Рішення

від 16.12.2024 по справі 916/2595/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2595/22

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від прокурора: Шафарчук О.В. на підставі посвідчення;

Від позивача: Єрусланова О.О. в порядку самопредставництва;

Від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом керівника Чорноморської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області до товариства з обмеженою відповідальністю «КДЛ Захід» про стягнення 5 887 925,50 грн,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Чорноморської окружної прокуратури (далі по тексту прокурор) звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області (далі по тексту - Великодолинська селищна рада) до товариства з обмеженою відповідальністю «КДЛ Захід» (далі ТОВ «КДЛ Захід») про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою у розмірі 5 877 925,50 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на користування відповідачем протягом періоду з вересня 2019 року до серпня 2022 року включно земельною ділянкою, на якій розташоване належне відповідачу нерухоме майно, без оформлення права користування.

Ухвалою від 24.10.2022 судом було відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Великодолинська селищна рада у поданих до суду письмових поясненнях просила задовольнити позовні вимоги. При цьому, рада стверджувала, що після придбання у 2019 році об`єкта нерухомого майна до ТОВ «КДЛ Захід» перейшло право оренди земельної ділянки в обсязі та на умовах, встановлених договором оренди землі від 01.12.2012, оскільки договір припинив свою дію лише щодо попереднього орендаря земельної ділянки (ТОВ «Схов»).

22.11.2022 до суду від ТОВ «КДЛ Захід» надійшов відзив на позовну заяву, по тексту якого відповідач наполягав, що ним було набуто лише частину раніше належного ТОВ «Схов» об`єкта нерухомого майна, а, отже, твердження прокурора про перебування у користуванні товариства всієї земельної ділянки не відповідають дійсності. ТОВ «КДЛ Захід» посилається на сплату земельного податку за користування земельною ділянкою, яка фактично перебуває у його користуванні. Крім того, відповідач звертає увагу на наявність помилок у здійсненому радою розрахунку заборгованості.

12.01.2023 до суду від Великодолинської селищої ради надійшли пояснення щодо підстав для застосування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, врахованої під час розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі 5 877 925,50 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.03.2023 позов прокурора було задоволено частково, присуджено до стягнення з ТОВ «КДЛ Захід» на користь Великодолинської селищної ради заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 1 838 173,74 грн, розподілено судові витрати зі сплати судового збору.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 рішення Господарського суду Одеської області від 15.03.2023 скасовано частково, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

Проте, постановою Верховного Суду від 10.07.2024 касаційна скарга прокурора була задоволена, рішення від 15.03.2023 та постанова від 29.02.2024 скасовані з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції.

У постанові від 10.07.2024 Верховний Суд наголосив про передчасність висновків судів попередніх інстанцій про використання відповідачем спірної земельної ділянки за наявності правової підстави (відповідно до права користування попереднього землекористувача, яке з огляду на норми статті 120 ЗК України перейшло до відповідача з моменту придбання у власність нерухомого майна, розміщеного на цій ділянці), та про наявність договірних правовідносин між сторонами спору, а відтак і висновку про неможливість застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 ЦК України. Крім того, Верховним Судом було враховано відсутність оцінки доводів прокурора про припинення дії договору оренди землі згідно з п. 26, яким передбачено, що дія договору припиняється у разі набуття права власності іншою особою на будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці.

Верховним Судом у постанові від 10.07.2024 також було зауважено, що для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень ст. ст. 1212-1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно, насамперед, з`ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.

Відповідно до ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

Після надходження матеріалів справи до Господарського суду Одеської області за результатами проведеного автоматичного розподілу, дану справу було передано на розгляд судді Желєзній С.П., яка ухвалою від 20.08.2024 прийняла справу до свого провадження.

04.09.2024 до суду від Великодолинської селищої ради надійшли письмові пояснення, згідно яких позивач погоджується з позицією Верховного Суду, наведеною у постанові 10.07.2024 по даній справі, про передчасність висновків щодо використання відповідачем земельної ділянки за наявності правової підстави та про наявність договірних правовідносин між сторонами спору. Посилаючись на відсутність доказів державної реєстрації права оренди земельної ділянки, рада стверджує про відсутність договірних відносин з відповідачем. Позивач також наголошує, що оскільки ТОВ «КДЛ Захід» не є власником земельної ділянки або постійним землекористувачем підстави для сплати відповідачем земельного податку відсутні, оскільки в такому разі товариство має сплачувати безпідставно збережену орендну плату.

