Ухвала

від 26.12.2024 по справі 917/2190/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018 Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

26.12.2024 Справа № 917/2190/24

Суддя Тимощенко О.М., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Ліквідаційної комісії Державного агентства резерву України, вул. Євгена Чикаленка, 28, м. Київ, 01024

до відповідача Приватного підприємства "Ланнівський цукровий завод", вул. Миру, 5 селище Ланна, Полтавський район, Полтавська область, 39541

про зобов`язання повернути матеріальні цінності, а саме: 1 458,50 тонн цукру та стягнення штрафних санкцій у загальному розмірі 19 333 015,49 грн, -

ВСТАНОВИВ:

09.12.2024 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Ліквідаційної комісії Державного агентства резерву України до відповідача Приватного підприємства "Ланнівський цукровий завод" про зобов`язання відповідача повернути позивачеві матеріальні цінності, а саме: 1 458,50 тонн цукру та про стягнення з штрафних санкцій у загальному розмірі 19 333 015,49 грн, з яких: 241 965,15 грн - 7% штрафу, 19 091 050,34 грн - пеня (за умовами договору № 119а-8/96 про випуск матеріальних цінностей з державного резерву в порядку запозичення з перервою у часі та договору №юр-2р/39ц-2004 про реструктуризацію заборгованості від 16.09.2004 року) (вх. № 2289/24).

Ухвалою суду від 12.12.2024 року залишено позовну заяву Ліквідаційної комісії Державного агентства резерву України без руху та надано позивачу строк 3 дні з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків позовної заяви.

Для усунення зазначених судом недоліків у поданій позовній заяві позивачу необхідно було надати належним чином завірений акт звірки заборгованості від 15.12.1999 року; зазначити обставин, якими він обґрунтовує вимогу та правові підстави в частині стягнення 7% штрафу у розмірі 241 965,15 грн, сплатити судовий збір в сумі 48 821,68 грн та надати суду докази його сплати.

17.12.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 17104, документ сформовано в системі "Електронний суд" 16.12.2024 року), відповідно до якої було надано належним чином завірений акт звірки заборгованості від 15.12.1999 року, а також зазначено обставин, якими обґрунтовується вимога та правові підстави в частині стягнення 7% штрафу у розмірі 241 965,15 грн.

Відносно зобов`язання сплатити судовий збір в сумі 48 821,68 грн та надати суду докази його сплати - позивач просив продовжити строк на усунення даного недоліку позовної заяви.

Ухвалою від 19.12.2024 року суд задовольнив клопотання позивача про продовження строку для усунення недоліку позовної заяви, а саме: сплати судового збору в сумі 48 821,68 грн та надання суду доказів його сплати (вх. №17104 від 17.12.2024 року); продовжив позивачу процесуальний строк для усунення недоліку позовної заяви (сплати судового збору в сумі 48 821,68 грн та надання суду доказів його сплати) до 23.12.2024 року.

24.12.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліку позовної заяви в частині сплати судового збору у розмірі 48 821,68 грн за подання позовної заяви (вх. № 17415 від 24.12.2024 року). Дане клопотання обґрунтовано тим, що Держрезерв згідно зі статтею 7 ЗУ «Про державний матеріальний резерв» фінансується за кошти державного бюджету України, на даний час головним розпорядником коштів державного агентства резерву України є Мінекономіки, саме яке погоджує і надає Казначейству розподіл відкритих асигнувань за кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету у розрізі розпорядників нижчого рівня, в даному випадку для сплати судового збору Держрезерву. Відповідно сплата судового збору здійснюється органами Державної казначейської служби після направлення Мінекономіки розподілу на відкриття асигнувань, як передбачено Порядком казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Мінфіну від 24.12.2012 № 1407.

Пропозиції щодо відкриття асигнувань зі сплати судового збору за подання позовної заяви у справі №917/2190/24 на даний час знаходяться на узгодженні та опрацюванні у Міністерстві економіки України. Оскільки сплата судового збору має окрему процедуру направлення листа до Мінекономіки, відкриття останнім асигнувань та лише після цього направлення платіжного доручення до органів Казначейства, для доплати судового збору необхідний додатковий час.

Крім того, позивач просив врахувати те, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджено ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжено указами Президента України до 10.02.2025 року. На сьогодні відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590 «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану» видатки з Державного бюджету України наразі здійснюються в особливому режимі відповідно до встановленої п. 19 Порядком виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану черговості.

Розглянувши клопотання про продовження строку на усунення недоліку позовної заяви, а саме: сплати судового збору в сумі 48 821,68 грн та надання суду доказів його сплати, суд зазначає наступне.

