Ухвала

від 26.12.2024 по справі 357/16405/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/16405/23

Провадження № 2/357/436/24

У Х В А Л А

про залучення третьої особи

26 грудня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя - Цукуров В.П.

секретар судового засідання Чайка О.В.

за участю позивача ОСОБА_1 , представника Позивача адвоката Капустіна В.В., представника відповідача адвоката Козін Т.В., третьої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 у місті Біла Церква Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває дана цивільна справа.

03.10.2024 року до канцелярії суду представником позивача подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування - виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області. Клопотання обґрунтовано тим, що на момент звернення до суду із даним позовом неповнолітній син позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був і на даний час є зареєстрованим за місцем проживання свого батька ОСОБА_5 . Відтак, рішення у даній справі жодним чином не могло вплинути на його права та законні інтереси, тому орган опіки та піклування до участі у справі не залучався. Однак 25.05.2024 року, тобто вже під час розгляду даної справи в суді, у ОСОБА_1 народився син ОСОБА_6 , місце проживання якого батьки вирішили зареєструвати (задекларувати) за адресою реєстрації матері. Проте, зробити це вони не змогли, оскільки первісний відповідач у цій справі, а зараз третя особа, ОСОБА_2 , після відкриття провадження у справі, скориставшись спрощеною процедурою зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання, зняла ОСОБА_1 із зареєстрованого місця проживання. Фактично склалася ситуація, внаслідок якої порушуються житлові права дитини. ОСОБА_1 набула право користування квартирою згідно з законом, як член сім`ї власника майна, тому зняття із зареєстрованого місця проживання породжує лише наслідки, проте не припиняє право користування житловим приміщенням. Станом на сьогодні відсутнє рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення ОСОБА_1 права користування житловим приміщенням чи про виселення її з квартири. Оскільки ОСОБА_1 набула право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1 , яке по своїй суті є сервітутом, і не втратила його на момент народження дитини, малолітня дитина автоматично набула право користування цим житлом. ОСОБА_1 не має можливості забезпечити малолітньому сину будь-яке інше зареєстроване місце проживання, оскільки не має у власності нерухомого майна. Також, нерухомого майна не має у власності батько дитини ОСОБА_1

26.12.2024 року у судовому засіданні позивач та її представник заявлене клопотання підтримали у повному обсязі, просили його задовольнити. Надали пояснення, аналогічні за змістом клопотання.

26.12.2024 року у судовому засіданні представник відповідача проти задоволення клопотання заперечувала, зазначила, що дана справа не належить до тих, у яких участь органу опіки та піклування є обов`язковою.

26.12.2024 року у судовому засіданні третя особа ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення клопотання з огляду на те, що дитина позивача народилася вже під час розгляду справи, а тому вона прав цієї дитини не порушувала, у дитини є батько, який має забезпечити її житлом.

Як убачається із матеріалів справи між сторонами існує спір стосовно реалізації позивачем права користування квартирою.

ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто вже під час розгляду даної справи, у Позивача народився син ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Згідно зі ст. 160 СК України місце проживання дитини визначається по місцю проживання батьків.

Права малолітньої дитини є похідними від права батьків (або одного з них). Малолітня дитина не є самостійним суб`єктом житлових правовідносин, а набуття або втрата права користування житлом дитиною залежить від набуття або втрати такого права її батьками. Такий правий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08.11.2023 року по справі №754/3269/20.

З огляду на викладене, рішення суду у даній справі може вплинути на право малолітнього ОСОБА_8 щодо користування спірною квартирою.

Відповідно до ч.4 ст.19 СК України при розгляді судом спорів, зокрема, щодо місця проживання дитини, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991 року передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

З огляду на викладене, з метою забезпечення якнайкращого захисту інтересів дитини, з метою недопущення порушення її прав, суд вважає за необхідне залучити до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, орган опіки та піклування - виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.12, 53, 54, 260-261 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Залучити орган опіки та піклування - виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області (ЄДРПОУ 26376300, місцезнаходження: вулиця Ярослава Мудрого, будинок 15, місто Біла Церква, Київська область, 09117) в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача у даній цивільній справі.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

Суддя В. П. Цукуров