Рішення
від 18.12.2024 по справі 2-а-2447/11
ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-а-2447/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2024 року місто Київ

Подільський районний суд м.Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Оболонській Ю.С.,

за участі: позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради, Управління «Інспекція з благоустрою міста суми» Сумської міської ради, Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради, начальника відділу комунального господарства і благоустрою Зарічної районної в м.Суми державної адміністрації Ляхова Максима Едуардовича, головного спеціалісту відділу комунального господарства і благоустрою Зарічної районної в м.Суми державної адміністрації Сердюка Романа Юрійовича, головного спеціалісту відділу комунального господарства і благоустрою Зарічної районної в м.Суми державної адміністрації Іванова Ігоря Віталійовича, депутата Сумської міської ради Войтенка Володимира Володимировича, начальника відділу контролю за використанням землі та врегулювання земельних спорів управління земельних ресурсів Сумської ради Шульги Олександра Сергійовича, головного спеціаліста відділу контролю за використанням землі та врегулювання земельних спорів управління земельних ресурсів Сумської ради Кудлай Анатолія Павловича, Головного управління Національної поліції в Сумській області, дільничного інспектора міліції Зарічного районного відділу міліції управляння Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області Боброва Віктора Васильовича, третя особа: Приватне мале підприємство «Аптека КіАВО» про визнання правових актів індивідуальної дії протиправними та нечинними, визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду м. Києва з позовною заявою, в якій, уточнивши свої вимоги та предмет позову від 30.03.2016 року просила: 1) Визнати протиправним та скасувати акт від 06.02.2008 року складений та підписаний комісією у складі: начальника відділу комунального господарства і благоустрою Зарічної районної в м. Суми адміністрації - Ляхова Максима Едуардовича, начальника відділу контролю за використанням землі та врегулювання земельних спорів управління земельних ресурсів Сумської міської ради - Шульги Олександра Сергійовича, депутата Сумської міської ради - Войтенка Володимира Володимировича, що була створена заступником начальника Зарічної районної в м. Суми адміністрації Бондаренком Віктором Андрійовичем; 2) Визнати протиправними дії начальника відділу комунального господарства і благоустрою Зарічної районної в м. Суми адміністрації - Ляхова Максима Едуардовича, начальника відділу контролю за використанням землі та врегулювання земельних спорів управління земельних ресурсів Сумської міської ради - Шульги Олександра Сергійовича, депутата Сумської міської ради - Войтенка Володимира Володимировича щодо складання та підписання акту від 06.02.2008 року; 3) Визнати протиправним та скасувати акт № 15 перевірки виконання Правил благоустрою та санітарного стану території міста Суми від 06.02.2008 року складений та підписаний головним спеціалістом відділу житлового господарства та благоустрою Зарічної районної в м. Суми адміністрації - Івановим Ігорем Віталійовичем; 4) Визнати протиправними дії головного спеціаліста відділу житлового господарства та благоустрою Зарічної районної в м. Суми адміністрації - Іванова Ігоря Віталійовича щодо складання та підписання акту № 15 перевірки виконання Правил благоустрою та санітарного стану території міста Суми від 06.02.2008 року; 5) визнати протиправним та скасувати акт про вивіз будівельних матеріалів які розміщені, на земельній ділянці, яка на правах оренди не належить приватному підприємцю ОСОБА_1. від 05.03.2008 року складений та підписаний комісією у складі: головного спеціаліста відділу комунального господарства і благоустрою Зарічної районної в м. Суми адміністрації Сердюка Романа Юрійовича, головного спеціаліста відділу контролю за використанням землі та врегулювання земельних спорів управління земельних ресурсів Сумської міської ради Кудлай Анатолія Павловича, представника житлової організації ТОВ «СПОЖ» Приходька М.Г., дільничного інспектора Зарічного районного відділу міліції Сумського міського відділу міліції управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області Боброва Віктора Васильовича, депутата Сумської міської ради Войтенка Володимира Володимировича: 6) визнати протиправними дії головного спеціаліста відділу комунального господарства і благоустрою Зарічної районної в м. Суми адміністрації Сердюка Романа Юрійовича, головного спеціаліста відділу контролю за використанням землі та врегулювання земельних спорів управління земельних ресурсів Сумської міської ради Кудлай Анатолія Павловича, дільничного інспектора Зарічного районного відділу міліції Сумського міського відділу міліції управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області Боброва Віктора Васильовича, депутата Сумської міської ради Войтенка Володимира Володимировича щодо складання та підписання акту про вивіз будівельних матеріалів які розміщені, на земельній ділянці, яка на правах оренди не належить приватному підприємцю ОСОБА_1. від 05.03.2008 року: 7) визнати протиправною бездіяльність головного спеціаліста відділу комунального господарства і благоустрою Зарічної районної в м. Суми адміністрації Сердюка Романа Юрійовича, головного спеціаліста відділу контролю за використанням землі та врегулювання земельних спорів управління земельних ресурсів Сумської міської ради Кудлай Анатолія Павловича, дільничного інспектора Зарічного районного відділу міліції Сумського міського відділу міліції управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області Боброва Віктора Васильовича, депутата Сумської міської ради Войтенка Володимира Володимировича щодо допущення вивозу 27 залізобетонних блоків, марки ФБС 24.6.6, які є власністю ОСОБА_1 на територію ДКП «Шляхрембуд»; 8) зобов`язати Сумську міську раду (місцезнаходження: 40000, м. Суми, площа Незалежності, буд. 2, ідентифікаційний код 28323253), управління «Інспекція з благоустрою міста Суми» Сумської міської ради (місцезнаходження: 40000, м. Суми, вул. Нижньохолодногірська, буд. 10, ідентифікаційний код 39578005), Головне управління Національної поліції в Сумській області (місцезнаходження: 40000, м. Суми, вул. Г. Кондратьєва, буд. 23, ідентифікаційний код 40108777), головного спеціаліста відділу комунального господарства і благоустрою Зарічної районної в м. Суми адміністрації Сердюка Романа Юрійовича, головного спеціаліста відділу контролю за використанням землі та врегулювання земельних спорів управління земельних ресурсів Сумської міської ради Кудлай Анатолія Павловича, дільничного інспектора Зарічного районного відділу міліції Сумського міського відділу міліції управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області Боброва Віктора Васильовича, депутата Сумської міської ради Войтенка Володимира Володимировича повернути ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 27 залізобетонних блоків, марки ФБС 24.6.6, шляхом їх завезення та розміщення на території земельної ділянки, площею 0,0200 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та оренда якої є предметом договору оренди земельної ділянки ВВС № 165215 від 02.06.2005 року, реєстраційний № 040561200148; 9) Стягнути солідарно з Сумської міської ради (місцезнаходження: 40000, м. Суми, площа Незалежності, буд. 2, ідентифікаційний код 28323253) за рахунок коштів місцевого бюджету територіальної громади міста Суми, управління «Інспекція з благоустрою міста Суми» Сумської міської ради (місцезнаходження: 40000, м. Суми, вул. Нижньохолодногірська, буд. 10, ідентифікаційний код 39578005) за рахунок коштів місцевого бюджету територіальної громади міста Суми та Головного управління Національної поліції в Сумській області (місцезнаходження: 40000, м. Суми, вул. Г. Кондратьєва, буд. 23, ідентифікаційний код 40108777) за рахунок коштів державного бюджету на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 150 000 гривень як відшкодування завданої їй моральної шкоди. Одночасно просить стягнути солідарно з Сумської міської ради (місцезнаходження: 40000, м. Суми, площа Незалежності, буд. 2, ідентифікаційний код 28323253), управління «Інспекція з благоустрою міста Суми» Сумської міської ради (місцезнаходження: 