Рішення

від 19.12.2024 по справі 922/3390/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2024м. ХарківСправа № 922/3390/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вінстар" (04073, м. Київ, вул. Скляренка Семена, буд. 1, офіс 2, код ЄДРПОУ 44630056) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) , ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) , Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна аграрна компанія "Балінвест" (64225, Харківська область, Балаклійський район, с. Яковенкове, вул. Миру, 27, код ЄДРПОУ 32934058) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про звернення стягнення на предмет застави та стягнення штрафуза участю учасників справи:

позивача - Черкасов І.Р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вінстар" звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить суд:

- в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитними договорами №20-33в/2018/ГД-06/16 від 22.11.2018; № 20-12в/2017/ГД-06/16 від 11.10.2017; №20-84/2016 від 23.12.2016; № 20-69/2016/ГД-06/16 від 13.10.2016; № 20-62/2015 від 30.09.2015; № 20-21в/2012 від 10.12.2012; договором про переведення боргу № 20-09/2017/1 від 11.06.2020 на загальну суму 1 514 000,00грн, звернути стягнення на предмет застави згідно Договору № ГД-06/16-з-4 застави корпоративних прав від 05.08.2020, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Сергієнко Н.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2451, а саме на 100% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна аграрна компанія "Балінвест", які належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що є предметом забезпечувального обтяження, шляхом передачі у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вінстар";

- стягнути з ОСОБА_1 штраф в сумі 378 500,00грн;

- стягнути з ОСОБА_2 штраф в сумі 378 500,00грн.

Позивач надав попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, який складається з суми судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00грн. Як зазначив позивач, у разі збільшення розміру судових витрат ним будуть надані відповідні докази.

Судові витрати позивач просить суд покласти на першого та другого відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що першим та другим відповідачем було здійснено відчуження/подальше відчуження частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна аграрна компанія "Балінвест" без письмової згоди заставодержателя, ці дії порушують права та законні інтереси позивача, як заставодержателя, а тому є підставою для звернення стягнення на предмет застави відповідно до договору застави корпоративних прав та стягнення з першого та другого відповідача 25% штрафу.

Ухвалою суду від 03.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, почато у справі підготовче провадження та призначено підготовче засідання.

В судовому засіданні 14.11.2024 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 28.11.2024 об 11:45.

26.11.2024 позивачем надано додаткові письмові пояснення, які фактично кореспондуються з правовою позицією позивача, викладеною ним у позовній заяві.

Ухвалою суду від 28.11.2024 здійснено повернення на стадію підготовчого провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 19.12.2024 об 11:00.

Відповідачі та третя особа своїм правом, наданим відповідно до Господарського процесуального кодексу України, не скористалися, відзив на позов та письмові пояснення стосовно позову не надали.

Процесуальні документи направлені судом на адресу першого та другого відповідача, третьої особи за місцем їх реєстрації, відповідно до вимог чинного законодавства.

За приписами ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.

Враховуючи вищевикладене та факт направлення судом ухвал на офіційну адресу відповідачів та третьої особи у справі, суд доходить висновку про їх належне повідомлення у даній справі.

Суд зазначає, що сам лише факт неотримання відповідачами та третьою особою кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвали для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Також необхідно зазначити, що за змістом ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Всі процесуальні документи були оприлюднені на офіційному веб-порталі судової влади України. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Всі процесуальні документи направлялись третьому відповідачу до його Електронного кабінету, що підтверджується довідками про доставку електронних листів.

Таким чином, судом всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Представник позивача в судовому засіданні 19.12.2024 зазначив про те, що ним було подано всі докази та повідомлено про всі обставини, в той час як жодний з учасників справи не скористався своїм процесуальним правом та не виклав свою правову позицію, жодного разу не з`являвся на виклики суду, що свідчить про наявність всіх підстав для переходу до розгляду справи по суті.

Відповідачі та третя особа у призначене судове засідання не з`явились.