14.10.2024 до суду від прокурора надійшли письмові пояснення, відповідно до яких прокурор зазначає про наявність правових підстав для застосування приписів ст. ст. 1212-1214 ЦК України під час вирішення даного спору.

ТОВ «КДЛ Захід» жодного разу у судові засідання не з`явилось, про причини неявки суд не повідомляло. Слід зазначити, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд судом даного спору шляхом доставлення всіх ухвал суду до зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, господарський суд встановив наступне.

04.04.2010 Овідіопольським районним судом Одеської області було прийнято рішення по справі №2-976/2010, яким визнано за ТОВ «Схов» право власності на реконструйоване майно, а саме: на нежитлову будівлю, склад готової продукції, що розташований за адресою: вул. Мізікевича, 57, смт Великодолинське, Овідіопольського району Одеської області, та знаходиться на земельній ділянці загальною площею 4,5335 га.

12.05.2010 до Реєстру прав власності на нерухоме майно було внесено запис про державну реєстрацію права власності ТОВ «Схов» на нежитлову будівлю за адресою: Одеська область, Одеський район, смт Великодолинське, вул. Мізікевича, 57, загальна площа якого становить 12 040,7 кв.м, що підтверджується відомостями з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №303801183 від 29.06.2022 (далі по тексту інформаційна довідка №303801183 від 29.06.2022). Право власності на об`єкт нерухомого майна був зареєстрований на підставі рішення Овідіопольського районного суду від 07.04.2010 по справі №2-976/2010.

15.10.2010 Великодолинською селищною радою було прийнято рішення №1284-V «Про передачу земельної ділянки у довгострокову оренду терміном на 49 років ТОВ «Схов» для розміщення та обслуговування будівель і споруд підприємства в смт Великодолинське по вул. Мізікевича, 57» яким вирішено, зокрема, передати ТОВ «Схов» у користування земельну ділянку площею 4,5335 га в довгострокову оренду терміном на 49 років для розміщення та обслуговування будівель і споруд підприємства.

19.10.2012 Великодолинською селищною радою було прийнято рішення №575- VІ, яким внесено зміни до п. 3 рішення №1284-V від 15.10.2010, збільшивши розмір орендної плати на рік.

01.12.2012 між Великодолинською селищною радою (орендодавець) та ТОВ «Схов» (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку на 49 років для експлуатації та обслуговування виробничих будівель і споруд, що знаходяться за адресою: вул. Мізікевича, 57, смт Великодолинське, Овідіопольського району Одеської області.

У п. п. 2, 3 договору оренди від 01.12.2012 визначено, що в оренду передається земельна ділянка, кадастровий номер 5123755300:02:005:0025, загальною площею 4,5335 га. Земельна ділянка передається в оренду для розміщення та обслуговування виробничих будівель і споруд підприємства (код КВЦПЗ: секція J розділ 11) (код за УЦКВЗ:1.11.6. Іншої комерційної діяльності).

Договір укладено строком на 49 років. Після закінчення строку дії договору орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладання договору оренди землі на новий строк (п. 4 договору оренди від 01.12.2012).

Відповідно до п. 5 договору оренди від 01.12.2012 орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься орендарем у грошові формі на рахунок Великодолинської селищної ради. Розмір орендної плати на рік встановлений на рівні 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і складає 577 479,53 грн. Розмір орендної плати на місяць за користування земельною ділянкою на момент укладання договору 48 123,29 грн.

Згідно з п. 6 договору оренди від 01.12.2012 обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку як об`єкт комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Пунктом 7 договору оренди від 01.12.2012 визначено, що орендна плата сплачується рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платіжне доручення або квитанція мають містити в кодовому рядку обов`язкову інформацію про номер державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, за яку справляється плата, та строк, за який здійснюється платіж.

