошти у сумі 12 344 грн 73 коп. направлені на погашення заборгованості за іншим кредитним договором від 02.08.2021.

Заперечив проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки такі витрати не підтверджені та не доведені належними доказами.

03.10.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-2, яка зареєстрована відділом документального забезпечення роботи суду 04.10.2024, у якій він зазначив, що договір поруки від 18.03.2021 №31648279-КД-1 підписано ОСОБА_1 із використанням кваліфікованого електронного підпису та надав оригінальний примірник договору поруки та протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Позивач не направляв позичальнику та/або поручителю будь-яку вимогу від 16.02.2023 за кредитним договором від 18.03.2021 №31648279-КД-1.

З посиланням на ст.554 ЦК України, умови п.п.1.3, А.11 договору поруки зазначив, що поручитель погодився на підвищення процентів.

Указав, що банк нараховував проценти за користування кредитом у розмірі базової процентної ставки від суми простроченої заборгованості за кредитом, а не 28,66% річних, як це визначено договором.

Зазначив, що у спірних правовідносинах позичальником та боржником за кредитним договором є юридична особа - СФГ «Моноліт», а не внутрішньо переміщена особа ОСОБА_1 , тому приписи ст.92 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» застосуванню не підлягають.

Розрахунок, наданий відповідачем-2 є невірним, оскільки суперечить умовам кредитного договору в частині процентної ставки, яка має застосовуватися.

Ухвалою від 07.10.2024 продовжено строк проведення підготовчого провадження по 28.11.2024 (включно); відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 28.10.2024.

20.10.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив, які зареєстровані відділом документального забезпечення роботи суду 21.10.2024, у яких він зазначив, що підтримує позиції, висловлені в п.п.4, 5 заперечень відповідача-2.

20.10.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь на відзив, які зареєстровані відділом документального забезпечення роботи суду 21.10.2024, у яких він зазначив, що не погоджується із розрахунком заборгованості за кредитом.

Указав, що правове значення має саме звернення банку з позовом, а не прийняття його судом та відкриття провадження у справі.

Зазначив, що згода поручителя на збільшення обсягу своєї відповідальності має бути очевидною і наданою у спосіб, передбачений договором поруки. Випадкова поінформованість поручителя про внесення змін до основного зобов`язання і навіть відсутність з його боку заперечень про збільшення відповідальності не може розглядатись як надання ним згоди на такі зміни.

Уважає, що ОСОБА_1 є боржником у розумінні приписів ст.554 Цивільного кодексу України, тому повинні застосовуватись приписи ч.ч.1-3 ст.92 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Зазначив, що позивачем неправомірно нараховані збільшені проценти за користування кредитом.

Ухвалою від 28.10.2024 закрите підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 18.11.2024.

Ухвалою від 18.11.2024 задоволено клопотання представника відповідачів про участь у судовому засіданні 18.11.2024 у справі у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; оголошено перерву в розгляді справи по суті в судовому засіданні до 16.12.2024.

Представники сторін брали участь у судовому засіданні 16.12.2024 у режимі відеоконференції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

18.03.2021 між АТ «ПриватБанк» як банком та СФГ «Моноліт» як позичальником в електронному вигляді шляхом підписання кваліфікованими електронними підписами укладено кредитний договір №31648279-КД-1, за умовами якого вид кредиту - не відновлювальна кредитна лінія. Надається у вигляді не відновлювальної кредитної лінії в формі одноразового надання повної суми кредитного ліміту (п.А.1 кредитного договору).

Згідно з п.А.2 кредитного договору ліміт цього договору: 1 471 064 грн 78 коп., у тому числі на наступні цілі: у розмірі 1 440 670 грн 86 коп. на придбання колісного трактора New Holland T6050; у розмірі 30 393 грн 92 коп. на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п.2.1.5, 2.2.12 цього договору. Забороняється використання кредитних коштів для погашення кредитів і відсотків або іншої заборгованості за кредитними договорами, виплати дивідендів, надання фінансової допомоги.

У п.А.3 кредитного договору сторони передбачили, що термін повернення кредиту 01.12.2025.

Рахунки для обслуговування кредиту: рахунок НОМЕР_2 , отримувач: АТ КБ «ПриватБанк», МФО 304795, код ЄДРПОУ 31648279 (IBAN - НОМЕР_3 (п.А.4 кредитного договору).

Відповідно до п.А.5 кредитного договору зобов`язання позичальника забезпечується: договором застави сільськогосподарської техніки від 18.03.2021 №31648279-ДЗ-1/1; договором поруки від 18.03.2021 №31648279-ДП-1/1.

Згідно з п.А.6 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 14,33% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

У випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов`язань, передбачених п.2.2.13 цього договору, банк за користування кредитом встановлює позичальнику проценти у розмірі 19,33% річних. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов`язань, передбачених п.2.2.13 цього договору та дати початку нарахування підвищених процентів, без внесення змін до цього договору. За умови відновлення виконання позичальником зобов`язань, передбачених п.2.2.13 цього договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі, зазначеному в п.А.6 цього договору та дати початку її нарахування (п.А.6.1 кредитного договору).

У п.А.8 кредитного договору передбачено, що проценті, встановлені п.п.А.6, А.6.1 договору, нараховуються та сплачуються щомісячно, датою сплати процентів є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не передбачене п.7.3 цього договору. У випадку несплати процентів вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього договору згідно з п.2.3.2 цього договору). Платежі по кредиту сплачуються відповідно до графіку, який є невід`ємною частиною договору.

Сторони в п.А.11 кредитного договору домовились, що будь-які повідомлення, запити та кореспонденція за цим договором або у зв`язку з ним повинні бути в письмовій формі, можуть передаватися по електронній пошті, за умови, що оригінали юридично важливої кореспонденції і документації повинні передаватися визнаною в Україні кур`єрською службою або вручатися особисто. Будь-яке таке повідомлення повинно бути адресовано одержувачу на його адресу, що вказана нижче, або за іншою адресою, яка може час від часу повідомлятися в письмовій формі одержувачем відправнику як адреса одержувача. Для доказу вручення повідомлення або документа буде достатнім довести, що доставка була здійснена особисто або що конверт, що містить повідомлення або документ, мав вірно вказану адресу і був доставлений (відповідно до вимог даного пункту, і всі поштові витрати були повністю оплачені), або що повідомлення електронною поштою було відправлено на адресу електронної пошти відповідної сторони. Адреса, згадана для обміну повідомленнями, така: адреса банку: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094, Україна, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3, адреса позичальника: 92602, вул. Новостаробільська, буд. 26, Сватівського району Луганської області, Україна, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Пунктом 1.1 кредитного договору передбачено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п.А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п.А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п.2.1.2 цього договору, в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни. Невідновлювальна кредитна лінія (далі - кредит) надається банком для придбання позичальником основних засобів шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника: ТОВ «Агроресурс», ЄДРПОУ 31919788 за наступними реквізитами: р/р НОМЕР_4 (IBAN - НОМЕР_5 ), ЄДРПОУ 31919788, МФО 380805.

