Рішення

від 24.12.2024 по справі 922/3172/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2024м. ХарківСправа № 922/3172/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

за участю секретаря судового засідання Хруслової А.К.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовомВижницької окружної прокуратури , в інтересах держави в особі Вижницької міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "КЛАУДСОФТ" провизнання недійними додаткових угод та стягнення коштів

за участю представників:

прокурор Хряк О.О.

позивача не з`явився;

відповідача не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Вижницька окружна прокуратура в інтересах держави в особі Вижницької міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "КЛАУДСОФТ", в якій просить суд:

- визнати недійсними Додаткові угоди від 04.11.2020 №1, від 19.11.2020 №2, від 23.11.2020 №3, від 23.12.2020 №6, від 14.01.2021 №9, від 28.01.2021 №10 до Договору постачання природного газу від 14.01.2020 №5, укладеного між Вижницькою міською радою та ТОВ "КЛАУДСОФТ";

- стягнути з ТОВ "КЛАУДСОФТ" на користь Вижницької міської ради кошти в сумі 116.960,25 грн.

Прокурор стверджує, що підписані між позивачем та відповідачем додаткові угоди до договору постачання природного газу є недійсними. Ними збільшено ціну на товар (природний газ), закуплений на відкритих публічних торгах у відповідача, більше ніж на 105 та відповідно зменшено кількість товару. Вказує, що збільшення ціни на предмет закупівлі після укладення договору можливе лише у виключних випадках.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.09.2024 у справі №922/3172/24 позовну заяву Вижницької окружної прокуратури залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі №922/3172/24.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.11.2024 у справі №922/3172/24 продовжений строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.12.2024 закрито підготовче провадження у справі №922/3172/24 та призначено її до розгляду в судовому засіданні по суті на 24.12.2024 о 12:40 год.

Присутній у судовому засіданні по суті 24.12.2024 прокурор позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Правом на участь представника в судовому засіданні по суті 24.12.2024 відповідач не скористався, відзиву на позов не надав, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся відповідно до положень ГПК України. Натомість, ухвали суду в даній справі були надісланы за місцезнаходженням відповідача, проте повернулися на адресу суду з відміткою поштового відділення "Відсутність адресата за вказаною адресою".

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17).

При цьому, виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/2654/22).

Враховуючи факт направлення судом ухвали про відкриття провадження у справі на дійсну адресу відповідача та повернення такої ухвали з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою", суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.

Заслухавши вступне слово прокурора, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Вижницька міська рада як замовник на початку грудня 2019 провела відкриті торги по закупівлі UA-2019-12-06-003331-b ДК 021:2015:09120000-6: Газове паливо. У відкритих торгах брали участь такі суб`єкти господарювання:

- ТОВ "ЧЕРНІВЦІГАЗ ЗБУТ" з остаточною ціновою пропозицією 1.387.736,00грн;

- ТОВ "БЛАГОГАЗ ЗБУТ" з остаточною ціновою пропозицією 1.446.025,50 грн;

- ТОВ "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" з остаточною ціновою пропозицією 1.703.353,49грн.

За результатами проведених відкритих торгів їх переможцем стало ТОВ "БЛАГОГАЗ ЗБУТ".

В подальшому між ТОВ "БЛАГОГАЗ ЗБУТ" (в подальшому змінено найменування на ТОВ "КЛАУДСОФТ", постачальник) та Вижницькою міською радою (споживач) був укладений Договір постачання природного газу від 14.01.2020 №5 (далі - Договір). Згідно з його умовами постачальник зобов`язався поставити споживачу у 2020 році природний газ, а споживач зобов`язався прийняти та оплатити вартість газу в розмірах, строки та порядку, що визначені Договором. Річний плановий обсяг постачання газу становить 224.190,00 куб. м.

Згідно з пунктом 3.3. Договору ціна газу становить 5.375,00 грн за 1000 куб. м, крім того ПДВ 1.075,00 грн, всього з ПДВ - 6.450,00 грн.

Загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачу за даним Договором і становить 1.446.025,50 грн.

