Рішення

від 19.12.2024 по справі 921/470/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 грудня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/470/24

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

за участі секретаря судового засідання: Бега В.М.

розглянув справу

за позовом Дочірнього підприємства Фаворит -1 Приватного підприємства Дружба сервіс-житло 1 (46009, місто Тернопіль, вулиця Спадиста, 8)

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 25921,18 грн заборгованості.

За участі від:

позивача не з`явився

відповідача не з`явився

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

Дочірнє підприємство Фаворит -1 Приватного підприємства Дружба сервіс-житло 1 звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 25921,18 грн заборгованості, яка складається з: 21938,38 грн основного боргу, 2512,23 грн - інфляційних втрат, 835,47 грн 3% річних, 635,10 грн - пені.

Свої вимоги позивач мотивував недотриманням відповідачем, як власником приміщення площею 196 кв. м. за адресою АДРЕСА_2 , умов договору №216у від 24.09.2021 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (групою будинків),в частині оплати за надані послуги.

Позиція відповідача.

Відповідач у відзиві повністю заперечив проти позову.

В обґрунтування цьому ним зазначено, що договір про надання послуг він не укладав. Оскільки відповідач не має жодного відношення до актів приймання передачі наданих послуг, актів проведення дератизаційних робіт, актів проведення ремонтно-будівельних робіт, тому зазначені документи не можуть бути належними та допустимими доказами відповідно до вимог ГПК України.

Стверджуючи про неукладеність з його сторони договору №216у від 24.09.2021, вказує на безпідставність нарахування пені в сумі 635,10 грн.

При цьому ФОП ОСОБА_1 просив суд розгляд справи проводити без його участі.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2024 справу №921/470/24 передано на розгляд судді Шумському І.П.

Ухвалою суду від 31.07.2024 позовну заяву у даній справі залишено без руху, на підставі ст. 174 ГПК України, у зв`язку з недотриманням заявником вимог ст.ст. 162, 164 ГПК України при її подачі до суду.

05.08.2024 через підсистему "Електронний суд" позивачем подано заяву б/н від 05.08.2024 (вх. №6189), за результатом розгляду якої ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 06.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/470/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.08.2024.

У зв`язку із перебуванням судді Шумського І.П. у відпустці та, відповідно, неможливістю проведення підготовчого засідання 26.08.2024, ухвалою суду від 08.08.2024 підготовче засідання у справі № 921/470/24 призначено на 07.10.2024.

Ухвалою суду від 07.10.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі №921/470/24 та відкладено підготовче засідання на 04.11.2024.

04.11.2024 судом постановлено ухвалу, якою продовжено строк підготовчого провадження на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та відкладено підготовче засідання у справі №921/470/24 на 28.11.2024.

Надалі, ухвалою суду від 28.11.2024 закрито підготовче провадження по справі №921/470/24 та призначено її до розгляду по суті на 19.12.2024.

Сторони явку повноважних представників в судове засідання 19.12.2024 не забезпечили, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином.

Як вже зазначалось, відповідач у відзиві паросив суд розгляд справи проводити без його участі.

Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду).

Фактичні обставини справи.

24.03.2005 Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації видано підприємцю ОСОБА_1 Реєстраційне посвідчення про реєстрацію права приватної власності на об`єкт нерухомого майна приміщення загальною площею 196 кв. м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_2 , про що в реєстровій книзі зроблено запис під №1771.

Зміст Реєстраційного посвідчення вказує на те, що воно видано на підставі договору купівлі-продажу приміщення, посвідченого Тернопільською держнотконторою 17.02.2005 за реєстром №444 та акта передачі комунального майна складеного 17.02.2005.

Згідно з Інформацією №408233242 від 16.12.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна щодо багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 відповідач, станом на 16.12.2024, не зареєстрував право власності на придбаний об`єкт нерухомості.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Відповідно до статті 13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Порядку проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13 червня 2016 року № 150, на підставі протоколу засідання конкурсної комісії від 10.09.2021, рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 22.09.2021 №850 «Про призначення управителя групи багатоквартирних будинків міста Тернополя» (https://ternopilcity.gov.ua/vikonavchiy-komitet/rishennya-vikonavchogo-komitetu-2019/53200.html) управителем будинку АДРЕСА_2 призначено Дочірнє підприємство "ФАВОРИТ-1" Приватного підприємства "ДРУЖБА СЕРВІС-ЖИТЛО 1" (п.1.4 рішення, згідно з додатком 4 до рішення порядковий номер 4 лоту №15).

