Рішення

від 26.12.2024 по справі 758/12650/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/7052/24

Справа №758/12650/24

РІШЕННЯ

Іменем України

26 грудня 2024 року м.Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-3000" про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в порядку захисту прав споживачів про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Позивачка свої позовні вимоги мотивує тим, що в лютому 2024 році вона в телефонному режимі звернулась до КП «Київтеплоенерго» з питань надходження великих рахунків за послуги водопостачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 . Після перевірки інформації КП «Київтеплоенерго» повідомило, що за адресою звернення нараховане використання близько 80м3 гарячої води через пропущені терміни чергової повірки лічильників фіксації водопостачання води, та надали контакт ТОВ «Україна-3000», яка займається повіркою лічильників та з якою у них укладені відповідні договори. У подальшому ОСОБА_1 оформила заявку на проведення повірки двох лічильників в ТОВ «Україна-3000», попереднього погодивши дату та вартість послуг, а саме 459,00грн за кожен лічильник. 19.02.2024 прийшов представник відповідача, та після проведеної повірки повідомив, що лічильник з фіксації водопостачання гарячої води «в порядку», а лічильник з фіксації водопостачання холодної води несправний, так як працює при перекритті подачі води до квартири, про що він вимушений скласти відповідний акт. Однак після пояснень чоловіка позивачки про те, що в квартирі підключена система очистки води із зворотнім осмосом, представник відповідача, після додаткової перевірки повідомив, що обидва лічильники із фіксації водопостачання гарячої та холодної води в порядку. Після чого ним було заповнено бланк Договору «Про надання послуг з повірки засобу обліку води № 512487 та Акт надання послуг до Договору «Про надання послуг з повірки засобу обліку води № 512487». На запитання про надання актів з повірки, майстре відповів, що акти будуть надані після оплати послуг, які згідно з Договором становили 1090,00грн. У подальшому, через декілька днів після проведення повірки лічильників, позивачка отримала дзвінок від ТОВ «Україна-3000», де їй було повідомлено, що лічильник з фіксації водопостачання холодної води справний, а лічильник з фіксації водопостачання гарячої води не придатний для подальшого використання за призначенням, потребує заміни і запропонували терміново оформити заявку на заміну непридатного лічильника. Позивачка категорично відмовилась від запропонованої послуги. Отримавши довідку від відповідача № ИФ-00104190224013 від 19.02.2024, стало достеменно відомо, що лічильник води JS DN 15 TM, зав. № 64393903, не відповідає вимогам ДСТУ EN ISO 4064 і не придатний до використання. Не погоджуючись з цим висновком, позивачкою був викликаний представник ПрАТ «Київводоканал» який розпломбовав лічильник JS DN 15 TM, зав. № 64393903 та його було відвезено ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології сертифікації та захисту прав споживачів» (далі ДП «Укрметртестстандарт»). Згідно із Свідоцтва «Про повірку законодавчо регульованого засобу вимірюваної техніки» від 30.04.2024 № 24-1-4-/2577 лічильник води JS 1.6.-02 DN 15 TM «APATOR Powogaz S.A.», серійний заводський номер № 64393903, відповідає вимогам ДСТУ EN ISO 4064 і справний в границі допустимої відносної похибки в діапазоні витрат. Термін подальшого використання лічильника було продовжено до 20.04.2028. На підставі викладеного позивачка вважає, що ТОВ «Україна-3000», надало їй неякісну послугу за Договором «Про надання послуг з повірки засобу обліку» № 512487 від 19.02.2024. Просить суд стягнути з ТОВ «Україна-3000», на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 495,00грн за неякісно надані послуги з повірки лічильника витрат води гарячого водопостачання та грошові кошти в розмірі 100,00грн за неправомірний розрахунок сум наданих послуг з повірки двох лічильників. Також позивачка просить стягнути моральну шкоду в розмірі 2361,00грн.