Пунктом 3.8. Договору сторони погодили порядок зміни ціни товару в сторону збільшення. У випадку, якщо буде мати місце зростання вартості предмету закупівлі можливе внесення змін до договору шляхом підписання додаткової угоди за наявності будь-якої з наступних підстав, зокрема:

- на підставі пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме у випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Внесення змін до договору про закупівлю на цій підставі повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. У випадку виникнення підстав для перегляду вартості ціни за одиницю товару постачальник звертається до споживача з відповідним зверненням, в якому подає розрахунок зростання вартості товару з моменту підписання договору у відсотках. До звернення додаються підтверджуючі документи, які містять інформацію про рівень ціни на товар, що є предметом закупівлі на момент укладення договору (додаткової угоди до договору) та рівень цін на момент перегляду ціни (наприклад, довідки з Управління статистики, довідки з Торгово-промислової палати). За наявності згоди між сторонами укладається додаткова угода. Загальна сума договору при цьому залишається незмінною.

Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі актів приймання-передачі природного газу, які надаються постачальником (підпункт 4.2.1. пункту 4.2. Договору).

Цей Договір набуває чинності з дати його підписання та діє в частині постачання природного газу з 01.02.2020 до 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 13.1. Договору).

В період листопад-грудень 2020 між ТОВ "БЛАГОГАЗ ЗБУТ" та Вижницькою міською радою були підписані Додаткові угоди до Договору, зокрема:

- додаткова угода від 04.11.2020 №1, якою, зокрема, зменшений річний плановий обсяг постачання природного газу до 207,60160 тис. куб. м та з 01.10.2020 до 31.12.2020 збільшена ціна газу до 7.095,00 грн за 1000 куб. м з ПДВ;

- додаткова угода від 19.11.2020 №2, якою, зокрема, зменшений річний плановий обсяг постачання природного газу до 192,60824 тис. куб. м та з 01.11.2020 збільшена ціна газу до 7.800,00 грн;

- додаткова угода від 23.11.2020 №3, якою, зокрема, зменшений річний плановий обсяг постачання природного газу до 160,55724 тис. куб. м та зменшено загальну ціну Договору до 1.196.025,00 грн;

- додаткова угода від 23.12.2020 №6, якою, зокрема, зменшений річний плановий обсяг постачання природного газу до 97,138 тис. куб. м та зменшено загальну ціну Договору до 723.086,75 грн;

- додаткова угода від 23.12.2020 №7, якою продовжений строк дію Договору, очікувана суму з закупівлі в 2021 році складатиме 141.1829,32 грн;

- додаткова угода від 04.01.2021 №8, якою зміна очікувана сума з закупівлі в 2021 році до 144.617,35 грн;

- додаткова угода від 18.01.2021 №9, якою змінений плановий обсяг постачання природного газу в 2021 на 15,34949 тис. куб м; ціна газу становить 9.240,00 грн; загальна сума Договору в 2021 році становить 141.829,32 грн;

- додаткова угода від 27.01.2021 №10, якою визначений плановий обсяг постачання газу в 2021 - 15,34949 тис. куб. м; ціна газу становить 9.240,00 грн; загальна сума Договору в 2021 році становить 141.829,32 грн.

09.04.2021 Вижницькою міською радою був опублікований звіт про виконання Договору про закупівлю, згідно з яким Договір припинив свою дію 31.03.2021.

На виконання умов Договору відповідач поставив позивача природний газ на загальну суму 864.560,40 грн, про що свідчать підписані між сторонами Акти приймання-передачі природного газу від 17.03.2020 №РН-0000318 на суму 190.275,00грн, від 18.05.2020 №РН-0000838 на суму 14.512,00 грн, від 07.08.2020 №0001406 на суму 307,92 грн, від 11.09.2020 №0001627 на суму 307,92 грн, від 16.10.2020 №РН-0001785 на суму 504,26 грн, від 05.11.2020 №РН-0002001 на суму 10.357,14 грн, від 07.12.2020 №РН-0002352 на суму 145.010,89 грн, від 15.12.2020 №РН-0002933 на суму 284.700,00 грн, від 05.02.2021 №РН-0000035 на суму 141.829,28 грн., а також видаткові накладні від 28.04.2020 №РН-0000609 на суму 62.565,00 грн, від 31.05.2020 №РН-0001160 на суму 3.079,24 грн, від 30.06.2020 №РН-0001295 на суму 298,06 грн, від 23.12.2020 №РН-0001295 на суму 7.813,09 грн.

Вартість поставленого відповідачем природного газу була повністю сплачена позивачем, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення.