24.09.2021 між Дочірнім підприємством "ФАВОРИТ-1" Приватного підприємства "ДРУЖБА СЕРВІС-ЖИТЛО 1" як Управителем та Співвласниками багатоквартирного будинку за АДРЕСА_3 в особі начальника Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради укладено договір №216у про надання послуг з управління даним будинком (далі - договір), відповідно до умов якого Управитель зобов`язався надавати Співвласникам послуги з управління багатоквартирним будинком (далі - послуга з управління), а Співвласники зобов`язалися сплачувати Управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами договору (пункт 1 договору).

Згідно з пунктом 3 договору, послуга з управління включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

У пункті 6 договору передбачено обов`язок кожного співвласника оплачувати Управителеві надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, визначені договором.

Обов`язком Управителя, є забезпечення належного утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і цього договору, від власного імені укладання з підрядником необхідних договорів про виконання окремих робіт та послуг (пункт 8 договору).

Відповідно до пункту 10 договору, ціна послуги з управління становить 5 грн 50 коп. (в тому числі податок) на місяць за один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку та включає: витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку у розмірі 5,025 грн , а також винагороду Управителю в розмірі 0,475 грн на місяць за один квадратний метр загальної площі.

У разі зміни протягом строку дії договору обсягу окремих складових витрат з причин, які не залежать від управителя, зокрема збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, сторони проводять коригування вартості послуг шляхом укладення додаткової угоди до даного договору. При цьому зміна ціни послуги може проводитися шляхом коригування лише тих складових структури цін/тарифів, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення. Інформація про зміну вартості послуги з управління будинком доводиться до відома Співвласників Управителем протягом 15 днів з моменту набрання чинності змін шляхом розміщення на офіційному сайті Управителя або на дошці оголошень в будинку та на зворотній частині рахунків (розділ договору "Інші умови").

Плата за послугу з управління нараховується щомісяця Управителем та вноситься кожним Співвласником не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим (пункт 11 договору).

Також у пункті 18 договору визначено, що інформація про фактичні витрати відповідно до кошторису витрат на отримання будинку та прибудинкової території надається Управителем окремо на вимогу співвласника на надану ним електронну адресу.

Пунктом 24 договору передбачено, що за несвоєчасне та/або не в повному обсязі внесенні плати за послугу з управління Співвласники сплачують Управителю пеню в розмірі 0,01% суми простроченого платежу, яка нараховується за кожний день прострочення, але не вище 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. При цьому загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу з управління відповідно до пункту 11 цього договору.

Відповідно до пункту 25 договору внесення змін до умов цього договору здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, якщо інше не передбачено цим договір договором.

Даний договір набрав чинності з 1 жовтня 2021 року терміном на один рік (пункт 30 договору). При цьому у пункті 31 договору узгоджено що у разі, якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від цього договору, то такий договір вважається продовженим на один рік.

Оскільки матеріали справи не містять доказів відмови сторін від цього договору, такий договір є продовженим.

Таким чином, Дочірнє підприємство «Фаворит-1» є управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 та надає послуги з управління зазначеним будинком на підставі договору.

28.02.2024 між сторонами укладено додаткову угоду №2/216у до договору №216у, відповідно до якої з березня 2024 року змінено вартість послуги з управління шляхом внесення змін до пункту 10 договору, а саме: визначено ціну послуги з управління в розмірі 6,775 грн (в тому числі єдиний податок) на місяць за 1 м.кв. загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку котра включає:

- витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку в розмірі 6,300 грн (без єдиного податку) за 1 м.кв загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку відповідно до Кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території (додаток 5 до договору);

- винагороду Управителю в розмірі 0,475 грн на місяць за 1 кв. м. загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку.

Також, Кошторис витрат на утримання будинку та прибудинкової території (додаток 5 до договору) викладено у новій редакції.

На підтвердження факту надання обов`язкових послуг підприємством долучено акти:

- дератизації та дезінфекції за період з жовтня 2021 року по червень 2024 року (акти приймання-передачі наданих послуг: №638/1 за жовтень 2021 року на суму 3962,30 грн; №638/1 за грудень 2021 року на суму 4017,60 грн; № 275/4 за березень 2022 року на суму 2765,36 грн; №275/4 за червень 2022 року на суму 4836 грн; №275/4 за серпень 2022 року на суму 4836 грн; №275/4 за жовтень 2022 року на суму 4836 грн; №275/4 за грудень 2022 року на суму 4836 грн; №275/4 за лютий 2023 року на суму 5115 грн; №275/4 за квітень 2023 року на суму 5115 грн; №275/4 за червень 2023 року на суму 5115 грн; №275/4 за серпень 2023 року на суму 5115 грн; №275/4 за жовтень 2023 року на суму 5115 грн; №275/4 за грудень 2023 року на суму 5115 грн; №275/4 за лютий 2024 року на суму 5797 грн; №275/4 за квітень 2024 року на суму 5797 грн; №275/4 за червень 2024 року на суму 5797 грн;