08.11.2024 ухвалою Деснянського районного суму м. Києва відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

22.11.2024 до суду від ТОВ «Україна-3000» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що між ТОВ «Україна-3000» та ОСОБА_1 було укладено Договір «Про надання послуг з повірки засобу обліку» № 512487 від 19.02.2024, відповідно до якого позивачка доручила, а відповідач взяв на себе зобов`язання надати послуги з повірки на місці двох засобів обліку води. Також позивачкою була замовлена послуга Клієнт-сервіс, яка включає в себе супровід внесення результаті повірки до програмних комплексів виконавців комунальних послуг ПрАТ «АК Київводоканал» та КП «Київтеплоенерго» та організацію доставки результатів повірки у поштову скриньку. Після здійснення оплати позивачкою замовлених послуг у розмірі 1090,00грн, їй було надано результати повірки, а саме: Свідоцтво про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірюваної техніки № ИФ-00104190224012 від 23.02.2024 (лічильник води JS DN 15 TM, зав. № 67073663) та Довідку про непридатність законодавчо врегульованого засобу вимірюваної техніки № ИФ-00104190224013 від 23.02.2024 (лічильник води JS DN 15 TM, зав. № 64393903). Сторони Договору не мали одна до одної претензій, про що свідчить підписаний сторонами Акт надання послуг до Договору «Про надання послуг з повірки засобу обліку води № 512487», а незадоволення позивача результатами фактично наданих послуг не є тотожними поняттю неякісно наданих послуг. У своєму відзиві зазначають, що твердження позивачки стосовно необґрунтовано виставленого їй рахунку не відповідає дійсності, оскільки станом на дату укладення Договору між позивачкою та відповідачем, вартість повірки законодавчо врегульованого засобу вимірюваної техніки на місці експлуатації, встановлено відповідачем відповідно до Наказу № 8 від 23.10.2023 «Про затвердження вартості повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки» становить 400,00грн за один засіб обліку води. Також відповідно до умов Договору, послуга Клієнт-сервіс становила 145,00грн. Отже вартість замовлених позивачкою послуг становила 1090,00грн, про що і було відображено в Договорі, та з цією сумою позивачка погодилась, шляхом підписання Договору. Звертають увагу суду на те, що позивачкою, відповідно до умов Договору, була замовлена послуга повірки лічильників саме на місці. Натомість ДП «Укрметртестстандарт» проводило повторну повірку лічильника з демонтажем, тобто за інших умов, що відрізняються від умов експлуатації та із застосуванням інших методик та процедур повірки, ніж ті що застосовуються при повірці на місці експлуатації. На підставі викладеного просять відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Станом на 26.12.2024 закінчились строки для подання додаткових доказів, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ураховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно із статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Суд установив такі факти та їх правовідносини.

11.10.2019 в квартирі АДРЕСА_2 , абоненту ОСОБА_1 , було встановлено засіб обліку холодного водопостачання та водовідведення JS зав. № 67073665, (дата повірки 08.2019). Та встановлено засіб обліку гарячого водопостачання та водовідведення JS зав. № 64393903 (дата повірки 08.2019), що підтверджується Актом № 10/010/170 про приймання на абонентській облік засобів обліку води.

27.02.2020 Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства ТОВ «Україна-3000» було видано Свідоцтво про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, яке діє до 27.02.2025.

19.02.2024 між ТОВ «Україна-3000» та ОСОБА_1 було укладено Договір «Про надання послуг з повірки засобу обліку» № 512487.

Відповідно до п. 1 Договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати послуги з повірки засобів обліку води (лічильника) згідно Методики повірки лічильників води з механічним відліковим пристроєм номінальних діаметрів DN 10, DN 15, DN 20 на місці експлуатації, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 23.12.2016 № 2129 на провірочній пролівній установці за адресою замовника: АДРЕСА_1 , та опрацювати данні та видати результат повірки.

Згідно із п. 2 Договору, ціна послуги за один засіб обліку води (лічильника) згідно Договору складає: 350грн - повірка засобів обліку води; 495грн - що визначає повірку засобу обліку води 350грн та Клієнт-сервіс 145грн. Вартість послуги за Договором складає 1090,00грн.

Пунктом 3 Договору встановлено, що розрахунки з виконавцем замовник здійснює шляхом перерахування коштів у національній валюті на рахунок виконавця протягом двох банківських днів з дня підписання цього Договору.

Відповідно до п. 4 Договору, замовник отримує результати повірки засобів обліку води (лічильників) після 100% оплати вартості послуг за Договором, згідно із п. 2 Договору.