У п.1.2 кредитного договору встановлено, що термін повернення кредиту зазначений у п.А.3 цього договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з п.п.А.10, 2.3.2, 2.4.1 цього договору.

Відповідно до п.2.3.2 кредитного договору при настанні будь-якої з наступних подій: неотриманні від позичальника згоди на зміну процентної ставки за користування кредитом, зміну періодичності порядку сплати платежів по кредиту; порушенні позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту; порушенні заставодавцями/іпотекодавцями зобов`язань за договорами застави/іпотеки, укладеними в забезпечення виконання зобов`язань за цим договором, отриманні повідомлення від заставодавців про дострокове затребування вкладу (повністю або частково) за договором, майнові права за яким передані банку у заставу; неотриманні від заставодавців/іпотекодавців до укладення договору застави/іпотеки та під час його/їх дії повідомлення про усі відомі йому/їх права та вимоги інших осіб на предмет застави/іпотеки, у т.ч. не зареєстровані у встановленому порядку; у випадку передачі предмету застави/іпотеки іншій особі без згоди заставодержателя; порушенні заставодавцями/іпотекодавцями правил про заміну предмету застави; втрати предмету застави/іпотеки за обставинами, за які заставодержатель не відповідає, якщо заставодавець/іпотекодавець не замінив або не відновив предмет застави/іпотеки; порушенні господарським/цивільним судом справи про банкрутство позичальника або про визнання недійсними установчих документів позичальника, або про відміну державної реєстрації позичальника; ухваленні (прийнятті) власником або компетентним органом рішення про ліквідацію позичальника; притягнення до кримінальної відповідальності відносно керівництва позичальника; втрати можливості звернення стягнення на майно, надане у заставу/іпотеку в забезпечення виконання зобов`язань за цим договором (у т.ч. втрати, знищенні, пошкодженні або недоступності предмету застави/іпотеки для банку з будь-яких інших привидів), підтверджений актами перевірок; встановлення невідповідності дійсності відомостей, що містяться у п.2.2.10 цього договору; наявності судових рішень про стягнення грошових коштів з поточного рахунку позичальника, що набули законної чинності, наявності арешту на поточних рахунках, що належать позичальнику, наявності платіжних вимог про примусове списання та інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальнику кредит не буде повернений своєчасно; неодноразовому (два і більше разів) надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту в порушення порядку, передбаченого п.1.1 цього договору, банк, на свій розсуд, має право: а) змінити умови цього договору - зажадати від позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за цим договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі ст.ст.212, 611, 651 Цивільного кодексу України за зобов`язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором; або: б) розірвати цей договір у судовому порядку. При цьому в останній день дії цього договору позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором; або: в) достроково розірвати цей договір та вимагати повернення коштів/погашення заборгованості у разі, коли здійснення ідентифікації та/або верифікації позичальника є неможливим; якщо у суб`єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені; або: г) згідно зі ст.651 Цивільного кодексу України, ст.188 Господарського кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії договору позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором. Одностороння відмова від цього договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов`язань за цим договором.

Банк, незалежно від настання термінів виконання зобов`язань позичальником за цим договором, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, при настанні умов, передбачених п.2.3.2 цього договору або порушення позичальником вимог п.1.1 цього договору в частині вимог щодо цільового використання кредитних коштів, або у випадку зменшення розміру активів позичальника на 30 і більше процентів у порівнянні з розміром його активів зазначених у відповідній річній звітності за попередній рік (п.2.3.8 кредитного договору).

Згідно з п.4.1 кредитного договору за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п.1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, 2.4.1 цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п.п.А.6, А.6.1 цього договору. У випадку встановлення банком у порядку, передбаченому п.2.3.12 цього договору, зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки.

Відповідно до п.4.2 кредитного договору в разі порушення строків повернення кредиту позичальник сплачує банку проценти у розмірі, встановленому у п.А.7 цього договору.

У випадку, якщо дата погашення та/або сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки згідно з цим договором припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені у банківський день, що передує вихідному або святковому дню. Банківський день - день, у який банківські установи України відкриті для проведення операцій з переказу грошових коштів з використанням каналів взаємодії з НБУ. У випадку, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки згідно з цим договором припадає на вихідний або святковий день та позичальник має відкриті в банку поточні рахунки, позичальник має право в відповідний вихідний або святковий день (п.4.4 кредитного договору).

У п.4.8 кредитного договору передбачено, що нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік, а також комісія та пеня розраховуються виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів, не враховується.

Згідно з п.6.2 кредитного договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов`язань.

У додатку №1 до кредитного договору сторони передбачили графік платежів, у якому визначили дату погашення кредиту, суму погашення, суму страхового платежу до погашення.

18.03.2021 між сторонами в електронному вигляді шляхом підписання кваліфікованими електронними підписами укладена додаткова угода №1 до кредитного договору від 18.03.2021 №31648279-КД-1, якою внесені до нього зміни, зокрема сторони узгодили: а) протягом строку кредиту, зазначеного в п.А.3 договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку, Програми фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємництва (далі - Програма) та умов цієї додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки. Кредитні кошти позичальник витрачає з метою: розвитку підприємництва, зокрема сприяння розвитку суб`єктів підприємництва, збільшення обсягів виробництва, експорту, імпортозаміщення, високотехнологічного виробництва, енергоефективності, впровадження інновацій, сприяння створенню нових робочих місць та підприємств, поверненню трудових мігрантів до України; придбання та/або модернізацію основних засобів позичальником, за винятком придбання транспортних засобів (крім тих, що будуть використовуватися в комерційних та виробничих цілях). Умови та порядок надання фінансової державної підтримки позичальнику, визначені Порядком та цією додатковою угодою.