40000, м. Суми, вул. Нижньохолодногірська, буд. 10, ідентифікаційний код 39578005), Головного управління Національної поліції в Сумській області (місцезнаходження: 40000, м. Суми, вул. Г. Кондратьєва, буд. 23, ідентифікаційний код 40108777), начальника відділу комунального господарства і благоустрою Зарічної районної в м. Суми адміністрації Ляхова Максима Едуардовича, головного спеціаліста відділу комунального господарства і благоустрою Зарічної районної в м. Суми адміністрації Сердюка Романа Юрійовича, головного спеціаліста відділу комунального господарства і благоустрою Зарічної районної в м. Суми адміністрації Іванова Ігоря Віталійович, депутата Сумської міської ради Войтенка Володимира Володимировича, начальника відділу контролю за використанням землі та врегулювання земельних спорів управління земельних ресурсів Сумської міської ради Шульги Олександра Сергійовича, головного спеціаліста відділу контролю за використанням землі та врегулювання земельних спорів управління земельних ресурсів Сумської міської ради Кудлай Анатолія Павловича, дільничного інспектора Зарічного районного відділу міліції Сумського міського відділу міліції управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області Боброва Віктора Васильовича на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) - 34,00 гривні, сплаченого судового збору, 20 000, 00 гривень - сплачених витрат на правову допомогу та усі інші сплачені витрати, як відшкодування понесених нею, документально підтверджених судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору оренди земельної ділянки від 02.06.2005 року, реєстраційний номер 1317, приватне мале підприємство «Аптека КіАВО» є користувачем земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Суми, АДРЕСА_2, 50, площею 0,0200 га. Згідно п.2.1 вказаного договору орендована земельна ділянка надана орендареві під будівництво аптеки. Приватне мале підприємство «Аптека КіАВО» отримало усі дозвільні документи, які надають право на початок будівельних робіт. Генеральним підрядником будівництва є ОСОБА_1, яка 04.10.2007 року завезла та складувала на земельній ділянці в межах будівельного майданчику по АДРЕСА_2, 50 в м. Суми 32 власні залізобетонні блоки, марки ФБС 24.6.6, вартістю 456, 00 гривень кожний, які планувала використати для встановлення огорожі будівельного майданчику з метою дотримання вимог техніки безпеки та змісту робочого проекту будівництва аптеки по АДРЕСА_2, 50 в м. Суми.12.03.2008 року позивач дізналася про те, що 05.03.2008 року невідомими особами вантажним автомобілем з написом: «ДКП «Шляхрембуд» частина вказаних залізобетонних блоків у кількості 27 штук було вивезено у невідомому напрямку. У цей же день позивач звернулася з заявою-повідомленням про злочин до прокуратури міста Суми. 28.03.2008 року позивачем було отримано копію постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 21.03.2008 року. Із змісту вказаної постанови позивач дізналася про те, що 15.01.2008 року мешканці житлових будинків 48 та 50 по АДРЕСА_2 у м. Суми звернулися до заступника начальника Зарічної районної в м. Суми адміністрації Бондаренка І.А. та депутата Сумської міської ради Войтенка В.В. з проханням допомогти вивести залізобетонні блоки. На прохання депутата Сумської міської ради - Войтенка Володимира Володимировича, заступником начальника Зарічної районної в м. Суми адміністрації Бондаренком І.А. була створена комісія у складі начальника відділу благоустрою вказаного органу - Ляхова М.Є., начальника відділу контролю за використанням землі та врегулювання земельних спорів Шульги О.С., депутата Сумської міської ради - Войтенка В.В., яка 06.02.2008 року під час обстеження встановила, що згідно кадастрового плану 5 залізобетонних блоків знаходились на орендованій приватним малим підприємством «Аптека КіАВО», а решта - 27 залізобетонних блоків начебто на земельній ділянці ТОВ «Магазин № 218» та на території загального користування. Згідно акту № 15 перевірки виконання Правил благоустрою та санітарного стану території міста Суми від 06.02.2008 року головним спеціалістом відділу житлового господарства та благоустрою Івановим І.В. також було встановлено, що в порушення вимог вказаних Правил, затверджених рішеннями Сумської міської ради від 23.06.2004 року № 848-МР та № 849-МР вказані будівельні матеріали приватного малого підприємства «Аптека КіАВО» були начебто розміщені на прибудинковій території буд. № 50 по АДРЕСА_2 в м. Суми. За результатами цієї перевірки директора приватного малого підприємства було зобов`язано прибути до Зарічної районної в м. Суми адміністрації для складання протоколу про адміністративне правопорушення та провести роботу щодо демонтажу залізобетонних блоків. Позивач та третя особа не отримували вказаного акту та до адміністративної відповідальності не притягувались. 04.03.2008 року до начальника Зарічної районної адміністрації Грамотіна В.І. з приводу зазначеного питання повторно звернувся депутат Сумської міської ради Войтенко В.В . Для перевірки викладених у зазначеному зверненні фактів, було створено комісію у складі головного спеціаліста відділу благоустрою Зарічної районної в м. Суми адміністрації Сердюка Р.О., головного спеціаліста управління земельних ресурсів Сумської міської ради Кудлая А.П., майстра технічної дільниці ТОВ «СПОЖ» Приходька М.Г. , дільничного інспектора міліції Боброва В.В. , депутата Сумської міської ради Войтенка В.В. 05.03.2008 року під час обстеження зазначеною комісією території, прилеглої до будинку по АДРЕСА_2, 50, було встановлено, що 27 залізобетонних блоків приватного малого приватного підприємства «Аптека КіАВО» начебто розташовані поза межами орендованої цим підприємством земельної ділянки, тому комісія вирішила вивезти залізобетонні блоки для зберігання на територію ДКП «Шляхрембуд», що і було зроблено працівниками вказаного підприємства. Зазначене рішення комісії було оформлено актом про вивіз будівельних матеріалів які розміщені, на земельній ділянці, яка на правах оренди не належить приватному підприємцю ОСОБА_1 від 05.03.2008 року. Власник залізобетонних блоків ОСОБА_1 не запрошувалась для участі у роботі комісії, їй не пропонувалось надати пояснення. Копія акту від 05.08.2008 року позивачеві не надсилалася, а факт розміщення залізобетонних блоків поза межами орендованої земельної ділянки - на території загального користування - не відповідає дійсності.Позивач стверджує, що оскаржувані акти складені та підписані відповідачами, а також їх дії та бездіяльність пов`язані з їх складанням та підписанням є протиправними, оскільки порушують право власності генерального підрядника та засновника приватного малого підприємства «Аптека КіАВО» - ОСОБА_1 . Крім того, зазначені акти, дії та бездіяльність відповідачів суперечить вимогам ст.19 Конституції України, ч.3 ст.24, ч.1 ст.18 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.1, ч.2 ст.23, ст.10, ч.3 ст.40 Закон України «Про благоустрій населених пунктів», п.4 Правил благоустрою та санітарного стану території міста Суми, затверджених рішеннями Сумської міської ради від 23.06.2004 року № 848-МР та № 849-МР, Положення про (Ковпаківську, Зарічну) в м. Суми адміністрацію, затвердженого рішенням Сумської міської ради «Про зміни до рішення Сумської міської ради від 05.07.2005 року № 1287 - МР «Про перейменування управлінь територіями Зарічного та Ковпаківського в м. Суми районів у Зарічну та Ковпаківську в м. Суми адміністрації» № 332-МР від 27.12.2006 року, ст.8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», ч.2 ст.2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 року № 93-IV, ст.10 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII та ст.5 Закону України «Про міліцію».Крім того, позивач зазначає, що оскаржувані акти є необґрунтованими, виходячи з того, що 27 залізобетонних блоків, які належать на праві приватної власності ОСОБА_1 до моменту їх вивезення, знаходились на орендованій земельній ділянці та будівельному майданчику (межі, якого визначені будгенпланом журналу 1: розділ - «Проект організації будівництва», робочого проекту будівництва аптеки по АДРЕСА_2 ), а не на території загального користування, прибудинковій території будинків АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 , орендованій земельній ділянці ТОВ «Магазин 281», учасником і директором якого, до речі, є депутат Сумської міської ради Войтенко В.В.