За змістом п. 18 договору оренди від 01.12.2012 передача в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки недопускається.

Відповідно до п. 25 договору оренди від 01.12.2012 зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

За умовами пп. «г» п. 26 договору оренди від 01.12.2012 дія договору припиняється у разі набуття права власності на будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці іншою особою.

Згідно з п. 29 договору оренди від 01.12.2012 перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

На виконання умов договору оренди від 01.12.2012 земельна ділянка була передана на підставі акта приймання-передачі.

14.06.2013 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про державну реєстрацію права власності ТОВ «Схов» на нежитлову будівлю за адресою: Одеська область, Одеський район, смт Великодолинське, вул. Мізікевича, 57, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 832572511237), що підтверджується відомостями з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №316054510 від 25.11.2022 (далі по тексту інформаційна довідка №316054510 від 25.11.2022). Відомості про право власності ТОВ «Схов» на об`єкт нерухомого майна були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення Овідіопольського районного суду від 07.04.2010 по справі №2-976/2010.

21.02.2014 було проведено державну реєстрацію права комунальної власності Великодолинської селищної ради на земельну ділянку з кадастровим номером 5123755300:02:005:0025, площа якої становить 4,5335 га та яка розташована за адресою: Одеська область, Одеський район, смт Великодолинське, вул. Станційна, 57, що підтверджується відомостями з інформаційної довідки з №303801183 від 29.06.2022. Цільове призначення земельної ділянки для розміщення та обслуговування виробничих будівель і споруд підприємства.

21.02.2014 було проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5123755300:02:005:0025 за ТОВ «Схов» на підставі договору оренди землі від 01.12.2012, що підтверджується відомостями з інформаційної довідки №303801183 від 29.06.2022.

26.12.2014 Великодолинською селищною радою було прийнято рішення №1156-VІ «Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 01.12.2012, укладеного між Великодолинською селищною радою та ТОВ «Схов», яким збільшено з 01.01.2015 розмір орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 01.12.2012.

29.12.2014 між Великодолинською селищною радою та ТОВ «Схов» було укладено додаткову угоду до договору оренди від 01.12.2012, відповідно до умов якої сторони внесли зміни до договору оренди землі та визначили, що розмір орендної плати на рік встановлений на рівні 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і складає 836 632,04 грн; розмір орендної плати на місяць за користування земельною ділянкою на момент укладання договору становить 69 719,34 грн.

24.06.2016 Великодолинською селищною радою було прийнято рішення №182-VІІ «Про затвердження порядку визначення відсотків від нормативної грошової оцінки земель населеного пункту для встановлення орендної плати за земельні ділянки, що передаються в оренду на території Великодолинської селищної ради», згідно якого орендна плата за земельні ділянки, що передаються для обслуговування виробничих та невиробничих будівель та споруд (склади), становить 4%.

21.12.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про державну реєстрацію права власності ПП «Вілона» на нежитлову будівлю за адресою: Одеська область, Одеський район, смт Великодолинське, вул. Мізікевича, 57, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 832572511237), що підтверджується інформаційною довідкою №316054510 від 25.11.2022. Відомості про право власності ПП «Вілона» були внесені до реєстру на підставі акта приймання-передачі майна від 18.12.2017, рішення ПП «Вілона» та рішення загальних зборів ТОВ «Схов». При цьому, 21.12.2017 до реєстру було внесено запис про припинення права власності на об`єкт нерухомого майна за ТОВ «Схов».

Суд зазначає, що акт приймання-передачі майна від 18.12.2017, згідно якого ТОВ «Схов» було передано належне йому майно площею 11 369,1 кв. м. до статутного капіталу ПП «Вілона», а також відповідні рішення ПП «Вілона» та ТОВ «Схов» наявні в матеріалах справи.

29.03.2019 між ПП «Вілона» (Продавець) та ТОВ «КДЛ Захід» (Покупець) було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна № 425, відповідно до умов якого ПП «Вілона» відчужило на користь ТОВ «КДЛ Захід» об`єкт нерухомого майна: виробничо-складський комплекс з адміністративно-побутовими приміщеннями, загальною площею 11369,1 кв. м, розташований за адресою: вул. Станційна (Мізікевича), 57, смт Великодолинське, Овідіопольський район, Одеська область.

