Рішення

від 19.12.2024 по справі 917/1645/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/ Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2024 Справа № 917/1645/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засідання Михатило А. В., представники учасників справи не з`явилися, розглянувши у відкритому судовому засіданні

за позовною заявою Виробничого сільськогосподарського кооперативу ЗЛАГОДА, вул. Центральна, 6А, с. Пальчиківка, Полтавський район, Полтавська область, 38712

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОЛЕНД ПЛЮС, вул. Кагамлика, 66, м. Полтава, 36008

про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 1 889 167,53 грн

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Полтавської області перебувала справа №917/1224/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЛЕНД - ПЛЮС" до відповідача Виробничого сільськогосподарського кооперативу "ЗЛАГОДА" про стягнення заборгованості за договором поставки №30 від 05.12.2022 року у розмірі 19 487 322,59 грн, з яких 10 566 112,75 грн - основна заборгованість, 655 740,64 грн - інфляційні нарахування, 4 210 893,14 грн - 36 % річних та 4 054 576,06 грн - пеня (вх. №1285/24).

28.08.2024 року до Господарського суду Полтавської області через систему "Електронний суд" надійшла зустрічна позовна заява Виробничого сільськогосподарського кооперативу "ЗЛАГОДА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЛЕНД - ПЛЮС" про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 1 889 167,53 грн (вх. № 1501/24, документ сформований в системі "Електронний суд" 27.08.2024 року).

Ухвалою від 09.09.2024 року суд залишив зустрічну позовну заяву Виробничого сільськогосподарського кооперативу "ЗЛАГОДА" без руху та надав позивачу строк 3 дні з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків позовної заяви.

12.09.2024 року до суду від Виробничого сільськогосподарського кооперативу "ЗЛАГОДА" надійшла заява про усунення недоліків на виконання ухвали суду від 09.09.2024 року (вх. №12026).

Також в якості додатку до заяви про усунення недоліків позивачем за зустрічним позовом було подано клопотання про призначення судової економічної експертизи (вх.№12026 від 12.09.2024).

Ухвалою від 16.09.2024 року суд прийняв зустрічний позов до розгляду та призначив підготовче засідання на 17.09.2024 року на 09.00.

30.09.2024 року від представника позивач за первісним позовом надійшло клопотання (вх. № 12876 від 30.09.2024 року) про роз`єднання первісного та зустрічного позовів у справі № 917/1224/24.

Ухвалю від 30.09.2024 року суд задовольнив клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЛЕНД - ПЛЮС" (вх. № 12876 від 30.09.2024 року), роз`єднав позовні вимоги первісного та зустрічного позовів у справі № 917/1224/24, виділивши в самостійні провадження позовні вимоги, а саме:

- Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЛЕНД - ПЛЮС" до відповідача Виробничого сільськогосподарського кооперативу "ЗЛАГОДА" про стягнення заборгованості за договором поставки №30 від 05.12.2022 року у розмірі 19 487 322,59 грн, з яких 10 566 112,75 грн - основна заборгованість, 655 740,64 грн - інфляційні нарахування, 4 210 893,14 грн - 36 % річних та 4 054 576,06 грн - пеня, розглядати у справі № 917/1224/24

- Позовні вимоги Виробничого сільськогосподарського кооперативу "ЗЛАГОДА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЛЕНД - ПЛЮС" про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 1 889 167,53 грн (вх. № 1501/24 від 28.08.2024 року) виділити в самостійне провадження (присвоєно номер справи №917/1645/24).

Ухвалою від 03.10.2024 року суд прийняв до провадження судді Тимощенко О.М. справу № 917/1645/24 за позовом Виробничого сільськогосподарського кооперативу "ЗЛАГОДА" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЛЕНД - ПЛЮС" збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 1 889 167,53 грн (вх. № 1501/24 від 28.08.2024 року), справу ухвалив розглядати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 31.10.2024 року на 11:20 год.

03.10.2024 року від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЛЕНД - ПЛЮС" надійшов відзив на позовну заяву (вх. №13137, арк. справи 206-232, том 1).

