Рішення

від 18.12.2024 по справі 695/4137/24

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/4137/24

номер провадження 2-а/695/30/24

18 грудня 2024 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Ушакової К.М.

за участю: секретаря судового засідання - Варданян Л.А.,

представника позивача адвоката Клименка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Клименка В`ячеслава Миколайовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернувся представник ОСОБА_1 адвокат Клименко В.М. з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить скасувати постанову від 09.05.2024 № 267 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАПувиді штрафу у розмірі 3400 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постанова винесена в порушення КУпАП, зокрема, строки притягнення до адміністративної відповідальності минули. Також порушена процедура притягнення до відповідальності позивача, а саме: постанова винесена за його відсутності та йому не направлялася.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 06.11.2024 позовну заяву представника ОСОБА_1 адвоката Клименка В`ячеслава Миколайовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення залишено без руху для усунення недоліків.

Ухвалою суддіЗолотоніського міськрайонногосуду Черкаськоїобласті від21.11.2024 поновлено строк звернення з адміністративним позовом до суду. Відкрито провадження в адміністративній справі за даним позовом за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Клименко В.М. позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомили, були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи. У клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду представник Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області просив розглянути клопотання без участі представника.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 від 09.05.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності зач. 2 ст.210-1 КУпАПз накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 гривень. У постанові наявна відмітка про те, що копію постанови направлено поштою.

Стаття 268КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210-1КУпАП, у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. На уповноважену особу покладається обов`язок належним чином повідомити таку особу про час та місце судового розгляду, що було зроблено. При цьому така особа не позбавлена можливості подати клопотання, пояснення та докази, що стосуються предмету розгляду в письмовому вигляді.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом Українипро адміністративніправопорушення (далі - КУпАП), Законами України«Про військовийобов`язокі військовуслужбу» від25.03.1992№ 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII), «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).

Так, відповідно до ч.2 ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст.210-1КУпАП відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. За частиною 2 вказаної норми закону відповідальність настає за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За визначенням у Законі України«Про оборонуУкраїни» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.

Згідно з положеннями ст.235КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно зі ст.ст. 1, 3Закону №2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закони України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».

Частиною 3 статті 22Закону №3543-XII визначено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Правила військового обліку визначені у Додатку № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022, (далі - Правила) на виконання вимог ч. 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Підпунктом 2 пункту 1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» Порядку № 1487 визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно абз. 3 ч.9 ст. 29 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу"поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військово- зобов`язаного чи резервіста до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для призову на збори в пункт і в строк, установлені його керівником, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, відповідно до положень законодавства про військову службу, оборону та мобілізацію, громадянин мав прибути у строки, вказані у повістці, а у разі неможливості прибуття, повідомити ІНФОРМАЦІЯ_2 про поважність причин не прибуття за повісткою.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Представником відповідача до суду не надано належних та допустимих доказів отримання позивачем повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 09.00 год. 30.01.2024. Не надано суду для дослідження акт про відмову отримати повістку позивачем, про який зазначено в оскаржуваній постанові.

Отже, в ході розгляду адміністративної справи, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.210-1 КУпАП, свого підтвердження не знайшов.

Згідно із ч. 1 ст.287КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Правилами статті 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, поняття «суду», яке застосовується у Конвенції, не обмежується виключно органами судової влади, а поширюється й на інші державні органи, уповноважені вирішувати питання про притягнення особи до юридичної відповідальності. Так зокрема, орган влади, який не є судом держави, для виконання статті 6 § 1, може розглядатися як «суд» у змістовному значенні цього терміна (Sramek v. Austria (Срамек проти Австрії), § 36).

Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень. Така позиція суду ґрунтується також на правовому висновку, які зробив Конституційний Суд України у своєму рішенні у справі №23-рп/2010 від 22.12.2010.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України у постанові від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Враховуючи те, що відповідачем не підтверджено правомірність винесеної ним постанови про накладення на відповідача адміністративного стягнення, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

У зв`язку з викладеними обставинами, суд вважає, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню, а справа про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, закриттю на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Щодо доводів позивача про те, що відповідачем порушено строки, передбачені ст.38КУпАП про притягнення його до адміністративної відповідальності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.38КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Оскільки, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст.210-1 КУпАП, під час розгляду справи не встановлений, питання щодо порушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, суд не розглядає.

Судом встановлено, що позивачем сплачений судовий збір за подання заяви про забезпечення позову та позовної заяви в загальному розмірі 1816,20 грн..

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4Закону України«Про судовийзбір» встановлено, що за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 543/775/17 від 18.03.2020, а також ч.3 ст.4ЗУ «Просудовий збір» розмір судового збору, який підлягає сплаті за дану категорію справ становить 605,60 грн.

Відповідно до п.п.6 п.3 ч.2 ст.4 Закону України"Просудовий збір" за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову судовий збір становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З аналізу вищезазначених норм вбачається, що за подання заяви про забезпечення позовної заяви підлягає до сплати судовий збір в розмірі 908,40 грн.

Згідно вимог ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи викладені вище норми законодавства, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання заяви про забезпечення позову та позовної заяви в електронній формі, в загальному розмірі становить 1210,88 грн.

Враховуючи, що позов підлягає до задоволення з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 1210,88 грн.

Судовий збір у розмірі 605,32 грн. необхідно повернути позивачу з державного бюджету, як надмірно сплачені.

Керуючись ст.ст. 2, 6-10, 72, 77, 90, 241 - 247, 255, 286, 289, 292, 295 КАС України, суд

у х в а л и в:

позов представника ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) адвоката Клименка В`ячеслава Миколайовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України НОМЕР_2 ) про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 від 09.05.2024 № 267 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАПу виді штрафу у розмірі 3400 грн.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.

Повернути ОСОБА_1 помилково сплачений судовий збір у розмірі 847,84 грн.

Згідно зі статтями 255, 286, 293, 295 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення буде складено 23.12.2024.

Суддя: К.М. Ушакова