Листом від 07.04.2023 №50-104-929ВИХ23 Вижницька окружна прокуратура звернулася до Управління Західного офісу Держаудитслужби, в якому повідомила, що в закупівлі UA-2019-12-06-003331-b не підтверджено коливання ціни природнього газу на ринку в межах 10% при укладенні додаткових угод, у зв`язку з чим не дотримано вимог пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі". У зв`язку з чим просила повідомити про вжиті заходи щодо визнання недійсними додаткових угод та повернення бюджетних коштів.

У відповідь на вказаний лист Управління Західного офісу Держаудитслужби своїм листом від 09.05.2023 №132417-17/1276-2023 повідомило Вижницьку окружну прокуратуру про те, що оскільки замовником Вижницькою міською радою оприлюднений звіт про виконання договору про закупівлю, то в Управління відсутні підстави для здійснення моніторингу закупівлі UA-2019-12-06-003331-b.

Листом від 07.04.2023 №50-104-928ВИХ-23 Вижницька окружна прокуратура звернулася до Вижницької міської ради, в якому на підставі статті 23 Закону України "Про прокуратуру" з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді, просила надати: копії актів приймання-передачі та платіжних доручень про оплату товару за даним Договором; копії листів постачальника про причини підвищення ціни на газове паливо; інформацію про вжиття заходів для оскарження в судовому порядку додаткових угод та стягнення з постачальника надмірно сплачених коштів за Договором.

Листом від 11.04.2023 №02-18/577 Вижницька міська рада надати відповідні документи Вижницькій окружній прокуратур.

Листом від 19.08.2024 №50-106-2056ВИХ-24 Вижницька окружна прокуратура звернулася до Вижницької міської ради, в якому на виконання вимог частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", повідомила про підготовку позовної заяви до Господарського суду Харківської області про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів у сумі 116.960,25 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача, суд зазначає наступне.

Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частини третя статті 53 ГПК України).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України (частина четверта статті 53 ГПК України).

Положення щодо представництва інтересів держави прокурором у суді закріплені у статті 23 Закону "Про прокуратуру".

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частина третя статті 23 Закону "Про прокуратуру").

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови від 27.02.2019 у справі №761/3884/18, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі №910/5201/19, від 05.10.2022 у справах №923/199/21 та № 922/1830/19).

Тобто, під час розгляду справи в суді фактично стороною у спорі є держава, навіть якщо прокурор визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 05.10.2022 у справах №923/199/21 та №922/1830/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2022 у справі №2-3887/2009 зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.

Разом з тим, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (частина четверта статті 23 Закону "Про прокуратуру").

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Водночас невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо про причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Судом встановлено, що прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону "Про прокуратуру" листом від 07.04.2023 №50-104-928ВИХ-23 повідомив позивача про наявність порушень при підписанні додаткових угод до Договору.

Натомість, позивач не повідомив прокурора про вжиття заходів щодо оскарження таких додаткових угод до Договору та стягнення коштів, а лише надав витребувані Вижницькою окружною прокуратурою документи, про що свідчить лист від 11.04.2023 №02-18/577.

В подальшому, листом від від 19.08.2024 №50-106-2056ВИХ-24 прокурор повідомив позивача про звернення до Господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Вижницьої міської ради.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що прокурор дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", шляхом повідомлення позивача про встановлені порушення та надання строку для вжиття заходів до поновлення порушених інтересів держави, а також повідомлення про намір звернутися до господарського суду в інтересах позивача з відповідним позовом.

За таких обставин, прокурором доведено наявність підстав для представництва інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування, як органу, що уповноважений на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, в суді у спірних правовідносинах.

Щодо правового регулювання спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Причиною виникнення спору у цій справі стало питання щодо наявності або відсутності підстав для визнання недійсними укладених між Вижницьою міською радою та ТОВ "БЛАГОГАЗ ЗБУТ" (в подальшому змінено найменування на ТОВ "КЛАУДСОФТ") додаткових угод до Договору та стягнення безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

За пунктом 2 частини п`ятої статті Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, зокрема крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Отже, випадку коливання цін на ринку сторони у наділені правом вносити зміни до договору щодо ціни товару, але кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження та така заміна не може перевищувати ціни за одиницю товару більше 10%.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частини першої-третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Здійснюючи тлумачення вказаних норм права, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 сформувала висновок щодо застосування, зокрема пункту 2 частини п`ятої статті Закону України "Про публічні закупівлі". Виснувала, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункту 2 частини п`ятої статті Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

З таким висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, погодився і Верховний Суду, що вбачається із його постанов від 28.05.2024 у справі №915/75/23, від 11.09.2024 у справі №916/2407/22, від 11.09.2024 у справі №922/2497/23, від 10.09.2024 у справі №918/39/24, від 26.09.2024 у справі №904/4302/23 та інших.