31.10.2024 року позивач ВСК «Злагода» подав клопотання про витребування доказів (вх.№14504 від 30.10.2024, арк. справи 1-4, том 2), в якому просив:

- витребувати у ТОВ «Агроленд - плюс» сертифікати якості ( та/ або відповідності) від виробників на наступні препарати : Мінеральні добрива : Амофос , Аміачна селітра, Карбамідно-аміачна суміш № 32;- Карбамі, Гербіциди:- Кентавр- Геліанеткс- Кіборг- РИТМ- Ханума- Слаш- Аксакал - Шеріф- Тризлак- ОЛРАЙТ - Ламбада - Кулак - Напалм Фунгіциди :-Інплант ,Стрілець, Старк , Казим , Берсерк Ехнатон. Інсектициди:-Хекат-Фауст- Бархан-діквалан макс;

- витребувати у ТОВ «Агроленд - плюс» договори купівлі продажу з виробниками препаратів агрохімії або з контрагентами - посередниками на придбання-постачання визначених у переліку агрохімічних препаратів , а саме Мінеральні добрива : Амофос , Аміачна селітра ,Карбамідно-аміачна суміш № 32; КарбамідГербіциди:- Кентавр, Геліанеткс, Кіборг, РИТМ, Ханума, Слаш, Аксакал, Шеріф, Тризлак,ОЛРАЙТ - Ламбада , Кулак , Напалм. Фунгіциди :-Інплант ,Стрілець ,Старк , Казим , Берсерк Ехнатон Інсектициди:-Хекат-Фауст- Бархан-діквалан макс;

- витребувати у ТОВ «Агроленд-Плюс» відповідні документи щодо наявності у власності ( та або оренди) складських приміщень щодо зберігання групи препаратів агрохімічного циклу для використання для потреб обробітку сільськогосподарських земель.

31.10.2024 року від відповідача надійшли заперечення на клопотання позивача про витребування доказів ( вх. № 14537, арк. справи 9-12, том 2).

В підготовче засідання 31.10.2024 року представник позивача не з`явився, подав клопотання про відкладення від 21.10.2024 року (вх. № 13974, арк. справи 235, том 1).

Під час розгляду справи у підготовчому засіданні 31.10.2024 року судом оголошено протокольну ухвалу про залишення без задоволення клопотання позивача про витребування доказів (вх.№14504 від 30.10.2024), протокольну ухвалу про відмову у клопотанні позивача про призначення експертизи, (що подана до заяви про усунення недоліків, вх.№12026 від 12.09.2024), протокольну ухвалу про перерву у підготовчому засіданні до 26.11.2024 року до 10:40 год. та протокольну ухвалу про продовження строків підготовчого провадження.

24.11.2024 року від позивача знову надійшло клопотання про витребування доказів (вх. № 15859, арк. справи 19-22, том 2), яке є ідентичним раніше заявленому клопотанню про витребування доказів (вх.№14504 від 30.10.2024).

Також 24.11.2024 року позивач подав вдруге подав клопотання про призначення експертизи (вх.№ 15860, арк. справи 27-28, том 2), в якому просив призначити економічну експертизу, проведення економічної експертизи доручити ТОВ «Науково дослідна лабораторія судових експертиз» , що знаходяться за адресою 04053, м. Київ, провулок Киянівский,3-7 код 37384029 3. На вирішення експертизи поставити наступне питання:

- Чи підтверджується документально зниження врожайності сільськогосподарських культур ( кукурудзи, соняшника, сої , озимої пшениці, озимого ячміню , ріпака, проса ) у 2023 році в порівнянні з 2022 , та 2021 роками ?

- чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах позивача ВСК «Злагода» за зустрічним позовом розмір нанесеної шкоди за рахунок зниження врожайності культур та розмір неотриманої вигоди при реалізації сільськогосподарських культур у 2023 рік?

- який саме розмір нанесеної шкоди та неотриманої вигоди спричинено ВСК «Злагода» у 2023 році ?

В судовому засіданні 26.11.2024 року суд, заслухавши представників учасників справи, протокольними ухвалами відмовив позивачу у задоволенні клопотань про витребування доказів та призначення експертизи.

При цьому судом було встановлено, що клопотання про витребування доказів двічі подано позивачем з пропуском строку, визначеного у статті 80 Господарського процесуального кодексу України, без відповідного клопотання в порядку статті 119 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, клопотання позивача про витребування доказів не відповідало вимогам статті 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач не зазначив заходи, яких особа вжила для отримання цих доказів самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості їх отримання, обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.

Стосовно клопотання про призначення експертизи, то суд враховував, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не може замінити інші засоби доказування. Неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а також правові питання, вирішення яких згідно з чинним законодавством віднесено до компетенції суду.