Згідно з абзацом 2 п. 1.2 договору купівлі-продажу нерухомого майна № 425 від 29.03.2019 право власності Продавця на об`єкт нерухомого майна підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 108960806 від 26.12.2017, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 83257251237, номер запису про право власності - 24139874.

Відповідно до пункту 1.3 договору купівлі-продажу нерухомого майна № 425 від 29.03.2019 нерухоме майно розташоване на земельній ділянці, загальною площею 4,5335 га, кадастровий номер 5123755300:02:005:0025 з цільовим призначенням для розміщення та обслуговування виробничих будівель і споруд підприємства.

У п. 1.5 договору купівлі-продажу нерухомого майна № 425 від 29.03.2019 встановлено, що питання переходу до Покупця прав на земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, вирішується відповідно до норм Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України, в обсязі та межах, встановлених для попереднього землекористувача.

29.03.2019 ПП «Вілона» було передано ТОВ «КДЛ Захід» об`єкт нерухомого майна, що підтверджується нотаріально посвідченим актом до договору купівлі-продажу нерухомого майна № 425 від 29.03.2019.

29.03.2019 було проведено державну реєстрацію права власності ТОВ «КДЛ Захід» на виробничо-складський комплекс за адресою: Одеська область, Одеський район, смт Великодолинське, вул. Станційна, 57 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 832572511237), загальна площа якого становить 11 369,1 кв. м., що підтверджується інформаційною довідкою №303801183 від 29.06.2022. Право власності за відповідачем на вказаний об`єкт нерухомого майна було зареєстровано на підставі договору купівлі-продажу №425 від 29.03.2019.

19.04.2019 між ПАТ АБ «Південний» та ТОВ «КДЛ Захід» було укладено договір іпотеки, за умовами якого Банку було передано належний ТОВ «КДЛ Захід» об`єкт нерухомості (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 832572511237) в якості забезпечення виконання зобов`язань значної кількості юридичних осіб за договорами, укладеними з ПАТ АБ «Південний».

01.11.2019 Міськрайонним управлінням в Овідіопольському районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області було сформовано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5123755300:02:005:0025 становить 47 612 729,25 грн.

13.01.2021 Міськрайонним управлінням в Овідіопольському районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області було сформовано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5123755300:02:005:0025 становить 58 917 272,97 грн.

Листом №07/1-2719 від 18.10.2021 Великодолинська селищна рада просила керівника Чорноморської окружної прокуратури вжити заходи прокурорського реагування у зв`язку з відсутністю сплати податку за користування земельною ділянкою, на якій розташоване майно, яке належить ТОВ «КДЛ Захід».

Листом №07/01-2724 від 18.10.2021 Великодолинська селищна рада просила ГУ ДПС в Одеській області провести перевірку ТОВ «Схов», яке припинило сплачувати орендну плату за договором оренди землі від 01.12.2012 починаючи з 01.02.2018, а також перевірку ТОВ «КДЛ Захід», яке є власником об`єкта нерухомого майна, розташованого на належній раді земельній ділянці, з 29.03.2019.

Листом від 17.12.2021 ТОВ «КЛД Захід» у відповідь на звернення ГУ ДПС в Одеській області повідомило, зокрема, що товариство не є платником земельного податку (плати за землю), наразі право користування земельною ділянкою оформлено за ТОВ «Схов». При цьому, ТОВ «КЛД Захід» здійснює сплату земельного податку за земельну ділянку, яка фактично використовується товариством.

Суд зазначає, що копії податкових декларацій з податку на землю за 2019-2021 роки були надані відповідачем разом з відзивом на позов. Так, згідно наданих декларацій відповідачем було задекларовано використання земельної ділянки площею 1,9216 га. Крім того, відповідачем було надано платіжні доручення про сплату земельного податку за період з травня 2019 року до лютого 2022 року. Загальна сума сплаченого відповідачем податку за землю за період з вересня 2019 року до серпня 2022 року (з урахуванням зазначеного у платіжних дорученнях призначення платежу) становить 602 003,05 грн.