Відповідно до п.2.1 додаткової угоди за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку. Базова процентна ставка за кредитом змінювана, та становить на дату укладення цієї додаткової угоди розмір 14,33% річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: індекс UIRD (3 місяці) + 7%; де індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладення цієї додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного банку України. Дані про величину індексу є загальнодоступними в мережі інтернет на офіційному сайті Національного банку України. Банк щокварталу з урахуванням зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1 число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал. Про зміну розміру базової процентної ставки банк за 15 календарних днів повідомляє позичальника/поручителя/заставодавця та інших зобов`язаних за договором осіб, на свій вибір шляхом: відправлення СМС-повідомлень на мобільний телефон клієнта; відправлення повідомлення за допомогою мобільного додатка «Viber»; ОТР-паролю; поштового листа; телеграми; повідомлення електронною поштою; повідомлення в банкоматах і терміналах самообслуговування; друку інформації на чеках в POS-терміналах; IVR-обдзвону; комунікації у ПК Приват24, в т.ч. його мобільній версії, комунікації в чаті з персональним менеджером «Чат Sender», а також за допомогою інших мобільних додатків банка та інших засобів комунікації.

Згідно з п.2.2 додаткової угоди у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в п.2.3, 2.7 цієї додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у порядку та в розмірі: в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення; в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п.2.1 цієї додаткової угоди + 5% річних; в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

Позичальник щомісяця 1 числа місяця, що слідує за звітним місяцем, здійснює сплату процентів за користування кредитом у розмірі, з урахуванням вимог, що зазначені в п.п.2.1 - 2.3 цієї додаткової угоди (п.2.4 додаткової угоди).

У додатку №1 до додаткової угоди №1 до кредитного договору сторони визначили графік погашення платежів, а саме дату, суму кредиту до погашення, суму страхового платежу до погашення.

18.03.2021 між АТ «ПриватБанк» як кредитором та ОСОБА_1 як поручителем в електронному вигляді шляхом підписання кваліфікованими електронними підписами укладений договір поруки №31648279-ДП-1/1, за умовами якого предметом цього договору є надання поруки поручителем перед банком за виконання СФГ «Моноліт» зобов`язань за кредитним договором від 18.03.2021 №31648279-КД-1 невідновлювальної кредитної лінії на суму 1 471 064 грн 78 коп. з терміном дії до 01.12.2025, у тому числі на наступні цілі: у розмірі 1 440 670 грн 86 коп. на придбання колісного трактора New Holland T6050; у розмірі 30 393 грн 92 коп. на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п.2.1.5, 2.2.12 цього договору.

Відповідно до п.А.6 договору поруки за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 14,33% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно з п.А.11 договору поруки будь-які повідомлення, запити та кореспонденція за цим договором або у зв`язку з ним повинні бути в письмовій формі, можуть передаватися по електронній пошті, за умови, що оригінали юридично важливої кореспонденції і документації повинні передаватися визнаною в Україні кур`єрською службою або вручатися особисто. Будь-яке таке повідомлення повинно бути адресовано одержувачу на його адресу, що вказана нижче, або за іншою адресою, яка може час від часу повідомлятися в письмовій формі одержувачем відправнику як адреса одержувача. Для доказу вручення повідомлення або документа буде достатнім довести, що доставка була здійснена особисто або що конверт, що містить повідомлення або документ, мав вірно вказану адресу і був доставлений (відповідно до вимог даного пункту, і всі поштові витрати були повністю оплачені), або що повідомлення електронною поштою було відправлено на адресу електронної пошти відповідної сторони. Адреса, згадана для обміну повідомленнями, така: адреса банку: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094, Україна, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3, адреса позичальника: 92602, вул. Новостаробільська, буд. 26, Сватівського району Луганської області, Україна, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2. А також сплачувати винагороди, штрафи, пені та інші платежі, відшкодувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені у кредитному договорі. Якщо під час виконання кредитного договору зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за кредитним договором (в тому числі щодо збільшення розміру кредиту, процентної ставки, комісійної винагороди та інших зобов`язань за кредитним договором) в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення, повідомлення поручителя та укладення окремої угоди з поручителем не потрібне.

Відповідно до п.1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежі, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

У відповідності до п.2.1.2 договору поруки кредитор має право у випадку невиконання позичальником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п.1.1 цього договору, кредитор має направити поручителю вимогу із зазначенням невиконання(их) зобов`язання(нь). Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, незалежно від факту направлення чи ненаправлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання позичальником та/або поручителем всіх зобов`язань за кредитним договором цей договір припиняє свою дію (п.4.1 договору поруки).

У відповідності до умов укладеного договору банком видано позичальнику кредит у сумі 1 455 867 грн 82 коп.

Позичальник графіку погашення платежів не дотримувався, кредит погасив частково в сумі 295 775 грн 06 коп.

Указані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою укладений між АТ «ПриватБанк» та СФГ «Моноліт» договір від 18.03.2021 №31648279-КД-1 з додатковою угодою від 18.03.2021 №1 до нього є кредитним договором.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

Відповідно до п.А.2 кредитного договору ліміт цього договору: 1 471 064 грн 78 коп., у тому числі наступні цілі: у розмірі 1 440 670 грн 86 коп. на придбання колісного трактора New Holland T6050; у розмірі 30 393 грн 92 коп. на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п.2.1.5, 2.2.12 цього договору. Забороняється використання кредитних коштів для погашення кредитів і відсотків або іншої заборгованості за кредитними договорами, виплати дивідендів, надання фінансової допомоги.

Згідно з п.1.1 кредитного договору банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п.А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п.А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п.2.1.2 цього договору, в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни. Невідновлювальна кредитна лінія (далі - кредит) надається банком для придбання позичальником основних засобів шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника: ТОВ «Агроресурс», ЄДРПОУ 31919788 за наступними реквізитами: р/р НОМЕР_4 (IBAN - НОМЕР_5 ), ЄДРПОУ 31919788, МФО 380805.

Суд бере до уваги, що 15.02.2021 між ТОВ «Агроресурс» як продавцем та СФГ «Моноліт» як покупцем укладений договір №1/496/21/К/СТ/ЛП купівлі-продажу, за умовами якого продавець зобов`язується на підставі цього договору передати, а покупець прийняти і сплатити за с/г техніку на умовах, вказаних в договорі (п.1.1 договору купівлі-продаж).

Відповідно до п.2.1 договору купівлі-продажу загальна ціна договору складає згідно з ч.2 ст.524 ЦК України, еквівалент 54 000 Євро, у тому числі ПДВ 20%.

Згідно з п.2.6.2 договору купівлі-продажу покупець надає гарантійний лист від АТ КБ «ПриватБанк» про видачу кредиту покупцеві на придбання товару у строк до 11.03.2021 включно.