22.12.2010 р. Сумською міською радою подані заперечення проти позову, згідно яких в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши про пропущення позивачем строку звернення до суду (а.с. 135-136, том 1).

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 14 лютого 2011 року було задоволено клопотання позивача про залишення без розгляду вимог адміністративного позову в частині стягнення з Сумської міської ради за рахунок коштів місцевого бюджету м. Суми, Зарічної районної в м. Суми адміністрації та Зарічного районного відділу міліції Сумського міського відділу міліції управління МВС України на користь ОСОБА_1 в солідарному порядку 150 000 грн. як відшкодування моральної шкоди.

24.03.2011 р. Сумською міською радою до суду подано доповнення до заперечень, згідно яких в задоволенні позову просив відмовити, з урахуванням того, що позивач є неналежною особою для звернення до суду, визнання дій чи бездіяльності відповідачів доведене в поставі про відмову в порушенні кримінальної справи від 21.03.2008 р., не надано підтверджень понесених витрат та моральної шкоди.

27.04.2011 р. в судовому засіданні представником відповідача в доповнення до своїх пояснень подано письмові заперечення на позов, в яких просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі (а.с. 45-48, том 2).

26.04.2011 р. позивачем подано письмові пояснення щодо заперечень проти позову відповідача - Сумської міської ради (а.с. 71-73, том 2).

До початку судового засідання, призначеного на 02.06.2011 р. - представником відповідача - Сумською міською радою подано доповнення до заперечень, згідно яких просив відмовити у задоволенні позову, з огляду на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог (а.с.91-92, том 2).

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 06.06.2011 р. позов задоволено частково: визнано бездіяльність членів комісії: депутата Сумської міської ради Войтенка Володимира Володимировича, головного спеціаліста відділу благоустрою Зарічної районної в м. Суми адміністрації Сердюка Романа Юрійовича, представника управління земельних ресурсів Сумської міської ради Кудлая Анатолія Павловича, дільничного інспектора Зарічного РВМ Сумського МВМУ МВС України в Сумській області Боброва Віктора Васильвича щодо допущення вивозу 27 залізобетонних блоків, що належать ОСОБА_1 , на територію КП «Шляхрембуд» протиправною та зобов`язано Зарічну районну в м. Суми державну адміністрації повернути ОСОБА_1 27 залізобетонних блоки шляхом їх завезення на територію земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, що перебуває в орендному користуванні ПМП «АптекаКіАВО». В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 р. вищевказана постанова суду 1 інстанції скасована, а провадження у вищевказані справі - закрито.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 05.06.2014 р. зазначена вище ухвала суду 2 інстанції скасована з направленням справи до Київського адмінсуду для продовження розгляду.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2014 р. постанова районного суду від 06.06.2011 р. скасована та прийнята нова постанова, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 03.11.2015 р. вищевказані постанови судів 1 інстанції (від 06.06.2011 р.) та 2 інстанції (від 17.07.2014 р.) скасовані з направленням справи на новий розгляд до суду 1 інстанції.

30.09.2016 р. позивачем подано заяву про зміну предмету позову, в якій також просить замінити відповідачів.

На підставі протоколу повторного автоматичного розподілу від 09.11.2017 р. матеріали вищевказаної справи передані в провадження судді Ларіонової Н.М.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.18 КАС України в редакції, що діяла до 15.12.2017 року місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні - адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам;

Відповідно до п.10 розділу VII, ч.3 ст.30 КАС України в редакції, що діяла після 15.12.2017 року - установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.

Відповідно п.10 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України (2017 р.) застосуванню при розгляді даної справи підлягають норми чинного з 15.12.2017 р. КАС України (2017 р.). В зв`язку з чим справа розглянута в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 28.03.2018 р. замінено відповідачів.

В результаті прийняття зміни предмету позову - одночасно замінені відповідачі Зарічна районна в м. Суми адміністрація та Зарічний РВ Сумського МВМУ МВС України в Сумській області на - управління «Інспекція з благоустрою міста Суми» Сумської міської ради та Головне управління Національної поліції в Сумській області.

В березні та квітні 2018 року представником відповідача Сумської міської ради було надано відзив з запереченнями проти позову, у змісті якого просить постановити рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі у зв`язку з його необґрунтованістю з посиланням на те, що позивачем по справі є фізична особа ОСОБА_1 , однак генеральним підрядником будівництва аптеки на земельній ділянці по АДРЕСА_2 виступає ПМП «Аптека «КіАВО», так само і відповідна земельна ділянка надавалась в оренду ПМП «Аптека «КіАВО». Так як оскаржувані акти складались відносно ПМП «Аптека «КіАВО» та приватного підприємця ОСОБА_6 , а не відносно фізичної особи ОСОБА_6 , то позовна заява подана особою чиї права в даних спірних правовідносинах не могли бути порушені. Оскаржуваними актами лише зафіксовано певні обставини, а саме - розташування підприємцем ОСОБА_1 фундаментних блоків поза межами орендованої земельної ділянки та їх вивезення в кількості 27 шт. для зберігання на територію ДКП «Шляхрембуд», тому акти є носіями доказової інформації про вчинені дії та не породжують прав та юридичних обов`язків для позивача, не несуть для нього негативних правових наслідків. Комісії, які приймали оскаржувані акти, були сформовані у зв`язку із депутатським зверненням Войтенка В.В. щодо вирішення питання про вивезення будівельних блоків, розміщених підприємцем ОСОБА_1 на газонах та пішохідних доріжках території загального користування будинків АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 , на якому проставлена резолюція начальника Зарічної районної в м. Суми адміністрації - « Бондаренко І.Н. прошу разом з іншими службами міста вирішити це питання згідно законодавства». Жодних розпорядчих актів про створення комісій, які оформлювали відповідні акти, саме як суб`єктів владних повноважень, не приймалось, так само, ці комісії не наділялись повноваженнями такого суб`єкта, які зазвичай оформлюються відповідно до положенням про комісію. Позивач оскаржує дії не відповідних комісій, як окремих суб`єктів владних повноважень, а саме її членів, хоча події щодо наявності будівельних блоків на земельній ділянці по АДРЕСА_2, а також необхідності їх вивезення, фіксувались комісійно.Таким чином, позивач оскаржує дії осіб, які не приймали рішення як суб`єкт владних повноважень, а оскаржувані акти не відносяться до актів індивідуальної дії, тому дії відповідачів щодо складання спірних актів та начебто бездіяльність щодо допущення вивозу 27 будівельних блоків з орендованої земельної ділянки не можуть розглядатись як порушення прав позивача. Зарічна районна в м. Суми адміністрація припинена як юридична особа 13.01.2015 року. В подальшому, згідно п. 1.7 Положення про департамент інфраструктури міста Сумської міської ради, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 05.11.2014 року № 3713-МР, правонаступником управління інфраструктури міста Сумської міської ради став Департамент інфраструктури міста Сумської міської ради. На сьогодні Департамент інфраструктури міста діє на підставі положення, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 30.03.2016 року № 530-МР «Про положення про департамент інфраструктури міста Сумської міської ради», пунктом 2 якого рішення Сумської міської ради від 05.11.2014 року № 3713-МР визнано таким, що втратило чинність.Таким чином, на сьогодні Зарічна районна в м. Суми адміністрація як суб?єкт владних повноважень не існує, а тому заявлена позовна вимога щодо вказаної сторони не може бути задоволена (том 3).