При цьому, Верховним Судом у постанові від 26.09.2024 у справі №904/4302/23 було конкретизовано, що Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених статтею 41 цього Закону. Зокрема, у випадку коливання цін на ринку товару у сторону збільшення чи у сторону зменшення. Що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, разом з тим, не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору. В іншому випадку не досягається мета Закону, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Частиною першою статті 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, складовою якого є "правова передбачуваність" та "правова визначеність".

Принцип "правової визначеності" вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності як самих правових норм, так і того, як ці норми мають будуть застосовано судами у подібних правовідносинах. Верховний Суд неодноразово зазначав, що забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Отже, у вирішенні спору у справі судом враховуються наведені вище правові висновки Великої Палати Верховного Суду.

Як вказувалось вище, пунктом 3.8. Договору сторони погодили порядок зміни ціни товару в сторону збільшення. У випадку, якщо буде мати місце зростання вартості предмету закупівлі можливе внесення змін до договору шляхом підписання додаткової угоди за наявності будь-якої з наступних підстав, зокрема:

- на підставі пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме у випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Внесення змін до договору про закупівлю на цій підставі повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. У випадку виникнення підстав для перегляду вартості ціни за одиницю товару постачальник звертається до споживача з відповідним зверненням, в якому подає розрахунок зростання вартості товару з моменту підписання договору у відсотках. До звернення додаються підтверджуючі документи, які містять інформацію про рівень ціни на товар, що є предметом закупівлі на момент укладення договору (додаткової угоди до договору) та рівень цін на момент перегляду ціни (наприклад, довідки з Управління статистики, довідки з Торгово-промислової палати). За наявності згоди між сторонами укладається додаткова угода. Загальна сума договору при цьому залишається незмінною.

Тобто, умовами спірного Договору була передбачена можливість та правові підстави зміни такої істотної умови договору як ціна.

Як було встановлено вище, під час дії Договору між ТОВ "БЛАГОГАЗ ЗБУТ" та Вижницькою міською радою були підписані Додаткові угоди, зокрема:

- додаткова угода від 04.11.2020 №1, якою, зокрема, зменшений річний плановий обсяг постачання природного газу до 207,60160 тис. куб. м та з 01.10.2020 до 31.12.2020 збільшена ціна газу до 7.095,00 грн за 1000 куб. м з ПДВ. Тобто, внаслідок укладення означеної додаткової угоди ціну природного газу було збільшено на 10% у порівнянні з ціною природного газу станом на момент укладення Договору.

- додаткова угода від 19.11.2020 №2, якою, зокрема, зменшений річний плановий обсяг постачання природного газу до 192,60824 тис. куб. м та з 01.11.2020 збільшена ціна газу до 7.800,00 грн. Таким чином, внаслідок укладення означеної додаткової угоди ціну природного газу було збільшено на 20,93% у порівнянні з ціною природного газу станом на момент укладення Договору.

- додаткова угода від 18.01.2021 №9, якою змінений плановий обсяг постачання природного газу в 2021 на 15,34949 тис. куб м; ціна газу становить 9.240,00 грн; загальна сума Договору в 2021 році становить 141.829,32 грн. Тобто, внаслідок укладення означеної додаткової угоди ціну природного газу було збільшено на 43,26 % у порівнянні з ціною природного газу станом на момент укладення Договору.

- додаткова угода від 27.01.2021 №10, якою визначений плановий обсяг постачання газу в 2021 - 15,34949 тис. куб. м; ціна газу становить 9.240,00 грн; загальна сума Договору в 2021 році становить 141.829,32 грн. Таким чином, внаслідок укладення означеної додаткової угоди ціну природного газу було збільшено на 43,26 % у порівнянні з ціною природного газу станом на момент укладення Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для внесення змін до договору згідно вказаних додаткових угод визначені: цінові довідки Харківської торгово-промислової палати від 23.10.2020 №1278-2/20, від 04.11.2020 №1347/20, від 28.12.2020 №1739/20; цінова довідка Львівської торгово-промислової палати від 05.01.2021 №19-09/6.