У специфікації, яка є додатком №1 до договору купівлі-продажу сторони передбачили найменування товару - 2020 року виготовлення; кількість - 1 шт., ціна за одиницю - 54 000 Євро, сума з ПДВ в грн. станом на 15.02.2021 - 1 823 634 грн 00 коп., термін постачання - на протязі 10 робочих днів за умови виконання пп.2.6.1, 2.6.2 та 2.6.3 договору, з можливістю дострокової поставки, адреса поставки - м. Сватове Луганської області.

12.03.2021 між ТОВ «Агроресурс» та СФГ «Моноліт» складена видаткова накладна №/03/00537, відповідно до якої останнє отримало у відповідності до умов договору від 15.02.2021 №1/496/21/К/СТ/ЛП товар - трактор New Holland T6050 Delta.

На виконання умов п.1.1 кредитного договору банком шляхом перерахування грошових коштів ТОВ «Агроресурс» 24.03.2021 видано позичальнику кредит у сумі 1 440 970 грн 86 коп., що підтверджується випискою по рахунку відповідача за період з 09.03.2021 до 03.07.2024.

З урахуванням вимог ст.41 Закону України «Про Національний банк України», Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних операцій.

Виходячи із зазначеного, виписки по рахунках є належними доказами підтвердження видачі кредиту та наявності заборгованості.

Отже, позивачем доведений факт видачі СФГ «Моноліт» 24.03.2021 кредиту у сумі 1 440 670 грн 86 коп. на купівлю у ТОВ «Агроресурс» трактору New Holland T6050 Delta.

Крім того, відповідно до п.2.1.5 кредитного договору відповідно до цього договору позичальник клопоче перед банком про надання йому кредиту на сплату чергових страхових платежів у відповідності до договорів страхування, укладених у відповідності до п.2.2.12 цього договору, та доручає банку щорічно перераховувати необхідну для цього суму коштів згідно договорів страхування. Перерахування коштів на сплату чергових страхових платежів здійснюється в національній валюті України. Зазначене доручення щодо надання кредиту та списання грошових коштів позичальника не підлягає виконанню банком при настанні будь-якої з наступних подій (на дату проведення страхового платежу згідно договорів страхування): втрати предмету застави/іпотеки за обставинами, за які заставодержатель не відповідає, якщо заставодавець/іпотекодавець не замінив або не відновив предмет застави/іпотеки, втрати можливості звернення стягнення на майно, надане у заставу/іпотеку в забезпечення виконання зобов`язань за цим договором (у т.ч. втрати, знищенні, пошкодженні або недоступності предмету застави/іпотеки для банку з будь-яких інших приводів), підтверджений актами перевірок; до терміну повернення кредиту менше 30 днів; кількість днів безперервного прострочення по тілу кредиту більше 90 днів; заборгованість по тілу кредиту менше або дорівнює подвійній сумі страхового платежу; строк кредиту з дати укладення цього договору не більше 1 року.

У п.2.2.12 кредитного договору сторони передбачили, що позичальник зобов`язується належно оформити договор(и) застави сільськогосподарської техніки від 18.03.2021 №31648279-ДЗ-1/1; у забезпечення виконання зобов`язань за цим договором, договор(и) страхування заставленого майна, а також надати інші необхідні документи. Під «належним оформленням договору(ів) застави сільськогосподарської техніки» сторони розуміють підписання позичальником та/або іншими заставодавцями договору(ів) застави сільськогосподарської техніки, нотаріальне посвідчення (за згодою сторін або відповідно до чинного законодавства), іншу передбачену чинним законодавством процедуру реєстрації предмету застави/іпотеки. Під належним оформленням договору(ів) страхування заставленого майна» сторони розуміють укладення/подовження строку дії позичальником та/або іншими заставодавцями договору(ів) страхування заставленого майна з однією з акредитованих банком страхових компаній, перелік яких опубліковано за адресою: https://privatbank.ua/ru/business/strahovoy-calc.

18.03.2021 на виконання указаних умов кредитного договору між ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» як страховиком та СФГ «Моноліт» як страхувальником укладений договір добровільного страхування наземного транспорту (КАСКО) №DNH0MA-212I3K4, за умовами якого було застраховано транспортний засіб - трактор колісний New Holland T6050 2020 року випуску, держномер НОМЕР_6 .

Відповідно до п.9 договору страхування строк дії договору страхування дорівнює 12 місяцям з 19.03.2021 по 18.03.2022 включно. При цьому договір набуває чинності з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем сплати страхового платежу на поточний рахунок страховика.

У п.10 договору страхування сторони передбачили, що дія договору продовжується на наступний період страхування за умови зарахування наступного страхового платежу на поточний рахунок страховика в повному обсязі за наступний період страхування не пізніше дати, встановленої у п.10 договору як гранична дата строку сплати. У випадку несплати наступного страхового платежу повністю або частково у строки, встановлені у п.10 договору, дія договору не продовжується на наступний період страхування та договір припиняє свою дію з 00 год. 00 хв. дати, наступної за датою закінчення попереднього періоду страхування. У цьому ж пункті визначені періоди страхування: з 19.03.2021 по 18.03.2022, з 19.03.2022 по 18.03.2023, з 19.03.2023 по 18.03.2024, з 19.03.2024 по 18.03.2025, з 19.03.2025 по 18.03.2026; страховий платіж кожний раз на рік складає 7 598 грн 48 коп.; строк сплати страхового платежу до 19.03.2021, до 19.03.2022, до 19.03.2023, до 19.03.2024, до 19.03.2025 відповідно.

З огляду на вказані умови договору страхування та на виконання умов п.п.2.1.5, 2.2.12 кредитного договору АТ «ПриватБанк» перераховано ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» страхову премію за 2021 рік у сумі 7 598 грн 48 коп., що підтверджується випискою по рахунку за період з 09.03.2021 по 03.07.2024.

Отже, станом на 16.02.2023 позивачем було надано СФГ «Моноліт» кредитні кошти у загальній сумі 1 448 269 грн 34 коп.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто неналежне виконання.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У додатку №1 до додаткової угоди до кредитного договору і додатку №1 до кредитного договору сторони узгодили графік платежів:

ДатаСума кредиту до погашенняСума страхового платежу до погашенняСума% по страховому платежу до погашенняВсього01.09.2021144 067,0800144 067,0801.12.2021144 067,0800144 067,0801.09.2022144 067,087 598,480151 665,5501.12.2022144 067,0800144 067,0801.09.2023144 067,087 598,480151 665,5501.12.2023144 067,0800144 067,0801.09.2024144 067,087 598,480151 665,5501.12.2024144 067,0800144 067,0801.09.2025144 067,087 598,480151 665,5501.12.2025144 067,1400144 067,14Всього1 440 670,8630 393,9201 471 064,74

У свою чергу позичальник сплатив 01.09.2021 платіж у сумі 144 067 грн 08 коп., 01.12.2021 - 151 630 грн 60 коп. та 28.02.2022 - 77 грн 38 коп., всього сплачено 295 775 грн 06 коп. Заборгованість за тілом кредиту станом на 01.02.2023 складала 1 152 494 грн 28 коп.