- проведення ремонтно-будівельних робіт згідно з актами:

від 14.02.2022, відповідно до якого здійснено очищення підвальних проходів від сміття;

від 16.02.2022, відповідно до якого здійснено відновлення освітлення в підвальних приміщеннях;

від 28.04.2022, відповідно до якого здійснено ремонт дитячого обладнання;

від 24.05.2022, відповідно до якого здійснено косіння трави в дворі будинку;

від 18.07.2022, відповідно до якого здійснено косіння трави в дворі будинку;

від 19.07.2022, відповідно до якого здійснено фарбування обладнання та лавок на дитячому майданчику;

від 12.05.2023, відповідно до якого здійснено завіз піску у пісочницю;

від 23.05.2023, відповідно до якого здійснено косіння трави в дворі будинку;

від 21.06.2023, відповідно до якого здійснено ремонт покрівлі над квартирами АДРЕСА_4 та над сходовою,

від 26.07.2023, відповідно до якого здійснено встановлення лавок в укритті в підвальному приміщенні;

від 26.07.2023, відповідно до якого здійснено косіння трави в дворі будинку;

від 20.09.2023, відповідно до якого здійснено ремонт сходів, підмурівка до підвалу, де укриття (штукатурка, набриск);

від 01.11.2023, відповідно до якого здійснено ремонт покрівлі над сходовою кліткою біля квартири АДРЕСА_5 ;

від 02.01.2024, відповідно до якого здійснено очищення горища та встановлення вентиляційних вікон;

від 07.05.2024, відповідно до якого здійснено фарбування лавок у дворі будинку.

Вказані акти проведення ремонтно-будівельних робіт підписані працівниками позивача та мешканців.

Позивач вказує, що відповідачем не виконано свого обов`язку з оплати вартості послуг з утримання багатоквартирного будинку, нарахованої відповідно до площі нежитлового приміщення, що належить підприємцю, починаючи з жовтня 2021 року по червень 2024, тому позивач звернувся з даним позовом до суду з метою захисту своїх майнових прав, нарахувавши на прострочені платежі інфляційні втрати, 3% річних та пеню, котрі теж просив стягнути в судовому порядку.

Норми та джерела права, які застосовані судом при вирішенні спору.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 ЦК України).

Частиною 1 статті 328 ЦК України зазначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Судом встановлено, що 24.03.2005 Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації видано підприємцю ОСОБА_1 Реєстраційне посвідчення про реєстрацію права приватної власності на об`єкт нерухомого майна приміщення загальною площею 196 кв. м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_2 , про що в реєстровій книзі зроблено запис під №1771.

Зміст Реєстраційного посвідчення вказує на те, що воно видано на підставі договору купівлі-продажу приміщення, посвідченого Тернопільською держнотконторою 17.02.2005 за реєстром №444 та акта передачі комунального майна складеного 17.02.2005.

Як зазначалось раніше у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не відображено даних про реєстрацію за підприємцем ОСОБА_1 права приватної власності на об`єкт нерухомості площею 196 кв.м. по АДРЕСА_2 .

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 334 ЦК України (в редакції на момент вчинення договору купівлі- продажу) право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України (в редакції на момент вчинення договору купівлі- продажу) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 182 ЦК України). Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (ч. 4 ст. 182 ЦК України).

Станом на дату вчинення зазначеного правочину, державна реєстрація права власності на будівлі та споруди регулювалася підзаконними актами, а саме:

- Правила державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб (затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 N 56 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19.01.1996 за N 31/1056);

- Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб (затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 N 121 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.06.1998 за N 399/2839);

- Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 N 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18.02.2002 за N 157/6445 (з подальшими змінами)).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом України та Законом України від 01.07.2004 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

При цьому, пунктом 1 Наказу Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 "Про затвердження тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно" (в редакції на момент вчинення договору дарування) (надалі Тимчасове положення) було установлено, що до прийняття Верховною Радою України та набрання чинності законом України про державну реєстрацію прав на об`єкти нерухомого майна бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) здійснюють реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв`язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об`єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ (п. 1.4 Тимчасового положення).