Листом від 20.06.2022 Великодолинська селищна рада повідомляла ТОВ «КЛД Захід» про необхідність сплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 29.03.2019 у розмірі 6 928 441,08 грн.

28.06.2022 Великодолинська селищна рада отримала витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5100564332022, згідно якого земельна ділянка з кадастровим номером 5123755300:02:005:0025 за категорією належить до земель житлової та громадської забудови, вид використання для розміщення та обслуговування виробничих будівель і споруд підприємства.

30.06.2022 Управлінням надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на запит Великодолинської селищної ради було сформовано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5123755300:02:005:0025 становить 51 847 200,22 грн.

05.07.2022 селищним головою Великодолинської селищної ради було прийнято розпорядження «Про створення комісії з обстеження земельної ділянки комунальної власності, з кадастровим номером 5123755300:02:005:0025, яка розташована за адресою: смт. Великодолинське вул. Станційна, 57».

06.07.2022 комісією, яка була створена відповідно до розпорядження селищним головою Великодолинської селищної ради від 05.07.2022, за результатами обстеження складено акт, відповідно до якого в ході обстеження земельної ділянки комісією встановлено: земельна ділянка огороджена бетонним парканом по всій території; охоронець біля воріт відмовився надати доступ до земельної ділянки, обґрунтовуючи свої дії відповідним наказом керівництва підприємства; з зовнішнього огляду не вбачається нецільове використання земельної ділянки; земельна ділянка використовується для ведення виробничої або комерційної діяльності (за час перебування на земельній ділянці зафіксовано рух великогабаритного вантажного транспорту на територію об`єкта через центральні ворота).

Листом від 14.07.2022 ГУ ДПС в Одеській області у відповідь на лист прокурора про надання інформації щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею 4,5335 га, яка розташована за адресою: Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Станційна, 57, повідомило, що ТОВ «Схов» у 2018 - 2022 роках не звітувало та не сплачувало орендну плату за землю. ГУ ДПС в Одеській області також зазначено, що ТОВ «КЛД Захід» протягом 2019-2021 років надавало податкові декларації з плати за землю (земельний податок) по площі 1,9216 га та було задекларовано земельного податку на 2019 рік в сумі 210,2 тис. грн, 2020 рік - 231,3 тис. грн, 2021 рік - 252,3 тис. грн. До зазначеного листа ГУ ДПС в Одеській області було надано запит, адресований ТОВ «КЛД Захід», та відповідь останнього від 17.12.2021.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950р. передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Предметом заявлених прокурором в інтересах держави в особі Великодолинської селищної ради позовних вимог є вимоги про стягнення з ТОВ «КДЛ Захід» безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5123755300:02:005:0025, площа якої становить 4,5335 га, у розмірі 5 877 925,50 грн, які були нараховані за період з вересня 2019 року до серпня 2022 року.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Наведене дозволяє дійти висновку, що обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Позиція господарського суду щодо застостування приписів ст. 1212 ЦК України відповідає висновкам, до яких дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018р. по справі №629/4628/16-ц та у постанові від 20.11.2018р. по справі №922/3412/17.

29.03.2019 ТОВ «КДЛ Захід» на підставі договору купівлі-продажу №425 від 29.03.2019, укладеного з ПП «Вілона», було набуто у власність виробничо-складський комплекс за адресою: Одеська область, Одеський район, смт Великодолинське, вул. Станційна, 57 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 832572511237), загальна площа якого становить 11 369,1 кв. м., що підтверджується інформаційною довідкою №303801183 від 29.06.2022.

При цьому, у п. 1.3 договору купівлі-продажу нерухомого майна № 425 від 29.03.2019 було визначено, що нерухоме майно розташоване на земельній ділянці, загальною площею 4,5335 га, кадастровий номер 5123755300:02:005:0025 з цільовим призначенням для розміщення та обслуговування виробничих будівель і споруд підприємства.

Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що виробничо-складний комплекс за адресою: Одеська область, Одеський район, смт Великодолинське, вул. Станційна, 57, протягом 2010-2017 років належав на праві приватної власності ТОВ «Схов».

Слід зазначити, що ТОВ «Схов» з дотриманням вимог чинного законодавства було зареєстровано 12.05.2010 право власності на об`єкт нерухомого майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (з урахуванням наступних змін та доповнень) Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

За змістом пп. 3 п. 2 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 (зі змінами) невід`ємна архівна складова частина Державного реєстру прав - Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державний реєстр іпотек та у випадку, передбаченому законом, відомості Державного реєстру земель.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Господарський суд зазначає, що з 01.01.2013 порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно був змінений та передбачав необхідність внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При цьому, Реєстру прав власності на нерухоме майно, до якого було внесено запис про державну реєстрацію права власності ТОВ «Схов», було надано статус архівної частини Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

14.06.2013 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про державну реєстрацію права власності ТОВ «Схов» на нежитлову будівлю за адресою: Одеська область, Одеський район, смт Великодолинське, вул. Мізікевича, 57, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 832572511237). Таким чином, ТОВ «Схов» було реалізовано право на проведення державної реєстрації належного йому права з урахуванням змін, внесених до чинного на той час законодавства.

В подальшому ТОВ «Схов» було внесено належне йому право власності на об`єкт нерухомого майна до статутного капіталу ПП «Вілона», права власності якого було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.12.2017, що підтверджується інформаційною довідкою №316054510 від 25.11.2022.

В свою чергу, як зазначалось вище по тексту рішення, на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна № 425 від 29.03.2019 ПП «Вілона» було здійснено відчуження належного йому на праві власності майна на користь ТОВ «КДЛ Захід».

З викладених обставин господарський суд доходить висновку, що єдиним власником виробничо-складського комплексу за адресою: Одеська область, Одеський район, смт Великодолинське, вул. Станційна, 57 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 832572511237), є ТОВ «КДЛ Захід».

Доводи відповідача про набуття у власність лише частини об`єкта, який раніше належав на праві власності ТОВ «Схов», у зв`язку з відмінністю площі об`єкта судом відхиляється, оскільки, по-перше, запис про право власності ТОВ «Схов» в Реєстрі прав власності на нерухоме майно був погашений, по-друге, під час реєстрації у 2013 році права власності ТОВ «Схов» в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно було внесено відомості про зменшення площі належного ТОВ «Схов» об`єкта.

Як зазначалось вище по тексту рішення, 01.12.2012 між Великодолинською селищною радою та ТОВ «Схов» було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого ТОВ «Схов» було надано у користування земельну ділянку з кадастровим номером 5123755300:02:005:0025, загальною площею 4,5335 га, для розміщення та обслуговування виробничих будівель і споруд підприємства. Договір оренди землі був укладений строком на 49 років.

При цьому, лише 21.02.2014 було проведено державну реєстрацію права оренди ТОВ «Схов», що підтверджується відомостями з інформаційної довідки №303801183 від 29.06.2022. Разом з тим, відомості про проведення державної реєстрації права оренди ПП «Вілона» або ТОВ «КДЛ Захід» до реєстру внесені не були.

Згідно до ст. 377 ЦК України (в редакції чинній на 21.12.2017, тобто на дату набуття ПП «Вілона» права власності на виробничо-складський комплекс) до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

За змістом ч. 3 ст. 8 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 №161-XIV (в редакції чинній на 21.12.2017, тобто на дату набуття ПП «Вілона» права власності на виробничо-складський комплекс) до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 8-1 Закону України «Про оренду землі» право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу, крім передбачених частиною другою цієї статті випадків.

Приписами ст. 31 Закону України «Про оренду землі» врегульовано, що договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

За змістом п. 18 договору оренди від 01.12.2012 передача в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки недопускається.

За умовами пп. «г» п. 26 договору оренди від 01.12.2012 дія договору припиняється у разі набуття права власності на будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці іншою особою.