В судовому засіданні 19.12.2024 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та, на підставі письмової заяви позивача, а також беручи до уваги факт того, що жодного разу інші учасники справи на виклики суду не з`являлись, призначено справу до судового розгляду по суті у той саме день після закінчення підготовчого судового засідання, на підставі ст. 186 ГПК України.

Також, позивач звернувся до суду із заявою здійснити розгляд справи по суті за його відсутності за наявними матеріалами справи.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Акціонерним товариством "Мегабанк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна аграрна компанія "Балінвест" (третій відповідач) укладено кредитні договори № 20-33в/2018/ГД-06/16 від 22.11.2018; № 20-12в/2017/ГД-06/16 від 11.10.2017; № 20-84/2016 від 23.12.2016; № 20-69/2016/ГД-06/16 від 13.10.2016; № 20-62/2015 від 30.09.2015; № 20-21в/2012 від 10.12.2012, відповідно до умов яких, третій відповідач зобов`язався здійснювати повернення кредиту згідно з графіком платежів, який є невід`ємною частиною договорів, а також сплачувати суму процентів за користування кредитними коштами.

Пунктом 4.3.2 кредитних договорів передбачено, що у випадку порушення третім відповідачем умов договору, позивач має право вимагати повернення отриманого кредиту та сплати нарахованих процентів і комісійної винагороди.

Крім того, 11.06.2020 між третім відповідачем, банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Балаклійське хлібоприймальне підприємство" (первісний боржник) укладено договір про переведення боргу № 20-09/2017/1, відповідно до умов якого первісний боржник здійснив часткове переведення боргу за кредитним договором № 20-09/2017 від 27.03.2017 та всіма додатковими угодами до нього на третього відповідача.

05.08.2020 між ОСОБА_1 (перший відповідач) та банком укладено договір № ГД-06/16-з-4 застави корпоративних прав, відповідно до умов якого цей договір забезпечує виконання третім відповідачем зобов`язань за:

- кредитним договором № 20-33в/2018/ГД-06/16 від 22.11.2018 та за будь-якими додатковими угодами до нього (основне зобов`язання-1), укладеним між третім відповідачем та банком, за умовами якого заставодержателем було надано третьому відповідачу кредит в розмірі 1 675 652,00 євро, строком з 22.11.2018 по 30.12.2025, зі сплатою 7,00% річних;

- кредитним договором № 20-12в/2017/ГД-06/16 від 11.10.2017 та за буд-якими додатковими угодами до нього (основне зобов`язання-2), укладеним між третім відповідачем та банком, за умовами якого заставодержателем було надано третьому відповідачу кредит в розмірі 5 422 000,00грн строком з 03.08.2018 по 30.12.2025 зі сплатою 17% річних; в сумі 4 088 446,65грн строком з 22.03.2019 по 30.12.2025 зі сплатою 17,00% річних; 967 599,04 строком з 22.03.2019 по 30.12.2025 зі сплатою 17% річних;

- кредитним договором № 20-84/2016 від 23.12.2016 та за будь-якими додатковими угодами до нього (основне зобов`язання-3), укладеним між третім відповідачем та банком, за умовами якого заставодержателем було надано третьому відповідачу кредит в розмірі 37 068 933,33грн, строком з 21.07.2017 по 30.12.2025 зі сплатою 17% річних;

- кредитним договором № 20-69/2016/ГД-06/16 від 13.10.2016 та за будь-якими додатковими угодами до нього (основне зобов`язання-4), укладеним між третім відповідачем та банком, за умовами якого заставодержателем було надано третьому відповідачу кредит в розмірі 15 997 347,90грн, строком з 13.10.2016 по 30.12.2025, зі сплатою 17% річних; 5 000 000,00грн, строком з 02.02.2018 по 30.12.2025 зі сплатою 17% річних; 18 000 000,00грн строком з 03.08.2018 по 30.12.2025 зі сплатою 17% річних; 1 400 000,00грн строком з 03.09.2018 до 30.12.2025 зі сплатою 17% річних;