Одночасно, Верховним Судом у постанові від 18.07.2023 у справі №916/944/22 вказано, що оскільки законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено, то виходячи з норм чинного законодавства, до суб`єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, на яку постановою Кабінету Міністрів України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 10.09.2014 №442 покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; Торгово-промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації.

Таким чином, довідки торгово-промислової палати України можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку.

В документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №912/1580/18, від 02.12.2020 у справі №913/368/19.

Проте, як вбачається зі змісту наявних у матеріалах справи цінових довідок Львівської та Харківської торгово-промислових палат даних щодо чинної ринкової ціни на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку у бік збільшення не наведено, а отже, такі цінові довідки за висновками суду не є належним підтвердженням наявності достатніх підстав для зміни ціни Договору додатковими угодами від 04.11.2020 №1, від 19.11.2020 №2, від 18.01.2021 №9 та від 27.01.2021 №10.

Верховний Суд у постановах від 15.06.2022 у справі №924/674/21, від 22.06.2022 у справі №917/1062/21 вказував, що використання для змін істотних умов договору закупівлі довідок із відсутністю відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, відсутністю аналізу вартості товару на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами дати укладання договору є неправомірним.

Судом вище вказувалось, що згідно з пунктом 3.3. Договору ціна газу становить 5.375,00 грн за 1000 куб. м, крім того ПДВ 1.075,00 грн, всього з ПДВ - 6.450,00 грн. Тобто, з укладенням додаткових угод від 04.11.2020 №1, від 19.11.2020 №2, від 18.01.2021 №9 та від 27.01.2021 №10, якими послідовно збільшено ціну газу до 9.240,00 грн здійснено збільшення ціни на 43,26%, що суперечить приписам пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена сукупно більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Означені обставини у сукупності вказують на обґрунтованість доводів прокурора та наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсними додаткових угод від 04.11.2020 №1, від 19.11.2020 №2, від 18.01.2021 №9 та від 27.01.2021 №10 до Договору.

Окрім цього, додатковою угодою від 23.11.2020 №3 до Договору зменшений річний плановий обсяг постачання природного газу до 160,55724 тис. куб. м та зменшено загальну ціну Договору до 1.196.025,00 грн. Також додатковою угодою від 23.12.2020 №6 до Договору зменшений річний плановий обсяг постачання природного газу до 97,138 тис. куб. м та зменшено загальну ціну Договору до 723.086,75 грн.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, окрім зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника.

Разом з тим, як роз`яснено Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, у разі зменшення обсягів закупівлі ціна договору про закупівлю зменшується в залежності від таких змін (лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №3302-05/11398-07 від 07.04.2015 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю").

Таким чином, сторони договору про закупівлю можуть зменшити обсяги закупівлі (з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника) з одночасним зменшенням ціни такого договору.

Натомість, як встановлено судом:

- додатковою угодою від 23.11.2020 №3 був зменшений річний плановий обсяг постачання природного газу до 160,55724 тис. куб. м та зменшено загальну ціну Договору до 1.196.025,00 грн, виходячи з ціни природного газу за 1000 куб. м в розмірі 7.449,21 грн з ПДВ

- додатковою угодою від 23.12.2020 №6 був зменшений річний плановий обсяг постачання природного газу до 97,138 тис. куб. м та зменшено загальну ціну Договору до 723.086,75 грн, виходячи з ціни природного газу за 1000 куб. м в розмірі 7.443,91грн з ПДВ.

Тобто, зменшення загальної ціни Договору за вказаними вище додатковими угодами було здійснено за іншою (збільшеною) ціною природного газу, котра була погоджена сторонами в пункті 3.3. Договору (6.450,00 грн з ПДВ). А отже, такі додаткові угоди не відповідають пункту 1 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Положеннями частини першої статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною другою статті 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що додаткові угоди №№1, 2, 9, 10 були укладені без належного обґрунтування та документального підтвердження коливання ціни природного газу в період виконання умов Договору, а додаткові угоди №№3, 6 були укладені, виходячи із завищеної ціни природного газу, у зв`язку з чим фактично було збільшено ціну Договору, в порівнянні з ціною на природний газ у 6.450,00 грн з ПДВ за 1000 куб. м, суд дійшов висновку, що додаткові угоди від 04.11.2020 №1, від 19.11.2020 №2, від 23.11.2020 №3, від 23.12.2020 №6, від 18.01.2021 №9 та від 27.01.2021 №10 до Договору укладені з порушенням вимог пунктів 1,2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а отже, наявні правові та фактичні підстави для визнання вказаних додаткових угод недійсними на підставі частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України та про задоволення позову в цій частині.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача безпідставно сплачених коштів, суд враховує наступне.

Положеннями частини першої статті 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Застосування реституції спрямоване на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину. Застосування реституції як наслідку недійсності правочину насамперед відновлює права учасників цього правочину.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Недійсність додаткових угод №1, №2,№3,№6,№9, №10 до Договору означає, що зобов`язання сторін регулюються виключно договором, тобто і поставка природного газу, і його оплата має здійснюватися сторонами відповідно до умов первісної редакції договору, тобто виходячи з ціни 6.450,00 грн з ПДВ за 1000 куб. м.

За розрахунком прокурора, наведеного в позовній заяві, внаслідок необґрунтованої зміни оспорюваними додатками угодами ціни на природний газ відповідачем було безпідставно набуто грошові кошти на суму 116.960,25 грн.

Приймаючи до уваги, що відповідно до статті 14 ГПК України суд розглядає справу у межах заявлених вимог, суд дійшов висновку, що здійснений прокурором розрахунок безпідставно надмірно сплачених позивачем бюджетних коштів є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи.

Враховуючи визнання судом недійсними додаткових угод №1, №2,№3,№6,№9, №10 до Договору підстава для отримання відповідачем коштів в сумі 116.960,25 грн відпала, отже такі кошти є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, а тому у відповідності до статей 216, 1212 ЦК України підлягають поверненню позивачу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.03.2024 у справі №918/323/23.

Суд вважає обґрунтованою вимогу про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів за додатковими угодами, які визнані судом недійсними, в частині різниці вартості поставленого природного газу за ціною, визначеною під час укладення договору та вартості природного газу за такими додатковими угодами, пропорційно до обсягу поставленого природного газу та здійснених позивачем платежів.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів у сумі 116.960,25 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За приписами частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтями 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати прокурора зі сплати судового збору в розмірі 21.196,00 грн покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною Додаткову угоду від 04.11.2020 №1 до Договору постачання природного газу від 14.01.2020 №5, укладену між Вижницькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛАУДСОФТ " (ТОВ "Благогаз Збут" стара назва).

3. Визнати недійсною Додаткову угоду від 19.11.2020 №2 до Договору постачання природного газу від 14.01.2020 №5, укладену між Вижницькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛАУДСОФТ " (ТОВ "Благогаз Збут" стара назва).

4. Визнати недійсною Додаткову угоду від 23.11.2020 №3 до Договору постачання природного газу від 14.01.2020 №5, укладену між Вижницькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛАУДСОФТ "(ТОВ "Благогаз Збут" стара назва).

5. Визнати недійсною Додаткову угоду від 23.12.2020 №6 до Договору постачання природного газу від 14.01.2020 №5, укладену між Вижницькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛАУДСОФТ "(ТОВ "Благогаз Збут" стара назва).

6. Визнати недійсною Додаткову угоду від 14.01.2021 №9 до Договору постачання природного газу від 14.01.2020 №5, укладену між Вижницькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛАУДСОФТ "(ТОВ "Благогаз Збут" стара назва).

7. Визнати недійсною Додаткову угоду від 28.01.2021 №10 до Договору постачання природного газу від 14.01.2020 №5, укладену між Вижницькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛАУДСОФТ "(ТОВ "Благогаз Збут" стара назва).

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАУДСОФТ" (Україна, 64054, Харківська обл., м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120А, код ЄДРПОУ 41849377) на користь Вижницької міської ради (Україна, 59200, Чернівецька обл., Вижницький р-н, м. Вижниця, вул. Українська, буд. 34, код ЄДРПОУ 04062096) кошти в сумі 116.960,25 грн.

9. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

10. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАУДСОФТ" (Україна, 64054, Харківська обл., м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120А, код ЄДРПОУ 41849377) на користь Чернівецької обласної прокуратури (Україна, 58001, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Кордуби Мирона, буд. 21А, код ЄДРПОУ 02910120) витрати зі сплати судового збору в розмірі 21.196,00 грн.

11. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "26" грудня 2024 р.

СуддяН.С. Добреля