Згідно п. 1.5 Тимчасового положення обов`язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.

Відповідно до п. 1.3 Тимчасового положення державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць. Здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно в межах одного населеного пункту кількома БТІ не допускається.

Додаток №1 до Тимчасового положення передбачав перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна, зокрема договір, за яким відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, у т. ч. купівлі-продажу.

Пунктом 18 наказу №45/5 від 03.06.2002 Міністерства юстиції України "Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5" (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.06.2002 за №468/6756) було викладено п. 8.1 Тимчасового положення в такій редакції: 8.1 До створення Реєстру прав реєстрація прав на нерухоме майно здійснюється шляхом ведення реєстрових книг, записи яких прирівнюються до даних Реєстру прав. На оригіналі правовстановлювального документа робиться реєстраційний напис (якщо на правовстановлювальному документі немає місця для реєстраційного напису, то видається реєстраційне посвідчення, яке є невід`ємною частиною такого документа), на копії правовстановлювального документа робиться відмітка про реєстрацію з посиланням на реєстровий номер та дату реєстрації (додаток 8).

Таким чином, відповідачем набуто та зареєстровано у встановленому, станом на 2005 рік, законодавством порядку право власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна.

З 03.08.2004 набрав чинності Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", частина 3 статті 3 якого передбачає, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

З врахуванням наведеної норми видане на підставі договору купівлі-продажувід 17.02.2005 №444 та акта приймання передачі від 17.02.2005 реєстраційне посвідчення №1771 від 24.03.2005 є належним доказом, який підтверджує реєстрацію за відповідачем права власності на об`єкт нерухомого майна площею 196 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Предметом регулювання вказаного закону є, зокрема відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком (частина 1 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до частин 1, 4 статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Порядок та особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання житлово-комунальних послуг визначаються статтями 13-15 цього Закону.

Згідно з частин 1, 2 статті 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за згодою сторін та зазначається у договорі з управителем.

Судом встановлено, що внаслідок не вирішення власниками квартир та нежитлових приміщень, що знаходяться у будинку АДРЕСА_2 , питання про створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та обрання способу управління цим будинком, Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради на конкурсних засадах визначено управителя цього будинку ДП «Фаворит 1» ПП «Дружба-сервіс Житло-1», з яким 24.09.2021 укладено договір №216у про надання послуг з управління будинком. За умовами договору підприємство як управитель зобов`язалося надавати співвласникам будинку послуги з управління багатоквартирним будинком по узгодженій сторонами ціні та у відповідності до кошторису, а співвласники, в свою чергу, зобов`язалися сплачувати вартість послуг з управління згідно з вимогами законодавства та умовами договору.

Укладений договір №216у від 24.09.2021 за своєю правовою природою є договором про надання послуг з управління багатоквартирним будником.

Згідно з частини 6 статті 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» договір з управителем укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на наступний однорічний строк.

Доказів припинення договору №216у від 24.09.2021 матеріали справи не містять, як і доказів визначення уповноваженим органом чи співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 іншого управителя будинку чи зміни форми управління будинком.

З матеріалів убачається, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є власником об`єкта нерухомості загальною площею 196 м.кв. по АДРЕСА_2 .

Відповідно до частини 2, 4 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов`язаний, зокрема: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Нормами частини 1 статті 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін.

Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає: 1) витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем; 2)винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін.

Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є невід`ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території враховує обов`язковий перелік робіт (послуг), який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, а також періодичність виконання (надання) робіт (послуг) з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території. На вимогу споживача надається інформація про фактичні витрати управителя відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території. На вимогу органу місцевого самоврядування надається інформація про кількісні та якісні показники наданих послуг з управління, їхню вартість, а також галузева звітність (частина 3 статті 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Статтями 15,16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, встановлених статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як визначено частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору (п.12 ч.1 ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги");

Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору (п.2 ч.1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги");

Споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач (п. 13 ч.1 ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги");

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника іншій особі, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п.6 ч.1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до положень статей 1, 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласник багатоквартирного будинку - це власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку. Співвласник зобов`язаний своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

У відповідності до статті 360 Цивільного Кодексу України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

У статті 1 Закону України "Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" унормовано, що суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності:

- сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території;

- за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Положеннями статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначений порядок оплати житлово-комунальних послуг, згідно з частинами 1-2 якої, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг.