- кредитним договором № 20-62/2015 від 30.09.2015 та за будь-якими додатковими угодами до нього (основне зобов`язання-5), укладеним між третім відповідачем та банком, за умовами якого заставодержателем було надано третьому відповідачу кредит в розмірі 10 845 423,52грн, строком з 22.03.2019 до 30.12.2025, зі сплатою 17,00% річних;

- кредитним договором № 20-21в/2012 від 10.12.2012 та за будь-якими додатковими угодами до нього (основне зобов`язання-6), укладеним між третім відповідачем та банком, за умовами якого заставодержателем було надано третьому відповідачу кредит в розмірі 6 372 889,34грн строком з 22.03.2019 до 30.12.2025, зі сплатою 17,00% річних; 992 734,07 євро строком з 12.09.2019 до 30.12.2025, зі сплатою 7,00% річних; 977 650,10 євро строком з 12.09.2019 по 30.12.2025, зі сплатою 7,00% річних; 29 615,83 євро строком з 12.09.2019 до 30.12.2025, зі сплатою 7,00% річних;

- договором про переведення боргу № 20-09/2017/1 від 11.06.2020 та за будь-якими додатковими угодами до нього (основне зобов`язання-7), укладеним між первісним боржником, третім відповідачем та банком, за умовами якого заставодержателем було надано третьому відповідачу кредит в розмірі 20 000 000,00грн, строком з 11.06.2020 по 30.12.2025, зі сплатою 17,00% річних.

Застава за договором підлягає реєстрації у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (п.1.5 договору застави корпоративних прав).

Сторони у п.1.12 договору застави корпоративних прав дійшли згоди, що предмет застави залишається у заставодавця з правом володіння, користування, без права розпорядження.

У п.2.1.2 договору застави корпоративних прав сторони передбачили право першого відповідача, зокрема, вчиняти правочини відносно предмета застави, продавати, дарувати, обмінювати, вносити як вклад до статутного (складеного) капіталу юридичних осіб чи якимось іншим чином відчужувати предмет застави, у тому числі вносити будь-які зміни до державних реєстрів, зокрема, але не обмежуючись до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань виключно за наявності письмової згоди заставодержателя.

Відповідно до п.2.3.5 договору застави корпоративних прав у випадку порушення позичальником та/або заставодавцем прийнятих на себе зобов`язань за основним зобов`язанням, позивач має право звернути стягнення на предмет застави до моменту строку виконання основного зобов`язання.

У п. 3.1 договору застави корпоративних прав сторони дійшли згоди, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов`язання, а також з інших підстав, передбачених чинним законодавством України, заставодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет застави на підставі рішення суду, в позасудовому порядку згідно із законодавством України.

За умовами п. 3.2 договору застави корпоративних прав при зверненні стягнення на предмет застави в позасудовому порядку позивач має право на власний розсуд обрати один із позасудових способів звернення стягнення, зокрема, набуття заставодержателем права власності на предмет застави.

Пунктами 4.2, 4.3 договору застави корпоративних прав встановлено, що застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, передбачених чинним законодавством України, предмет застави переходить у власність іншої особи. Застава зберігає силу у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем предмета застави іншій особі або переведення боржником боргу.

Відповідно до п.6.6 договору застави корпоративних прав за порушення або невиконання заставодавцем п.2.1.2, 2.1.5, 2.1.6, 2.1.7, 2.1.8, 2.1.10 договору, заставодавець сплачує заставодержателю штраф у розмірі 25% від вартості предмета застави, зазначеної в п.1.4 договору.

На підставі укладених договорів третій відповідач отримав банківський кредит, проте зобов`язання за кредитними договорами належним чином не виконав, чим порушив умови кредитних договорів.

Як зазначає позивач, станом на 16.02.2024 загальна сума заборгованості (основна сума боргу та нараховані проценти) третього відповідача за переліченими вище кредитними договорами складала 261 074 086,21грн.

