Рішення

від 04.12.2024 по справі 645/7165/21

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 04.12.2024Справа № 645/7165/21 Провадження № 2/554/882/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.12.2024 року місто Полтава

Суддя Октябрського районного суду м.Полтави Шевська О.І,, за участі секретаря судового рзасідання Яценко Ж.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Страхова компанія «ВУСО» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення,

встановила:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Страхова компанія «ВУСО» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення. Прохала суд стягнути на її користь з СК «Вусо» матеріальну шкоду у сумі 100000 грн., та моральну шкоду у сумі 5000 грн. Стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 103920 грн. та моральну шкоду у сумі 55000 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, ОСОБА_2 12.11.2016 року перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння керував технічно справним автомобілем «MERSEDES BENZ ACTROS 2636B», держ номер НОМЕР_1 та рухався по проспекту Льва Ландау у м.Харкові зі сторони вул.Олімпійської в напрямку вул.Халтуріна зі швидкістю 90 км/год. Під час руху в районі будинку №181 ОСОБА_2 допустив наїзд на стоячий автомобіль «Nissan Juke», держ номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого останній автомобіль змістив вперед та зіткнувся з автомобілем «MERSEDES BENZ С 180», держ. Номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 який також перебував у нерухомому стані після чого останній змістився вперед та в свою чергу зіткнувся з автомобілем «Chevrole Lacetti» держ номер НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_5 .. Внслідок дородньо транспортної пригоди , згідно висновку судово-медичної експертизи №1530-А/16 від 17.01.2017 року потерпілому ОСОБА_3 спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження по критерію тривалості розладу здоров`я. Окрім того вказала про спричинення їй моральної шкоди. В результаті дорожньо-транспортної пригоди зазнав ушкоджень автомобіль «Nissan Juke», держ номер НОМЕР_2 . Позивач вважає, що відповідача мають їй відшкодувати заявлену матеріальну та моральну шкоду.

На виконання розпорядження голови Верховного суду від 08.03.2022 року № 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності справ в умовах воєнного стану» вказана справа була направлена за підсудністю до Октябрського районного суду м. Полтави.

Згідно акту передачі справ вище вказану справу передано з Фрунзенського районного суду м. Харкова до Октябрського районного суду м. Полтави, яка зареєстрована Октябрським районним судом м. Полтави 01.12.2022 року за Вх №60841/22Вх.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2022 року суддю Шевську О.І. визначено головуючим по справі.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 01.12.2022 року справу прийнято до свого провадження.

14.08.2024 року ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідачем по справі ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву в якому вказав, що проти задоволення позовних вимог заперечує у повновму осбсязі, посилаючись на те, що позивачу випалачено страхову виплату за придатні залишки автомобіля в загальному розмірі 353970, 13 грн., а також 3000 грн. Також відповідач заперечував проти стягнення моральної шкоди оскільки вона є необгрунтованою та непідтвердженою належними доказами.

Представником відповідача СУ «ВУСО» подано відзив на позовну заяву в якому відповідач заперечував проти задоволення позову у повному обсязі. Вказав, що 27.11.2019 року ПАТ СК «ВУСО» з метою відшкодування завданої шкоди ОСОБА_1 та захисту майнових інтересів ОСОБА_2 перерахувала 100000 грн. на рахунок ПАТ СК «Арсенал Страхування» в порядку суброгації за вже відшкодовану шкоду на підставі договору добровільного страхування. Вказав, що законодавством не передбачено відшкодування моральної шкоди за пошкоджений транспортний засіб і позовні заява не містить такого обгрунтування. Вважає, що відшкодування шкоди потерпілій за рахунок Пат СК «ВУСО» в межах сум страхового відшкодування припинено, шліхом належного його виконання, а вимоги до страховика є незаконними та необгрунтованими.

У судове засідання позивач не з`явився, надавши суду заяву з проханням розглядати справу у її відсутність та відсутність її представника, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Защук В.В. подала заяву про розгляд справи за їх відсутності, в задоволенні позову прохала відмовити у повному обсязі.

На підставі ч.2 ст.247ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані сторонами належні та допустимі докази окремо та в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суддя дійшла висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Суддею встановлено, що вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22.06.2018 року у справі №645/964/17 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016» році звільнено від відбування основного покарання у вигляді обмеження волі. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди від злочину - задоволено частково, з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 11000,00 грн., в іншій частині позов залишено без задоволення. Позов цивільного позивача - його дружини ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди від злочину - задоволено частково, стягнуто матеріальну шкоду в розмірі 100920,00 грн. Разом з цим, на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 стягнуто в рахунок моральної шкоди 10 000,00 грн., в іншій частині позов залишено без задоволення.