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 910/11002/21.

У своєму клопотанні позивач просив поставити перед експертами питання який саме розмір шкоди нанесено позивачу та чи підтверджується такий розмір документально.

Суд, відмовляючи в задоволенні клопотання про призначення експертизи, виходив з того, що з огляду на наявні у матеріалах справи докази, судом не встановлено необхідності у призначенні судової експертизи, оцінка доказів та обґрунтованість позовних вимог доказами є правовими питаннями та належить до компетенції суду як і питання визначення розміру шкоди.

При цьому суд враховував постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 904/8832/17 від 7 травня 2019 р.

За результатами підготовчого засідання 26.11.2024 року суд оголосив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 19.12.2024 року на 09.00 год.

18.12.2024 року від позивача надійшло клопотання, в якому позивач просив суд розгляд справи провести за відсутності ВСК «Злагода» та його представника адвоката Власенко Н.О. в зв`язку з участю Власенко Н.О. в іншому судовому засіданні в Полтавському апеляційному суді. Розгляд справи просив провести за наявними в матеріалах справи документами, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

19.12.2024 року від відповідача надійшло клопотання, згідно якого ТОВ «Агроленд-плюс» зробило заяву про стягнення судових витрат з Позивача ВСК «ЗЛАГОДА», які складаються з витрат на професійну правничу допомогу, та зазначило, що у випадку ухвалення рішення на користь відповідача останнім будуть у встановлений строк подані докази відповідних судових витрат (вх. № 17209).

Також 19.12.2024 року від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника в судовому засіданні 19.12.2024 року та підтримку своїх заперечень, наведених у відзиві.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що:

- ТОВ «Агроленд-плюс» поставляло ВСК «Злагода» цілу низку товарів у вигляді засобів захисту мінеральних добрив, засобів підживлення та стимулювання росту сільськогосподарських культур, співробітництво з розпочалося ще у 2019 році.

- Обсяг земельних площ під вказаними у переліку культурами, щодо яких було застосовано продукцію від Відповідача, складають левову частину земель що надано в оренду ВСК «Злагода». Про це, на думку Позивача, свідчать офіційні документи, в тому числі «Звіти про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів , ягід і винограду» форма -26 ( статистичні дані) у 2021, 20222 , 2023 роках. Площі посіву наприклад , кукурудзи складали у 2020 році - 1276 га, у 2021 році - 1137 га, у 2022 році - 429 га, а у 2023 році 443 га. При цьому врожайність ( з розрахунку на 1 га) коливалась з 63,42 ц ( у 2020 році) , 81.83 ц у 2021 році до 62,62 ц з 1 га у 2023 році. Тобто користуючись майже всім комплексом догляду від Відповідача за даною культурою ВСК «Злагода» на врожайності за 2022 рік 2,86 ц з гектара при площі посіву 429 га що разом складає - 1226 ц , а у 2023 році врожайність зменшилась ще більше на розмір , а саме 78,97 ц( за 2022 р) 62.62 ц (врожайність у 2023 році) = 16,35 ц з 1 га. При площі посіву у 2023 році 443 га розмір недотриманого врожаю складає 7 243 ц ( в тонах 72,43 т). За договорами постачання №37 від 20.12.2022 р.у 2022 році вартість 1 тони кукурудзи сягала 3126,00 грн./т, що загалом складає суму недоотримано вигоди ВСК «Злагода» позовом в сумі 226 416,18 грн.. За договором постачання №52 від 31.10.23 р. у 2023 році вартість 1 тони кукурудзи складала 1983,00 грн/т, що разом надає нам суму недоотриманої вигоди ВСК «Злагода» в розмірі 143 628,69 грн. Таким чином сума втраченої ( недоотриманої ) вигоди внаслідок падіння врожайності культури тільки за два останніх роки складає 370 044,87 грн.

