Рішення

від 17.12.2024 по справі 141/564/24

ОРАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 141/564/24

Провадження №2/141/200/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року с-ще Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Климчука С.В.,

при секретарі судового засідання Поліщук В.О.,

за участю сторін:

прокурора Загребельного Є.В.,

позивач не з`явився,

відповідач не з`явився,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ТОВ «Агрофірма «Корвет» - адвоката Богуна В.В. (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 141/564/24 за позовом керівника Немирівської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ТОВ «Агрофірма «Корвет», про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації,

У С Т А Н О В И В:

20.09.2024 до суду надійшла позовна заява керівника Немирівської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ТОВ «Агрофірма «Корвет», про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, в ОСОБА_1 , яка є громадянкою російської федерації, в приватній власності перебуває земельна ділянка сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 0523183600:02:006:0073, яка розташована на території Оратівської територіальної громади Вінницького району Вінницької області.

06.02.2018 між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма «Корвет» було укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,7537 га, з кадастровим номером 0523183600:02:006:0073 строком на 10 (десять) років. Вказаний договір 09.02.2018 було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Оскільки ОСОБА_1 , будучи громадянкою російської федерації, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянки сільськогосподарського призначення в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 по данийчас не відчужила їх, наявні підстави для її конфіскації у власність держави.

Ухвалою судувід 25.09.2024відкрито провадженняу справі№ 141/564/24та призначенопідготовче судовезасідання на22.10.2024, також вирішеновиклик відповідача ОСОБА_1 здійснити шляхомрозміщення оголошенняна офіційномувеб-порталісудової владиУкраїни увідповідності доч.10 ст. 187 ЦПК України.

17.10.2024 до суду через систему «Електронний суд» надійшли пояснення представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ТОВ «Агрофірма «Корвет» адвоката Богуна В.В. щодо позову від 17.10.2024.

В обґрунтування пояснень від 17.10.2024 зазначено, що у позовній заяві відсутнє зазначення ціни позову, оскільки прокурором визначено даний позов як такий, що містить вимогу майнового характеру; також невірно визначено загальну сума вимоги майнового характеру, що стало наслідком невірно сплаченої суми судового збору, оскільки для того, щоб вирахувати вірно суму судового збору, необхідно здійснити експертну грошову оцінку даної земельної ділянки.

Окрім того, адвокат Богун В.В. вважає, що минув строк позовної давності, оскільки відповідач набула право власності на вказану земельну ділянку в порядку спадкування 22.08.2003, в подальшому 05.11.2011 на спірну земельну ділянку було виготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №071249, та 09.02.2019 право власності ОСОБА_1 було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Отже, весь цей час (21 рік) державним органам у сфері земельних відносин було відомо, що земельною ділянкою володіє іноземець. Обов`язок щодо відчуження іноземцями протягом року земельник ділянок сільськогосподарського призначення, набутих у порядку спадкування згідно ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України (в редакції від 06.08.2003) вже існував станом на день набуття відповідачем права власності 22.08.2003, а тому однорічний термін на відчуження земельної ділянки сплинув 22.08.2004.

Отже, починаючи з 22.08.2004 відповідні державні органи або прокурор повинні були в інтересах держави Україна ставити питання про припинення права власності на дану земельну ділянку, однак цього зроблено не було.

Таким чином, адвокат Богун В.В. вважає, що позовна давність за наведеними у позові обставинами на момент подачу позову до суду сплинула.

Також адвокат Богун В.В. зазначає, що договір оренди землі № 17/0, яка є предметом спору, був укладений 06.02.2018 з гр. ОСОБА_3 , яка діяла в інтересах відповідача як представник, а тому гр. ОСОБА_3 небхідно залучити до участі у даній справі в якості третьої особи на стороні відповідача.