Також убачається із п. 5 Договору, сторонами погоджено (відмічено потрібне), що спосіб отримання результатів повірки: послуга Клієнт-сервіс - результати повірки будуть внесені до програмних комплексів виконавців комунальних послуг (ПрАТ «АК Київводоканал» та КП «Київтеплоенерго») та організацію доставки результатів повірки здійснюється у поштову скриньку замовника за адресою, зазначеному в п. 1 Договору.

Відповідно до Наказу №8 «Про затвердження вартості повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки» від 23.10.2023, ТОВ «Україна-3000» встановлено з 01.11.2023 вартість повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в розмірі 400грн.

19.02.2024 між ТОВ «Україна-3000» та ОСОБА_1 було підписано Акт надання послуг до Договору «Про надання послуг з повірки засобу обліку» № 512487 від 19.02.2024, відповідно до якого сторони склали цей акт про те, що послуги згідно Договором надані належним чином. Проведено попередній огляд засобів обліку води (лічильників) за адресою: АДРЕСА_1 , марка лічильника JS номер лічильника № 67073663, показники на дату повірки 00/60 та лічильник арки JS номер лічильника № 643939587 показники на дату повірки 50002.

20.02.2024 позивачка ОСОБА_1 сплатила послуги згідно Договору № 512487 від 19.02.2024 в розмірі 1090,00грн, що підтверджується Квитанцією № 11.

23.02.2024 ТОВ «Україна-3000» було видано Довідку № ИФ-00104190224013 про непридатність законодавчо врегульованого засобу вимірюваної від 19.02.2024, відповідно до якої лічильник води JS DN 15 TM, зав. № 64393903, виробник «APATOR Powogaz S.A.», Польща, за результатами повірки, засіб вимірювальної техніки не відповідає вимогам ДСТУ EN ISO 4064. Підстави для визнання засобу вимірювальної техніки не за перехідної втрати 31,6%, за мінімальної придатним: Відносна похибка вимірювання об`єму перевищує межі допустимих значень та становить за перехідної витрати 31,6%, за мінімальної витрати 39,0%.

23.02.2024 ТОВ «Україна-3000» було видано Свідоцтво про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірюваної техніки № ИФ-00104190224012, відповідно до якого лічильник води JS DN 15 TM, зав. № 67073663, виробник «APATOR Powogaz S.A.», Польща, за результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ EN ISO 4064. Лічильники води в умовах експлуатації.

02.04.2024 КП «Київтеплоенерго» було надано Акт № 2311708 про зняття пломб/опломбування вузла розподільного обліку гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 . Тип Аpator зав. № 64393903.

03.04.2024 ДП «Укрметртестстандарт» було видано Свідоцтво про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірюваної техніки № 24-1-4/2577, відповідно до якого лічильник води JS90 1,6-02 зав. № 64393903, виробник фірма «Аpator Powogaz S.A.», Польща, за результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ EN ISO 4064.

20.05.2024 ТОВ «Україна-3000» на звернення ОСОБА_1 надало відповідь, що послуги за Договором надані виконавцем в повному обсязі, вчасно і відповідно до умов Договору. Підстав для повернення коштів замовнику відсутні.

Стаття 4 ЦПК України, передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 15 та ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно із п. 18 ст. 1 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам

Відповідно до 4, 7. ст. 17 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" визначено, що періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води в квартирах (приміщеннях) будинку, здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено договором.

Повірка законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, проводиться за методиками повірки, які визначаються нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності, або національними стандартами, на які є відповідні посилання в нормативно-правових актах цього центрального органу виконавчої влади.

Обслуговування засобу вимірювальної техніки здійснюється відповідно до паспорта виробу з урахуванням вимог Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженого Наказом Мінекономрозвитку від 8 лютого 2016 року № 193. Обслуговування іншого обладнання вузла комерційного обліку - згідно із супровідною документацією, якщо таку документацію передбачено виробником. У разі обслуговування та заміни вузлів комерційного обліку за рахунок співвласників повна відповідальність за наслідки від неналежного або не в повному обсязі виконання робіт з обслуговування вузлів комерційного обліку несуть співвласники.

Повірка засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла (вузлів) комерційного обліку, здійснюється з урахуванням Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2015 року № 474.