Враховуючи викладене, зазначеними нормами закону передбачено обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Слід відзначити, що навіть у разі відсутності письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг, споживач не звільняється від встановленого законом обов`язку здійснювати оплату послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 904/2238/17, від 10.05.2018 у справі № 904/2236/17 та від 16.10.2018 у справі № 904/7377/17.

У даній справі є чинним договір №216у від 24.09.2021, згідно з яким позивачем як Управителем будинку, надавалися відповідні житлово-комунальні послуги. При цьому надання послуг за зазначеною адресою у спірний період не спростовано відповідачем.

Слід також відзначити, що відповідно до статті 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов`язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача. Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості. У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом. Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п`яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

Доказів складання актів-претензій щодо ненадання позивачем у період з жовтня 2021 року до червня 2024 року послуг; надання їх не в повному обсязі або надання послуг неналежної якості в порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", матеріали справи не містять. Жодного доказу на спростування наведених позивачем обставин чи контррозрахунку заявленої до стягнення суми відповідач суду не надав.

Отже, обов`язок відповідача сплачувати вартість послуг з управління багатоквартирним будинком, співвласником якого він є, адже володіє на праві приватної власності об`єктом нерухомості за вказаною адресою, витікає з закону та згаданого договору.

За приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 11 договору визначено, що плата за послугу з управління нараховується щомісяця Управителем та вноситься кожним Співвласником не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

З долученого до позовної заяви розрахунку суми боргу убачається, що починаючи з жовтня 2021 року відповідачу здійснювались нарахування вартості наданих йому послуг в сумі 640,14 грн за місяць, а починаючи з березня 2024 року 843,58 грн за місяць.

Вказані нарахування вартості наданих послуг є меншими у порівнянні з тими, які обчислюються шляхом множення загальної площі належного відповідачу приміщення на вартість послуг з управління на місяць за 1 кв.м., з урахуванням п. 10 договору №216у від 24.09.2021 та редакції п. 10 цього договору відповідно до умов додаткової угоди від 28.02.2024.

Матеріали справи не містять доказів оплати наданих відповідачу послуг та не містять доказів спростування ним їх надання та їх вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст. 611 ЦК України).

Нормами ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин, вимоги про примусове стягнення боргу в сумі 21938,38 грн підлягають задоволенню як обґрунтовані.

У зв`язку з порушенням виконання грошового зобов`язання, позивач також просить стягнути з відповідача нараховані в порядку ст. 625 ЦК України 2512,23 грн інфляційних нарахувань та 835,47 грн 3% річних, а також 635,10 грн пені на підставі п. 24 договору.

До позовної заяви долучені розрахунки заявлених до стягнення сум 3% річних, інфляційних нарахувань та пені.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

В силу ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З розрахунку 3% річних та інфляційних нарахувань убачається, що сума 3% річних обчислена починаючи з 21.11.2021 до 25.07.2024 відповідно до суми боргу, яка формувалась в порядку його зростання за кожен місяць, а сума інфляційних нарахувань обчислена починаючи з 21.11.2021 до 31.07.2024 відповідно до суми боргу, яка формувався в порядку його зростання за кожен місяць.

Судом проведено перерахунок заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних нарахувань за допомогою інформаційно-правової системи "Ліга:Закон". Згідно проведеного перерахунку, в межах визначених позивачем періодів та сум, на які здійснювались нарахування, встановлено, що правомірними та обґрунтованими є нарахування 2405,57 грн інфляційних нарахувань та 835,47 грн 3% річних.

Розрахунки перевірені судом за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій на сайті https://ips.ligazakon.net/calculator/ff, а їх результати долучені до матеріалів справи.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема може забезпечуватися неустойкою.

Частиною 1 статті 230 ГК України вказано, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Разом з цим, відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.2 ст. 549). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549).

Як вже зазначалось, у п. 24 договору сторонами обумовлено, що за несвоєчасне та/або не в повному обсязі внесенні плати за послугу з управління Співвласники сплачують Управителю пеню в розмірі 0,01% суми простроченого платежу, яка нараховується за кожний день прострочення, але не вище 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу з управління відповідно до пункту 11 цього договору.

Умови п. 24 договору відповідають змісту ст. 26 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги», згідно з якою у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань № 543/96-ВР від 22.11.1996, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Статтею 1 даного Закону передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. А згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України вказано, що нарахування такої штрафної санкції, як пеня, за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У п. 7 розділу ІХ Прикінцеві положення Господарського кодексу України зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" на всій території України встановлено карантин, який відмінено з 30.06.2023 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Відповідно до розрахунку пені, її нарахування здійснено починаючи з 21.07.2023 від суми боргу 13442,94 грн (яка сформувалась в порядку його зростання, починаючи з боргу за жовтень 2021 року) і закінчуючи 25.07.2024 від суми боргу 21938,38 грн.