У підготовчому судовому засіданні, призначеному на 22.10.2024, було оголошено перерву до 21.11.2024, у зв`язку із неявкою прокурора та представника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

19.11.2024 на електронну адресу суду надійшли заперечення на пояснення (в порядку ст. 182 ЦПК України) керівника Немирівської окружної прокуратури Вінницької області, зі змісту яких убачається, що оскільки позов щодо припинення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 0523183600:02:006:0073 за своєю правовою позицією спрямований на конфіскацію ділянки у її власника, у зв`язку з порушенням останнім законодавства, тому при визначенні ціни позову прокурором зазначено дійсну вартість/ціну цієї земельної ділянки згідно витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок та уже на його підставі визначено об`єктивний розмір судового збору.

Щодо залучення третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_3 , яка діяла в інтересах ОСОБА_1 та укладала від її імені договір оренди із ТОВ «Агрофірма «Корвет» керівник Немирівської окружної прокуратури Вінницької області зазначає, що у даному випадку підстав для залучення ОСОБА_3 до справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача немає, оскільки будь-які суб`єктивні права і охоронювані законом інтереси ОСОБА_3 у даній справі не порушуються.

Стосовно строків позовної давності зазначено, що у даному випадку вони не підлягають застосуванню, оскільки ОСОБА_1 упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (з 25.07.2020 по даний час) не відчужила її, відтак порушення земельного законодавства з її боку є триваючим.

Ухвалою суду від 21.11.2024 закрито підготовче провадження у справі № 141/564/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.12.2024. Також ухвалою суду від 21.11.2024 усне клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ТОВ «Агрофірма «Корвет» адвоката Богун В.В. від 21.11.2024 про залучення ОСОБА_3 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предметаспору на стороні відповідача, залишено без задоволення.

Позивач Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання 17.12.2024 не з`явилося, повноважного представника до суду не направило.

Натомість, 26.11.2024 на електронну адресу суду від позивача надійшло пояснення від 25.11.2024 на позовну заяву про конфіскацію земельної ділянки, в якій позивач просив суд розгляд справи здійснювати без участі представника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, а також повністю задовольнити позов про припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації.

Відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлялася завчасно та належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України у відповідності до ч. 10 ст. 187 ЦПК України, однак в судове засідання 17.12.2024 в черговий раз не з`явилася, повноважного представника до суду не направила, правом на подачу відзиву не скористалась та жодних заяв чи клопотань суду не подала.

Згідно з положенням частини третьої статті 13ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом статей 43, 44ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з частиною третьою статті 131ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 частини другої статті 223ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно ч. 1 ст. 280ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Протокольною ухвалою, постановленою в судовому засіданні 17.12.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, з урахуванням думки прокурора та представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ТОВ «Агрофірма «Корвет» адвоката Богуна В.В. постановлено провести заочний розгляд справи № 141/564/24, у зв`язку із неявкою відповідача в судове засідання відповідно до положень ст. 280 ЦПК України.

В судовому засіданні 17.12.2024 прокурор Загребельний Є.В. позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі та припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0523183600:02:006:0073, площею 2.7537 га, яка розташована на території Оратівської територіальної громади Вінницького району Вінницької області, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ТОВ «Агрофірма «Корвет» адвокат Богун В.В. зазначив, що підтримує пояснення, надані 17.10.2024 та зауважив, що при винесенні судом будь-якого рішення у справі ТОВ «Агрофірма «Корвет» хоче, щоб були дотримані її права, як орендаря за договором оренди, зокрема, п. 11.2 договору оренди, у якому йдеться мова про заключення нового договору оренди або придбання земельної ділянки.

Суд, заслухавши пояснення прокурора та предстанвика третьої особи, розглянувши матеріали справи №141/564/24, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Як убачається зі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 22.08.2003 державним нотаріусом Оратівської державної нотаріальної контори Вінницької області Волинець І.І., у спадковій справі № 335/2003 та зареєстрованого в реєстрі за № 1748, на підставі заповіту посвідченого виконкомом Осичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області 01.08.1997, зареєстрованого в реєстрі за № 18, дублікат якого виданий 16 липня 2003 року, за реєстровим № 92, спадкоємцем вказаного в заповіті майна гр. ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 є гр. росії ОСОБА_1 , її дочка, яка проживає в рф АДРЕСА_1 .