- Не краща ситуація з озимим ячменем, врожайність якого за останні три роки співпраці з ТОВ «Агроленд-плюс» та використання наданих ним препаратів захисту рослин впала з 45, 8 ц з 1 га до 37,75 ц з 1 га у 2023 році( при цьому у 2022 році врожайність була 36,25 ц з 1 га ). Розмір недотриманого врожаю у 2022 році склав 8.05 ц з 1 га при площі посіву 425 га склав 3 421 ц ( або 34 ,21 т). При ціні реалізації 1600,00 грн./т сума недоотриманої вигоди склала 54 736,00 грн. Внаслідок на наступний рік його посіви було зменшено ВСК «Злагода» до 101 га. Зменшення валового збору озимої пшениці лише у 2023 році склав розмір 64,81 ц ( 2022 р)- 44.17 ц ( 2023 р) = 20,1 ц з 1 га . При площі посіву у 2023 році 226 га розмір недотримання складає 4 542 ц ( 45, 42т) . За цінами 2023 року втрати з недоотриманого врожаю складає суму в розмірі 202 312,50 грн.

- Щодо недотриманого врожаю по сої розмір недоотриманої вигоди ще більший. У 2021 році врожайність сягала 22 .24 ц з 1 га , у 2022 році 26,95 ц , а у 2023 році тільки 23,54 ц з 1 га. Якщо брати до уваги тільки останній рік ( 2023 ) розмір зниження врожайності склав 3,41 ц з 1 га при площі посіву в розмірі 322 га склала недотриманий врожай в розмірі 1098 ц ( 10, 98 т ). При ціні реалізації культури у 2023 році в розмірі 12 184,18 грн/т сума недоотриманої вигоди Позивача за зустрічним позовом складає 137 822,29 грн.

- Врожайність сої за останні три роки (коли використовувались комплексно засоби захисту та мінеральні добрива ТОВ «Агроленд-плюс») знизилася з 30,76 ц у 2020 році до 26,57 ц у 2023 році. При цьому при площі посіву у 2023 році в розмірі 1 549 га загалом складає валові втрати при збиранні врожаю в розмірі 4,29 ц ( різниця)Х1549= 6 645 ц ( 66,45 тони). При ціні реалізації в розмірі 11 350,00 грн. за 1 тону сума недоотриманої вигоди дорівнює 754 207,00 грн.

Як стверджував Позивач у своєму зустрічному позові, сумарний розмір збитків у вигляді лише недоотриманої вигоди ( від продажу ВСК «Злагода» сільськогосподарських культур лише у 2023 році) складає суму 1 889 167,53 грн.

Перелік доказів, якими Позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: Договір №30-09-2020 від 30.09.2020, Специфікація №1 до Договору 30-09-2020 від 30.09.2020, Договір 22-07-2020 від 22.07.2020, Специфікація від 22.07.20 до Договору 22-07-2020, Договір №28-10-01 від 04.10.2019, Договір 1210-23, Договір зберігання 12-05-23 від 12.05.23, Звіти про площі та валові збори врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду, Таблиця, Договір 1210-23, Договір № 37 від 20.12.22, Договір № 52 від 31.10.23, Додаток №1 до Договору №28-10-01 від 04.10.19, Додаток №2 до Договору №28-10-01 від 04.10.19, Специфікація №11 від 29.03.2021 до Договір 30-09-2020, Специфікація від 29.03.2021 до Договір 30-09-2020, Специфікація №1 від 26.02.2021 Договір № 1, Специфікація №7 від 28.08.21 Договір №1, Специфікація від 15.09.2021 Договір № 31, Специфікація від 05.12.22 Договір №30, Специфікація № 00047 від 15.09.21 Договір № 31, Специфікація №1 від 15.09.2021 Договір №31, Специфікація №2 від 15.09.2021 Договір №31, Специфікація №3 від 15.09.2021 Договір №31, Специфікація №4 від 15.09.2021 Договір 31, Специфікація №5 від 21.09.2021 Договір № 31, Специфікація №7 від 21.12.21 р. Договір № 31, Специфікація від 02.05.2022 Договір № 31, Специфікація від 06.12.21 року Договір №31, Специфікація від 09.02.2022 р. Договір № 31, Специфікація від 09.05.22 Договір № 31, Специфікація від 09.05.2022 Договір № 31, Специфікація від 13.05.2022 Договір № 31, Специфікація від 13.06.2022 Договір № 31, Специфікація від 13.07.2022 Договір №31, Специфікація від 18.05.22 Договір № 31, Специфікація від 22.03.22 Договір № 31, Специфікація від 28.06.2022 Договір № 31, Специфікація №1 від 25.11.2021 Договір №51, Специфікація від 09.08.22 Договір № 51, Специфікація від 22.03.22 Договір № 51, Специфікація від 29.04.2022 Договір №51, Акти використання добрив, видаткові накладні.