Відповідно до Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2015 року № 474 - порядок визначає процедуру подання на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки, результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиту для побутових потреб електричну енергію і газ, комерційних розрахунків за спожиту теплову енергію і воду (далі - засоби вимірювальної техніки), що є власністю фізичних осіб, спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку.

Дія цього Порядку поширюється на операторів зовнішніх інженерних мереж (суб`єктів господарювання), що здійснюють обслуговування засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду), суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро- та газопостачання для побутових потреб (далі - виконавці), а також споживачів відповідних послуг - фізичних осіб, співвласників багатоквартирного будинку, у власності яких перебувають засоби вимірювальної техніки (далі - споживачі).

Відповідно до п. 3 Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2015 року № 474, періодичній повірці, обслуговуванню та ремонту підлягають засоби вимірювальної техніки, які введені в експлуатацію в установленому порядку.

Наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 13.10.2016 № 1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» для всіх лічильників води установлено міжповірочний інтервал 4 роки.

Таким чином, позивачка ОСОБА_1 , по закінченню 4 річного терміну роботи засобів вимірювальної техніки (лічильників холодної та гарячої води) та необхідністю зробити повірку цих засобів вимірювальної техніки для встановлення, що зазначені засоби відповідають встановленим вимогам, звернулась до ТОВ «Україна-3000» та замовила послугу з повірки засобів обліку води.

Наказом Міністерства Економічного розвитку і торгівлі в Україні від 23.12.2016 № 2129 «Про затвердження Методики повірки лічильників води з механічним відліковим пристроєм номінальних діаметрів DN10, DN15, DN20 на місці експлуатації та внесення зміни до Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів», було затверджено Методику повірки лічильників води з механічним відліковим пристроєм номінальних діаметрів DN10, DN15, DN20 на місці експлуатації.

Так відповідно до п. 1 Розділу 1 Методики повірки лічильників води з механічним відліковим пристроєм номінальних діаметрів DN10, DN15, DN20 на місці експлуатації, ця Методика застосовується для повірки лічильників води з механічним відліковим пристроєм номінальних діаметрів DN10, DN15, DN20 (далі - лічильник), вироблених згідно з вимогами ДСТУ EN ISO 4064-1 "Лічильники холодної питної води та гарячої води.

Згідно із п. 3 Розділу ІІ Методики повірки лічильників води з механічним відліковим пристроєм номінальних діаметрів DN10, DN15, DN20 на місці експлуатації, під час проведення повірки застосовують основні засоби повірки (еталони): проливні установки, у яких співвідношення між невизначеністю вимірювань, що забезпечує проливна установка, та максимально допустимою похибкою лічильника, що підлягає повірці, має становити не менше ніж один до трьох. Для встановлення цього співвідношення застосовуються нормовані значення максимально допустимої похибки лічильника під час випуску з виробництва.

Розділом V Методики повірки лічильників води з механічним відліковим пристроєм номінальних діаметрів DN10, DN15, DN20 на місці експлуатації, визначено, що результати вимірювань та розрахунків уносять до електронного протоколу повірки.

Позитивні результати повірки лічильника засвідчують свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки за формою згідно з додатком 2 до Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року № 193, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24 лютого 2016 року за № 278/28408 (далі - Порядок).

У разі якщо за результатами повірки лічильник визнано таким, що не відповідає встановленим нормам, оформляють довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки за формою згідно з додатком 4 до Порядку.

Позивачка ОСОБА_1 , не погоджуючись з Довідкою № ИФ-00104190224013 про непридатність законодавчо врегульованого засобу вимірюваної від 19.02.2024, виданої ТОВ «Україна-3000», відповідно до якої лічильник води JS DN 15 TM, зав. № 64393903, виробник «APATOR Powogaz S.A.», Польща, за результатами повірки, засіб вимірювальної техніки не відповідає вимогам ДСТУ EN ISO 4064, звернулась до ДП «Укрметртестстандарт» з повторним проведенням повірки вищевказаного лічильника.

Та за результатами повторної повірки, отримала від ДП «Укрметртестстандарт» Свідоцтво про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірюваної техніки № 24-1-4/2577, відповідно до якого лічильник води JS90 1,6-02 зав. № 64393903, виробник фірма «Аpator Powogaz S.A.», Польща, за результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ EN ISO 4064.