Спадкове майно, на яку видано це свідоцтво, складається із права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Нива» с. осична Оратівського району Вінницької області, розміром 2,50 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, належного померлій згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0267203, виданого Оратівською районною державною адміністрацією 25 грудня 1996 року, зареєстрованого 27 грудня 1996 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 203; а також з права власності на 0,063 відсотків пайового фонду майна колективного сільськогосподарського підприємства «Нива» с. Осична Оратівського району Вінницької області, визначеного відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників підприємства 06 грудня 2001 року в розмірі 2212 гривень, належного померлій згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ВІ XV № 001953, виданого Осичнянською сільською радою Оратівського району Вінницької області 25 грудня 2001 року.

Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК №071249, виданого 26.10.2011 року Оратівською районною державною адміністрацією Вінницької області та відділом Держкомзему у Оратівському районі, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,7537 га, яка розташована на території Осичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області (за межами населеного пункту), цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки: 0523183600:02:006:0073.

Згідно витягу № НВ-0500975092022 від 26.10.2022 нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки складає 98674,62 грн.

Така ж інформація міститься й у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна. Зокрема, згідно інформаційної довідки № 394234797 від 10.09.2024, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,7537 га, кадастровий номер земельної ділянки 0523183600:02:006:0073, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Окрім того, згідно інформаційної довідки № 394234797 від 10.09.2024 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 24844173 від 09.02.2018, державним реєстратором Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області на підставі договору оренди землі № - О від 06.02.2018 внесено запис про державну реєстрацію іншого речового права, а саме про право оренди земельної ділянки. Орендарем зазначеного речового права є ТОВ «Агрофірма «Корвет», об`єкт нерухомого майна земельна ділянка, яка належить орендодавцю ОСОБА_1 , строк дії договору 10 років, з правом пролонгації.

Як убачається зі змісту договору оренди землі № - О від 06.02.2018, укладеного між ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_1 , та між ТОВ «Агрофірма «Корвет», в оренду передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Осичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області за межами населеного пункту та належить орендодавцю на праві власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 071249 від 26.10.2011.

Згідно п. 2.1 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,7537 гектарів, у тому числі 2,7537 га ріллі, кадастровий номер 0523183600:02:006:0073, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 90784,00 грн (п. 2.3 договору оренди).

Відповідно до листа Державної міграційної служби України № 6.5-12439/6-23 від 20.09.2023, за наявною в Державній міграційній службі України інформацією та наявними обліками територіальних органів Державної міграційної служби України (крім ГУ ДМС України в АР Крим, УДМС України в місті Севастополь, та окремих територіальних підрозділів ГУ ДМС України в Донецькій області та УДМС України в Луганській області, які тимчасово не здійснюють свої повноваження і територіальних підрозділів ДМС, які знаходяться на територіях, де ведуться активні бойові дії) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не значиться.

Відтак, оскільки ОСОБА_1 , будучи громадянкою російської федерації та після набуття права власності на спірну земельну ділянку сільськогосподарського призначення, не здійснила її відчуження протягом року, прокурор звернувся до суду із даним позовом.

Визначаючись щодо встановлених обставин справи та спірних правовідносин, суд керується наступним.

Статтями 13, 14КонституціїУкраїни визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.1-2 ст. 319 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другоюстатті353 цього Кодексу.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) визначені нормами Закону України "Про міжнародне приватне право", положеннями Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 38 Закону України "Про міжнародне приватне право" право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України "Про міжнародне приватне право" виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Частина 2 статті 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно частин 1, 2, 4 статті 374 ЦК України суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. Іноземці, особи без громадянства можуть набувати право власності на землю (земельні ділянки) відповідно до закону. Права та обов`язки суб`єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.