13.06.2018 р. Департамент інфраструктури міста Сумської міської ради подав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що такий Департамент не є належним відповідачем.

21.06.2019 р. від відповідача - ГУНП України в Сумській області надійшло клопотання про виключення його як неналежного відповідача у справі, з огляду на те, що ГУНП України в Сумській області не є правонаступником Зарічного РВ міліції Сумського МВМ УМВС України в Сумській області.

27.06.2019 р. представником відповідача - Управління «Інспекція з благоустрою міста Суми» Сумської міської ради надіслано на адресу суду відзив, в якому просив визнати таке Управління неналежним відповідачем та провадження по справі закрити або залишити позов без розгляду, з огляду на те, що вказане управління, як самостійний орган утворений в 2015 році, та не є правонаступником інспекції з благоустрою міста Суми.

11.02.2019 р. Департаментом інфраструктури міста Сумської міської ради подано відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю з підстав необґрунтованості та недоведеності позовних вимог.

Інші відповідачі, не скористалися своїми процесуальними правами на подання відзиву та доказів, натомість надали суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Ухвалою від 09.06.2020 р. закрито підготовче провадження з призначенням справи до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач, яка діє від себе та як представник третьої особи (керівник), підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з підстав, наведених у позові, додавши, що до теперішнього часу її права є порушеними.

Відповідачі та/або їх представники, будучи у встановленому законом порядку повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились.

Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Так, згідно досліджених матеріалів справи, судом встановлено, що 02.06.2005 року між Сумською міською радою та приватним малим підприємством «Аптека КіАВО» було укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ворошиною Ларисою Вікторівною та зареєстрованийСумським міським відділом Сумської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 30.09.2005 року за № 040561200148 (т.1, а.с. 68-69). Предметом вказаного договору є оренда земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Суми, АДРЕСА_2, 50, площею 0,0200 га. Згідно п.2.1 вказаного договору орендована земельна ділянка надана орендареві під будівництво аптеки.

В подальшому орендар отримав наступні дозвільні документи на будівництво: дозвіл інспекції державного архітектурного-будівельного контролю управління архітектури та містобудування Сумської міської ради № 92 від 02.06.2006 року, наказ інспекції державного архітектурного-будівельного контролю управління архітектури та містобудування Сумської міської ради № 6 від 03.08.2007 року, дозвіл Зарічної районної в м. Суми адміністрації № 176 від 07.07.2006 року, позитивний висновок комплексної державної експертизи № 41/06 від 12.05.2006 року, виданий управлінням державного архітектурно-будівельного контролю при управлінні містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації, узгодження до виконання земельних робіт та забезпечення безпеки руху (т.1, а.с.70-74).

ОСОБА_1 є генеральним підрядником будівництва за договору генерального будівельного підряду № 1/07 від 10.06.2007 року (т.1, а.с.75-78) та взяла на себе зобов`язання з виконання будівельних робіт по будівництву аптеки, шляхом залучення до виконання робіт підрядників, власних грошових коштів з використанням своїх матеріалів та засобів.

На виконання своїх зобов`язань за вказаним договором ОСОБА_1 приступила до виконання будівельних робіт щодо зведення будівлі аптеки на орендованій земельній ділянці, шляхом завезення та складування на ній та будівельному майданчику 32-ох залізобетонних блоків, марки ФБС 24.6.6, вартістю 456, 00 гривень кожний, які належать їй на праві приватної власності відповідно до товарного чеку від 25.09.2007 року та паспорту № 541 на залізобетонні вироби від 31.10.2007 року (т.1, а.с.22-23). Ці блоки планувалося використати для встановлення огорожі будівельного майданчику, межі якого визначені будгенпланом журналу 1: розділ - «Проект організації будівництва», робочого проекту будівництва аптеки по АДРЕСА_2 (т1., а.с.81-92) з метою дотримання вимог техніки безпеки та змісту робочого проекту будівництва аптеки по АДРЕСА_2 .

15.01.2008 року мешканці житлових будинків 48 та 50 по АДРЕСА_2 у м. Суми, подали депутату Сумської міської ради Войтенка В.В. звернення (т.2, а.с.49) з проханням допомогти вивезти залізобетонні блоки, які знаходяться на їх дворовій території, розташовані на газонах та пішохідних доріжках, що створює небезпеку та незручності. Войтенко В.В. направив депутатське звернення (т.2, а.с.50) з аналогічним змістом до Зарічної районної в м. Суми адміністрації. На виконання резолюції начальника Зарічної районної в м. Суми адміністрації зазначеної на вказаному зверненні « Бондаренко І.Н. прошу разом з іншими службами міста вирішити це питання згідно законодавства», створилася комісія у складі начальника відділу благоустрою вказаного органу - Ляхова М.Є., начальника відділу контролю за використанням землі та врегулювання земельних спорів Шульги О.С., депутата Сумської міської ради - Войтенка В.В. Розпорядчий акт про створення зазначеної комісії сторонами суду не надано.

06.02.2008 року комісія під час обстеження встановила, що 4 залізобетонних блоки знаходились на орендованій приватним малим підприємством «Аптека КіАВО» земельній ділянці, а решта - 28 залізобетонних блоків на земельній ділянці ТОВ «Магазин № 218» та на території загального користування. Актом обстеження території від 06.02.2008 року (т.2, а.с.53-58) комісія вирішила ПМП «Аптека КіАВО» провести роботу по переносу залізобетонних блоків з території загального користування та ТОВ «Магазин 218» в добровільному порядку в термін до 15.02.08. В разі відмови дані роботи будуть виконані в примусовому порядку.

Акт № 15 перевірки виконання Правил благоустрою та санітарного стану території міста Суми від 06.02.2008 року, у змісті якого головним спеціалістом відділу житлового господарства та благоустрою Івановим І.В. було встановлено, що в порушення вимог вказаних Правил, затверджених рішеннями Сумської міської ради від 23.06.2004 року № 848-МР та № 849-МР вказані будівельні матеріали приватного малого підприємства «Аптека КіАВО» були розміщені на прибудинковій території буд. № 50. За результатами цієї перевірки директора приватного малого підприємства було зобов`язано прибути до Зарічної районної в м. Суми адміністрації для складання протоколу про адміністративне правопорушення та провести роботу щодо демонтажу залізобетонних блоків - сторонами суду не надано.