Суд констатує, що позичальник порушив умови укладеного кредитного договору.

Водночас відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як зазначив Верховний Суд у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц, у постанові Верховного Суду від 30.08.2023 у справі №918/847/22 звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні.

Суд бере до уваги, що 16.02.202, і це не оспорюється сторонами, АТ «ПриватБанк» звернулося з позовом до Господарського суду Луганської області про стягнення солідарно з СФГ «Моноліт» та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 18.03.2021 №31648279-КД-1 за тілом кредиту в сумі 1 152 494 грн 28 коп., заборгованості за процентами за період з 02.02.2022 по 01.02.2023 у сумі 151 342 грн 72 коп.

Ухвалою Господарського суду Луганської області у справі №913/50/23 вищезазначена позовна заява та додані до неї документи повернуті позивачу.

Відносно доводів позивача про те, що він станом на 16.02.2023 не пред`являв вимоги позичальнику та/або поручителю про дострокове повернення кредиту і у справі №913/50/23 не було відкрито провадження суд зазначає наступне.

Як уже зазначалось, відповідно до графіку останній платіж за кредитним договором позичальник повинен був сплатити банку 01.12.2025, проте у зв`язку з порушенням ним умов кредитного договору в частині своєчасної сплати платежів згідно графіку та процентів за користування кредитом АТ «ПриватБанк» скористалось своїм правом у відповідності до приписів ч.2 ст.1050 ЦК України та умов п.п.2.3.2, 2.3.8 кредитного договору та вимагало достроково повернути кредит та сплатити проценти за користування ним. При цьому, станом на 16.02.2023 відповідач мав прострочену суму заборгованості за кредитом у розмірі 288 091 грн 74 коп., а АТ «ПриватБанк» за заявленим у справі №913/50/23 позовом просило стягнути всю суму кредиту (поточну і прострочену) у розмірі 1 152 494 грн 28 коп. та нарахованих станом на 01.02.2023 процентів, що беззаперечно свідчить про його вимогу достроково повернути всю суму кредиту.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором убачається, що відповідачем з 01.09.2022 умови графіку платежів, які передбачали сплату суми погашення кредиту 144 067 грн 08 коп., порушені, а також позичальником з 02.02.2022 не сплачувались проценти за користування кредитом, тому має місце несвоєчасне виконання зобов`язань за кредитним договором.

Ураховуючи наведене, суд зазначає, що право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов`язання до настання строку виконання, визначеного договором.

Суд констатує, що АТ «ПриватБанк» за наявності простроченої заборгованості у відповідача-1 зі сплати кредитних платежів 16.02.2023 звернулося до суду з відповідним позовом у справі №913/50/23, тим самим скориставшись своїм правом, передбаченим ч.2 ст.1050 ЦК України та умовами п.п.2.3.2, 2.3.8 кредитного договору, про дострокове стягнення усієї заборгованості за кредитним договором солідарно з відповідачів.

Суд наголошує, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі.

При цьому, в даному випадку визначальним є сам факт звернення з позовом до суду, а не наслідки розгляду справи судом.

З указаних підстав указані доводи позивача судом відхиляються.

Підсумовуючи наведене, сул приходить до висновку про те, що у зв`язку із зверненням АТ «ПриватБанк» із позовом до суду 16.02.2023 у справі №913/50/23, позивач змінив порядок, умови та строк повернення позичальником наданих кредитних коштів у сумі 1 152 494 грн 28 коп.

Отже, граничним строком повернення позичальником кредитних коштів у сумі 1 152 494 грн 28 коп. є 16.02.2023.

Суд зауважує, що з вимогою про розірвання кредитного договору від 18.03.2021 №31648279-КД-1 до суду або з повідомленням до позичальника АТ «ПриватБанк» не зверталось.

Водночас, у відповідності до умов кредитного договору та договору страхування АТ «ПриватБанк» перераховано 18.03.2023 ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» страхову премію у сумі 7 598 грн 48 коп., що підтверджується випискою по рахунку за період з 09.03.2021 по 03.07.2024.

Суд зауважує, що перерахування вказаних грошових коштів здійснено позивачем на виконання умов кредитного договору від 18.03.2021 №31648279-КД-1, оскільки станом на 18.03.2023 указаний кредитний договір не був розірваний, його умови в частині можливості скористатися позичальником кредитними коштами на сплату страхових платежів у відповідності до укладеного договору страхування були чинними.

22.04.2024 АТ «ПриватБанк» звернулося до СФГ «Моноліт» з повідомленням-вимогою №10309LG26S0R6, у якій зазначило про порушення позичальником зобов`язань за кредитним договором від 18.03.2021 №31648279-КД-1 та наявність заборгованості станом на 22.04.2024 за кредитом у сумі 1 160 092 грн 76 коп., у т.ч. прострочений кредит у сумі 583 824 грн 38 коп., за процентами в сумі 433 660 грн 96 коп., у т.ч. прострочені проценти в сумі 246 634 грн 12 коп.

Також з посиланням на умови п.2.3.2 кредитного договору вимагало погасити прострочену заборгованість у термін до 22.05.2024 та повідомило, що у випадку непогашення строк, що узгоджений п.А.3 кредитного договору, буде вважатися таким, що настав 22.05.2024.

Указане повідомлення-вимога направлені позичальнику та поручителю на їх адресу електронної пошти, вказану у п.А.11 кредитного договору та п.А.11 договору поруки, що підтверджується відповідною роздруківкою.

Оцінюючи вказане повідомлення-вимогу, суд зауважує, що воно не містить вимоги про розірвання кредитного договору, а з огляду на вказані вище обставини щодо дострокового повернення кредиту в сумі 1 152 494 грн 28 коп., у зв`язку із зверненням позивача із позовом до суду 16.02.2023, не впливає на строки повернення кредиту в сумі 1 152 494 грн 28 коп., а тому судом до уваги не береться.

Водночас суд зауважує, що 18.03.2023 АТ «ПриватБанк» було перераховано ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» страхову премію у сумі 7 598 грн 48 коп., яка є окремим кредитом, наданим позивачем СФГ «Моноліт» у межах строку дії договору від 18.03.2021 №31648279-КД-1, оскільки АТ «ПриватБанк» уже скористалось своїм правом, передбаченим ч.2 ст.1050 ЦК України на дострокове повернення всієї суми наданих позичальнику станом на 01.02.2023 кредитних коштів у сумі 1 152 494 грн 28 коп.