Зокрема, суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі статтею 80 ЗК України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте, з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм ЗК України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Так, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до частини другої статті 81 ЗК України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно із частиною третьою статті 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати право власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі - продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно - правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно до частини п`ятої статті 22 ЗК України набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Натомість, за змістом частини четвертої статті 81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені частинами другою, четвертою статті 145 ЗК України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Згідно статті 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Пунктом 10 частини першої статті 346 ЦК України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", від 11 березня 2003 року "Новоселецький проти України", від 1 червня 2006 року "Федоренко проти України"). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Отже, особу може бути позбавлено її власності в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Судом установлено, що ОСОБА_1 будучи громадянкою російської федерації, тобто іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на спірну земельну ділянку сільськогосподарського призначення в порядку спадкування не відчужила її, а саме починаючи з 26.10.2011 - дата видачі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК №071249 та з 09.02.2018 - дата внесення відомостей про державну реєстрацію права власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно), відтак наявні підстави для її конфіскації у власність держави.

Зазначений спосіб захисту прав відповідає положенням частини 4 статті 81, частин 2, 4 статті 145 ЗК України.

Оскільки Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, яке здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, самостійно не реалізувало процесуальне право на подання позову про конфіскацію земельних ділянок, то наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді, з урахуванням норм статті 131-1 Конституції України, частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", частини 3 статті 56 ЦПК України, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 року по справі № 912/2385/18.

Задоволення даного позову призведе до відновлення порушених прав та законних інтересів держави, виходячи з того, що стан збереження земель сільськогосподарського призначення має загальнонаціональне значення.

Щодо застосування строку позовної давності у спірних правовідносинах суд керується наступним.

Так, у поясненнях третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ТОВ «Агрофірма «Корвет» від 17.10.2024 адвокат Богун В.В. зазначає, що минув строк позовної давності, оскільки відповідач набула право власності на вказану земельну ділянку в порядку спадкування 22.08.2003, в подальшому 05.11.2011 на спірну земельну ділянку було виготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №071249, та 09.02.2019 право власності ОСОБА_1 було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Обов`язок щодо відчуження іноземцями протягом року земельник ділянок сільськогосподарського призначення, набутих у порядку спадкування згідно ч.4 ст. 81 Земельного кодексу України (в редакції від 06.08.2003) вже існував станом на день набуття відповідачем права власності 22.08.2003, а тому однорічний термін на відсуження земельної ділянки сплинув 22.08.2004.

Таким чином, адвокат Богун В.В. вважає, що позовна давність за наведеними у позові обставинами на момент подачу позову до суду сплинула.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давністьце строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Згідно зі статтею 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається з моменту, коли у особи виникло право на подання позову у матеріально-правовому аспекті. Мається на увазі таке подання позову, з яким пов`язується судовий захист права або здійснення примусу до дотримання норм права. Перебіг позовної давності пов`язується з моментом, коли право позивача порушено і таке порушення не усувається.

Насамперед для визначення моменту виникнення права на позов важливими є об`єктивні обставинисам факт порушення права, а із встановленням моменту порушення права позивача підлягають встановленню суб`єктивні обставинимомент, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення.

Перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року в справі №369/6892/15-ц (провадження № 14-96цс18).

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є об`єктивні обставинисамий факт порушення права, а із встановленням моменту порушення права позивача підлягають встановленню суб`єктивні обставинимомент, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення.