Таким чином засіб вимірювальної техніки, лічильник води JS90 1,6-02 зав. № 64393903), при повторній повірці визнано таким, що відповідає вимогам в умовах експлуатації.

Відповідно до пункту першого частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно із частини першої статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦПК України сторони є вільними в укладенні договору, вибopi контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За приписами частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 17 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послугою вважається діяльність виконавця послуг з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих і потреб. Договором є усний чи письмовий правочин між споживачем і виконавцем.

Згідно із п. 13 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», належна якість товару, роботи або послуги - властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах, та умовам договору із споживачем.

Статтею 4 Закону України «Про захист прав споживачів», визначені права та обов`язки споживачів. Так споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:

1) захист своїх прав державою;

2) належну якість продукції та обслуговування;

3) безпеку продукції;

4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної";

4-1) обслуговування державною мовою відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної";

5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону;

6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;

7) об`єднання в громадські організації споживачів (об`єднання споживачів).

Держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності (ст. 5 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Відповідно до ст. 22 Закон України «Про захист прав споживачів», захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Пунктом 2 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування.

Статтею 10 Закону України «Про захист прав споживачів», визначені права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг).

У відповідності до ч. 2, 3, 4 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця. У разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: 1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; 2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); 3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; 4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи; 5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором. За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Стаття 906 ЦК України передбачає, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже суд вважає, що ТОВ «Україна-3000» надано неякісну послугу за Договором № 512487 «Про надання послуг з повірки засобу обліку» 19.02.2024. Оскільки послугу з повірки засобів обліку води (лічильника гарячої води JS DN 15 TM, зав. № 64393903, виробник «APATOR Powogaz S.A.») було проведено з порушенням умов Методики повірки лічильників води з механічним відліковим пристроєм номінальних діаметрів DN10, DN15, DN20 на місці експлуатації, що підтверджується повторною повіркою цього ж лічилка ДП «Укрметртестстандарт», за результатами повірки якого встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ EN ISO 4064.

Таким чином вимоги позивачки про стягнення з відповідача ТОВ «Україна-3000», на її користь грошових кошти в розмірі 495,00грн за неякісно надані послуги з повірки лічильника витрат води гарячого водопостачання, підлягають до задоволення.

Крім того суд установив, що при укладанні Договору № 512487, відповідачем було помилково розраховано загальну вартість послуг в розмірі 1090,00грн. Оскільки згідно з умовами Договору № 512487, ціна послуги за один засіб обліку води (лічильника) згідно Договору складає: 350грн - повірка засобів обліку води; 495грн - що визначає повірку засобу обліку води 350грн та Клієнт-сервіс 145грн.

Так, взявши до уваги, що позивачкою було замовлено повірку двох засобів обліку води з послугою Клієнт-сервіс, загальна сума вартості послуг повинна становити 990грн (495грн + 495грн = 990грн) а не 1090,00грн, як зазначено в Договорі.

Також суд критично ставиться до тверджень відповідача про те, що станом на дату укладення Договору між позивачкою та відповідачем, вартість повірки законодавчо врегульованого засобу вимірюваної техніки на місці експлуатації, встановлено відповідачем відповідно до Наказу № 8 від 23.10.2023 «Про затвердження вартості повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки» становить 400,00грн за один засіб обліку води. Також відповідно до умов Договору, послуга Клієнт-сервіс становила 145,00грн.

Оскільки всі зміни вартості послуг, які надаються замовниками, повинні бути чітко прописані в Договорах. Крім того, з 23.10.2023 (дати видачі Наказу № 8) до 19.02.2024 (дати підписання Договору № 512487) пройшло майже 4 місяці, однак відповідач не розробив належні бланки для укладання договорів з урахуванням внесення актуальної вартості послуг. До того ж, суду не надано підтверджень того, що позивачці при підписанні Договору, було надано копію Наказу № 8 від 23.10.2023 для ознайомлення.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивачки про стягнення з відповідача на її користь грошових кошти в розмірі 100,00грн за неправомірний розрахунок сум наданих послуг з повірки двох лічильників.