Суд наголошує, що у відповідності до умов кредитного договору (п.п.2.1.5, 2.2.12) та договору добровільного страхування наземного транспорту від 18.03.2021 позивачем шляхом сплати чергового страхового платежу у сумі 7 598 грн 48 коп. на користь ПрАТ «СК «Уніка» та відсутності заперечень зі сторони позичальника щодо цього було надано СФГ «Моноліт» кредитні кошти у зазначеній сумі, які позичальник повинен був повернути в строк до 01.09.2023 відповідно до графіку платежів, який є додатком до кредитного договору та додаткової угоди №1 до нього та з урахуванням того, що це був другий платіж з п`яти, які у відповідності до умов кредитного договору належали сплаті в межах страхових платежів у загальній сумі 30 393 грн 92 коп.

Суд констатує, що строк кредитування у межах наданої суми кредиту 7 598 грн 48 коп. є окремим зобов`язанням у розумінні приписів ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України та становить період з 18.03.2023 (з моменту перерахування кредитних коштів) по 01.09.2023 (згідно узгодженого графіку платежів), тобто граничним строком повернення вказаних кредитних коштів є 01.09.2023.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з СФГ «Моноліт» заборгованості за кредитом за кредитним договором від 18.03.2021 №31648279-КД-1 у загальній сумі 1 160 092 грн 76 коп. (1 152 494 грн 28 коп. + 7 598 грн 48 коп.).

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 02.02.2022 до 22.05.2024 у сумі 447 514 грн 41 коп. суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч.3 ст.346 ГК України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 2 ст.10561 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до п.А.7 кредитного договору у випадку порушення позичальником грошового зобов`язання по сплаті кредиту позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 28,66% річних від суми простроченої заборгованості за кредитом.

Доводи відповідача-2 щодо неможливості нарахування процентів за користування кредитом у більшому розмірі ніж 14,33% судом відхиляються, оскільки у відповідності до положень ст.ст.6, 627 ЦК України, якими закріплено принцип свободу договору, умовами кредитного договору з урахуванням додаткової угоди до нього сторони передбачили випадки та порядок перегляду розміру базової процентної ставки, а також розмір процентної ставки у випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором.

Відповідач-1 сплачував проценти за користування кредитом не у повному обсязі.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів за користування кредитом за період з 02.02.2022 до 22.05.2024 у сумі 447 514 грн 41 коп., суд вважає його необґрунтованим, оскільки останнім днем для нарахування процентів за користування кредитом у сумі 1 152 494 грн 28 коп. з огляду на встановлені судом граничні строки його повернення, є 16.02.2023.

У свою чергу, останнім днем для нарахування процентів за користування кредитом у сумі 7 598 грн 48 коп. з огляду на встановлені судом граничні строки його повернення, є 01.09.2023.

Нарахування процентів після вказаних дат є неправомірним.

У рішенні від 22.06.2022 у справі №3-188/2020(455/20) Конституційний Суд України вказав, що приписи частини другої статті 625 ЦК України, першого речення частини першої статті 1050 ЦК України та частини першої статті 1048 ЦК України регулюють різні за змістом правовідносини, які не є взаємовиключними, адже за загальним правилом (частина перша статті 622 цього Кодексу), якщо інше не встановлено в договорі або законі, застосування заходів цивільної відповідальності не звільняє боржника від виконання зобов`язань за договором у натурі.

Таке обґрунтування Рішення Конституційного Суду України збігається з висновками Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16. У цьому контексті у пункті 143 вказаної постанови зазначено, що саме тому, що приписи частини другої статті 625 та частини першої статті 1048 ЦК України регулюють різні за змістом відносини, які не є взаємовиключними, кредитор після прострочення повернення кредиту може вимагати як сплати процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання (які нараховуються за статтею 625 ЦК України як наслідок неправомірної поведінки боржника), так і сплати кредиту та процентів за наданий кредит, нарахованих до настання строку повернення кредиту (які нараховуються за статтею 1048 ЦК України як наслідок правомірної поведінки.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що підхід, за якого проценти за «користування кредитом» могли стягуватися за період після закінчення строку кредитування, не тільки не відповідає правовій природі таких процентів, а й призводить до вочевидь несправедливих результатів.

При цьому у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16, яка була врахована судом апеляційної інстанції при наданні оцінки позиції позивача щодо можливості нарахування процентів за користування кредитними коштами.

Вказане свідчить про послідовну та сталу правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статей 625 та 1048 ЦК України у питанні можливості нарахування процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування.

Так, обґрунтованими процентами за користування кредитом у сумі 1 152 494 грн 28 коп. за період з 02.02.2022 по 16.02.2023 є 160 639 грн 52 коп., кредитом у сумі 7 598 грн 48 коп. за період з 18.03.2023 по 01.09.2023 - 508 грн 13 коп. (7 598,48 (сума кредиту)Х14,33(проценти річні відповідно до умов п.А.6 кредитного договору)Х168(кількість днів прострочення)/360(кількість днів у році відповідно до п.4.8 кредитного договору).

Відносно доводів відповідача-2, що у розрахунку заборгованості за процентами не враховано самостійне утримання банком з поточних рахунків ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 12 344 грн 43 коп. суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 у відзиві вказав, що у відповідності до умов п.2.1.1 договору поруки банком самостійно утримані з його поточних рахунків 28.02.2023 грошові кошти в сумі 5 659 грн 89 коп., 14.03.2023 - 1 340 грн 00 коп., 14.03.2023 - 5 244 грн 84 коп., 15.03.2023 - 100 грн 00 коп., усього 12 344 грн 73 коп.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 06.09.2023 у справі №913/67/23 за позовом АТ «ПриватБанк» до відповідача-1 - СФГ «Моноліт», та відповідача-2 - ОСОБА_1 , про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором від 02.08.2021 у сумі 817 333 грн 28 коп. та заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії в сумі 98 000 грн 00 коп. встановлено, що відповідачем-1 за період з 01.02.2023 по 14.08.2023 було сплачено заборгованість за кредитним договором у розмірі 12 671 грн 25 коп., а саме: 28.02.2023 на суму 5 659 грн 90 коп., 14.03.2023 на суму 6 584 грн 84 коп., 15.03.2023 на суму 112 грн 00 коп., 16.03.2023 на суму 89 грн 65 коп., 31.03.203 на суму 00 грн 01 коп., 04.04.2023 на суму 224 грн 80 коп., 30.04.2023 на суму 00 грн 01 коп., 31.05.2023 на суму 00 грн 02 коп., 30.06.2023 на суму 00 грн 01 коп., 31.07.2023 на суму 00 грн 01 коп., що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_7 за період з 01.02.2023 по 14.08.2023.