03.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вінстар" (позивач) та Акціонерним товариством "Мегабанк" укладено договір № GL18N1025685 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Є.В. та зареєстрований в реєстрі № 325 (далі - договір), відповідно до умов якого банк в порядку та на умовах, визначених цим договором, відступив позивачу належні банку, а позивач набув права вимоги банку до позичальників, дебіторів, заставодавців (іпотекодавців), поручителів, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб (далі - боржники), зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту), генеральними договорами на здійснення кредитних операцій, договорами про відкриття рахунку, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії, договорами поруки, договорами іпотеки (іпотечними договорами), договорами застави, договорами банківських рахунків, договорів на розрахунково-касове обслуговування, договорів обслуговування зарплатних проєктів, договорами про відкриття рахунків в цінних паперах тощо, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору (надалі за текстом - основні договори, права вимоги).

Так, відповідно до додатку № 1 до договору позивач набув право вимоги до заставодавця ОСОБА_1 (перший відповідач) відповідно до договору № ГД-06/16-з-4 застави корпоративних прав від 05.08.2020, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Сергієнко Н.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2451 (далі - договір застави корпоративних прав), укладеного з Акціонерним товариством "Мегабанк" (заставодержатель).

З метою перевірки предмету застави 27.04.2024 позивачем замовлено та отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна аграрна компанія "Балінвест", з якого вбачається, що у складі учасників товариства третього відповідача відбулися зміни. Так, перелік засновників (учасників) юридичної особи було змінено наступним чином:

ОСОБА_1 , громадянство: Україна, Місцезнаходження: АДРЕСА_1 , розмір частки засновника (учасника): 57001,00;

ОСОБА_2 (другий відповідач), громадянство: Україна, Місцезнаходження: АДРЕСА_2 , розмір частки засновника (учасника): 5 643 099,00.

Крім того, змінено інформацію про кінцевого бенефіціарного власника:

ОСОБА_4 , громадянство: Україна. Місцезнаходження: АДРЕСА_4 . Тип бенефіціарного володіння: прямий вирішальний вплив. Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 99.

Також змінено керівника та іншу особу, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо, на:

ОСОБА_2 , директор, 19.10.2022 (відповідно до статуту) - керівник;

Шкабара Андрій Васильович (повноваження: вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо, подавати документи для державної реєстрації від імені юридичної особи) - представник.

Відповідно до хронології реєстраційних дій, зазначених у витязі відбулися наступні реєстраційні дії, зокрема:

04.10.2022 о 12:17:36 ОСОБА_5 , Департамент з питань реєстрації було здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зміну складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи., Інше;

17.10.2022 о 11:20:08, 1004471070052000337, Штомпель А. В., Виконавчий комітет Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області було здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи;

28.10.2022 об 11:09:07, 1004471070053000337 ОСОБА_6 , Виконавчий комітет Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області було здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зміна кінцевого бенефіціарного власника. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна установчих документів. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб-платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо;

28.10.2022 об 11:37:43, 1004471070054000337 Штомпель А. В., Виконавчий комітет Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області було здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, Зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою;

04.11.2022 о 09:59:12, 1004471070055000337 ОСОБА_6 , Виконавчий комітет Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області було здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, Зміна складу засновників (учасників) або відомостей про засновників (учасників) юридичної особи;

26.12.2022 о 15:32:26, 1004479960056000337, Павленко О. О., Департамент реєстрації Харківської міської ради було внесено рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, підстава: судове рішення, Атрибути судового рішення: Судове рішення про арешт корпоративних прав від 20.12.2022 № 953/5510/22 Київський районний суд м. Харкова.

В подальшому, позивачу з вебсайту Судова влада України стан розгляду справ та Єдиного реєстру судових рішень стало відомо, що другий відповідач здійснив відчуження частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна аграрна компанія "Балінвест" третій особі ОСОБА_3 шляхом укладення договору дарування частки в розмірі 99% у статутному капіталі Товариства третього відповідача від 08.12.2022, а також підписання між другим відповідачем та ОСОБА_3 акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна аграрна компанія "Балінвест" від 22.12.2022 до даного договору.

