Ухвала

від 16.12.2024 по справі 759/25775/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/7361/24

ун. № 759/25775/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 , державного реєстратора Косенка Івана Вікторовича, ПрАТ «ВФ Україна», ТОВ «Лайфселл», ТОВ «Агентство оцінки «Грош Цена» про скасування рішення державного реєстратора та усунення перешкод у користуванні майном,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2024 року представник позивача звернувся з позовом про скасування рішення державного реєстратора та усунення перешкод у користуванні майном.

Одночасно з вказаним позовом представник позивача подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони відчуження об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером № 2543034980000, загальною площею 104,4 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 .

Заяву мотивує тим, що за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю загальною площею 187,1 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно № 395464185 від 18.09.2024.У той же час, станом на 14.09.2024 частину торгівельного павільйону 240 , який являється нежитловою будівлею та об`єкт нерухомості загальною площею 187,1 м.кв. , що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 та належить позивачу на праві власності , займає без будь- яких договорів та інших передбачених законом підстав ОСОБА_3 , яка 22.12.2021 протиправно зареєструвала за собою право власності саме на вказану частину торгівельного павільйону, що фактично і законно належить позивачу. Також позивачу відомо про те, що 22.12.2021 державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенком 1.В. до Реєстру речових прав внесений запис: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( з відкриттям розділу ) про реєстрацію на праві власності за ОСОБА_3 на нежитлову будівлю, загальною площею 104,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та присвоєно об`єкту нерухомості реєстраційний номер: 2543034980000. Після цього, ОСОБА_3 стала надавати в оренду приміщення, що фактично належить позивачу іншим суб`єктам господарювання. За цих обставин позивач вважає, що на період розгляду справи слід заборонити відчуження об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером № 2543034980000, загальною площею 104,4 кв.м , за адресою АДРЕСА_1 i a також заборонити будь - яким юридичним та фізичним особам здійснювати будь - які дії щодо відчуження цього об`єкту , оскільки відсутність такої заборони у подальшому може утруднити виконання рішення Святошинського районного суду міста Києва у цій справі .

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Як вбачається із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєсстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта нежитлова будівля площею 104,4 м.кв. за адресою : АДРЕСА_1 ї належить ОСОБА_3 на праві власності.

Відповідно до ч. 2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені у ст. 150 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року за №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясуватиобсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Відповідно до ч.1,2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України и подаються сторонами та іншими учасниками справи доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Враховуючи те, що заява про вжиття заходів забезпечення позову не обґрунтована належним чином необхідності вжиття заходів забезпечення позову, не надано суду жодного належного, допустимого та достовірного доказу в розумінні ст.ст. 76-81 ЦПК України в підтвердження фактів імовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення суду в майбутньому в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.151-153, 293 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 , державного реєстратора Косенка Івана Вікторовича, ПрАТ «ВФ Україна», ТОВ «Лайфселл», ТОВ «Агентство оцінки «Грош Цена» про скасування рішення державного реєстратора та усунення перешкод у користуванні майном - ззалишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.О.Петренко