У письмових поясненнях від 15.08.2023 позивачем повідомлено суд, що списані кошти з рахунків відповідача у розмірі 12 671 грн 25 коп. були зараховані в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту.

Ураховуючи наведене, судом на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України провадження у справі в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 12 671 грн 25 коп. було закрите.

Зазначене рішення набрало законної сили 31.10.2023.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як зазначив позивач у відповіді на відзив, списані грошові кошти: 28.02.2023 - 5 659 грн 89 коп., 14.03.2023 - 1 340 грн 00 коп., 14.03.2023 - 5 244 грн 84 коп., 15.03.2023 - 100 грн 00 коп., про які вказує відповідач-2, направлені на погашення заборгованості на рахунок № НОМЕР_8 за іншим кредитним договором від 02.08.2021.

Крім того, на підтвердження вказаних обставин банком надані відповідні платіжні доручення від 28.02.2023 №03QE на суму 5 659 грн 90 коп., від 14.03.2023 №02О0 на суму 6 584 грн 84 коп., від 15.03.2023 №04GD на суму 112 грн 00 коп.

Ураховуючи викладене, з огляду на встановлені рішенням Господарського суду Луганської області від 06.09.2023 у справі №913/67/23 обставини щодо зарахування списаних банком грошових коштів у загальній сумі 12 671 грн 25 коп., доводи відповідача-2 в цій частині судом відхиляються.

Отже, обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача-1 є проценти за користування кредитом за період з 02.02.2022 по 01.09.2023 у загальній сумі 161 147 грн 65 коп., у іншій частині нарахованих позивачем процентів у сумі 286 366 грн 76 коп. слід відмовити.

Розглядаючи вимоги позивача до відповідача-2 суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У ст.554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов`язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника та кредитором боржника.

Отже, у силу укладеного між сторонами договору поруки та з огляду на неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань зі своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, у ОСОБА_1 виник солідарний обов`язок з СФГ «Моноліт» з погашення існуючої заборгованості.

При цьому суд встановив, що порука не є припиненою, зокрема, на підставі ст.559 ЦК України, а у договорі сторони визначили, що строк припинення поруки - через 15 років після укладення цього договору поруки (п.4.1), тобто порука є дійсною.

Відносно заперечень відповідача-2 щодо укладення договору поруки суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частинами 1-2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

У ст.1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» даються визначення електронний підпис - це електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис; кваліфікований електронний підпис - це удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису; користувачі електронних довірчих послуг - це підписувачі, створювачі електронних печаток, відправники та отримувачі електронних даних, інші фізичні та юридичні особи, які отримують електронні довірчі послуги у надавачів таких послуг відповідно до вимог цього Закону; підписувач - це фізична особа, яка створює електронний підпис

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.16 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» до складу електронних довірчих послуг входять: створення, перевірка та підтвердження удосконаленого електронного підпису чи печатки; формування, перевірка та підтвердження чинності сертифіката електронного підпису чи печатки; формування, перевірка та підтвердження чинності сертифіката автентифікації веб-сайту; формування, перевірка та підтвердження електронної позначки часу; реєстрована електронна доставка; зберігання удосконалених електронних підписів, печаток, електронних позначок часу та сертифікатів, пов`язаних з цими послугами. Кожна послуга, що входить до складу електронних довірчих послуг, може надаватися окремо або в сукупності.. До кваліфікованих електронних довірчих послуг належать: створення, перевірка та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки; формування, перевірка та підтвердження чинності кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки; формування, перевірка та підтвердження чинності кваліфікованого сертифіката автентифікації веб-сайту; формування, перевірка та підтвердження кваліфікованої електронної позначки часу; кваліфікована електронна довірча послуга реєстрованої електронної доставки; зберігання кваліфікованих електронних підписів, печаток, електронних позначок часу та сертифікатів, пов`язаних з цими послугами. Кожна послуга, що належить до переліку кваліфікованих електронних довірчих послуг, може надаватися окремо або в сукупності виключно кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, засвідчувальним центром та центральним засвідчувальним органом.

Відповідно до ч.7 ст.17 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» юридична сила та допустимість електронного підпису чи печатки як доказу не можуть бути заперечені виключно на тій підставі, що вони мають електронну форму або не відповідають вимогам до кваліфікованих електронних підписів чи печаток. Юридична сила та допустимість електронної позначки часу як доказу не можуть бути заперечені виключно на тій підставі, що вона має електронну форму або не відповідає вимогам до кваліфікованих електронних позначок часу. Юридична сила та допустимість електронних даних, відправлених та отриманих з використанням електронної довірчої послуги реєстрованої електронної доставки, як доказу не можуть бути заперечені виключно на тій підставі, що вони мають електронну форму або не відповідають вимогам до кваліфікованої електронної довірчої послуги реєстрованої електронної доставки.

Частиною 1 ст.18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» установлено, що кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг та включає: надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки; надання підписувачам та/або створювачам електронної печатки права використання засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, розміщених у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, який здійснює генерацію та/або управління парою ключів від імені підписувача чи створювача електронної печатки; технічну підтримку та обслуговування наданих засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Суд виходить із того, що підписувач, який здійснює накладення електронного підпису на електронний документ, цим самим засвідчує, що ознайомився з усім текстом документа, повністю зрозумів його зміст, не має заперечень до тексту документа і свідомо застосував свій підпис у контексті, передбаченому документом, тобто підписав, погодив, засвідчив тощо.

Суд зауважує, що до позовної заяви, яка подавалась позивачем через систему «Електронний суд», додані, зокрема наступні електронні документи - договір поруки від 18.03.2021 №31648279-ДП-1/1 та протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису указаного договору поруки.

Як убачається із протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису договір поруки від 18.03.2021 №31648279-ДП-1/1 в електронному вигляді підписано 18.03.2021 зі сторони АТ «ПриватБанк» кваліфікованим підписом Руденко Оксани Валентинівни, зі сторони фізичної особи ОСОБА_1 удосконаленим підписом Михайлова Ярослава Миколайовича.

Ураховуючи наведене, суд приходить до висновку, що договір поруки від 18.03.2021 №31648279-ДП-1/1 укладений в електронному вигляді та підписаний електронним підписом сторін саме 18.03.2021.

Отже, указані доводи відповідача-2 судом відхиляються.

