Ухвала

від 24.03.2025 по справі 922/3550/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

24 березня 2025 року м. Харків Справа № 922/3550/24

Східний апеляційний господарський суд у складі судді Пуль О.А.;

розглянувши апеляційну скаргу (вх.№598Х/2) фізичної особи-підприємця Кузнецова Олега Григоровича на рішення Господарського суду Харківської області від 18.12.2024 у справі №922/3550/24 (повний текст рішення складено та підписано 26.12.2024 суддею Жельне С.Ч. у приміщенні Господарського суду Харківської області)

за позовом Комунального підприємства «Харківпарксервіс», м.Харків,

до фізичної особи-підприємця Кузнецова Олега Григоровича, м.Харків,

про стягнення 1349184,30 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.12.2024 у справі №922/3550/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Кузнецова Олега Григоровича на користь Комунального підприємства «Харківпарксервіс» основну заборгованість 619371,40 грн, 3% річних 56536,38 грн, інфляційні втрати 256818,08 грн, пеню 416458,47 грн та витрати на сплату судового збору 16190,21 грн.

Фізична особа-підприємець Кузнецов О.Г. з рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 18.12.2024 у справі №922/3550/24. Прийняти нове постанову у справі, якою відмовити у позові у повному обсязі. При розгляді справи застосувати норми частини 4 ст.267 Цивільного кодексу України.

Одночасно просить поновити строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення у даній справі, посилаючись на наявність поважних причин пропуску такого строку.\

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/3550/24, необхідні для розгляду скарги, та ухвалено надіслати їх до Східного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №922/3550/24.

20.03.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.

Дослідивши апеляційну скаргу та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, виходячи з такого.

Відповідно до частини 1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду- протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З матеріалів справи убачається, що повний текст оскаржуваного рішення підписано 26.12.2024, строк на його оскарження закінчився 15.01.2025, апеляційна скарга на рішення Господарського суду Харківської області від 18.12.2024 у даній справі подана заявником через підсистему «Електронний суд» 14.03.2025.

Заявник в апеляційній скарзі просить поновити пропущений строк на подання апеляційної скарги на судову рішення у даній справі. Поважність причин пропуску строку на оскарження судового рішення обґрунтовує тим, що відповідачу не було відомо про те, що господарським судом винесено оскаржуване рішення, ФОП Кузнецов О.Г. не отримував ухвали при відкриття провадження та повного тексту рішення Господарського суду Харківської області від 18.12.2024 у даній справі, про розгляд справи не знав, жодного документу ні від позивача, ні від суду не отримував. На сайті Судової влади інформація щодо дат призначення справи до розгляду також була відсутня. Отже, відповідач не знав, та не міг знати про розгляд даної справи, не мав змоги ні надати жодного пояснення у справі, ні вчасно оскаржити судове рішення, про розгляд даної справи апелянт дізнався випадково 05.03.2025 на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

Суд зазначає, що для вирішення питання про поновлення строку подання апеляційної скарги має бути встановлено наявність передбачених законом обставин.

Законодавець не передбачає обов`язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої поважної причини такий строк був порушений скаржником, та чи підлягає відновленню; у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та докази, що підтверджують доводи заявника, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Заявник обґрунтовує неможливість звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений чинним законодавством строк перш за все тим, що не отримував ані копії ухвали суду про відкриття провадження, ані копію оскаржуваного рішення Господарського суду Харківської області від 18.12.2024, однак з матеріалів справи убачається, що копії: ухвали Господарського суду Харківської області від 14.10.2024 у даній справі про відкриття провадження у справі та оскаржуваного рішення направлялися господарським судом сторонам, у тому числі відповідачу ФОП Кузнецову Олегу Григоровичу (РНОКПП НОМЕР_1 ), який не знаходиться у стані припинення, на належну адресу: АДРЕСА_1 , яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Копії вказаних процесуальних документів повернулись до господарського суду з позначкою АТ «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою». За правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, надіслання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю суду.

Отже, господарський суд належним чином повідомляв відповідача про хід розгляду справи за правилами, передбаченими статтями 174, 242 Господарського процесуального кодексу України, а скаржник своїми аргументами не спростував цей факт.

З Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що рішення Господарського суду Харківської області від 18.12.2024 опубліковано 30.12.2024, та набрало чинності 16.01.2025.

Частиною 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд ураховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Також суд зазначає, що держава Україна, витративши значні ресурси, створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує ЄДРСР. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема «Електронний кабінет» ЄСІТС. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі. Тобто, держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.

Таким чином, скаржник не позбавлений можливості ознайомитися з рухом даної справи, оскільки інформація щодо усіх процесуальних документів є відкритою, її можна отримати на офіційному сайті у мережі Інтернет у Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua/) та відповідач як фізична особа-підприємець має забезпечити належне отримання кореспонденції.

Скаржник вказує, що про оскаржуване рішення дізнався 05.03.2025 на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, водночас, не зазначає, чому відповідач не ознайомилась з текстом судового рішення раніше 05.03.2025 та не отримав повний текст рішення суду.

Таким чином, доводи, викладені заявником в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, не підтверджуються належними доказами, та не можуть об`єктивно свідчити про неможливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою та залежали виключно від волевиявлення заявника, тому суд визнає неповажними причини пропуску строку на подання апеляційної скарги.

Відповідно до частини 3 ст.260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень; 2) докази сплати судового збору; 3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Згідно з пунктом 2 частини 3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Розмір та порядок оплати судового збору за подання апеляційної скарги визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за звернення до суду з позовною заявою майнового характеру сплаті підлягає судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ставка судового збору з апеляційних скарг, що подаються на рішення суду, складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (підпункт 4 пункту 2 частини 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).

Ураховуючи викладене, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 18.12.2024 у справі №922/3550/24 складає: 1349184,30 грн х 1,5% х 150% = 30356,65 грн.

Водночас Східний апеляційний господарський суд зауважує, що з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку. У зв`язку з цим, статтю 4 Закону України «Про судовий збір» доповнено частиною 3, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки апеляційна скарга подана в електронній формі - через підсистему «Електронний суд», розмір судового збору за подання апеляційної скарги із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження його ставки становить 24285,32 грн (30356,65 грн х 0,8).

Проте до матеріалів апеляційної скарги на надано доказів сплати судового збору.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги не виконано вимоги пункту 2 частини 3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Отже, згідно з положеннями Господарського процесуального кодексу України обов`язок надсилання копій іншим учасникам справи покладається саме на апелянта.

Приписами статті 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини 7 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

До апеляційної скарги заявником не надано докази надсилання копії апеляційної скарги позивачу.

Згідно з частинами 1, 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ураховуючи, що вказані в апеляційній скарзі підстави поновлення строку на подання апеляційної скарги визнані судом неповажними, а також відсутність доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, та доказів надіслання копії апеляційної скарги позивачу, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.174, 234, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Кузнецова Олега Григоровича залишити без руху.

Установити заявнику апеляційної скарги 10-денний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

Роз`яснити заявнику апеляційної скарги, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки, передбачені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя О.А. Пуль