Щодо стягнення з відповідача 2361,00грн у відшкодування моральних переживань, яких позивачка зазнала внаслідок неправомірних дій ТОВ «Україна-3000» суд дійшов до такого.

Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Відшкодування шкоди - один з найважливіших інститутів сучасної правової науки. У законодавстві України передбачено два види шкоди, що підлягає відшкодуванню - шкоду матеріальну і шкоду моральну.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Закон пов`язує виникнення права на компенсацію моральної шкоди з випадками порушення прав особи.

Отже моральна шкода підлягає відшкодуванню незалежно від майнової шкоди, ЦК не встановлює ні мінімального, ні максимального розміру відшкодування моральної шкоди. Безумовно, моральну шкоду неможливо компенсувати в повному обсязі, оскільки немає і не може бути точних критеріїв майнового вираження щиросердечного болю, честі, гідності особи, тому будь-який її розмір буде мати суто умовне вираження. Критерії оцінки, якими можна керуватися при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, різноманітні. Головне - щоб за їх допомоги можна було вимірити глибину і тривалість страждань (для людей).

Оскільки відшкодування моральної шкоди є компенсацією за втрати немайнового характеру, вона відшкодовується одноразово.

Практикою Європейського суду з прав людини визнана презумпція моральної шкоди. Тобто в разі порушення майнових або цивільних прав «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду).

Згідно практики Європейського суду з прав людини завжди призначається компенсація за порушення прав людини. Право на відшкодування з урахуванням практики Європейського суду з прав людини повинно носити ефективний характер, і має на меті не тільки покриття шкоди завданої потерпілій стороні, а також є засобом попередження з боку відповідача вчинення порушень прав, отже має бути відчутним не тільки для позивача але й для відповідача, що спонукало б відповідача вживати заходів щодо зміни практики нехтування положеннями законодавства.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про захист про споживачів" при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

У силу положень ст. 4 Закону України "Про захист про споживачів", споживач має право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Отже суд вважає є доведеним той факт, що позивачці були спричинені моральні страждання відповідачем, які призвели до душевних переживань, нервувань, а тому, враховуючи конкретні обставини справи, глибину заподіяної моральної шкоди, характер та обсяг душевних, яких зазнала позивачка, суд вважає, що сума у розмірі 2361,00грн є достатнім розміром відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Аналізуючи викладене вище, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки грошових коштів в розмірі 495,00грн за неякісно надані послуги з повірки лічильника витрат води гарячого водопостачання, стягнення грошових кошти в розмірі 100,00грн за неправомірний розрахунок сум наданих послуг з повірки двох лічильників таморальної шкоди в розмірі 2361,00грн, оскільки вважає, що відповідач повинен відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, за неякісно надані послуги згідно із Договором «Про надання послуг з повірки засобу обліку» № 512487 від 19.02.2024.

Стаття 141 ЦПК України, регламентує, що ухвалюючи рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до вимог статей 133 та 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20грн, оскільки позивачка, в силу вимог Закону України «Про захист прав споживачів», звільнена від сплати судового збору.

Керуючись Конституцією України, Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність, Закон України «Про захист прав споживачів», Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 8 лютого 2016 року № 193, Наказом Міністерства Економічного розвитку і торгівлі в Україні від 23.12.2016 № 2129 «Про затвердження Методики повірки лічильників води з механічним відліковим пристроєм номінальних діаметрів DN10, DN15, DN20 на місці експлуатації та внесення зміни до Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів», статтями 11, 22, 23, 319, 322, 509, 624, 626, 638, 639, 901, 906, 1166, 1167 ЦК України, статтями 7, 10, 75-79, 81, 133, 141, 265-268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-3000" про захист прав споживачів - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-3000"на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 495,00грн за неякісно надані послуги з повірки лічильника витрат води гарячого водопостачання.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-3000"на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 100,00грн за неправомірний розрахунок сум наданих послуг з повірки двох лічильників.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-3000"на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2361,00грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-3000"на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна-3000", код ЄДРПОУ 43114778, місцезнаходження за адресою: м. Київ, проспект Кубанської України, буд. 26.

Повний текст рішення складено та підписано 26.12.2024.

Суддя В. В. Бабко