Харківський апеляційний суд ухвалою від 03.09.2019 вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22.06.2018 залишив без зміни.

Постановою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12.10.2020 ухвалу Харківського апеляційного суду від 03.09.2019 скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 10.08.2021 вирок Фрунзенського районного суду .Харкова від 22 червня 2018 року скасовано. ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України - у зв?язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрито на підставі п. 1 ч.2 ст.284 КПК України. Цивільні позови потерпілого ОСОБА_3 та цивільного позивача ОСОБА_1 направлено до суду першої інстанції для розгляду в порядку цивільного судочинства.

На час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в СК «ВУСО». Водночас, транспортний засіб позивача був застрахований в ПРАТ «СК «Арсенал страхування за договором добровільного страхування наземного транспорту N? 422/16-T/X/01 від 25.08.2016 (КАСКО, страхова сума по ТЗ - 395 000,00 грн., франшиза - нульова).

Розмір спричиненої позивачу внаслідок ДТП майнової шкоди визначався ПРАТ «СК «Арсенал страхування» на підставі Звіту №134/11/16 від 17.11.2016, виконаному оцінювачем ФОП ОСОБА_7 , з висновком якого позивач погодилася, не оспорюючи розмір матеріальних збитків та відповідно отриману від страховику суму страхового відшкодування.

Разом з цим, у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування проводилась судова автотоварознавча експертиза висновок N? 13738 від 16.01.2017.

Між цим, відповідно до Звіту №134/11/16 від 17.11.2016, виконаного ФОП ОСОБА_7 , вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача складала 498738,65 грн., ринкова вартість цього ж автомобілю на дату ДТП складала 367152,13 грн. Втім, розмір матеріальних збитків, що дорівнював ринковій вартості автомобіля на час ДТП, за висновком судової автотоварознавчої експертизи №13738 від 16.01.2017 склав 377 890,28 грн.

Утилізаційна вартість пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля ані оцінювачем, ані експертом не визначалась. Вартість придатних залишків автомобілю визначалась страховиком позивача за даними онлайн-аукціону.

19.12.2016, після проведення оцінки майнової шкоди оцінювачем ОСОБА_7 , позивач звернулася до свого страховика із відповідною заявою про виплату страхового відшкодування. Остання отримала від ПРАТ «СК «Арсенал страхування» страхову виплату в сумі 173 970,13 грн., яка розраховувалась як різниця між ринковою вартістю автомобіля на час ДТП в розмірі 367152,13 грн. (за Звітом №134/11/16 від 17.11.2016, виконаним ФОП ОСОБА_7 ) та вартістю придатних залишків транспортного засобу в сумі 180 000,00 грн. (самостійно визначеною страховиком ПРАТ «СК «Арсенал страхування» за результатами онлайн-аукціону), з якої страховик вирахував несплачений ОСОБА_1 черговий платіж за договором добровільного страхування в розмірі 13182,00 грн. (367152,13 - 180 000,00 - 13 182,00=173 970,13 грн.). На той час придатні залишки автомобіля залишались у позивача. Сплачена ОСОБА_1 за таких обставин сума страхового відшкодування не перевищила ліміт страхової суми, що за договором становила 395 000, 00 грн.

Факт отримання позивачем страхової виплати в розмірі 173970,13 грн. та порядок розрахунку вказаної суми підтверджується рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.07.2020 у справі № 638/17470/19 за регресним позовом ПРАТ «СК «Арсенал страхування» до ОСОБА_2 . Відповідно до вказаного рішення з ОСОБА_2 на користь страховика позивача ПРАТ «СК «Арсенал страхування» з указаної суми в порядку регресу стягнуто 73 970, 00 грн., 100 000,00 грн. стягнуто в регресному порядку з СК «ВУСО», його страховика, в межах ліміту відповідальності за шкоду, завдану майну.

Заявляючи до відшкодування в рахунок майнової шкоди 203 920,00 грн., позивач одночасно керувалась вище вказаними звітом оцінювача та висновком судової автотоварознавчої експертизи, в яких визначені різні ринкові вартості пошкодженого автомобіля, проте, жоден з цих документів остання не оскаржувала, рецензування звіту оцінювача не замовляла, погодившись як з висновками оцінювача, так й експерта, прийняла страхову виплату та не оскаржувала рішень/дій страховика та розміру такої страхової виплати.