Як убачається з матеріалів справи № 141/564/24, 29.08.2023 Немирівською окружною прокуратурою Вінницької області скеровано запит № 54-3643-23 до Державної міграційної служби України стосовно документування паспортом громадянина України для виїзду за кордон чи інші відомості щодо фактів документування посвідками на тимчасове або постійне проживання на території України із зазначенням наявних даних щодо адрес проживання на території російської федерації та на території України, а також чи припинено громадянство України особами, зазначених у переліку, у тому числі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку із вивченням фактів незаконного володіння іноземними громадянами земельними ділянками сільськогосподарського призначення на території Немирівської, Вороновицької, Іллінецької, Погребищенської, Липовецької, Турбівської та Оратівської територіальних громад Вінницького району Вінниської області, оскільки опрацюванням інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виявлено факти використання громадянами російської федерації земельних ділянок сільськогосподарського призначення із порушенням ст.ст. 81, 145 ЗК України.

Таким чином, у 2023 році прокурору було відомо про порушення права інтересів держави та особу, яка його порушила.

Прокурор із даним позовом звернувся в суд в вересні 2024 року, тобто в межах загального трирічного строку позовної давності, з дня коли прокурор дізнався про порушене право та особу, яка його порушила.

Разом з тим, суд зауважує, що оскільки ОСОБА_1 упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (а саме з 26.10.2011 - дата видачі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК №071249 та з 09.02.2018 - дата внесення відомостей про державну реєстрацію права власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) не відчужила її, відтак порушення земельного законодавства з її боку є триваючим.

Принагідно суд зазначає, що згідно з частиною третьою статті 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі,зробленою до винесення ним рішення.

В свою чергу, відповідно до статті 48ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач.

В даному випадку спір у справі № 141/564/24 виник між прокурором в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_1 .

Натомість, третя особа, яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору, не є стороною в спорі, а виступає на боці однієї із сторін, а тому не наділена правами заявляти вимогу про застосування судом строків позовної давності, оскільки не користується усіма правами, які в даному випадку надані відповідачу по справі.

Таким чином,суд доходитьвисновку,що правовіпідстави длязастосування судомстроку позовноїдавності дозаявленої прокуроромвимоги усправі №141/564/24відсутні,а томуклопотання представникатретьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна сторонівідповідача,ТОВ «Агрофірма«Корвет» адвокатаБогуна В.В. про застосування строку позовної давності суд залишає без розгляду.

При цьому, інші пояснення представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ТОВ «Агрофірма «Корвет» адвоката Богуна В.В. на заявлені позовні вимоги суд до уваги не приймає, оскільки вони не спростовують висновків суду та встановлених судом фактичних обставин справи №141/564/24, та відповідно не можуть впливати на законність даного судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, враховуючи установлені судом фактичні обставини справи № 141/564/24, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно частин 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням положень статті 141 ЦПК України, а також повного задоволення позовних вимог, з ОСОБА_1 на користь Вінницької обласної прокуратури слід стягнути судовий збір у розмірі 3028,00 грн, сплачений згідно платіжної інструкції № 2047 від 12.09.2024.

Керуючись ст.ст. 22, 80, 81, 125, 140, 145 ЗК України, ст.ст. 181, 319, 321 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12-13, 76, 80, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Припинити право власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки російської федерації, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , російська федерація) на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0523183600:02:006:0073, площею 2.7537 га, яка розташована на території Оратівської територіальної громади Вінницького району Вінницької області, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки російської федерації, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Вінницької обласної прокуратури (21050, м. Вінниця, вул. Монастирська, буд. 33, МФО 820172, Державна казначейська служба України, м. Київ р/р UA568201720343110002000003988, код ЄДРПОУ 02909938) витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

4. Копію рішення направити сторонам згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Повний текстрішення судуоформлено тавиготовлено згідно ч. 6 ст.259ЦПК України 26.12.2024.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Прокурор: Немирівська окружна прокуратура Вінницької області (вул. Шевченка, буд. 23, м. Немирів, 22800).

Позивач: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (вул. Келецька, буд. 63, м. Вінниця, 21027).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , російська федерація).

Третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна сторонівідповідача: ТОВ «Агрофірма «Корвет» (адреса: вул. Молодіжна, буд. 43, с. Угарове Вінницького району Вінницької області області, 22625).

Суддя С.В. Климчук