У відзиві на позов (арк. справи 206-214, том 1) відповідач заперечував проти позову, зокрема, вказуючи, що незважаючи на те, що розрахунки здійснені на суму 6 084 988 39 грн, а Позивач ставить вимоги про стягнення упущеної вигоди в розмірі 1889167,53 грн., яка не підтверджена жодним розрахунком. Відтак ТОВ «Агроленд-плюс» повідомив суд про неможливість надати обґрунтований контррозрахунок суми упущеної вигоди, у зв`язку з відсутністю розрахунків, які Позивач мав надати відповідно до Ухвали про усунення недоліків.

Відповідач зазначав, що Позивачем не надано жодного документу /відомостей для того щоб кваліфікований спеціаліст (оцінщик) міг вирахувати / зробити контрозрахунок упущеної вигоди чи стягнення збитків.

Також обґрунтовуючи заперечення відповідач посилався на Консультаційний висновок «Консультація з питань достатності вихідних даних для визначення розміру упущеної вигоди», підготовлений спеціалістом /економістом Лях Л. Я.

Так, згідно вказаного Консультаційного висновку відсутні документи, що дозволяють:

- ідентифікацію земельних ділянок, сільськогосподарських культур у вирощуванні яких застосовувались товари, які постачались ТОВ «АГРОЛЕНД ПЛЮС»;

- визначити якість проведеного обробітку грунта та насіння;

- зробити висновок щодо відповідності боннітету грунта, обраним для вирощування сільськогосподарським культурам;

- визначити оптимальність застосованої системи сівозміни;

- підтвердити оптимальні строки і норми висіву сільськогосподарських культур, внесення регуляторів росту, мікродобрив та мінеральних добрив і ті.;

- дозволяють підтвердити оптимальність строків збирання врожаю, втрати сільгосппродукції при її збиранні і транспортуванні до місць зберігання;

- дозволяють визначити гарантії постачальника регуляторів росту, мікродобрив та мінеральних добрив щодо врожайності сільськогосподарських культур при їх застосуванні;

- дозволяють визначити якість вирощеної продукції, а значить і вартість пропозиції до її придбання потенційними покупцями.

Перелік доказів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову: консультаційний висновок.

Судом досліджено всі подані учасниками справи докази.

При ухваленні рішення суд керується наступним.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі статтею 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Враховуючи приписи частини 2 статті 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з пунктом 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Неодержаний дохід (упущена вигода) це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх шкода з боржника не стягується.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, а саме відповідальності у вигляді збитків.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювана збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювана та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Відшкодуванню підлягають тільки збитки, які є об`єктивним наслідком протиправної поведінки, тобто між протиправною поведінкою і шкодою повинен бути причинний зв`язок, який полягає в тому, що протиправна поведінка за часом передує шкоді і породжує шкоду.

Обов`язковою умовою відповідальності є також вина, яка полягає у суб`єктивному ставленні особи до наслідків своїх неправомірних дій. Вина може бути у формі умислу (прямий, похідний) або необережності (грубої або простої).

Принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17 від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 від 18.11.2019 у справі №902/761/18 від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Отже, істинність тверджень позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків (упущеної вигоди), зокрема, в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювана збитків та існування причинного зв`язку між поведінкою та заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу, підлягає доведенню позивачем перед судом.

КГС ВС у постанові у справі № 922/3928/20 від 30 вересня 2021 року визначив критерії для розрахунку розміру збитків у вигляді упущеної вигоди та стандарти його доказування. При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що критеріями визначення (обчислення) розміру збитків у вигляді упущеної вигоди є: звичайні обставини (умови цивільного/господарського обороту); розумні витрати; компенсаційність відшкодування збитків.

У разі неможливості точно встановити розмір збитків у вигляді упущеної вигоди, який заявлено до стягнення з боржника (не факт наявності, а саме розмір), суд, керуючись принципом справедливості, має визначити розмір таких збитків з урахуванням усіх обставин конкретної справи.

Позивач (кредитор) має довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 910/12204/17, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18).

Тобто вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 127/16524/16-ц (провадження № 61-22106св18).

Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є достатньою підставою для його стягнення, оскільки у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані за звичайних обставин (мають реальний, передбачуваний та очікуваний характер).

Окрім того, позивач (кредитор) повинен довести: факти вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягає відшкодуванню.