Водночас, позивач зазначає у позові, що має також право на відшкодування різниці між сплаченою страховиком сумою страхового відшкодування та ринковою вартістю автомобіля, визначаючи її вже не за Звітом оцінювача, а за висновком експерта-автотоварознавця №13738 від 16.01.2017 року.

Отже, розмір залишку недоотриманої нею суми 203920, 00 грн. позивач розрахувала наступним чином 377890,28 173970,13 = 203920, 15, з яких 180000 грн. це вартість придатних залишків, що на час звернення до суду із позовом залишилися у позивача.

За наведених вище обставин, позивач скористалася своїм правом звернень безпосередньо до страховика та отримала страхове відшкодування. Отже, страховик та позивач дійшли згоди про розмір страхового відшкодування, що підтверджується заявою позивача щодо напрямку виплати страхового відшкодування від 19.12.2016 та відповідає вимогам статті 30, пункту 34 статті 34 та пункту 36.2 статті 36 Закону №1961-IV. Враховуючи, що позивач фактично не визнала свій автомобіль фізично знищеним у результаті дорожньо-транспортної пригоди залишивши його собі, страховик виплатив їй страхове відшкодування у розмірі різниці між ринковою вартістю транспортного засобу до та після ДТП, тобто відшкодував заподіяну матеріальну шкоду у повному обсязі, що знаходилося в межах ліміту відповідальності за договором страхування. За вибором позивача ПРАТ «СК «Арсенал страхування» забезпечило реалізацію абсолютного права ОСОБА_1 на відшкодування шкоди, завданої у ДТП, тому до спірних правовідносин не підлягає застосуванню стаття 1194 ЦК України, відповідно до змісту якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов?язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відкодуванням). Відтак, відсутні правові підстави для стягнення відшкодування майнової шкоди з ОСОБА_2 та СК «ВУСО».

Відповідно до ст. 30 Закону N? 1961-IV «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічо неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом, звітом (актом чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транстортний засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуація транспортного засобу з місця ДТП. Отже, якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. Порядок відшкодування шкоди, пов?язаної з фізичним знищенням транспортного засобу регламентовано ст. 30 Закону №1961-IV, який згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду.

За наведеним, якщо пошкоджений ТЗ не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди. Якщо ж ТЗ визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам з евакуації транспортного засобу з місця ДТП. Такі правові висновки висловлені в постановах КЦС у складі Верховного Суду: від 14 березня 2018 року у справі № 337/5881/14-ц (провадження № 61-1586св18); від 15 березня 2018 року у справі № 564/2464/14-ц (провадження № 61-5059св18); від 20 березня 2018 року у справі №570/2461/16-ц, провадження №61-4476св18; від 4 квітня 2018 року у справі №758/8578/15-ц (провадження №61-8962вс18).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов?язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відтак, якщо позивач звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування у розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов?язання між позивачем і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі статтею 599 ЦК України виконанням, проведеним належним чином.

Беручи до уваги, що позивач та його страховик дійшли згоди про розмір страхового відшкодування, що підтверджується заявою позивача про страхове відшкодування та платіжним дорученням, тому деліктне зобов?язання припинилося.

У зв?язку із отриманням позивачем від страховика страхової виплати, плати за придатні залишки автомобіля в загальному розмірі 353970,13 грн., а також 3000, 00 грн від ОСОБА_2 , суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню в частині майнової шкоди.

Окрім того, суд вважає за необхіне зазначити, що при зобовязанні відшкодувати вартість придатних залишків транспортного засобу, суд зясувати місцезнаходження таких залишків транспортного засобу та за заявою заподіювача шкоди зобовязати позивача передати ним вказані залишки з урахуванням принципу диспозитивності на виконання вимог п.14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішення спорів про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки, яким передбачено, що ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності , тобто за заявою заподіювача шкоди , одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків, особі, відповідальній за шкоду.

Так, ухвалою суду від 18.03.2024 року у позивача ОСОБА_8 витребувано інформацію про вартість продажу автомобіля Nissan днз НОМЕР_2 (VIN код НОМЕР_5 ) або його складових частин, а також відомості про покупця з наданням документів, що підтверджують продаж і отримання грошових коштів за таким продажем. Витребувано з Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС В Харківській області (філія ГСЦ МВС) інформацію про вартість продажу ОСОБА_1 автомобіля Nissan днз НОМЕР_2 (VIN код НОМЕР_5 ) або його складових частин, а також відомості про покупця (ПІБ/найменування/адреса) (Код ЄДРПОУ 40112097), адреса: АДРЕСА_1 , (068 783-92-64).