Позивач на адресу першого, другого та третього відповідачів направив повідомлення від 31.07.2024 про порушення умов кредитних договорів та договору застави корпоративних прав з вимогою відновити порушені права позивача та протягом тридцяти днів сплатити заборгованість за кредитом у повному обсязі, штраф в сумі 378 500,00грн або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу.

Дана вимога відповідачами залишена без відповіді та задоволення.

Оскільки першим та другим відповідачем без письмової згоди заставодержателя було здійснено відчуження/подальше відчуження частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна аграрна компанія "Балінвест", позивач вважає, що такі дії відповідачів порушують його права та законні інтереси як заставодержателя та є підставою для звернення стягнення на предмет застави відповідно до договору застави корпоративних прав шляхом їх передачі у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вінстар".

Крім того, враховуючи те, що перший та другий відповідачі порушили умови п.2.1.2 договору застави корпоративних прав, позивач з посиланням на п.6.6 цього ж договору, здійснив нарахування 25% штрафу, у зв`язку з чим просить стягнути з першого та другого відповідача по 378 500,00грн штрафу.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Що стосується позовних вимог в частині звернення стягнення на предмет застави в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитними договорами № 20-33в/2018/ГД-06/16 від 22.11.2018; № 20-12в/2017/ГД-06/16 від 11.10.2017; №20-84/2016 від 23.12.2016; № 20-69/2016/ГД-06/16 від 13.10.2016; № 20-62/2015 від 30.09.2015; № 20-21в/2012 від 10.12.2012; договором про переведення боргу № 20-09/2017/1 від 11.06.2020 на загальну суму 1 514 000,00грн шляхом передачі у власність позивача 100% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна аграрна компанія "Балінвест", які належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що є предметом забезпечувального обтяження, суд керується наступним.

Приписами ст.173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, при цьому зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Таким чином, між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини на підставі укладених кредитних договорів, договору застави корпоративних прав та договору про відступлення прав вимоги в силу ст.11 Цивільного кодексу України.

За приписами ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Нормою ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На підставі ч.ч.1 та 2 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст.1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наявного в матеріалах справи за кредитними договорами станом на 16.02.2024 заборгованість третього відповідача за кредитом складає 261 074 086,21грн, з яких: 193 779 240,64грн - сума залишку кредиту, 67 294 836,57грн - сума нарахованих та несплачених процентів.

Даний факт третім відповідачем не спростовано, в матеріалах справи такі докази також відсутні.

При цьому, як встановлено судом вище, 03.04.2024 Акціонерне товариство "Мегабанк" відступило позивачу належні банку, а позивач набув права вимоги банку, зокрема, за договорами застави, відповідно до договору № GL18N1025685 про відступлення прав вимоги. Відповідно до додатку № 1 до договору позивач набув право вимоги до першого відповідача відповідно до договору № ГД-06/16-з-4 застави корпоративних прав від 05.08.2020, укладеного з Акціонерним товариством "Мегабанк".

Частиною 1 ст.510 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За приписами ст.513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст.514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 516 Цивільного кодексу України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд зазначає, що до позивача перейшло право вимоги до першого відповідача відповідно до договору № ГД-06/16-з-4 застави корпоративних прав від 05.08.2020.

Разом з тим, ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ч. 1 ст.572 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.576 Цивільного кодексу України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

У договорі застави за приписами ст.584 Цивільного кодексу України, визначаються суть, розмір і строк (термін) виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, тa (або) посилання на договір чи інший правочин, яким встановлено основне зобов`язання, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору. Опис предмета застави у договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).

За приписами ч.1 ст.585 Цивільного кодексу України право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення, крім випадків, установлених законом.

Частиною 2 ст.586 Цивільного кодексу України закріплено, що заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.17 Закону України "Про заставу" заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлюють положення ст.589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.27 Закону України "Про заставу" застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна визначає Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Статтею 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" встановлено, що предмет обтяження, право власності на який належить боржнику, може бути відчужений останнім, якщо інше не встановлено законом або договором.

