Ухвала

від 24.01.2025 по справі 759/25775/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-з/759/28/25

ун. № 759/25775/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 , державного реєстратора Косенка Івана Вікторовича, ПрАТ «ВФ Україна», ТОВ «Лайфселл», ТОВ «Агентство оцінки «Грош Цена» про скасування рішення державного реєстратора та усунення перешкод у користуванні майном,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2024 року представник позивача звернувся з позовом про скасування рішення державного реєстратора та усунення перешкод у користуванні майном.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16 грудня 2024 року відкрито провадження у справі.

20 січня 2025 року представник позивача подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони відчуження об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером № 2543034980000, загальною площею 104,4 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 .

Заяву мотивує тим, що за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю загальною площею 187,1 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно № 395464185 від 18.09.2024.У той же час, станом на 14.09.2024 частину торгівельного павільйону 240 , який являється нежитловою будівлею та об`єкт нерухомості загальною площею 187,1 м.кв., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 та належить позивачу на праві власності , займає без будь- яких договорів та інших передбачених законом підстав ОСОБА_3 , яка 22.12.2021 протиправно зареєструвала за собою право власності саме на вказану частину торгівельного павільйону, що фактично і законно належить позивачу. Також позивачу відомо про те, що 22.12.2021 державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенком 1.В. до Реєстру речових прав внесений запис: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( з відкриттям розділу ) про реєстрацію на праві власності за ОСОБА_3 на нежитлову будівлю, загальною площею 104,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та присвоєно об`єкту нерухомості реєстраційний номер: 2543034980000. Після цього, ОСОБА_3 стала надавати в оренду приміщення, що фактично належить позивачу іншим суб`єктам господарювання. За цих обставин позивач вважає, що на період розгляду справи слід заборонити відчуження об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером № 2543034980000, загальною площею 104,4 кв.м , за адресою АДРЕСА_1 i a також заборонити будь - яким юридичним та фізичним особам здійснювати будь - які дії щодо відчуження цього об`єкту, оскільки відсутність такої заборони у подальшому може утруднити виконання рішення Святошинського районного суду міста Києва у цій справі . Відповідач 17.01.2025 в мережі Інтернет на сайті « dom.ria.com » розмістив оголошення про продаж комерційної нерухомості спірного нежитлового приміщення , загальною площею 104,4 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 .

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Як вбачається із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта нежитлова будівля площею 104,4 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 ї належить ОСОБА_3 на праві власності.

Згідно п.1, 2ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належить або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Крім того, відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Як роз`яснено в постанові №9 Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Враховуючи викладене, суд вважає, що невжиття забезпечення позову у вказаній справі може порушити майнові права та інтереси позивача до ухвалення судом рішення, а тому суд приходить до висновку, що в даному випадку є підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.151-153, 293 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 , державного реєстратора Косенка Івана Вікторовича, ПрАТ «ВФ Україна», ТОВ «Лайфселл», ТОВ «Агентство оцінки «Грош Цена» про скасування рішення державного реєстратора та усунення перешкод у користуванні майном - задовольнити частково.

Накласти арешт на нежитлову будівлю, об`єкт нерухомості з реєстраційним номером 2543034980000 загальною площею 104,4 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 ї, право власності на яку заресстроване за ОСОБА_3 , РНОКПП : НОМЕР_1 , шляхом заборони вчиняти дії спрямовані на відчуження вказаного нерухомого майна у будь - який спосіб без позбавлення права користування майном.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.О.Петренко