Розпорядженням начальника Зарічної районної в м. Суми адміністрації від 04.03.2008 року (т.1, а.с.59) створено комісію щодо вирішення по суті питання щодо незаконного складування будівельних матеріалів за адресою: м. Суми, АДРЕСА_2, 50 у складі депутата Сумської міської ради Войтенка В.В. , представника відділу благоустрою Зарічної районної в м. Суми адміністрації, представника управління земельних ресурсів Сумської міської ради, представника житлової організації ТОВ «СПОЖ», за участю дільничного інспектора Зарічного РВ міліції УМВС України в Сумській області.

Актом про вивіз будівельних матеріалів які розміщені, на земельній ділянці, яка на правах оренди не належить приватному підприємцю ОСОБА_1 від 05.03.2008 року (т.2, а.с.50), що складений та підписаний комісією у складі: головного спеціаліста відділу комунального господарства і благоустрою Зарічної районної в м. Суми адміністрації Сердюка Романа Юрійовича, головного спеціаліста відділу контролю за використанням землі та врегулювання земельних спорів управління земельних ресурсів Сумської міської ради Кудлай Анатолія Павловича, представника житлової організації ТОВ «СПОЖ» Приходька М.Г., дільничного інспектора Зарічного районного відділу міліції Сумського міського відділу міліції управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області Боброва Віктора Васильовича, депутата Сумської міської ради Войтенка Володимира Володимировича - визначено, що фундаментні блоки розташовані поза межами орендованої земельної ділянки підприємцем ОСОБА_1 та прийнято рішення, що фундаментні блоки в кількості 27 шт. повинні бути вивезені на зберігання на територію ДКП «Шляхрембуд».

05.03.2008 року 27 залізобетонних блока були вивезені працівниками ДКП «Шляхрембуд» і знаходяться на території вказаного підприємства (т.2, а.с.62).

У відповідності ст.49, ч.1 ст.79, ч.1 ст.79-1, ст.125, ст.202 Земельного Кодексу України від 25.10.2001 року № 2768-III та п.1.5. Технічних вказівок щодо визначення меж земельних ділянок спільної часткової власності фізичних і юридичних осіб у населених пунктах Державного комітету України по земельних ресурсах від 18.05.1998 року - земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами, які виникають з моменту їх державної реєстрації. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Аналітична площа земельної ділянки - площа проекції межі ділянки на площину проекції, в якій встановлена геодезична система координат. Аналітична площа визначається за координатами кутів поворотів межі земельної ділянки. Межа - наземні матеріальні рубежі, які позначають межі земельної ділянки, або умовна лінія на поверхні, яка розділяє дві проінвентаризовані ділянки.

Відповідачі не надали суду доказів згідно вказаних норм матеріального права на підтвердження обставин, які встановлені оскаржуваними актами та заперечуються позивачем, що залізобетонні блоки у кількості 27 штук знаходилися поза межами орендованої земельної ділянки та будівельного майданчика, повідомлення позивача та третьої особи про створення, діяльність членів відповідних комісій та вручення позивачеві оскаржуваних актів або ознайомлення його з ним, а також факту притягнення позивача та/або третьої особи до адміністративної відповідальності за порушення правил благоустрою. Натомість, ч.2 ст.77 КАС України, передбачено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо неодноразового зазначення відповідачами у своїх відзивах на різних стадіях судового процесу щодо рішень суб?єктів владних повноважень, суд зазначає таке.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача. Проте відповідачем доказів на спростування вимог позивача суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Ст.19 Конституції України, ч.3 ст.24, ч.1 ст.18 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР передбачено обов?язок посадових осіб органів місцевого самоврядування діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, а також ґрунтування відносин органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад виключно на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.

Ст.1, ч.2 ст.23, ст.10, ч.3 ст.40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 року № 2807-IV (в редакції чинній на час існування спірних правовідносин) та Правил благоустрою та санітарного стану території міста Суми, затверджених рішеннями Сумської міської ради від 23.06.2004 року № 848-МР та № 849-МР визначено поняття утримання в належному стані території, як використання її за призначенням відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, місцевих правил забудови, правил благоустрою території населеного пункту.

П.4 Правил благоустрою та санітарного стану території м. Суми, затверджених рішенням Сумської міської ради від 23.06.2004 року № 848-МР заборонено будь-якій особі складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання виключно за межами будівельного майданчика, а не за межами орендованої земельної ділянки.

Положення про (Ковпаківську, Зарічну) в м. Суми адміністрацію, затвердженого рішенням Сумської міської ради № 332-МР від 27.12.2006 року не встановлюють компетенції та повноважень будь-яких органів місцевого самоврядування на їх посадових осіб на встановлення юридичного факту знаходження будівельних матеріалів, конструкції, обладнання за межами будівельного майданчика та прийняття рішень щодо розпорядження та користування ними;

Ст.8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 року № 2493-III (в редакції чинній на час існування спірних правовідносин) передбачено обов`язок посадових осіб місцевого самоврядування додержуватися Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування, а також додержуватись прав та свобод людини і громадянина.

Ч.2 ст.2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 року № 93-IV (в редакції чинній на час існування спірних правовідносин) визначає обов`язок депутата місцевої ради виражати і захищати інтереси виборців свого виборчого округу та виконувати їх доручення виключно в межах своїх повноважень, наданих законом.

Ст.10 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII (який діяв на час існування спірних правовідносин) передбачала обов`язок державних службовців додержуватись Конституції України та інших актів законодавства України та не допускати порушень прав і свобод людини та громадянина, а ст.5 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року № 565-XII (який діяв на час існування спірних правовідносин) - обов`язок міліції виконувати завдання у точній відповідності з законом.

Жодним законодавчим актом України не передбачено права будь-якого органу державної влади та місцевого самоврядування та їх посадових осіб обмежувати та припиняти діяльність власника, позбавляти чи обмежувати власника у його здійсненні його права власності, у разі порушення ним встановлених правил благоустрою населених пунктів.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України - у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб?єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи з встановлених обставин справи та змісту вказаних норм матеріального права оскаржувані акт обстеження території від 06.02.2008 року, акт про вивіз будівельних матеріалів які розміщені, на земельній ділянці, яка на правах оренди не належить приватному підприємцю ОСОБА_1 від 05.03.2008 року та дії посадових осіб місцевого самоврядування та посадової особи місцевого органу виконавчої влади щодо їх складання та підписання, а також їх бездіяльність, яка полягає у допущенні з їх боку вивозу 27 залізобетонних блоки, які є власністю ОСОБА_1 на територію ДКП «Шляхрембуд» є незаконними, а також вчинені: поза межами повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, не обґрунтовано, не добросовісно та без урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно ч.1 ст.10, ч.1 ст.11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції чинній на час існування спірних правовідносин) - міські ради є органами місцевого самоврядування. Виконавчими органами міських рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 року № 2 - при визначенні процесуального правонаступництва судам слід виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, та враховувати, що якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то в такому випадку суду необхідно залучити до участі у справі їх правонаступників. У випадку ж відсутності правонаступників суду необхідно залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить вирішення питання про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача.

У відповідності до п.п.1 Положення про (Ковпаківську, Зарічну) в м. Суми адміністрацію, затвердженого рішенням Сумської міської ради «Про зміни до рішення Сумської міської ради від 05.07.2005 року № 1287 - МР «Про перейменування управлінь територіями Зарічного та Ковпаківського в м. Суми районів у Зарічну та Ковпаківську в м. Суми адміністрації» № 332-МР від 27.12.2006 року - Зарічна районна в м. Суми адміністрація на час її існування була виконавчим органом Сумської міської ради.

