Рішення

від 18.12.2024 по справі 922/3550/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2024м. ХарківСправа № 922/3550/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківпарксервіс", м.Харків до Фізичної особи-підприємця Кузнецова Олега Григоровича,м.Харків про стягнення коштів 1 349 184,30 грн за участю представників:

позивача: Володимир Марченко (адвокат);

відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківпарксервіс" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Кузнецова Олега Григоровича про стягнення основної заборгованості за договором №09.03.21-1/1 від 09.03.2021 у сумі 619 371,40 грн., 3% річних - 56 536,38 грн., інфляційних втрат 256 818,08 грн., пені 416 458,47 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору №09.03.21-1/1 від 09.03.2021 щодо сплати витрат.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.10.2024 відкрито провадження у справі № 922/3550/24; справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 13.11.2024 об 11:30.

Протокольною ухвалою від 13.11.2024 відкладено підготовче засідання на 04.12.2024 о 10:20.

Протокольною ухвалою від 04.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.12.2024 о 09:30.

В судовому засіданні 18.12.2024 року представник позивача надав пояснення у справі, та вказав, що в повній мірі підтримує позов.

Відповідач не скористався правом на надання заперечень в письмовій формі, шляхом подання відзиву на позов.

Також відповідач своїм правом на участь представника у судовому засіданні як під час підготовчого провадження, так і під час розгляду справи по суті не скористався, причину неявки суд не повідомив. Про місце, дату та час проведення судових засідань відповідач повідомлявся належним чином, відповідно до статей120,121 Господарського процесуального кодексу України.

З метою повідомлення відповідача про розглядсправи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписівГосподарського процесуального кодексу України, ухвали суду направлялись судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою ".

Відповідно до частини 7статті 120 Господарського процесуального кодексу Україниучасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно частини 6статті 242 Господарського процесуального кодексу Україниднем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4).

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника,у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1статті 9 Господарського процесуального кодексу Україниніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень"усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з частин 1, 2статті 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 922/3550/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до частини 1статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

На підставічастини 4статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує практику ЄСПЛ як джерело права, зокрема, у справіОсіпов проти України, де Суд нагадав, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Крім того, відповідно до частини 9статті 165 Господарського процесуального кодексу Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до частини 2статті 178 Господарського процесуального кодексу Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

Між Комунальним підприємством «Харківпарксервіс» (далі позивач, сторона 1) та Фізичною особою-підприємцем Кузнецовим Олегом Григоровичем (далі відповідач, сторона 2) було укладено договір №09.03.21-1/1 від 09.03.2021 за умовами якого сторона 1 надає право стороні 2 здійснювати організацію розміщення транспортних засобів на майданчиках для платного паркування відповідно до діючого законодавства, залишаючи за собою права та обов`язки щодо утримання та обладнання майданчиків для платного паркування. Сторона 2 компенсує стороні 1 грошові кошти, що визначаються на підставі відповідної методики розрахунку, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Перелік майданчиків для платного паркування визначено у Додатку до цього Договору, який є його невід`ємною частиною.

Додатком до Договору визначено перелік майданчиків для платного паркування станом на 06.03.2021 року:

1.Вул. Полтавський Шлях, 111;

2.Вул. Мала Гончарівська, 32.

Відповідно до пункту 3.2. Договору сторона 2 зобов`язана, зокрема, до 7-го числа кожного поточного місяця перераховувати на поточний рахунок сторони 1 грошові кошти в сумі, зазначеній в рахунку-фактурі.

Згідно з пунктом 4.1. Договору сторона 2 щомісяця не пізніше 7-го числа поточного місяця, відповідно до умов цього Договору, перераховує на поточний рахунок сторони 1 грошові кошти в сумі, розрахованій відповідно до методики розрахунку, що є невід`ємною частиною Договору.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з 06.03.2021. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений пунктом 6.1. цього Договору та закінчується 31.12.2021 (пункти 7.1., 7.2. Договору).

Додатковою угодою №7 від 28.12.2021 до договору сторони погодили, що Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.7.1 цього Договору та закінчується 31 грудня 2022 року.

24.02.2022 сторонами укладена угода про розірвання Договору №09.03.21-1/1 від 09.03.2021.