Аналогічні висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №908/2486/18, від 15.10.2020 у справі №922/3669/19, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлений стандарт доказування "вірогідності доказів", який, на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто відповідно до наведеного стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

У силу вказаної норми процесуального права наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить про те, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, аніж протилежний.

Подібні за змістом висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 та інших.

З позовної заяви вбачається, що між сторонами склалися тривалі договірні відносини з поставки товарів (мінеральних добрів, засобів захисту тощо).

Позивач визначає розмір заподіяних збитків як упущену вигоду як зниження урожайності сільськогосподарських культур внаслідок застосування поставлених Відповідачем засобів захисту та мінеральних добрив.

При цьому сам Позивач ставлячи позовні вимоги про стягнення упущеної вигоди в сумі 1 889 167,53 грн. надає до свого позову розрахунки на інші суми.

Оцінюючи подані позивачем докази суд зазначає, що надані позивачем договори поставок, специфікації до них та накладні (арк. справи 19-35, 59-88, 121-129, том 1) свідчать лише про поставку відповідачем товару (регуляторів росту, мінеральних добрив тощо) відповідачу. Такі факти поставок визнаються обома сторонами.

Звіти про площі та валові збори с/г культур, плодів, ягід і винограду на певні дати (арк. справи 38-55, том 1) не є належними та допустимими доказами зниження урожайності з вини відповідача та внаслідок застосування поставлених ним мінеральних добри вчи засобів захисту.

Позивачем подано лише Акти використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів захисту рослин за квітень-вересень 2023 рік (арк. справи 130-170, том 1), тоді як він стверджує про зниження врожайності за останні три роки співпраці з ТОВ «Агролен-плюс».

На даний момент чинним законодавством і судовою практикою вироблений певний стандарт доказування упущеної вигоди. Так, згідно з законодавством, на позивача покладений тягар доведення факту наявності порушення з боку відповідача, наявність і розмір понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і збитками.

При цьому, згідно з сформованою судовою практикою, упущена вигода - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується (постанова Верховного Суду (ВС) в складі колегії суддів Касаційного господарського суду (КГС) від 12 листопада 2019 року № 910/9278/18).

Крім цього, при визначенні розміру упущеної вигоди повинні враховуватися лише ті точні дані, які безперечно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов`язання було виконано боржником належним чином (постанова ВС у складі колегії суддів КГС від 25 червня 2019 року по справі № 910/422/18). Водночас наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення (постанова ВС у складі колегії суддів КГС від 12 жовтня 2018 року по справі № 906/824/17.

Суд встановив, що позивачем в позовній заяві не наведено обґрунтованих доводів щодо завдання йому шкоди у вигляді упущеної вигоди.

Суд критично оцінює позивача на зниження урожайності сільськогосподарських культур, оскільки позивачем жодними доказами не доведено вини відповідача у такому зниженні, також не доведено самого факту внесення засобів захисту рослин, придбаних у відповідача , саме на земельні площі, на яких відбулося зниження урожайності.

Матеріали справи не місять жодних звернень чи претензій Виробничого сільськогосподарського кооперативу ЗЛАГОДА до відповідача з приводу поставок неякісного товару до моменту звернення Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОЛЕНД ПЛЮС до суду із позовом у справі №917/1224/24.

Позивачем також не доведено, що зниження урожайності не залежало в даному випадку від родючості ґрунту, біологічних особливостей рослин, насінного матеріалу, строків і якості сівби та догляду за посівами, площі живлення рослин, погодних умов, а викликано саме діями відповідача внаслідок поставки неякісного товару.

В даному випадку, на думку суду, відсутній причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, величина очікуваних доходів (ціни позову) є абстрактною та не підтверджується жодними документами.

На підставі вищевказаного суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума збитків у вигляді упущеної вигоди не доведена з огляду на повний склад правопорушення, ґрунтується на теоретичних припущеннях позивача, не підтверджена належними та допустимими доказами, також позивачем не доведено, що ним вживалися заходи щодо отримання таких доходів, а тому позовні вимоги є недоведеними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 вказаного кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

У пунктах 1 - 3 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене та оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є недоведеними доказово та не відповідають нормам матеріального права, відповідачем спростовані за наведеним вище судом мотивуванням, тому задоволенню не підлягають.

Згідно із ст. 129 ГПК України сплачений позивачем судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 129,232-233,237-238,240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Рішення підписано 26.12.2024 року

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст. 254, 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимощенко О.М.