Вказана інформація позивачем суду не надано, та не відповідно не спростовано доводи відповідача про продаж позивачем придатних залишків автомобіля та відповідно не можливість їх передачі відповідачу у випадку стягнення з нього їх вартості. Також позивачем не надано відомостей про вартість, яку вона отримала в результаті продажу придатних частин, що позбавляє суд можливості визначити за яку суму вони продані, та того чи не отримано нею суми, яку вона просить стягнути з ОСОБА_2 в результаті продажу.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст.23ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст.1167ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

При цьому, відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Поряд із цим позивач моральну шкоду обґрунтовує втратою транспортного засобу, душевним потрясінням через потрапляння її чоловіка ОСОБА_3 , до лікарні, відвідуванням лікарні, що негативно за значилося на її здоров`ї. Вказує, що через втрату транспортного засобу була позбавлена можливості проходити лікування, обстеження та реабілітацію, викликану тяжким захворюванням. Вказала, що вимушена була користуватися послугами таксі та відчувати інші незручності через відвідування правоохоронних органів, експертних закладів, страховика та суду, неможливість ведення підприємницької діяльності.

Однак суд, приходить до висновку що зазначені позивачем обставини не підтверджені належними та допустимими доказами у зв`язку з чим не підлягають до задоволення. Так, фінансових документів щодо витрат на послуги таксі позивачем суду не надано. Позивачем не підтверджено необхідності відвідування лікарів як в м. Харків, так й за його межами у зв?язку з проходженням нею обстеження, лікування та реабілітації в період часу з 12.11.2016 до часу звернення із позовом до суду, а також те, що такі відвідування мали місце до цього часу та саме із використанням пошкодженого у ДТП автомобіля. Позивачем не доведено погіршення її стану здоров?я внаслідок ДТП, жодного документу про будь-які зміни, негативну динаміку щодо її психологічного або фізичного стану, що перебували у причинному зв?язку з подією ДТП, суду не надано. Разом з цим, будь-якого доказу про реєстрацію підприємцем та фактичне ведення позивачем підприємницької діяльності до, під час та після ДТП позивачем суду не надано, період, за який остання нібито втратила дохід у позові не конкретизовано, відповідного розрахунку втраченого доходу суду не представлено, так саме, як не підтверджено суми фактичних доходів позивача до ДТП, зокрема за аналогічний період.

Відтак, спричинення моральної шкоди, а також наявність причинно наслідкового зв?язку між шкодою та діяннями ОСОБА_2 безпосередньо по відношенню до позивача, останньою не доведено, а заявлений розмір такої шкоди не обгрунтований.

У звязку з недоведеністю спричинення моральної шкоди ОСОБА_1 а ні у ОСОБА_2 а ні у СК «Вусо» не виникає обов`язку її відшкодування.

Доказами в розумінні ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема такими засобами, як письмові, речові і електронні докази, висновки експертів.

За визначенням ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними в розумінні ст. 79 ЦПК України є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми за визначенням ст. 80 ЦПК України є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може гуртуватися на припущеннях. Згідно зі ст. 83 ЦІК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа їх подає, обгрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України обставини,які визнаютьсяучасниками справи,не підлягаютьдоказуванню,якщо судне маєобґрунтованого сумнівущодо достовірностіцих обставинабо добровільностіїх визнання.Обставини,які визнаютьсяучасниками справи,зазначаються взаявах посуті справи,поясненнях учасниківсправи,їхніх представників. Відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.Обставини,визнані судомзагальновідомими,не потребуютьдоказування. Обставини,встановлені рішеннямсуду угосподарській,цивільній абоадміністративній справі,що набралозаконної сили,не доказуютьсяпри розглядііншої справи,у якійберуть участьті саміособи абоособа,щодо якоївстановлено ціобставини,якщо іншене встановленозаконом. Обставини,встановлені стосовнопевної особирішенням судуу господарській,цивільній абоадміністративній справі,що набралозаконної сили,не доказуютьсяпри розглядііншої справи,проте можутьбути узагальному порядкуспростовані особою,яка небрала участіу справі,в якійтакі обставинибули встановлені. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На підставі викладено заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 23, 1166, 1167, 1177 ЦК України, ст.ст. 4-10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 89, 133, 141, 223, 229, 247, 259, 263-265, 268, 272-273, 280-284, 289, 354-355 ЦПК України, суддя

ухвалила:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Страхова компанія «ВУСО» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення, - залишити без задоволення.

Копію повного судового рішення направити учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні протягом 2 (двох) днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 .

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6

відповідач: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «ВУСО» , місце знаходження: м.Київ, вул.Казимира Малевича, 31, код ЄДРПОУ 31650052.

Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.І.Шевська