Якщо законом або договором передбачена згода обтяжувача на відчуження боржником рухомого майна, яке є предметом обтяження, така згода не вимагається в разі переходу права власності на рухоме майно в порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки у спільному майні.

У разі відчуження предмета обтяження боржником він зобов`язаний негайно письмово повідомити про це обтяжувача, який протягом п`яти днів з дня отримання цього повідомлення повинен зареєструвати відповідні зміни у відомостях про обтяження згідно зі статтею 13 цього Закону.

Якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків:

1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження;

2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

За приписами ч.1, ч.2 ст.23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов`язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, а також в інших випадках, встановлених законом чи договором, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

У разі відступлення обтяжувачем забезпеченою обтяженням права вимоги іншій особі до неї також переходять усі права обтяжувача щодо предмета обтяження.

Пунктами 4.2, 4.3 договору застави корпоративних прав встановлено, що застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, передбачених чинним законодавством України, предмет застави переходить у власність іншої особи. Застава зберігає силу у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем предмета застави іншій особі або переведення боржником боргу.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 592 Цивільного кодексу України передбачено, що заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, у разі:

1) передання заставодавцем предмета застави іншій особі без згоди заставодержателя, якщо одержання такої згоди було необхідним;

2) порушення заставодавцем правил про заміну предмета застави;

3) втрати предмета застави за обставин, за які заставодержатель не відповідає, якщо заставодавець не замінив або не відновив предмет застави.

Заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет застави:

1) у разі порушення заставодавцем правил про наступну заставу;

2) у разі порушення заставодавцем правил про розпоряджання предметом застави;

3) в інших випадках, встановлених законом або договором.

Так, перший відповідач відповідно до умов договору № ГД-06/16-з-4 застави корпоративних прав від 05.08.2020, як заставодавець, в якості забезпечення зобов`язань, що випливають із кредитних договорів № 20-33в/2018/ГД-06/16 від 22.11.2018; № 20-12в/2017/ГД-06/16 від 11.10.2017; № 20-84/2016 від 23.12.2016; №20-69/2016/ГД-06/16 від 13.10.2016; № 20-62/2015 від 30.09.2015; № 20-21в/2012 від 10.12.2012 та договором про переведення боргу № 20-09/2017/1 від 11.06.2020 та за будь-якими додатковими угодами до цих договорів передав в заставу корпоративні права учасника товариства третього відповідача, а саме частку у статутному капіталі (фонді) першого відповідача у розмірі 5 700 100,00грн, що становить 100% від розміру статутного капіталу (фонду) товариства і включає правомочність на участь цієї особи в управлінні товариством, триманні певної частки прибутку (дивідентів), активів у разі ліквідації відповідно до закону, а також інші права передбачені законом та статутними документами.

З наданих суду доказів судом було встановлено, що перший відповідач в порушення п.2.1.2 договору застави корпоративних прав, без наявності письмової згоди заставодержателя здійснив відчуження частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна аграрна компанія "Балінвест" ОСОБА_2 , у зв`язку з чим на даний час першому відповідачу належить розмір частки засновника (учасника) - 57001,00; другому відповідачу - розмір частки засновника (учасника) - 5643099,00.

Даний факт відповідачами не спростовано, в матеріалах справи такі докази також відсутні.

Як вже було встановлено судом, відповідно до пп.2.3.5 п.2.3 договору заставодержалель має право у випадку порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань за основним зобов`язанням звернути стягнення на предмет застави до моменту настання строку виконання основного зобов`язання.

Заставодержатель має право достроково звернути стягнення на предмет застави у разі, зокрема: а) порушення заставодавцем обмежень, передбачених договором; б) порушення заставодавцем своїх зобов`язань за договором.

Крім того, згідно з п.3.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання, а також з інших підстав, передбачених чинним законодавством України, заставодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет застави на підставі рішення суду, в позасудовому порядку згідно із законодавством України.