Зарічна районна в м. Суми адміністрація не була місцевою державною адміністрацією в розумінні ст.1, ст.8 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 року № 586-ХІV (в редакції на час існування спірних правовідносин), якою передбачено, що виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцеві державні адміністрації очолюють голови відповідних місцевих державних адміністрацій. Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України на строк повноважень Президента України.

Як зазначив відповідач у своєму відзиві, згідно п. 1.7 Положення про департамент інфраструктури міста Сумської міської ради, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 05.11.2014 року № 3713-МР, правонаступником зазначеного органу є новостворений виконавчий орган місцевого самоврядування - Департамент інфраструктури міста Сумської міської ради, який і є відповідачем по справі.

Відповідно до п.1, п.6 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.2006 року № 1383 (яке діяло на час існування спірних правовідносин) - Міністерство внутрішніх справ України (МВС) - є центральним органом виконавчої влади. МВС здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку управління МВС в областях та районні у містах, міські управління і відділи.

У відповідності до ст.1, ст.2, ст.3, ст.7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 року № 2493-III (який діяв на час існування спірних правовідносин) - служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування. Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження. Посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади (на які особи обираються територіальною громадою) та посади на які особи призначаються міським головою. Правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, Законом України «Про статус депутатів місцевих рад», цим та іншими законами України. Обов`язки та права посадових осіб місцевого самоврядування визначені ст.8, ст.9 цього Закону.

Згідно ч.2 ст.2, ч.1 ст.3 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 року № 93-IV (в редакції, що діяла на час існування спірних правовідносин) - депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади, виконувати їх доручення виключно в межах своїх повноважень, наданих законом (вказані повноваження передбачаються та обмежуються змістом ст.11, ст.12, ст.13, ст.14, ст.15, ст.16 зазначеного Закону). Депутат місцевої ради є повноважним і рівноправним членом відповідної ради - представницького органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.1, ст.2, ст.9 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII (який діяв на час існування спірних правовідносин) - державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Посадовими особами вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій. Регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті внутрішніх справ, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України. Загальні права та обов`язки посадових осіб міліції у тому числі дільничних інспекторів, державних службовців передбачені ст.10, ст.11 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII, а спеціальні обов`язки та завдання - ст.2, ст.5, ст.10 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року № 565-XII (який діяв на час існування спірних правовідносин).

Виходячи із змісту норм вказаних законодавчих актів - відповідачі: начальник відділу комунального господарства і благоустрою Зарічної районної в м. Суми адміністрації Ляхов Максим Едуардович, головний спеціаліст відділу комунального господарства і благоустрою Зарічної районної в м. Суми адміністрації Сердюк Роман Юрійович, головний спеціаліст відділу комунального господарства і благоустрою Зарічної районної в м. Суми адміністрації Іванов Ігор Віталійович, депутат Сумської міської ради Войтенко Володимир Володимирович, начальник відділу контролю за використанням землі та врегулювання земельних спорів управління земельних ресурсів Сумської міської ради Шульга Олександр Сергійович, головний спеціаліст відділу контролю за використанням землі та врегулювання земельних спорів управління земельних ресурсів Сумської міської ради Кудлай Анатолій Павлович - є посадовими особами органів місцевого самоврядування, а дільничний інспектор міліції Бобров Віктор Васильович - посадовою особою місцевого органу виконавчої влади.

А відтак, суд погоджується з аргументами позивача, що оскаржувані акти є рішеннями суб?єктів владних повноважень, що породжують обов?язок для ОСОБА_1 перемістити залізобетонні блоки та несуть для неї негативні правові наслідки - порушення її права на власний розсуд розпоряджатися та користуватися її власністю, а тому є індивідуальними актами згідно п.19 ч.1 ст.4 КАС України, тому не погоджується з протилежними аргументами Сумської міської ради.

Натомість, суд не може надати правову оцінку акт № 15 перевірки виконання Правил благоустрою та санітарного стану території міста Суми від 06.02.2008 року, у зв?язку з відсутністю його в матеріалах справи та недоведеністю його існування.

Щодо неодноразового зазначення відповідачами у своїх відзивах на різних стадіях судового процесу відносно належного позивача для звернення до суду з таким позовом, суд зазначає таке.

Так, як було встановлено вище, ОСОБА_1 є генеральним підрядником будівництва за договору генерального будівельного підряду № 1/07 від 10.06.2007 року, згідно якого зобов`язана виконати будівельні роботи по будівництву аптеки, шляхом залучення до виконання робіт підрядників, власних грошових коштів з використанням своїх матеріалів та засобів.

ОСОБА_1 , як генеральним підрядником, оскаржуються рішення суб`єктів владних повноважень, зокрема, акт обстеження території по АДРЕСА_2, 50 м. Суми з питання законності розміщення будівельних матеріалів від 06.02.2008 р. (Акт), та Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2010 р., якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 19.03.2009 р. скасовано і постановлено нову ухвалу, якою направлено справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до суду 1-ой інстанції для продовження розгляду справи, а відтак, даною інстанцією встановлено, що позов ОСОБА_1 є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за предметною та територіальною підсудністю Подільським районним судом м. Києва.

Судом також встановлено, та сторонами не заперечується той факт, що позивач ознайомлена із спірним актом від 06.02.2008 р., втім після самого зникнення 27 блоків 12.03.2008 року.

Крім того, аргументи відповідача Сумської міської ради про те, що ОСОБА_1 не є генеральним підрядником будівництва, а оскаржувані дії, бездіяльність та індивідуальні акти ніяким чином не порушують прав позивача, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та не відповідають встановленими судом обставинам.

Згідно ст.41 Конституції України, ч.1 ст.316, ст.317, ч.1, ч.7 ст.319, ч.1, ч.2 ст.321 ЦК України - кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Така правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 22.12.2018 у справі №804/1469/17, від 14.08.2019 у справі №0640/4434/18 та від 12.09.2019 у справі №0640/4248/18.

Так, одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів "доброго врядування" і "належної адміністрації" (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до "якості" закону).

Також, у рішенні ЄСПЛ по справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) від 20.10.2011 ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик їх помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Також зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен накладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Це також означає, що органи державної влади, діючи від імені держави як суб`єкти владних повноважень у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають вчасно та в належний спосіб дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх обов`язків.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачами способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у пункті 145 рішення від 15.11.1996 року у справі «Чахал проти Об?єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Отже, «ефективний засіб правового захисту`у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, а винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає зазначеній нормі міжнародного права.

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005 року.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (п.59 рішення від 06.09.2005 року у справі «Гурепка проти України»; спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення (п.158 рішення від 26.10.2000 року у справі «Кудла проти Польщі» та п. 29 рішення від 16.08.2013 року у справі «Гарнага проти України»).

А відтак, ОСОБА_1 , визначила саме такий спосіб захисту свого порушеного права, що узгоджується з викладеними нормами матеріального права.

З урахуванням всього наведеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані дії/бездіяльність та акти суб`єктів владних повноважень є такими, що підлягають оскарженню, та знайшли своє підтвердження разом з протиправністю дій відповідачів під час судового розгляду; позивач є належним та має місце порушення його прав, за захистом яких і звернулась до суду, а відтак, позов в даній частині обґрунтований та підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, завданої діями / бездіяльністю суб`єктами владних повноважень, суд зазначає.