Враховуючи викладене вище, господарський суд зазначає, що законодавством, чинним на дату внесення нерухомого майна до статутного капіталу ПП «Вілона», було передбачено перехід права користування земельною ділянкою до нового власника майна у випадку відчуження майна на підставі договору. При цьому, як Законом України «Про оренду землі», так і п. 18 договору оренди від 01.12.2012 було закріплено неможливість внесення права оренди земельною ділянкою комунальної власності до статутного капіталу.

Позиція суду про неможливість відчуження права оренди земельною ділянкою відповідає висновкам, до яких дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.11.2023 по справі № 918/119/21.

З викладених обставин господарський суд ходить висновку, що правовим наслідком внесення ТОВ «Схов» до статутного капіталу ПП «Вілона» виробничо-складського комплексу, який розташований на земельній ділянці комунальної власності, є припинення договору оренди від 01.12.2012. Таким чином, відсутність у ПП «Вілона» права оренди на дату відчуження майна на користь ТОВ «КДЛ Захід», виключає можливість переходу будь-яких прав за договором від 01.12.2012 до відповідача.

За змістом ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За змістом глави 15 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Відповідно до ч. ч. 1, 8, 9 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи або особи, які використовують земельні ділянки на праві емфітевзису. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

За змістом пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Таким чином, як вірно зазначала Великодолинська селища рада під час нового розгляду справи, ТОВ «КДЛ Захід» не може бути платником земельного податку, оскільки не є власником земельної ділянки. Разом з тим, ТОВ «КДЛ Захід» мало оформити використання земельною ділянкою шляхом укладення договору оренди землі з позивачем, чого відповідачем зроблено не було.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд дійшов висновку, що ТОВ «КДЛ Захід» як фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 5123755300:02:005:0025, загальною площею 4,5335 га, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки було збережено у себе кошти, які повинні бути сплачені за користування землею. Наведене свідчить про існування зобов`язання відповідача повернути збережені кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

ТОВ «КДЛ Захід» у поданому до суду відзиві на позовну заяві стверджувало, що площа фактично огородженої та зайнятої земельної ділянки менша, ніж площа земельної ділянки, вказана у державному земельному кадастрі.

Проте, ТОВ «КДЛ Захід» в порушення визначеного ст. 74 ГПК України обов`язку доказування не було надано суду жодного доказу, який може підтвердити правомірність доводів у названій частині. Поряд з цим, відповідач безпідставно намагався перекласти обов`язок щодо доказування зазначеної обставини на прокурора та позивача.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить про покладення на суд обов`язку оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

У частині 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом враховано, що земельна ділянка площею 4,5335 га була надана у користування ТОВ «Схов» у 2012 для розміщення та обслуговування виробничих будівель і споруд підприємства, власником яких наразі є відповідач.

При цьому, у п. 1.3 договору купівлі-продажу нерухомого майна № 425 від 29.03.2019 було визначено, що нерухоме майно розташоване на земельній ділянці, загальною площею 4,5335 га, кадастровий номер 5123755300:02:005:0025 з цільовим призначенням для розміщення та обслуговування виробничих будівель і споруд підприємства.

Згідно акта обстеження земельної ділянки від 06.07.2022, складеного комісією Великодолинської селищної ради від 05.07.2022, земельна ділянка, на якій розташовано нерухоме майно ТОВ «КДЛ Захід» огороджена бетонним парканом по всій території, доступ до ділянки відсутній.

Враховуючи належність ТОВ «КДЛ Захід» на праві власності складських приміщень за адресою: Одеська область, Одеський район, смт Великодолинське, вул. Станційна, 57, ненадання відповідачем доказів вибуття з його фактичного користування зазначеного майна, суд доходить висновку, що обставина перебування у користуванні ТОВ «КДЛ Захід» земельної ділянки площею 4,5335 га є більш вірогідною, ніж твердження відповідача про протилежне.

Згідно з абзацом 3 ч. ст. 13 Закону України «Про оцінку землі» від 11.12.2003 за № 1378-IV (з наступними змінами та доповненнями) нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, плати за суборенду (при передачі в суборенду земельних ділянок державної власності, які орендуються акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, що утворилося шляхом перетворення державного підприємства, у постійному користуванні якого перебували такі земельні ділянки).