У ході судового розгляду справи встановлено та не спростовано і не заперечується ніким з учасників процесу, що забезпечене заставою зобов`язання за кредитними договорами третім відповідачем не виконано, відтак, позивач, як заставодержатель, за змістом наведених приписів Цивільного кодексу України та Закону України "Про заставу" вправі задовольнити свої вимоги за основними зобов`язаннями шляхом звернення стягнення на предмет застави шляхом передачі у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вінстар" згідно договору № ГД-06/16-з-4 застави корпоративних прав від 05.08.2020, корпоративні права, а саме на 100% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна аграрна компанія "Балінвест", які належать ОСОБА_1 та в подальшому були нею частково відчужені ОСОБА_2 , що є предметом забезпечувального обтяження.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 378 500,00грн, суд керується наступним.

Приписами ч.1 ст.216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ч.2 ст.217 Господарського кодексу України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції.

У пункті 6.6 договору застави корпоративних прав сторони погодили, що за порушення або невиконання заставодавцем п.2.1.2, 2.1.5, 2.1.6, 2.1.7, 2.1.8, 2.1.10 договору, заставодавець сплачує заставодержателю штраф у розмірі 25% від вартості предмета застави, зазначеної в п.1.4 договору.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст.6 та ст.627 Цивільного кодексу України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, суб`єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності (договірної санкції) за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов`язань.

З огляду на вищенаведені положення законодавства, сторони, керуючись принципом свободи договору за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення не грошового зобов`язання, зокрема вчинення правочинів відносно предмета застави шляхом відчуження предмету застави.

Як підтверджено матеріалами справи, з боку першого відповідача мало місце відчуження предмету застави, а саме корпоративних прав, у зв`язку із чим, перший відповідач зобов`язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 25% від вартості предмета застави, зазначеної в п.1.4 договору, який за розрахунком позивача складає 378 500,00грн.

Перевіривши розрахунок 25% штрафу у сумі 3778 500,00грн, такий розрахунок є арифметично правильним, у зв`язку з чим позовні вимоги у цій частині також підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення з другого відповідача 25% штрафу в розмірі 378 500,00грн, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для їх задоволення, оскільки ОСОБА_2 не є стороною договору № ГД-06/16-з-4 застави корпоративних прав від 05.08.2020, а тому відсутні правові підстави для покладення на відповідну особу відповідальності, передбаченої цим договором.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково.

Пунктом 5 ч.1 ст.237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.4, 20, 73, 74, 75, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

В рахунок часткового погашення заборгованості за кредитними договорами № 20-33в/2018/ГД-06/16 від 22.11.2018; № 20-12в/2017/ГД-06/16 від 11.10.2017; № 20-84/2016 від 23.12.2016; № 20-69/2016/ГД-06/16 від 13.10.2016; № 20-62/2015 від 30.09.2015; № 20-21в/2012 від 10.12.2012; договором про переведення боргу № 20-09/2017/1 від 11.06.2020 на загальну суму 1 514 000,00грн, звернути стягнення на предмет застави згідно договору № ГД-06/16-з-4 застави корпоративних прав від 05.08.2020, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Сергієнко Н.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2451, а саме на 100% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна аграрна компанія "Балінвест" (код ЄДРПОУ 32934058, місцезнаходження: 64225, Харківська область, Балаклійський район, с. Яковенкове, вул. Миру, 27), які належать ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; паспорт: серія НОМЕР_4 , виданий Московським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, 10.11.2005; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), що є предметом забезпечувального обтяження, шляхом передачі у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вінстар" (04073, м. Київ, вул. Скляренка Семена, 1, офіс 2, код ЄДРПОУ 44630056).

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вінстар" (04073, м. Київ, вул. Скляренка Семена, буд. 1, офіс 2, код ЄДРПОУ 44630056) 378 500,00грн штрафу, 22 710,00грн судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення зі ОСОБА_2 378 500,00грн штрафу відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "26" грудня 2024 р.

СуддяТ.А. Лавренюк