Позивач, посилаючись на ч.1, п.3 ч.2, ч.3 ст.23, ст.1174, ч.3 ст.386, ст.1190 ЦК України, просила стягнути з відповідачів моральну шкоду у розмірі 150 000 грн., завдану внаслідок вчинення зазначених актів, дій та бездіяльності, якими порушено (обмежено) право приватної власності позивача на належне йому майно - 27 залізобетонних блоків, марки ФБС 24.6.6.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Стаття 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 5 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рішень) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (за змінами та доповненнями), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З огляду на природу інституту відшкодування моральної шкоди, цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у справі № 640/14909/16-ц, від 04 березня 2019 року у справі № 295/443/17, від 08 травня 2019 року у справі № 233/3464/17.

Пунктом 10-1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 визначено, що при розгляді справ за позовами про відшкодування моральної шкоди на підставі статті 56 Конституції судам слід мати на увазі, що при встановленні факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, місцевого самоврядування або їх посадових чи службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень вона підлягає відшкодуванню за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування. Дія цієї норми не поширюється на випадки заподіяння моральної шкоди рішеннями, діями чи бездіяльністю недержавних органів, їх посадових чи службових осіб.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини визнана презумпція моральної шкоди. Тобто в разі порушення майнових або цивільних прав «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду).

Вирішуючи питання про розмір стягнення моральної шкоди, суд вважає, що позивачеві порушенням її прав стороною відповідача заподіяна моральна шкода, розмір якої визначається з урахуванням характеру й тривалості страждання позивача, викликаних таким порушенням, моральних страждань позивача з приводу порушення її прав та неможливістю користування об`єктами права власності тривалий час, порушення укладу життя позивача, внаслідок чого позивачу заподіяна моральна шкода.

Таким чином, суд вважає, що факт заподіяння позивачу моральної шкоди знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду. У зв`язку із цим, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача по відшкодуванню моральної шкоди частково та стягнути з відповідачів на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 60 000,0 грн. Вказану суму суд вважає співмірною та такою, що відповідає принципу розумності та справедливості.

В зв`язку з чим вказана вище сума підлягає стягненню з Сумської міської ради за рахунок коштів місцевого бюджету територіальної громади міста Суми, Управління «Інспекція з благоустрою міста Суми» Сумської міської ради за рахунок коштів місцевого бюджету територіальної громади міста Суми та Головного управління Національної поліції в Сумській області за рахунок коштів державного бюджету в розмірі по 20 000,0 з кожного відповідача.

Щодо неодноразового зазначення відповідачами у своїх відзивах на різних стадіях судового процесу відносно пропуску позивачем строку для звернення до суду з таким позовом, суд зазначає про таке.

Позивачу, як генеральному підряднику, згідно доводів позову, стало відомо про вивіз 27 блоків та складеного спірного акту обстеження території від 06.02.2008 р. тільки 12.03.2008 р., що і зумовило її звернення до правоохоронних органів, внаслідок чого 21.03.2008 р. помічником прокурора м. Суми винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи. Так, згідно винесеної постанови встановлено, що копія акту про вивіз будівельних матеріалів від 05.03.2008 р. направлена ПМП «Аптека КіАВО» (а.с. 18, том 1), а відтак, спростовуються доводи відповідачів щодо обізнаності позивача щодо такого вивозу з лютого 2008 року, оскільки саме генеральному підряднику - позивачу відповідні акти та листи не направлялись.

Так, позивачем подано позов 11.03.2009 року, за день до спливу строку звернення до суду.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає про таке.

Відповідно до пунктів частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із прибуттям сторін та їх представників належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

За правилами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою вказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним - таких висновків дійшов ВС/КАС при розгляді справи № 2040/6747/18 від 11.12.2019 р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження сплачених 20 000 грн. на правову допомогу.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, суд враховує пояснення надані в судовому засіданні позивачем що вона є адвокатом та фахівцем у галузі права, а відтак, враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження коштів на правову допомогу.

Виходячи з вищевикладеного, ст.ст.23, 1167 ЦК України, положеннями Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про благоустрій населених пунктів», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про державну службу», керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 7, 9, 77, 139, 241-246, 255, 293, 295, 371, 382 КАС України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Сумської міської ради, Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради, Управління «Інспекція з благоустрою міста суми» Сумської міської ради, начальника відділу комунального господарства і благоустрою Зарічної районної в м.Суми державної адміністрації Ляхова Максима Едуардовича, головного спеціалісту відділу комунального господарства і благоустрою Зарічної районної в м.Суми державної адміністрації Сердюка Романа Юрійовича, головного спеціалісту відділу комунального господарства і благоустрою Зарічної районної в м.Суми державної адміністрації Іванова Ігоря Віталійовича, депутата Сумської міської ради Войтенка Володимира Володимировича, начальника відділу контролю за використанням землі та врегулювання земельних спорів управління земельних ресурсів Сумської ради Шульги Олександра Сергійовича, головного спеціаліста відділу контролю за використанням землі та врегулювання земельних спорів управління земельних ресурсів Сумської ради Кудлай Анатолія Павловича, Головного управління Національної поліції в Сумській області, дільничного інспектора міліції Зарічного районного відділу міліції управляння Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області Боброва Віктора Васильовича, третя особа: Приватне мале підприємство «Аптека КіАВО» про визнання правових актів індивідуальної дії протиправними та нечинними, визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати акт обстеження території від 06.02.2008 року, складений та підписаний комісією у складі: начальника відділу комунального господарства і благоустрою Зарічної районної в м. Суми адміністрації - Ляхова Максима Едуардовича, начальника відділу контролю за використанням землі та врегулювання земельних спорів управління земельних ресурсів Сумської міської ради - Шульги Олександра Сергійовича, депутата Сумської міської ради - Войтенка Володимира Володимировича.

Визнати протиправними дії начальника відділу комунального господарства і благоустрою Зарічної районної в м. Суми адміністрації - Ляхова Максима Едуардовича, начальника відділу контролю за використанням землі та врегулювання земельних спорів управління земельних ресурсів Сумської міської ради - Шульги Олександра Сергійовича, депутата Сумської міської ради - Войтенка Володимира Володимировича щодо складання та підписання акту обстеження території від 06.02.2008 року.

Визнати протиправним та скасувати акт про вивіз будівельних матеріалів які розміщені, на земельній ділянці, яка на правах оренди не належить приватному підприємцю ОСОБА_1., від 05.03.2008 року, складений та підписаний комісією у складі: головного спеціаліста відділу комунального господарства і благоустрою Зарічної районної в м. Суми адміністрації Сердюка Романа Юрійовича, головного спеціаліста відділу контролю за використанням землі та врегулювання земельних спорів управління земельних ресурсів Сумської міської ради Кудлай Анатолія Павловича, представника житлової організації ТОВ «СПОЖ» Приходька М.Г., дільничного інспектора Зарічного районного відділу міліції Сумського міського відділу міліції управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області Боброва Віктора Васильовича, депутата Сумської міської ради Войтенка Володимира Володимировича.