Пунктом 7.3 Договору закріплено, що закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

На виконання умов договору були сформовані наступні акти: №702 від 31.03.2021 на суму 48954,77 грн., №939 від 30.04.2021 на суму 55443,44 грн., №1188 від 31.05.2021 на суму 57552,32 грн., №1435 від 30.06.2021 на суму 56457,06 грн., №1686 від 31.07.2021 на суму 56966,28 грн., №1947 від 31.08.2021 на суму 58323,17 гр., №2216 від 30.09.2021 на суму 58871,21 грн., №2486 від 31.10.2021 на суму 56563,74 грн., №2741 від 30.11.2021 на суму 54851,84 грн., №2995 від 31.12.2021 на суму 58603,72 грн., №245 від 31.01.2022 на суму 60783,85 грн.

Вищевказані акти підписані без будь-яких зауважень з боку відповідача. Загальна сума компенсаційних витрат за наведеними актами складає 619 371,40 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялися 05.12.2022 та 07.11.2023 претензії №1, №2 про сплату боргу, проте вказані претензії були залишені позивачем без задоволення, станом на момент подання позовної заяви заборгованість є непогашеною.

Такі обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з такого.

Статтею 11 ЦК Українивизначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Встатті 174 ГК Українивизначено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності достатті 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей525,526 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору відповідачем були підписані без зауважень Акти на компенсацію витрат на загальну суму 619371,40 грн.

Статтею 530 ЦК Українипередбачено строк (термін) виконання зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події.

Судом встановлено настання строків виконання грошових зобов`язань відповідача. Так, Договором (пунктом 4.1.) визначено, що сторона 2 щомісяця не пізніше 7-го числа поточного місяця, відповідно до умов цього Договору, перераховує на поточний рахунок сторони 1 грошові кошти в сумі, розрахованій відповідно до методики розрахунку, що є невід`ємною частиною Договору.

Станом на дату звернення з даним позовом до суду заборгованість відповідача за Договором не сплачена та становить 619371,40 грн.

Відповідно достатті 73 ГПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Всупереч вимог статті13та статті74 ГПК України(судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин не надав, а факт наявності заборгованості в розмірі 619371,40 грн підтверджується матеріалами справи.

Згідно зістаттею 79 ГПК Українинаявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першоїстатті 86 ГПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи приписистатті 526 ЦК Українитастатті 193 ГК України, якими передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору та діючого законодавства, та оскільки відповідачем не спростовано наявності заборгованості - суд дійшов висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми основної заборгованості за Договором у розмірі 619371,40 грн.

Згідно зістаттею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів частини першоїстатті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зістаттею 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ч. 1ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з пунктом 5.2 Договору у разі порушення строків оплати, передбачених пунктом 3.1. Договору, сторона 2 сплачує стороні 1 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов`язання, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

У зв`язку з порушенням відповідачем строків виконання своїх договірних зобов`язань за Договором, позивачем здійснено нарахування пені в розмірі 416 458,47 грн, інфляційних втрат у розмірі 256 818,08 грн та 3% річних у розмірі 56 536,38 грн.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав їх законними та обґрунтованими.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем склав 1 349 184,33 грн, у тому числі: 619 371,40 грн основного боргу, 416 458,47 грн пені,256 818,08 грн інфляційних втрат та 56 536,38 грн - 3% річних.

Відповідно дост. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідност. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відзив на позов не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір, відповідно до приписів ч. 1ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись статтями 4,12,20,73,74,76-79,86,129,236-238,241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кузнецова Олега Григоровича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "ХАРКІВПАРКСЕРВІС" (Україна, 61003, Харківська обл., м. Харків, пров. Соборний, буд. 1, код ЄДРПОУ 37999303) основну заборгованість 619371 грн. 40 коп., 3% річних 56536 грн. 38 коп., інфляційні втрати 256818 грн. 08 коп., пеню 416458 грн. 47 коп. та витрати на сплату судового збору 16190 грн. 21 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно дост. 256 Господарського процесуального кодексу Українина рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "26" грудня 2024 р.

СуддяС.Ч. Жельне