Відносно доводів відповідача-2, що він не надавав згоди на збільшення обсягу відповідальності за процентами суд зазначає наступне.

Як уже вказувалось судом умовами кредитного договору з урахуванням додаткової угоди до нього сторони передбачили випадки та порядок збільшення розміру нарахування процентів за користування кредитом.

Суд зауважує, що підписуючи в електронному вигляді договір поруки, поручитель був обізнаний про його зміст, а також про зміст кредитного договору, який також підписувався однією особою - Михайловим Я.М.

Умовами п.1.2 договору поруки передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежі, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Отже, у даному випадку розмір відповідальності поручителя без його згоди не збільшувався, а можливість нарахування збільшеного розміру процентів за користування кредитом, випадки та порядок такого збільшення передбачені умовами кредитного договору, виконання зобов`язань за яким було забезпечено договором поруки.

З огляду на викладене, вказані доводи відповідача-2 судом відхиляються.

Відносно доводів відповідача-2 щодо неврахування банком при розрахунку процентів за користування кредитом того факту, що Михайлов Я.М. є внутрішньо переміщена особа, суд зазначає наступне.

На підтвердження набуття Михайловим Я.М. статусу внутрішньо переміщеної особи відповідачем-2 надано довідку від 05.01.2023 №3245-7001683324 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Частинами 1-3 ст.92 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» встановлено, що загальна сума процентів за кредитним договором та/або договором позики, боржником за яким є внутрішньо переміщена особа, яка у період після дати початку тимчасової окупації залишила або покинула своє місце проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України або у період після 14 квітня 2014 року залишила або покинула своє місце проживання на території проведення антитерористичної операції та/або в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, не може перевищувати суми процентів, нарахованої протягом строку, на який надавався кредит (позика), за мінімальною ставкою, визначеною договором. За невиконання чи неналежне виконання внутрішньо переміщеною особою, визначеною частиною першою цієї статті, зобов`язань за кредитним договором та/або договором позики не нараховується неустойка (штраф, пеня), не настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та процентів річних від простроченої суми, не застосовуються інші санкції майнового характеру. Кредитор з урахуванням вимог частин першої та другої цієї статті зобов`язаний здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором та/або договором позики у семиденний строк з дня надходження письмового звернення від внутрішньо переміщеної особи. У разі невиконання кредитором свого обов`язку щодо здійснення перерахунку заборгованості за кредитним договором та/або договором позики на умовах, визначених цією статтею, така заборгованість вважається автоматично перерахованою на наступний день після закінчення відповідного семиденного строку з дня надходження до кредитора письмового звернення від внутрішньо переміщеної особи.

Отже, законодавцем у вказаній статі конкретно визначено види договорів та суб`єкта, на які розповсюджується дія вказаної статті Закону, а саме - кредитний договір та/або договір позики, суб`єкт - боржник, який є внутрішньо переміщеною особою.

Суд зауважує, що у справі №913/374/24 боржником (позичальником) за кредитним договором від 18.03.2021 №31648279-КД-1 є СФГ «Моноліт», а не ОСОБА_1 , тому до спірних правовідносин положення вказаного Закону не застосовуються.

При цьому поняття «боржник» та «солідарний боржник» не є тотожними.

З огляду на вищезазначене указані доводи відповідача-2 судом відхиляються.

Суд бере до уваги, що заборгованість за тілом кредиту, заборгованість за процентами за користування ним поручителем перед кредитором не погашались.

Частиною 1 ст.543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Розв`язуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 19 291 грн 28 коп. покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ст.129 ГПК України.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.3 ст.129 ГПК України).

Частиною 1 ст.124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У відповідності до ч.3 ст.124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У відзиві на позовну заяву відповідач-1 зазначив, що у зв`язку з розглядом даної справи він поніс судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 306 грн 00 коп. за підготовку відзиву на позовну заяву та доданих документів та ще очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у сумі 18 918 грн 00 коп., що включає підготовку до розгляду справи у судових засіданнях суду першої інстанції, час очікування судового засідання, підготовку процесуальних документів. Також зазначив, що докази, які підтверджують розмір понесених судових витрат будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У відзиві на позовну заяву відповідач-2 зазначив, що у зв`язку з розглядом даної справи він поніс судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 44 142 грн 00 коп. за підготовку відзиву на позовну заяву та доданих документів та ще очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у сумі 44 142 грн 00 коп., що включає підготовку до розгляду справи у судових засіданнях суду першої інстанції, час очікування судового засідання, підготовку процесуальних документів. Указав, що у разі, якщо буде досягнуто мету надання правничої допомоги Михайлову Я.М. останній додатково повинен сплатити адвокату гонорар у розмірі 5% від досягнутого результату (фактично отримуваних сум, або у разі стягнення коштів з відповідача-2 - відмову у їх стягненні/залишенні позовної заяви без розгляду/закриття провадження у справі). Також зазначив, що докази, які підтверджують розмір понесених судових витрат будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Доказів понесення інших судових витрат на дату ухвалення цього рішення відповідачами суду не надано, з огляду на що питання про розподіл інших судових витрат відповідачів буде вирішено судом після надання таких доказів.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236 - 238 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до відповідача-1 - Селянського фермерського господарства «Моноліт», та відповідача-2 - ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Селянського фермерського господарства «Моноліт» (вул. Ново-Старобільська, буд. 17Є, м. Сватове Луганської області, 92600, ідентифікаційний код 31648279, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570, заборгованість за кредитом у сумі 1 160 092 грн 76 коп., за процентами за користування кредитом у сумі 161 147 грн 65 коп., про що видати накази після набрання рішенням законної сили.

3. У решті позову відмовити.

4. Стягнути з Селянського фермерського господарства «Моноліт», вул. Ново-Старобільська, буд. 17Є, м. Сватове Луганської області, 92600, ідентифікаційний код 31648279, на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570, судовий збір у сумі 7 927 грн 44 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570, судовий збір у сумі 7 927 грн 43 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570.

Відповідач-1: Селянське фермерське господарство «Моноліт», вул. Ново-Старобільська, буд. 17Є, м. Сватове Луганської області, 92600, ідентифікаційний код 31648279.

Відповідач-2: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 .

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 26.12.2024.

Суддя Сергій ВІННІКОВ


Суд	Господарський суд Луганської області
Дата ухвалення рішення	16.12.2024
Оприлюднено	30.12.2024
Номер документу	124069047
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності кредитування забезпечення виконання зобов’язання

Вінніков С. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 16.12.2024 по справі 913/374/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —913/374/24

Рішення від 16.12.2024

Рішення
від 16.12.2024 по справі 913/374/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