В силу ст. 113 ГПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Процесуальний строк виступає одним із ключових елементів господарсько-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених ГПК України часових рамках.

З огляду на системний аналіз ГПК України, під процесуальними строками розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Процесуальні строки, з-поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків.

Згідно із ч. 2 ст. 118 ГПК України, заяви, скарги, документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 119 ГПК України).

Із правового аналізу наведеної норми слідує, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який установлений судом і який не сплинув на час звернення учасника справи із заявою.

При цьому, у випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого ГПК України, суд не наділений повноваженнями продовжити строк понад встановлений процесуальним законом строк. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі №904/5995/16, ухвалах Верховного Суду від 07.02.2023 у справі №905/1977/21, від 04.12.2023 у справі №904/5119/20 та від 16.01.2024 у справі №911/2561/22.

У даному контексті суд відзначає, що ч. 2 ст. 174 ГПК України закріплено граничний строк на усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів із дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху та не може бути продовжений судом. Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/10965/17, від 03.12.2018 у справі №904/5995/16 та від 25.03.2019 у справі №910/6924/18.

Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначалось вище, ухвалою від 12.12.2024 року суд встановив відповідачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 3 днів з дня отримання даної ухвали.

При цьому, ухвалою від 19.12.2024 року суд продовжив позивачу процесуальний строк для усунення недоліку позовної заяви (сплати судовий збір у сумі 48 821,68 грн та надати суду доказів його сплати) до 23.12.2024 року (з урахуванням приписів ч. 2 ст. 174 ГПК України (не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху), а також зважаючи на те, що судом було надано позивачу строк на усунення недоліків - 3 дні з дня вручення ухвали від 12.12.2024 року та з огляду на наведені у клопотанні обставини та обґрунтування щодо необхідності продовжити строк).

З огляду на вищенаведене, суд зазначає, що процесуальний закон не надає можливості суду продовжити строк на усунення недоліків поданої позовної заяви понад термін, визначений ч. 2 ст. 174 ГПК України, у зв`язку з чим заява представника позивача (вх. № 17415 від 24.12.2024 року) про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви у справі №917/2190/24 задоволенню не підлягає.

26.12.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 17479, документ сформований в системі "Електронний суд" 25.12.2024 року), в якості додатку до якого було додано копію платіжної інструкції №528 на суму 48 821,68 грн.

При цьому, суд відмічає, що вказана заява про усунення недоліків подана до суду з порушенням строку (відповідно до ухвали суду від 19.12.2024 року строк на усунення недоліків було продовжено до 23.12.2024 року включно), а також не містить клопотання про поновлення строку на усунення недоліків.

Згідно ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи, що заява про усунення недоліків (вх. № 17479 від 26.12.2024 року) не подана позивачем до закінчення строку для усунення недоліків, тобто не дотримано строку встановленого судом для усунення недоліків, а також зважаючи на відмову у задоволенні клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви (вх. № 17415 від 24.12.2024 року), подана Ліквідаційною комісією Державного агентства резерву України заява про усунення недоліків (вх. № 17479 від 26.12.2024 року, з додатками) залишається судом без розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно ч.6 ст.174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що Ліквідаційна комісія Державного агентства резерву України на виконання вимог ухвали Господарського суду Полтавської області від 12.12.2024 р., не усунула в повному обсязі недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом (не сплатила судовий збір в сумі 48 821,68 грн та не надала суду докази його сплати), суд дійшов висновку про повернення позовної заяви з додатками позивачу на підставі ч. 4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд повідомляє, що згідно ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 113, 119, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви Ліквідаційної комісії Державного агентства резерву України (вих. № 78/юр від 23.12.2024, вх. №17415 від 24.12.2024 року) про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви у справі №917/2190/24.

2. Заяву про усунення недоліків (вх. № 17479 від 26.12.2024 року, з додатками) залишити без розгляду.

2. Позовну заяву Ліквідаційної комісії Державного агентства резерву до Приватного підприємства "Ланнівський цукровий завод" про зобов`язання відповідача повернути позивачеві матеріальні цінності, а саме: 1 458,50 тонн цукру та про стягнення з штрафних санкцій у загальному розмірі 19 333 015,49 грн за умовами договору № 119а-8/96 про випуск матеріальних цінностей з державного резерву в порядку запозичення з перервою у часі та договору №юр-2р/39ц-2004 про реструктуризацію заборгованості від 16.09.2004 року (вх. № 2289/24) та додані до неї документи повернути позивачу.

Додаток: позовна заява (вх. № 2289/24 від 09.12.2024 року) з документи, зазначеними в ній як додатки.

Ухвала підписана 26.12.2024 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання (ст.ст. 235, 255-256 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О. М. Тимощенко