Відповідно до ч.1 ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з ч.3 ст. 253 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

За наслідками проведеного судом перерахунку суми пені (відповідно до наведених вище сум та за наведені вище періоди) за допомогою інформаційно-правової системи "Ліга:Закон", судом встановлено, що правомірними та обґрунтованими є нарахування 147,44 грн пені.

Розрахунки перевірені судом за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій на сайті https://ips.ligazakon.net/calculator/ff, а їх результати долучені до матеріалів справи.

При цьому судом взято до уваги заявлений позивачем період нарахування пені та суму боргу, на яку нараховано пеню, і вказану заявником в порядку його зростання, а також відновлення дії норми ч.6 ст. 232 ГК України щодо обмеження строку обчислення пені.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин, позовні вимоги Дочірнього підприємства Фаворит -1 Приватного підприємства Дружба сервіс-житло 1 підлягають до часткового задоволення, шляхом стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 21938,38 грн - основного боргу, 2405,57 грн - втрат від інфляції, 835,47 грн - 3% річних, 147,44 грн пені.

Позовні вимоги в частині стягнення 106,66 грн - інфляційних нарахувань та 487,66 грн пені не підлягають до задоволення, як необґрунтовані.

Відповідно до ч.4 ст.165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Згідно з ст. 41, п. п. 2, 4 ч.2 ст. 42 ГПК України сторони зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Наведені у відзиві доводи, які зводяться до заперечень проти позову, не спростовують висновків суду щодо часткового задоволення позову.

Відповідачем не представлено належних та допустимих доказів на стростування позовних вимог.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 ГПК України).

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір".

За вимогами ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становив 2684 грн, а згідно з ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становив 3028 грн.

Таким чином, при зверненні до господарського суду із позовною заявою у справі №921/470/24 про стягнення коштів на загальну суму 25921,18 грн до сплати підлягав судовий збір в розмірі 3028 грн.

Позивачем згідно платіжної інструкції №342 від 25.07.2024 сплачено судовий збір в сумі 2759,60 грн.

Судом з`ясовано, що у жовтні 2023 року ДП Фаворит -1 Приватного підприємства Дружба сервіс-житло 1 зверталось до Господарського суду Тернопільської області із заявою №80/1 від 25.10.2023 (вх. № 793 від 26.10.2023) про видачу судового наказу у справі №921/727/23 про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 15363,36 грн боргу, 53,77 грн інфляційних втрат, 10,58 грн 3% річних, з тих самих підстав, що і у справі №921/470/24.

За подання вказаної заяви ним сплачено судовий збір в сумі 268,40 грн згідно з платіжною інструкцією №447 від 11.10.2023.

Господарським судом Тернопільської області 30.10.2023 видано судовий наказ у справі №921/727/23 про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на користь Дочірнього підприємства Фаворит -1 Приватного підприємства Дружба сервіс-житло 1 15363, 36 грн - боргу, 53,77 коп. інфляційних втрат, 10,58 грн 3% річних та 268,40 грн судового збору.

Проте, ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 07.11.2023 у справі №921/727/23 скасовано вищевказаний судовий наказ.

Відповідно до ст. 151 ГПК України за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом. У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

З урахуванням наведеної норми, сплаченої суми судового збору у справі №921/727/23, суд зазначає, що за звернення до суду із позовом у справі №921/470/24 слід вважати сплаченим судовий збір на загальну суму 3028 грн.

Тому, в порядку ст. ст. 123, 129 ГПК України судовий збір в сумі 3028 грн покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 3, 4, 12-13, 20, 73-80, 86, 91, 123, 129, 151, 233, 236-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

1. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Дочірнього підприємства Фаворит -1 Приватного підприємства Дружба сервіс-житло 1 (46009, місто Тернопіль, вулиця Спадиста, 8, ідентифікаційний код 35642731) 21938 (двадцять одну тисячу дев`ятсот тридцять вісім) грн 38 коп. боргу, 2405 (дві тисячі чотириста п`ять) грн 57 коп. інфляційних нарахувань, 835 (вісімсот тридцять п`ять) грн 47 коп. 3% річних, 147 (сто сорок сім) грн 44 коп. пені, 2958 (дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят вісім) грн 57 коп. - судового збору в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

2. В задоволенні решти позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 26.12.2024.

Суддя І.П. Шумський