Визнати протиправними дії головного спеціаліста відділу комунального господарства і благоустрою Зарічної районної в м. Суми адміністрації Сердюка Романа Юрійовича, головного спеціаліста відділу контролю за використанням землі та врегулювання земельних спорів управління земельних ресурсів Сумської міської ради Кудлай Анатолія Павловича, дільничного інспектора Зарічного районного відділу міліції Сумського міського відділу міліції управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області Боброва Віктора Васильовича, депутата Сумської міської ради Войтенка Володимира Володимировича щодо складання та підписання акту про вивіз будівельних матеріалів які розміщені, на земельній ділянці, яка на правах оренди не належить приватному підприємцю ОСОБА_1., від 05.03.2008 року.

Визнати протиправною бездіяльність головного спеціаліста відділу комунального господарства і благоустрою Зарічної районної в м. Суми адміністрації Сердюка Романа Юрійовича, головного спеціаліста відділу контролю за використанням землі та врегулювання земельних спорів управління земельних ресурсів Сумської міської ради Кудлай Анатолія Павловича, дільничного інспектора Зарічного районного відділу міліції Сумського міського відділу міліції управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області Боброва Віктора Васильовича, депутата Сумської міської ради Войтенка Володимира Володимировича щодо допущення вивозу 27 залізобетонних блоків, марки ФБС 24.6.6, які є власністю ОСОБА_1 , на територію ДКП «Шляхрембуд».

Зобов`язати Сумську міську раду (місцезнаходження: 40000, м. Суми, площа Незалежності, буд. 2, ідентифікаційний код 28323253), управління «Інспекція з благоустрою міста Суми» Сумської міської ради (місцезнаходження: 40000, м. Суми, вул. Нижньохолодногірська, буд. 10, ідентифікаційний код 39578005), Головне управління Національної поліції в Сумській області (місцезнаходження: 40000, м. Суми, вул. Г. Кондратьєва, буд. 23, ідентифікаційний код 40108777), головного спеціаліста відділу комунального господарства і благоустрою Зарічної районної в м. Суми адміністрації Сердюка Романа Юрійовича, головного спеціаліста відділу контролю за використанням землі та врегулювання земельних спорів управління земельних ресурсів Сумської міської ради Кудлай Анатолія Павловича, дільничного інспектора Зарічного районного відділу міліції Сумського міського відділу міліції управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області Боброва Віктора Васильовича, депутата Сумської міської ради Войтенка Володимира Володимировича повернути ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 27 залізобетонних блоків, марки ФБС 24.6.6, шляхом їх завезення та розміщення на території земельної ділянки, площею 0,0200 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та оренда якої є предметом договору оренди земельної ділянки ВВС № 165215 від 02.06.2005 року, реєстраційний № 040561200148.

Стягнути з Сумської міської ради (місцезнаходження: 40000, м. Суми, площа Незалежності, буд. 2, ідентифікаційний код 28323253) за рахунок коштів місцевого бюджету територіальної громади міста Суми на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 20 000,0 грн. (двадцять тисяч грн. 00 коп.).

Стягнути з Управління «Інспекція з благоустрою міста Суми» Сумської міської ради (місцезнаходження: 40000, м. Суми, вул. Нижньохолодногірська, буд. 10, ідентифікаційний код 39578005) за рахунок коштів місцевого бюджету територіальної громади міста Суми на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 20 000,0 грн. (двадцять тисяч грн. 00 коп.).

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області (місцезнаходження: 40000, м. Суми, вул. Г. Кондратьєва, буд. 23, ідентифікаційний код 40108777) за рахунок коштів державного бюджету на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 20 000,0 грн. (двадцять тисяч грн. 00 коп.).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з складання повного тексту дня отримання копії судового рішення в повному тексті.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін у справі:

Позивач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );

Відповідач-1 - Сумська міська рада (місцезнаходження: 40000, м. Суми, площа Незалежності, буд. 2, ідентифікаційний код 28323253)

Відповідач-2 - Управління «Інспекція з благоустрою міста Суми» Сумської міської ради (місцезнаходження: 40000, м. Суми, вул. Нижньохолодногірська, буд. 10, ідентифікаційний код 39578005);

Відповідач-3 - Департамент інфраструктури міста Сумської міської ради (місцезнаходження: 40004, м.Суми, вул.Горького, буд. 21; код ЄДРПОУ 24013674);

Відповідач-4 - начальник відділу комунального господарства і благоустрою Зарічної районної в м.Суми державної адміністрації Ляхов Максим Едуардович (місцезнаходження: 40030, м. Суми, вул. Горького, буд. 21);

Відповідач-5 - головний спеціаліст відділу комунального господарства і благоустрою Зарічної районної в м.Суми державної адміністрації Сердюк Роман Юрійовича (місцезнаходження: 40030, м.Суми, вул.Горького, буд. 21);

Відповідач-6 - головний спеціаліст відділу комунального господарства і благоустрою Зарічної районної в м.Суми державної адміністрації Іванов Ігор Віталійович (місцезнаходження: 40030, м.Суми, вул.Горького, буд.21);

Відповідач-7 - Сумська міська рада (місцезнаходження: 40030, м.Суми, площа Незалежності, буд. 2);

Відповідач-8 - депутат Сумської міської ради Войтенка Володимира Володимировича, (місцезнаходження: 40030, м.Суми, площа Незалежності, буд. 2);

Відповідач-9 начальника відділу контролю за використанням землі та врегулювання земельних спорів управління земельних ресурсів Сумської ради Шульга Олександр Сергійович (місцезнаходження: 40030, м.Суми, вул.Горького, буд.21);

Відповідач-10 - головний спеціаліст відділу контролю за використанням землі та врегулювання земельних спорів управління земельних ресурсів Сумської ради Кудлай Анатолій Павлович (місцезнаходження: 40030, м.Суми, вул.Горького, буд.21);

Відповідач-11 - Головне управління Національної поліції в Сумській області (місцезнаходження: 40000, м.Суми, вул. Г. Кондратьєва, буд.23);

Відповідач-12 - дільничний інспектор міліції Зарічного районного відділу міліції управляння Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області Бобров Віктор Васильович (місцезнаходження: 40007, м.Суми, вул. Охтирська, буд.14);

Третя особа - Приватне мале підприємство «Аптека КіАВО» (місцезнаходження: 01071, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 56/60, кв. 41);

СуддяН.М. Ларіонова

СудПодільський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення18.12.2024
Оприлюднено30.12.2024
Номер документу124073212
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2-а-2447/11

Ухвала від 09.06.2020

Адміністративне

Подільський районний суд міста Києва

Ларіонова Н. М.

Рішення від 18.12.2024

Адміністративне

Подільський районний суд міста Києва

Ларіонова Н. М.

Рішення від 18.12.2024

Адміністративне

Подільський районний суд міста Києва

Ларіонова Н. М.

Рішення від 12.07.2019

Адміністративне

Подільський районний суд міста Києва

Ларіонова Н. М.

Рішення від 12.07.2019

Адміністративне

Подільський районний суд міста Києва

Ларіонова Н. М.

Ухвала від 01.11.2019

Адміністративне

Катеринопільський районний суд Черкаської області

Баранов О. І.

Ухвала від 17.10.2019

Адміністративне

Тальнівський районний суд Черкаської області

Міщенко К. М.

Ухвала від 07.10.2019

Адміністративне

Тальнівський районний суд Черкаської області

Міщенко К. М.

Ухвала від 15.12.2011

Адміністративне

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Соколянська О. М.

Ухвала від 06.09.2018

Адміністративне

Томашпільський районний суд Вінницької області

Пилипчук О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні