Рішення

від 26.12.2024 по справі 925/1001/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/1001/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю., без участі представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Комунального підприємства «Управління по експлуатації Будинку рад і об`єктів обласної комунальної власності» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ательє «Верона» про стягнення 38410 грн. 11 коп. та розірвання договору,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Комунальне підприємство «Управління по експлуатації Будинку рад і об`єктів обласної комунальної власності» звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ательє «Верона» (відповідач), в якому просить суд:

стягнути, на підставі договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Черкаської області №34-2022 від 28.02.2022 року, 23917 грн. 28 коп. боргу;

достроково розірвати договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Черкаської області №34-2022 від 28.02.2022 року;

відшкодувати судові витрати.

Позов мотивований тривалим порушенням відповідачем строків та порядку сплати орендної плати за договором нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Черкаської області №34-2022 від 28.02.2022 року у період з 28.02.2022 року по 31.07.2024 року.

Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 20.08.2024 року, 13.09.2024 року, після усунення недоліків, встановлених ухвалами суду від 09.08.2024 року, 11.09.2024 року, 23.10.2024 року, 19.11.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №925/1001/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, без виклику, в подальшому призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 04.12.2024 року.

Представник позивача подав до суду:

16.10.2024 року заяву (вх. № 15886/24, а.с.62-63), в якій збільшив позовні вимоги, просив стягнути 38410 грн. 11 коп. орендної плати нарахованої за період з 01.08.2024 року по 23.10.2024 року, решту позовних вимог залишив без змін;

26.11.2024 року заяву (вх. № 18127/24, а.с.84-85) до якої долучив копії рахунків, реєстрів їх вручення за спірний період, зауважив, з грудня 2022 року сторонами погоджено направлення рахунків через програму Viber.

Сторони явку представників в судове засідання 04.12.2024 року не забезпечили, позивач подав суду 04.12.2024 року заяву (вх. № 18619/24), в якій підтримав вимоги позовної заяви, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив суд задовольнити повністю, розгляд справи проводити без його участі за наявними у справі доказами.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подав, ухвали Господарського суду Черкаської області від 20.08.2024, 13.09.2024, 23.10.2024, 19.11.2024 року адресовані відповідачу у визначеному ч. 5 ст. 176 ГПК України порядку, повернені до суду з відміткою пошти причини повернення: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження відповідача: 18002, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, буд. 105, офіс 402.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 3, в разі, якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, суд продемонстрував достатню старанність, щоб дозволити відповідачу, який повинен був знати про правила, що застосовуються до надіслання судових повідомлень учасникам справи, визначитися з провадженням проти нього та скористатись правами і обов`язками, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України і вважає його повідомленим належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд, дослідивши заяву позивача про збільшення позовних вимог та матеріали справи, вважає за необхідне прийняття заяву позивача до провадження.

З урахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог (вх. № 15886/24 від 16.10.2024 року) предметом позову є вимоги позивача:

стягнути, на підставі договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Черкаської області №34-2022 від 28.02.2022 року, 38410 грн. 11 коп. орендної плати нарахованої за період з 28.02.2022 року по 23.10.2024 року

достроково розірвати договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Черкаської області №34-2022 від 28.02.2022 року;

відшкодувати судові витрати.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, судом підписано рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21), у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначити датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати в резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте в разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не збігатимуться, це не є порушенням прав сторін.

Дослідивши подані представниками сторін заяви по суті справи і з процесуальних питань, наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позов повністю з таких підстав.

28.02.2022 року позивач Комунальне підприємство Управління по експлуатації Будинку рад і об`єктів обласної комунальної власності, як орендодавець, та Товариство з обмеженою відповідальністю Ательє «Верона, як орендар, уклали договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуального визначеного майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Черкаської області № 34-2022 (далі Договір, а.с. 8-15), за умовами п. 2.1. якого, орендодавець зобов`язався передати, а орендар прийняти в строкове платне користування об`єкт оренди - нежитлові приміщення №№4-31,4-32,4-70,4-71 загальною площею 67,64 кв.м, корисною площею 47,9 кв.м., розміщені на 4 поверсі адмінбудівлі за адресою: АДРЕСА_1 (далі - майно).

Сторони погодили усі істотні умови Договору, зокрема, домовилися про наступне:

п. 3.1. Орендар вступає у строкове платне користування Майном у день підписання Акта приймання-передачі Майна. Акт приймання-передачі підписується між Орендарем і Орендодавцем одночасно з підписанням цього договору;

п. 5.1. - місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону, сума без ПДВ 2586 грн. 00 коп., дата і реквізити протоколу електронного аукціону від 01.02.2022 року № LLP001-UA-20220112-608436$

п. 5.2. нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України;

п. 5.3. до складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із Орендодавцем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 8,5 цього договору;

п.5.5. орендна плата перераховується на рахунок Орендодавця незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно, не пізніше п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним;

п.5.6. орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків Орендодавця;

п.5.9. Орендодавець може звернутися із позовом про стягнення орендної плати та інших платежів за цим договором , за яким у Орендаря є заборгованість;

п.13.1. договір укладено на строк 2 (два) роки і 11 (одинадцять) місяців. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами. Строк оренди за цим договором починається з дати підписання Акта приймання-передачі Майна в оренду і діє до 31.01.2025 року.

п.п.13.7., 13.7.1. договір може бути достроково припинений на вимогу Орендодавця, якщо Орендар: допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці;

Договір підписаний представниками обох сторін, скріплений їхніми печатками.

28.02.2022 року на виконання умов Договору сторонами складено та підписано акт приймання-передачі в оренду приміщень №№4-31,4-32,4-70,4-71 загальною площею 67,64 кв.м, в т.ч. корисною площею 47,9 кв.м., які розміщені на 4 поверсі адмінбудівлі за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16).

Позивач виставив та передав відповідачу рахунки на оплату орендної плати у період з лютого 2022 року - жовтня 2024 року, а саме: №531 від 28.02.2022 року, 1044 від 31.03.2022 року, № 1402 від 30.04.2022 року, № 1588 від 31.05.2022 року, №30.06.2022 року, № 2163 від 11.07.2022 року, №2640 від 31.08.2022 року, 32976 від 30.09.2022 року, № 3328 від 31.10.2022 року, № 3665 від 30.11.2022 року, № 4088 від 31.12.2022 року, № 141 від 31.01.2023 року, № 476 від 28.02.2023 року. № 840 від 31.03.2023 року, №1101 від 30.04.2023 року, № 1462 від 31.05.2023 року, № 1879 від 29.06.2023 року, № 2236 від 31.07.2023 року, № 2520 від 31.08.2023 року, № 2901 від 30.09.2023 року, № 3225 від 31.10.2023 року, № 3519 від 30.11.2023 року, № 3979 від 31.12.2023 року, № 56 від 31.01.2024 року, № 446 від 29.02.2024 року, № 808 від 29.03.2024 року, № 1143 від 30.04.2024 року, № 1551 від 31.05.2024 року, № 1774 від 28.06.2024 року, № 2154 від 31.07.2024 року, 3 2581 від 19.08.2024 року, № 2457 від 30.08.2024 року, № 2826 від 30.09.2024 року, №3145 від 31.10.2024 року на зальну суму 126440 грн. 18 коп.(а.с.86-119).

Відповідач з урахуванням реєстрів позивача (а.с. 120-129) отримав рахунки на оплату, частково здійснив оплату орендної плати за користування нежитловими приміщеннями за Договором за спірний період на загальну суму 88030 грн. 07 коп.

За розрахунком позивача, викладеним у позовній заяві, заяві про збільшення позовних вимог (а.с.21-24, 64-67) заборгованість відповідача за користування нежитловими приміщеннями №№4-31,4-32,4-70,4-71, які розміщені на 4 поверсі адмінбудівлі за адресою: АДРЕСА_1 за період з 28.02.2022 року по 23.10.2024 року становить 38410 грн. 11 коп., з урахуванням наявної у відповідача заборгованості з орендної плати за землю у серпні 2024 року неврегульованої будь-яким іншим договором, вимога про їх стягнення є предметом спору у справі, що розглядається.

Позивач у зв`язку з несплатою відповідачем орендної плати за Договором звертався до нього з претензіями № 160 від 22.04.2024 року, № 227 від 10.05.2024 року, №265 від 24.06.2024 року, в яких просив сплатити виниклу заборгованість за Договором на момент їх подачі також повідомив, що у разі невиконання зобов`язань зі сплати орендної плати, позивач розгляне питання дострокового припинення дії договору (а.с. 25-29). Відповідач претензії позивача залишив без відповіді та виконання, що і стало причиною звернення позивача до суду.

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуального визначеного майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Черкаської області № 34-2022 від 28.02.2022 року, укладеного сторонами щодо користування нежитловими приміщеннями №№4-31,4-32,4-70,4-71, які розміщені на 4 поверсі адмінбудівлі за адресою: АДРЕСА_1 , вимоги позивача витікають із прав і обов`язків сторін за цим договором.

За правовою природою спірні правовідносини сторін віднесені до договірних зобов`язань найму (оренди). Загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України, про найм (оренду) - параграфом 1 глави 58 ЦК України, а також розділом VІ параграф 5 ГК України.

Згідно з нормами ст. 11 ч. ч. 1, 2 п. 1, ст. 16 ч. 2 п.п. 5, 8 Цивільного кодексу (далі ЦК) України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, застосування штрафних санкцій, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 180 Господарського кодексу України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України, час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, є строком дії останнього.

Відповідно до ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Згідно з ч.1 ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст.ст. 759 ч. 1, 760 ч. 3, 762 ч. 1, 3, 5, 763 ч. 1, ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк; особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом; за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором; договір найму укладається на строк, встановлений договором.

У частині першій статті 284 Господарського кодексу України законодавець як істотні умови договору оренди, визначив, зокрема, строк, на який укладається договір оренди; орендну плату з урахуванням її індексації; умови повернення орендованого майна або викупу.

Частиною 3 ст. 285 ГК України встановлено, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом наведених норм Договір є підставою виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку його дії зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами Договору.

З матеріалів справи вбачається, що укладений сторонами 28.02.2022 року договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуального визначеного майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Черкаської області № 34-2022 фактично виконувався сторонами, відповідач користувався нежитловими приміщеннями №№4-31,4-32,4-70,4-71, які розміщені на 4 поверсі адмінбудівлі за адресою: АДРЕСА_1 у період з 28.02.2022 року по 23.10.2024 року, разом з тим, погоджену п. 5.1. Договору орендну плату у розмірі 38410 грн. 11 коп. не сплатив.

З огляду на викладене спірна заборгованість зі сплати орендної плати на суму 38410 грн. 11 коп. за Договором підтверджена позивачем доказами, які визнаються судом допустимими і достатніми, відповідачем доказів сплати боргу суду не надано, тому вимогу позивача про її примусове стягнення суд вважає обґрунтованою, доказаною та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про розірвання договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуального визначеного майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Черкаської області № 34-2022 від 28.02.2022 року суд зазначає наступне.

Пунктами 13.7., 13.7.1. Договору сторони погодили, що договір може бути достроково припинений на вимогу Орендодавця, якщо Орендар: допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці.

Правові наслідки порушення зобов`язань передбачені у ст. 611 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч.2 ст. 24 Закону України від 03.10.2019 року №157-IX Про оренду державного та комунального майна договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Враховуючи, що однією з істотних умов договору оренди між сторонами є своєчасна сплата відповідачем орендної плати у строки та розмірах визначених Договором тому систематичне порушення орендарем цього обов`язку, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем належними і допустимими доказами, є достатньою підставою для розірвання договору оренди на вимогу позивача. Таким чином вимогу позивача із заявлених підстав суд визнає обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню повністю.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч. ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного, відповідно до умов Договору, обставин справи та вимог законодавства суд вважає, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати судовий збір в розмірі 6056 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ательє «Верона», ідентифікаційний код юридичної особи 39126536, місцезнаходження: 18002, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, буд. 105, офіс 402 на користь Комунального підприємства Управління по експлуатації Будинку рад і об`єктів обласної комунальної власності, ідентифікаційний код юридичної особи 04014200, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, бульв. Шевченка, буд. 185 38410 грн. 11 коп. боргу, 6056 грн. судового збору.

Розірвати договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуального визначеного майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Черкаської області № 34-2022 від 28.02.2022 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ательє «Верона» (ідентифікаційний код юридичної особи 39126536, місцезнаходження: 18002, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, буд. 105, офіс 402) та Комунальним підприємством Управління по експлуатації Будинку рад і об`єктів обласної комунальної власності (ідентифікаційний код юридичної особи 04014200, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, бульв. Шевченка, буд. 185).

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.12.2024 року.

Суддя В.М. Грачов