Частиною 2 ст. 20, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про оцінку землі» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Згідно з приписами ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 по справі № 320/5877/17 було вказано, що наявність вимог позивача до відповідача, які випливають з розпоряджень голови районної адміністрації про затвердження актів, не звільняє суд від обов`язку дослідити інші докази у справі, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення збитків. Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019р. по справі № 320/5877/17 (в тому числі із посиланням на висновки, раніше наведені у постанові від 23.05.2018 по справі №629/4628/16-ц) наголосила на необхідності обов`язкового врахування при визначенні орендної плати відомостей із витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

При розрахунку безпідставно збережених коштів Великодолинською селищною радою враховано, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2019 році становила 47 612 729,25 грн (витяг від 01.11.2019); у 2020 році нормативна грошова оцінка земельної ділянки (з урахуванням значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки 1,0) також становила 47 612 729,25 грн; у 2021 році нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 58 917 272,97 грн (витяг від 13.01.2021); у 2022 році нормативна грошова оцінка земельної ділянки (з урахуванням значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки 1,1) становила 64 809 000,30 грн, яка була врахована позивачем при розрахунку орендної плати до 30.06.2022.

При цьому, з 01.07.2022 року по 01.09.2022 позивачем було враховано відомості з витягу від 30.06.2022, згідно якого нормативна грошова оцінка становить 51 847 200,22 грн. Зміна нормативної оцінки, як стверджує позивач, відбулася у зв`язку із затвердженням нової Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 753 від 01.07.2022.

Таким чином, за користування земельною ділянкою протягом періоду з вересня 2019 року до серпня 2022 року включно ТОВ «КДЛ Захід» мало сплатити орендну плату у загальному розмірі 6 537 864,48 грн (за 4 місяці 2019 року - 47 612 729,25*4%/12*4 = 634 836,39 грн; за 2020 рік - 47 612 729,25 *4% = 1 904 509,17 грн; за 2021 рік - 58 917 272,97*4% = 2 356 690,92 грн; за 6 місяців 2022 року - 64 809 000,30 *4%/12*6 = 1 296 180,00 грн; за 2 місяці 2022 року - 51 847 200,22*4%/12*2 = 345 648,00 грн).

Враховуючи сплату відповідачем протягом періоду з вересня 2019 року до серпня 2022 року включно земельного податку у розмірі 602 003,05 грн (з урахуванням зазначених відповідачем у платіжних дорученнях призначень платежів), суд доходить висновку, що сума безпідставно збережених відповідачем коштів за спірний період становить 5 935 861,43 грн (6 537 864,48 грн - 602 003,05 грн = 5 935 861,43 грн).

Наведене, з урахуванням відсутності у господарського суду права виходити за межі позовних вимог, має наслідком задоволення заявлених прокурором позовних вимог шляхом присудження до стягнення з ТОВ «КДЛ Захід» на користь Великодолинської селищної ради безпідставно збережених коштів у розмірі 5 887 925,50 грн.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог керівника Чорноморської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області шляхом присудження до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «КДЛ Захід» безпідставно набутих коштів у розмірі 5 887 925,50 грн

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяв, подання апеляційної та касаційної скарги, понесені Одеською обласною прокуратурою, покладаються на відповідача відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «КДЛ Захід» /61145, м. Харків, вул. Новгородська, буд. 3А; ідентифікаційний код 38503503/ на користь Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області /67832, Одеська область, смт Великодолинське, вул. Соборна, буд. 1, корпус А; ідентифікаційний код 04379410/ безпідставно збережені кошти у розмірі 5 887 925,50 грн /п`ять мільйонів вісімсот вісімдесят сім тисяч дев`ятсот двадцять п`ять грн 50 коп./.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «КДЛ Захід» /61145, м. Харків, вул. Новгородська, буд. 3А; ідентифікаційний код 38503503/ на користь Одеської обласної прокуратури /65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; ідентифікаційний код 03528552/ судовий збір у загальному розмірі 355 626,08 грн /триста п`ятдесят п`ять тисяч шістсот двадцять шість грн 08 коп./.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 26 грудня 2024 р.

Суддя С.П. Желєзна